| Главная » Файлы » Бакалаврские работы » Бакалаврские работы |
ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕРІВНОСТІ НА ДЕМОКРАТІЮ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
| [ Скачать с сервера (102.4 Kb) ] | 17.02.2018, 23:24 |
| Актуальність дослідження. Зменшення нерівності, в першу чергу економічної, є однією з головних цілей ООН в сфері сталого розвитку до 2030 року. Однак останні дослідження економічної нерівності демонструють її загрозливі масштаби та динаміку, яка говорить про ще більше майбутнє розшарування. Навіть в такій розвинутій країні, як США, станом на 2013 рік типовий робітник чи неадміністративний працівник заробляв, приблизно, на 13% менше, ніж в 1973 році (з урахуванням інфляції) при збільшення продуктивності праці за цей час на 107% [20, c. 11]. Через даний факт та інші подібні до нього Нобелівський лауреат Д. Стігліц в свої «Ціні нерівності» чітко артикулює: «Америка – більше не країна можливостей» [17, c. 336]. Збільшення економічної нерівності викликає таку увагу, адже, на думку Т. Пікетті, вона підриває важливу для стабільності капіталістичного суспільно-економічного укладу «віру в можливість подолати нерівність завдяки праці і особистим достоїнствам або принаймні надії, що покладаються на такі зміни, що є однією з основ сучасної демократії» [12, c. 242]. Саме це обумовлює актуальність дослідження впливу економічної нерівності на демократичні інститути, адже останні кілька років дали привід вважати, що ця нерівність не просто збільшиться вже в найближчій перспективі, більше того – величезна кількість людей просто залишиться без роботи, що потребуватиме кардинального перегляду поглядів на соціальну та економічну політику держави. Причина цьому – стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) та викликана ним можливість автоматизації не тільки рутинних робіт, як передбачалося раніше, а й таких, що зазвичай приписувалися представникам середнього класу. Як це вплине на демократію – питання, яке і слід дослідити. Додатково про актуальність свідчить входження даної теми до порядку денного лідерів країн Заходу: один з останніх звітів адміністрації президента США Б.Обами перед його відставкою був присвячений загрозам зростання безробіття та нерівності внаслідок роботизації [33], а в лютому 2017 року Європарламент підтримав резолюцію депутатки Маді Дельво, яка має стати основою для регулювання взаємовідносин між людьми та штучним інтелектом [41]. Ступінь наукової розробки проблеми. Аналіз впливу економічної нерівності на можливість демократизації та інститути консолідованої демократії вже давно є популярною темою досліджень в західній політичній науці в рамках компаративного її напряму. Серед відомих політичних вчених цією проблемою займалися Р. Даль, А. Пшеворський, С. Хантінгтон, Ч. Тіллі та П. Розанваллон. Втім, значно більше уваги зв’язку між нерівністю та демократію приділяється економістами, при чому не лише представниками неоінституційного напряму (Д. Аджемоглу) і профільними дослідниками нерівності (Е. Аткінсон, Т. Пікетті), а й представниками інших напрямків економічної науки, в основному, з ідеологічних причин (Д. Стігліц, П. Кругман). Щодо проблеми впливу технологій четвертої промислової революції на демократію через можливе збільшення нерівності внаслідок неї, то дана тема тільки починає входити до порядку денного науковців. По суті, прямо цей вплив змін масштабів економічної нерівності ніхто з науковців поки що не досліджував, побіжно дані для його оцінки можна знайти в роботах того самого Д. Аджемоглу зі своїм колегою з МІТ П. Рестрепо, а також М. Осборна та К. Фрея з Оксфордського університету. Тому основним джерелом даних в цьому питанні поки що є не наукові праці, а звіти міжнародних організацій (наприклад, «Global risks report 2017» та «The Future of jobs» Світового економічного форуму), корпоративного сектору (дослідження аудиторських корпорацій Deloitte, PwC, консалтингових компаній McKinsey & Company та Boston consulting group), державних структур («Economic report of the President 2017» і звіт «Artificial intelligence, automation, and the economy» для президента США) та науково-публіцистична література (в першу чергу, «Четверта промислова революція» К. Шваба та «Пришестя роботів» М. Форда). У вітчизняній політичній та економічній науці дана тема поки що комплексно не досліджувалася. Мета дослідження – з’ясувати, яким чином технології четвертої промислової революції можуть вплинути на масштаби економічної нерівності в західних суспільствах, а це в свою чергу – на демократичні інститути. Об’єкт дослідження – взаємозв’язок економічної нерівності та демократії. Предмет дослідження – вплив економічної нерівності на демократію в сучасних умовах. Завдання: - Виокремити особливості феномену економічної нерівності та чинники, що на неї впливають - З’ясувати характер зв’язку між змінами рівня економічної нерівності і стійкістю демократичних інститутів - Визначити можливі наслідки для демократії широкого поширення технологій четвертої промислової революції (роботів, штучного інтелекту та машинного навчання) через їх вплив на економічну нерівність. Методи дослідження. Необхідність комплексного підходу до висвітлення впливу економічної нерівності на демократію зумовлює використання наступних методів: структурно-функціональний для стратифікаційного аналізу суспільств у західних демократіях і концептуалізації поняття економічної нерівності, історичний та порівняльний для дослідження кореляційних зв’язків між нерівністю та демократією на основі великих обсягів історичного матеріалу по різних країнах, системний метод для аналізу політичної та економічної систем західних демократій. Структура дипломної роботи. Дипломна робота складаєтьֺся зі вступу до всіх його структурнֺих елементів, трьох розділів, а також загальних висновків і списку використаֺної літературֺи. Розділ І. Теоретичні засади дослідження взаємозв'язку економічної нерівності та демократії Економічна нерівність є однією зі складових більш широкого поняття «соціальна нерівність», може виступати як причиною останньої (нерівний розподіл доходів в суспільстві породжує нерівність у можливості прийняття політичних рішень), так і її наслідком (наприклад, нерівність за расовою ознакою зумовлює обмежений доступ дискримінованої частини суспільства до високих посад, що обумовлюю нижчий рівень доходів її представників, ніж він міг би бути) . Відповідно, для того, щоб почати розгляд першої, спочатку слід висвітлити специфіку її виокремлення в рамках останньої. Термін «соціальна нерівність» є вкрай багатозначним і може доволі сильно специфікуватися в залежності від приналежності вченого, що окреслює його значення, до певної науки. Загальне визначення поняттю «нерівності» дає Ч.Тіллі в своїй роботі «Демократія», окреслюючи її як «відносини між особами або групами осіб, коли в результаті їх взаємодії одна група отримує більші переваги, ніж інші» [18, c. 137]. Н. Смелзер зводить нерівність до «нерівного доступу до таких соціальних благ, як гроші, влада і престиж» [15, c. 274], чим повторює основні види нерівності, запропоновані ще М.Вебером. Цей перелік можна продовжувати, однак для нашого аналізу подібні визначення є занадто загальними. Значно більший аналітичний потенціал при дослідженні соціальної нерівності дає концепт категоріальної нерівності, яка, знову ж таки за Тіллі, являє собою організаційні форми відмінності в перевагах за ознакою статі, раси, національності, етнічної приналежності, релігії, приналежності до якої-небудь громади та інші подібні системи класифікацій. Важливо не те, хто входить до цих категорій (особи в рамках них також відрізняються між собою за перевагами), а де проходить межа між ними, адже воно проявляється під час транзакцій між представниками різних категорій, внаслідок чого люди по одну сторону межі регулярно отримують незаперечні переваги, а також відтворюється сама межа [18, с. 137-138]. Саме цей концепт є найбільш корисним, адже, не відкидаючи важливості дослідження всіх інших видів соціальної нерівності (гендерної, вікової, етнічної, географічної і т.д.), в даній роботі вона буде розглядатися саме в розрізі економічної нерівності. Однак, слід зазначити, що економічна нерівність часто виступає виразником інших типів нерівності, тієї ж гендерної чи етнічної/расової, що проявляється в різниці в заробітній платі між представниками титульних та певною мірою стигматизованих груп. При розгляді економічної нерівності як категоріальної нерівності не має великого значення, як саме розподіляються доходи в рамках окремих груп, чи то топ-10%, топ-1% чи нижні 50%, більш важливо як вони співвідносяться з доходами іншої групи, умовно відмежованими від них лініями розподілу: квартилями, децилями чи процентилями. Саме на цьому ґрунтуються основні показники, що використовуються при дослідженні економічної нерівності: крива Лоренца, за допомогою якої виводиться нині основний показник розподілу доходів в суспільстві – коефіцієнт Джині; співвідношення Палма (співвідношення верхніх 10% суспільства за доходами з нижніми 40%); співвідношення доходів топ-10% і нижніх 10%, верхнього 1% і решти 99% і т.д. Також часто застосовують показник частки трудових доходів у загальному обсязі доходів суспільства, його високі значення є важливими для існування прийнятної економічної нерівності . Показник цієї частки є помітним індикатором міжгрупової нерівності, якщо в суспільстві існує конфлікт між багатими та бідними: «тоді як бідніші суспільні верстви отримують більшу частину своїх доходів від праці, доходи від капіталу (і іноді землі) дістаються в основному невеликий багатої еліти. Тому, коли має місце конфлікт між багатими і бідними, висока частка доходів праці відповідає низькому рівню міжгрупової нерівності» [1, c. 89-90]. . Зазвичай до економічної нерівності відносять два типи нерівності: у доходах та у майні (капіталі). Нерівність у капіталі є досить малодослідженою через об’єктивні причини у вигляді складності калькуляції всіх активів різних груп населення, часту розпорошеність активів представників верхніх 10% чи 1% між різними країнами і т.д. Відповідно, до останнього часу чи не головним джерелом даних у цій сфері були різного роду рейтинги в журналах типу Forbes чи звіти міжнародних фінансових компаній, таких як Credit suisse, Merrill Lynch чи Allianz, які навіть попри відкидання їх можливої ангажованості, «не дають можливості дослідити довгострокову еволюцію і навіть не дозволяють точно визначити тенденції, що стосуються майнової нерівності в світовому масштабі, з огляду на надзвичайну роздробленість використовуваних даних» [12, c. 436]. На противагу їй нерівність в доходах вже довгий час виступає одним з головних предметів дослідження економістів, соціологів та політичних вчених. | |
| Просмотров: 500 | Загрузок: 23 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |