Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Пятница, 29.03.2024


Главная » Файлы » Диссертации » Диссертации

Спрощенний порядок розгляду справ позовного провадження в цивільному судочинстві
[ Скачать с сервера (192.5 Kb) ] 30.11.2017, 19:02
Актуальність теми полягає у необхідності оптимізації та підвищення ефективності цивільного судочинства в Україні, одним із способів якої є впровадження спрощеного порядку розгляду справ позовного провадження. Його основними рисами, спрямованими на підвищення ефективності, є: швидкість розгляду справи, зменшення судових витрат, а також мінімізація процесуальних вимог до дій учасників процесу.
Існування у процесуальному законодавстві спрощеного порядку розгляду справ позовного провадження має істотне значення для забезпечення права особи на судовий захист. На сьогодні завантаженість судів зростає, що впливає як на якість судового захисту, так і можливість його отримання взагалі. Натомість завданнями цивільного судочинства відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України [1] є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. При їх систематичному порушенні формується негативна суспільна думка про судову систему країни.
В Україні триває судова реформа, в межах якої серед іншого, передбачені зміни до чинних процесуальних кодексів. 3 жовтня 2017 року Верховною Радою було прийнято Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 6232. Передбачені ним зміни у Цивільний процесуальний кодекс України, серед іншого, полягають у впровадженні двох порядків позовного провадження - загального і спрощеного. У III розділі ЦПК («Позовне провадження») передбачається нова десята глава «Розгляд справ у порядку спрощеного провадження» (статті 275 - 280), що регулює порядок спрощеного провадження провадження (малозначні справи, справи не значної складності або ті, що виникають з трудових відносин). Аналогічні положення щодо спрощеного порядку позовного провадження передбачені і в Господарському процесуальному кодексі України (розділ ІІІ глава 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження»).
Спрощений порядок розгляду справ позовного провадження є досить поширеним у іноземній практиці (відповідниками є small claim procedure; small claims court rules; small case track; fast track; simplified procedure). Наприклад, в Англії всі цивільні справи поділяються на три категорії, одна з яких розглядається у спрощеному порядку. Натомість іноземний досвід у цій сфері майже не досліджений у вітчизняній науці. Франція, Німеччина, Англія, США - це ті країни, в яких відповідно до статистики правозахисних організацій, стандарти захисту прав і свобод людини є одними з найвищих у світі, а законодавство щодо спрощеного порядку в цивільних справах має тривалішу практику застосування. Крім того, з огляду на підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом актуалізуються дослідження стандартів цивільного судочинства країн Європейського Союзу. Відповідно, слід звернутися до законодавчих актів різних країн, а також до актів ЄС (наприклад, ЕС Regulation No 861/2007 of the European Parliament and of the Council of 11 July 2007 establishing a European Small Claims Procedure). Так, умови сучасного світу диктують необхідність інтеграції національних порядків різних країн.
Найбільший внесок у розвиток проблем порядку спрощеного провадження зробила Ізарова І.О.. У своїй дисертації “Теоретичні і практичні засади гармонізації цивільного процесу Європейського Союзу та України” Ірина Олександрівна цілий підрозділ присвячує даному питанню та питанню запровдження і розвитку електронного правосуддя . Окрім того у статті “Реформа цивільного процесу в Україні: новели позовного провадження” Ізарової І.О. опублікованій в журналі “Право України” №8/2017 автор наводить порівняльну таблицю ЦПК України 2004 р. та Проекту ЦПК України 2017 р., де чітко можна побачити зміни , а саме поділ позовного провадження на загальне та спрощенне тощо. Такі зміни сприймаються автором позитивно, але наголошується на необхідності вдосконалення понятійно-категоріального апарату науки цивільного процесуального права. Окремі проблеми порядку спрощеного провадження у різних видах судочинства також досліджували такі українські та іноземні вчені, як В.І. Бобрик, О.Є. Бурлай, М.В. Вербицька, Ю.Ю. Грибанов, Н.А. Громошина, Л.С. Дубчак, А.О. Згама, Д.Д. Луспеник, Ю.В. Навроцька, М.В. Сивак, О.С. Снідевич, О. Ткачук, С.П. Хіміч, О.О. Штефан, О.С. Фонова, С.Я. Фурса, Т.В. Цюра та інші.
Однак, на сьогодні залишаються дискусійними питання правової природи розгляду справ у спрощеному порядку позовного провадження, а також коло справ, які доцільно розглядати у його межах (критерії, підстави для спрощення); його місця в цивільному процесі України, завдань суду під час вчинення процесуальних дій і їх послідовності; співвідношення спрощеного порядку розгляду справ із принципами усності, безпосередності; відмінність від загального позовного провадження, наказного провадження, заочного розгляду справи; порівняння двох способів розгляду незначних позовів - створення окремих інстанцій і запровадження спрощеного порядку (із доведенням доцільності саме останнього); особливості діяльності адвоката в умовах диференціації судових процедур (наприклад, чи можна розглядати неучасть адвоката як спосіб “спрощення” порядку провадження. В іноземній літературі розглядають цей порядок як такий, що дозволяє особі не звертатися до адвоката; те саме у законодавстві. В деяких штатах в США взагалі передбачено, що особа не може мати адвоката в таких справах, адже призначення процедури бути спрощеною на стільки, щоб дозволити особі самій представляти свої інтереси); проблеми доказування у межах такої процедури, інформування громадян і реальність досягнення цілі доступності правосуддя тощо. Розв’язання цих проблем важливе як для доктрини цивільного процесуального права, так і для практики застосування відповідних положень ЦПК України, яка буде формуватися.
Актуальність теми пов’язана також із недостатньою розробленістю цього питання у доктрині. Дослідження спрощеного порядку провадження зводиться, як правило, до дослідження наказного провадження як спрощеного виду цивільного судочинства. Натомість іншим видам приділяється увага лише окремими вченими.

Таким чином, актуальність обраної теми полягає у необхідності оптимізації та підвищення ефективності цивільного судочинства у межах триваючої судової реформи. Саме спрощений порядок розгляду справ позовного провадження є одним із способів досягнення мети правосуддя - максимальне зменшення витрат сил, часу та коштів, а також підвищення якості правосуддя шляхом зменшення навантаження на суди. Крім того, необхідність спрощувати і прискорювати судочинство відповідає актам ЄС.
Тобто впровадження норм спрощеного позовного провадження може стати позитивним кроком, що відповідає загальносвітовим тенденціям, що зумовлює необхідність дослідження основних теоретичних положень та можливих практичних проблем.
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Голова Вченої Ради

(вказати назву факультету/інституту)

(підпис)
“_____”_____________ 2017 р.

ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН
виконання освітньо-наукової програми
підготовки доктора філософії

І. Індивідуальний навчальний план

Освітня складова (40 кредитів ЄКТС)

Блоки дисциплін
Кредитів ЄКТС
Форма контролю
Рік навчання
Блок обов’язкових дисциплін
1.
Академічне письмо англійською мовою
(English academic writing)
3
іспит
ІІ
2.
Філософія науки та інновацій

іспит
І

Філософія науки
3

Тематичні модулі
4

3.
Асистентська педагогічна практика
10
диферен­ційований залік
ІІ, ІІІ
Сума кредитів ЄКТС
20
Блок дисциплін за вибором факультету/інституту
(вказати назви дисциплін з навчального плану та прописати кількість кредитів ЄКТС)
1.
Методологія проведення наукових досліджень в галузі права
3
іспит
І
2.
Конституційна реформа
5
іспит
І
3.

іспит
І
Сума кредитів ЄКТС
8
Блок дисциплін за вибором аспіранта/ад’юнкта
(вказати назву однієї дисципліни з Переліку № 1 та двох дисциплін з Переліку № 2 навчального плану, прописати кількість кредитів ЄКТС)
1.

іспит
ІІ
2.

іспит
ІІ
3.

іспит
ІІ
Сума кредитів ЄКТС
12
Загальна сума кредитів ЄКТС
40

ІІ. Індивідуальний план наукової роботи
(науково-дослідницька робота аспіранта/ад’юнкта розпочинається з 1 жовтня і триває впродовж всього терміну навчання)

№ п/п
Зміст та обсяг
науково-дослідницької діяльності аспіранта/ад’юнкта
Термін виконання
1.
Затвердження Вченою радою факультету/інституту теми дисертації доктора філософії
до 01 грудня поточного року (упродовж 2-х місяців після зарахування)
2.
Проведення науково-дослідницької роботи за темою дослідження.
Виконання дисертації доктора філософії
І-ІV роки навчання
3.
Публікація статей за темою дисертації доктора філософії: не менше 5 статей у фахових виданнях з обраної спеціальності, серед яких 1 стаття в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах
І-ІV роки навчання
4.
Апробація результатів дисертаційного дослідження доктора філософії:
участь у роботі міжнародних та вітчизняних наукових конференціях;
публікація не менше 3-х тез за результатами участі у роботі наукових конференцій
І-ІV роки навчання
5.
Стажування у провідних закордонних та вітчизняних університетах (наукових установах)
І-ІV роки навчання
(за необхідності)

ІІІ. Підсумкова атестація

№ п/п
Форми підсумкової атестації
Термін виконання
1.
Складання комплексного іспиту зі спеціальності
ІV рік навчання
(травень)
2.
Захист дисертації доктора філософії
ІV рік навчання

Аспірант “___”__________ 20____ рік

Науковий керівник “___”__________ 20____ рік

І РІК НАВЧАННЯ

І. Індивідуальний навчальний план

Блоки дисциплін
Сума балів
Кредитів ЄКТС
Форма контролю
Вивчення обов’язкових дисциплін
1.
Філософія науки та інновацій

7
іспит
(червень 2018 р.)
Вивчення дисциплін за вибором факультету/інституту
(вказати назви дисциплін з навчального плану та прописати кількість кредитів ЄКТС)
1.
Методологія проведення наукових досліджень в галузі права

3
іспит
(листопад 2018 р.)
2.
Конституційна реформа

5
іспит
(червень 2018 р.)
3.

іспит
(червень 20____ р.)
Загальна сума кредитів ЄКТС
15

ІІ. Індивідуальний план наукової роботи
(науково-дослідницька робота аспіранта/ад’юнкта розпочинається з 1 жовтня і триває впродовж всього терміну навчання)

№ п/п
Зміст та обсяг
науково-дослідницької діяльності аспіранта/ад’юнкта
Термін виконання
Оцінка виконання роботи науковим керівником
1.
Затвердження Вченою радою факультету/інституту теми дисертації доктора філософії
до 01.12.2017 р.
(упродовж 2-х місяців після зарахування)

2.
Підготовка плану-проспекту дисертації доктора філософії
до 01.02.2018 р.

3.
Проведення наукових досліджень за темою дисертації доктора філософії
до 01.10.2018 р.

4.
Завершення І-го розділу дисертації доктора філософії
до 01.10.2018 р.

5.
Підготовка та подання у видавництво 1 статті за темою дисертації
до 01.10.2018 р.

6.
Публікація 1 тези за результатами участі у роботі наукової закордонної/вітчизняної конференції
до 01.10.2018 р.

Публікація статей та апробація результатів наукових досліджень

Кількість статей у вітчизняних фахових виданнях за обраною спеціальністю

Кількість статей у міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах

Кількість конференцій, в яких брав участь аспірант/ад’юнкт

Кількість опублікованих тез

Аспірант “_____”__________ 20_____ рік

Науковий керівник “_____”__________ 20_____ рік
Атестація аспіранта/ад’юнктом науковим керівником за І рік навчання


Висновок кафедри (відділу)


Протокол №______ “___”____________ 20____ р.

Висновок Вченої Ради факультету (інституту)


Протокол №______ “___”____________ 20____ р.

Декан факультету (директор інституту) _________________________
Категория: Диссертации | Добавил: opteuropa | Теги: дипломна, курсовая работа, скачать реферат, доповідь з права, курсач, магістерська, КОНТРОЛЬНА, скачати доповідь, лабораторна робота, курсова
Просмотров: 730 | Загрузок: 15 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно