Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Четверг, 04.03.2021


Главная » Файлы » Дипломные работы » Дипломные работы

ПОЛІТИЧНИЙ МІФ В КОНТЕКСТІ РАЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ ЯК ФОРМА ІДЕОЛОГОТВОРЧОСТІ В УКРАЇНІ
[ Скачать с сервера (72.2 Kb) ] 16.02.2018, 22:37
Актуальність теми дослідження. Політичний міф як засіб пізнання і викривлення соціальної дійсності використовується з прадавніх часів. Суспільний попит на образне розуміння навколишньої реальності за всіх часів пояснюється доступністю і простотою викладу міфологічної інформації. До того ж міф дозволяє використовувати в когнітивних цілях колективний досвід, що зберігається в архетипах підсвідомості, що, у свою чергу, полегшує процес світорозуміння.
За певних умов феномен політичного міфу трансформується в засіб таємного впливу на масову свідомість в інтересах його творців.
Незважаючи на те, що філософська інтерпретація міфу має давню традицію, сучасне розуміння політичного міфу складається у світовій науці лише на початку ХХ століття, що було обумовлене необхідністю наукового пояснення таких явищ, як індоктринація свідомості в тоталітарних режимах, посилення ролі мас у політиці, різкий ріст політичного впливу засобів масової інформації, що стали реальністю в ході подій Першої світової війни, а також у період революційних потрясінь у Європі і Росії.
Вивченню змісту або предметної області міфологічної свідомості присвячена значна кількість досліджень. Це праці етнографів, істориків, філософів, психологів, політологів, в яких розроблялась теорія міфу, семіотичні аспекти міфів, проблематика міфологічної свідомості (Л. Абрамян, К. Абрахам, Д. Арабаджиєв, Д. Бірлайн, В. Вундт, О. Донченко, М. Еліаде, Р. Жирар, В. Іванов, С. Кара-Мурза, Е. Кассірер, Д. Кемпбелл, К. Кереньї, Л. Леві-Брюль, К. Леві-Строс, В. Лисенко, А. Лосєв, Ю. Лотман, М. Мюллер, К. Юнг, К. Хюбнер, Ю. Шайгородський та ін.).
Проте проблема визначення напрямків виникнення політичних міфів так і не стала предметом вітчизняних досліджень і лишилася прерогативою закордонних дослідників. Зокрема в даному напрямку працювали такі науковці як К. Армстронг, Р. Барт, М. Еліаде, Л. Бенуас та В. Мединський. Проте вони зосереджувалися в своїх роботах переважно (а часом виключно) на культурологічних чи історичних аспектах виникнення політичних міфів.
Мета дослідження — виявлення сутності політичного міфу, його раціональних та ірраціональних складових.
Досягнення поставленої мети припускає вирішення наступних завдань дослідження:
- визначити раціональне та ірраціональне в політичній ідеології;
- виявити сутність та особливості категорії «політичний міф»;
- охарактеризувати політичний міф як засіб маніпулювання свідомістю;
- розкрити міфологізацію політичної свідомості українців;
- розглянути специфіку реалізації політичних міфів.
Об'єктом дослідження виступає політичний міф як суспільний феномен.
Предметом дослідження є ірраціональна та раціональна складові в політичних міфах сучасної України.


РОЗДІЛ І
ПОЛІТИЧНИЙ МІФ В КОНТЕКСТІ РАЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ ЯК ФОРМА ІДЕОЛОГОТВОРЧОСТІ В УКРАЇНІ

Питання співвідношення раціонального та ірраціонального у філософській традиції ніколи не втрачало своєї актуальності. Політична ідеологія як система семантичних смислів пронизує все життя суспільства, демонструючи себе явно, а разом із тим і приховано, невловимо, емпірично недосяжно. Вона, наче кантівська “річ у собі”, присутня і відсутня одночасно, вона дає основу для подальшого розгортання суспільного буття й тяжіє диктатом, мало не прокляттям над індивідом і цілими поколіннями [37, с. 34-36].
Найважливішим співвідношенням “раціонального” та “ірраціонального” в політичній ідеології є смислотворчі семантичні ряди, які мають як раціонально обґрунтоване аргументування, так і метафоричні, емоційно-забарвлені блоки, що функціонують поза законами раціональності.
У сфері політичних ідеологій традиція “раціонального” активно використовується. Найбільш суттєвим аргументом “раціонального” є претензія на “об’єктивність”, що безпосередньо передбачає “істинність”. Глибоку кризу цієї традиції засвідчує творчість француза Ж.Бодріяра. Усе наше життя він окреслює ємнісним словом “симулякр”. Суть ідеї полягає в тому, що наше життя перетворилося на імітацію життя. Наука, мистецтво, побут – внутрішньо порожні, це своєрідна підробка, позбавлена суті. Можна помітити виразні аналогії між “симулякром” та “моделлю”. Модель, побудована на аналогіях до оригіналу, водночас є своєрідною його “імітацією”. Коли модель робиться вагомішою за безпосередній процес життя, заради якого вона передавалася, сам світ стає моделлю-підробкою – симулякром, у якому втрачено істинний зміст. У цьому світі людина є лише знаком-символом серед простору знаків. Зникає безпосереднє пережиття, і залишається лише форма. І людина, і суспільство втрачають свою суб’єктність, вони перетворюються на формально-традиційне повторення попередньої моделі [11, с. 12-13].
Раціональний компонент ідеології також є своєрідним симулякром, він покликаний “обґрунтувати”, довести істинність мети діяльності соціуму, а також методів досягнення вказаної мети, але він описовий і по-своєму мертвий, фіктивний, не здатен утвердити й закріпити себе в бутті.
Саме тут починає себе виявляти ірраціональна сфера політичної ідеології, яка ніби апріорі не піддається аналізу. Вона включає в себе всю емоційну ділянку, архетипічне колективне та індивідуальне підсвідоме. Без сумніву, тут вагоме слово належить соціальній психології та психології особистості. Можливо, термін “ірраціональний” не зовсім вичерпний і навіть не цілком коректний, але в даному разі ми маємо справу з ділянкою суспільного життя, яка доволі проблемно вкладається в адекватні терміни.
Соціальний міф, як ірраціональна складова ідеології, у словесно-образній формі передає пряме пережиття всього часового континууму життєвого досвіду, який у першу чергу спрямований на долання небуття. Тотожність міфу в переказах, снах і мареннях не випадкова – вона свідчить лише про наявність тотожної інформації в підсвідомій структурі будь-якої особистості даного соціуму. Інакше кажучи, увесь комплекс почуттів, емоцій, переживань, які супроводжували наших предків, у формі напівусвідомленого міфу чи архетипічного несвідомого є наявним у структурі окремої особистості та соціуму загалом і становить ірраціональну основу політичних ідеологій.
Досі немає однозначного, вичерпного й внутрішньо несуперечливого визначення ні ірраціональної складової ідеології, ні міфу, а тим більше суспільно-політичного міфу. Разом із тим ми вже відійшли від колишнього розуміння міфу як феномену “первісного” світогляду. Міф визнається як об’єктивна реальність суспільної свідомості, що суттєво впливає на колективне сприйняття дійсності. Міфологічне мислення може не мати ґрунтовного понятійного апарату, раціонального ланцюга доведень, критико-аналітичної функції, а водночас воно завжди міститиме суттєвий інтуїтивно-емоційний образ, який є своєрідною психологічно-суб’єктивною реальністю для даного соціуму.
Категория: Дипломные работы | Добавил: opteuropa | Теги: дипломн, курсова, скачати доповідь, курсовая работа, доповідь з права., курсач, магістерська, лабораторна робота, скачать реферат, КОНТРОЛЬНА
Просмотров: 173 | Загрузок: 11 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно