| Главная » Файлы » Диссертации » Диссертации |
Структурування змісту навчально-методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців
| [ Скачать с сервера (241.0 Kb) ] | 14.05.2017, 14:56 |
| ВИСНОВОК Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України щодо кандидатської дисертації Довбні Катерини Валеріївни Тема дисертації «Структурування змісту навчально-методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців» затверджена на засіданні Вченої ради Інституту вищої освіти НАПН України 21 січня 2004 р. (протокол від 21 січня 2004 р., № 1/4-2), уточнена Вченою радою Інституту вищої освіти НАПН України 24 січня 2008 р. (протокол від 24 січня 2008 р., № 1/8) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол від 26 лютого 2008 р., №2). ВИТЯГ з протоколу № 3 від 1 березня 2012 р. розширеного засідання відділу теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти НАПН України ПРИСУТНІ: Г.В. Онкович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу теорії і методології гуманітарної освіти; В.К. Майборода – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник; Н.М.Дем’яненко – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник; О.М. Олексюк – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник; Н.О. Дівінська – кандидат педагогічних наук, доцент, старший науковий співробітник; Г.В. Лесик – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник; В.Я. Карачун – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник; І.М. Мельникова – кандидат педагогічних наук, професор, старший науковий співробітник; Г.О. Козлакова – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти; З.Є. Тарутіна – кандидат біологічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти; В.І. Кобченко – науковий співробітник; А.В. Морозова – науковий співробітник; Т.І. Фокіна – старший лаборант; аспіранти: І.П. Прохор, І.О.Яблочнікова, В.О. Ворона, Н.М. Пиж. СЛУХАЛИ: Про завершення і рекомендацію до захисту виконаного в Інституті вищої освіти НАПН України дисертаційного дослідження Довбні Катерини Валеріївни «Структурування змісту навчально-методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців», поданого на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти НАПН України Онкович Ганна Володимирівна. ГОЛОВУЄ: О.М. Олексюк – доктор педагогічних наук, професор. О.М. ОЛЕКСЮК: Прошу наукового керівника поінформувати учасників засідання про особистість К.В. Довбні та її роботу. Г.В. ОНКОВИЧ: Шановні колеги, від Довбні Катерини Валеріївни для обговорення надійшла дисертація «Структурування змісту навчально-методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців» – на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Довбня К.В., 1967 року народження, з 2006 року працює асистентом в Інституті філології на кафедрі Близького Сходу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кафедри якого забезпечують фахову підготовку майбутніх філологів сходознавців. К.В. Довбня має фахову освіту, навчалася в аспірантурі Інституту вищої освіти, склала всі необхідні кандидатські іспити з оцінками «відмінно» та «добре». Представлена на розгляд дисертаційна робота засвідчила, що К.В. Довбня глибоко оволоділа знаннями, опанувала методологію та методами проведення наукового дослідження, здобула практичних навичок пошуку, аналітико-синтетичної переробки, систематизації та інформації. К.В. Довбня добре володіє іноземними мовами, що дало їй можливість опрацювати значний обсяг літератури англійською та мовою гінді. Розуміння системності педагогічних явищ та їх зв’язку з суспільним життям допомогли дослідниці якісно обґрунтувати теоретико-методологічні засади роботи, узагальнити експериментальний матеріал та здійснити його науково обґрунтовану інтерпретацію. До та за час написання дисертації дослідницею створено навчальний посібник з мови гінді для 5 класу гімназії з поглибленим вивчення східних мов (має гриф МОН України № 1/11-2153 від 03.04 2002 р.); навчальний посібник з мови гінді для 3 класу гімназії з поглибленим вивчення східних мов (підготовлений до друку); програму з мови гінді для 1-11 класів шкіл з поглибленим вивченням східних мов (рекомендована МОН України до практичного використання, протокол № 3 від 3.03. 98.); навчальний посібник для першого курсу навчання філологів гінді «Граматика мови гінді в таблицях: Коментар, Синтаксис, Приклади» (подано до друку 2011 р.); опубліковано достатню кількість наукових статей, з них 9 – у провідних наукових виданнях України та 11 – у матеріалах наукових конференцій. О.М. ОЛЕКСЮК: Рецензенти мали можливість переглянути текст дисертації та автореферату. Таким чином, формальні вимоги для подання дисертації до захисту виконано. Слово для доповіді надається К. В. Довбні. К.В. ДОВБНЯ: Шановні присутні! На Ваш розгляд виноситься дисертаційна робота, виконана в Інституті вищої освіти НАПН України на тему «Структурування змісту навчально-методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців», яка відображає результати наукового дослідження за 2004-2008 роки, і є логічним завершенням наукових пошуків. Загальною тенденцією розвитку засобів навчання іноземних мов (ІМ) є шлях від підручника до навчально-методичного комплексу (НМК). Тому доцільно розглянути питання про необхідність наявності НМК для ВНЗ, де готують майбутніх філологів-сходознавців. Кількість робіт, присвячених теорії та практиці створення підручників /НМК для ВНЗ наразі не велика. Відсутність концепцій сучасного НМК з ІМ для мовних ВНЗ є однією з причин того, що подібні комплекси не створюються, а наявні підручники не розв’язують сучасних завдань навчання іноземних мов. У навчальних книгах з мови гінді переважають несучасні методи й прийоми навчання. В нашій державі взагалі відсутня навчальна література українською мовою для студентів, що вивчають гінді. Отже, одним із пріоритетних напрямків роботи науковців-педагогів є розробляння теорії підручника та навчально-методичних комплексів з іноземних мов. Ця проблема надзвичайно актуальна, оскільки успішне її розв’язання має, по-перше, забезпечити стабільність підручників та НМК, що дасть значний економічний ефект, по-друге, сприятиме поліпшенню навчально-виховного процесу у ВНЗ. Для дослідження питання про структурування змісту НМК для майбутніх фахівців-сходознавців як педагогічної проблеми варто розглянути теоретичні основи структурування змісту НМК та наявний стан практики досліджуваної проблеми. Наразі в Україні розробляється серія навчально-методичних комплексів, зокрема, з англійської мови для 5-11-х класів середньої школи колективом авторів (Н. Скляренко, Н. Бичкова та ін.). НМК для 5-7-х класів вийшли друком у 1996-1998 рр. Однак доводиться констатувати, що сьогодні в Україні та Росії практично відсутні така література для вищих навчальних закладів, котрі готують фахівців-сходознавців. Тенденція розвитку від підручника до НМК характерна і для Західної Європи, де до кінця 60-х років видавалися окремі підручники з іноземних мов. Коли цілі навчання сконцентрувалися на практичному оволодіння ІМ, особливо з розвитком комунікативного підходу в середині 70-х років, почали створюватися окремі НМК для навчання мови гінді для різних форм та цілей навчання. В Індії в 90-ті роки також з’явилося декілька НМК для навчання мови гінді іноземних студентів-сходознавців. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки ґрунтовно досліджено теоретичні основи професійної педагогіки (Р. Гуревич, В. Кремень); питання підготовки фахівця в контексті іноземної мови (Є.Воронова, Т. Корольова, Є. Литвиненко, С. Понікаровська, О. Саєнко). Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблем структурування змісту підручників та НМК з іноземної мови засвідчує, що дослідженню окремих питань за даною проблемою приділялася значна увага (Б. Ананьєв, В. Артемов, С. Архангельський, Б. Бєляєв, І. Бім, Н. Бориско, М.Вятютнєв, М. Гадайчук, В. Дерун, І. Зимня, Д.Зуєв, О. Кузнецова, О.Литвинюк, Ю. Пасов, В. Плахотник, Н. Скляренко). Ґрунтовний матеріал щодо розвитку індологічної освіти в Європі, Росії та Україні відображено у працях вчених Г. Бонгарда-Лєвіна, Г. Ільїна, Л.Чувпило та ін. Проведений нами аналіз наукової та методичної літератури засвідчив, що нині існує обмаль педагогічних досліджень щодо способів структурування змісту підручників та НМК. Серед дослідників цієї проблеми можна назвати А. Арутюнова, М. Вятютнєва, І. Ключковську. Абсолютно відсутні педагогічні дослідження щодо способів структурування змісту НМК для майбутніх фахівців-сходознавців. Отже, виявлення способів структурування змісту НМК для майбутніх фахівців-сходознавців є актуальною науковою і теоретичною проблемою, розв’язання якої матиме важливе науково-педагогічне значення, сприятиме ефективності навчального процесу в університетах, де відбувається навчання східних мов філологів та перекладачів. Актуальність і доцільність дослідження зумовлені потребами держави, зацікавленої у якісній підготовці фахівців у цій галузі, необхідністю впровадження науково обґрунтованої методології структури змісту НМК для фахівців-сходознавців. Враховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатнє теоретичне опрацювання та практичне впровадження, темою дослідження було визначено «Структурування змісту навчально-методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців». Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту вищої освіти АПН України (протокол від 27 січня 2004 р. № 1 п. 4. 2), уточнено вченою радою Інституту вищої освіти АПН України (протокол від 24 січня 2008 р. №1/8) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 26 лютого 2008 р.). Шановний головуючий, шановні присутні! Ураховуючи представлення значної частини матеріалів щодо мети, завдань, об’єкта, предмета, гіпотези, методів дослідження в авторефераті, дозвольте нам більш детально зупинитися на етапах проведення дослідження. У першому розділі – «Науково-методичні засади підготовки майбутніх фахівців-сходознавців у дослідженнях науковців» – проаналізовано проблеми підготовки майбутніх фахівців-сходознавців та навчально-методичну літературу з мови гінді. Після отримання Україною незалежності підготовка фахівців-сходознавців здійснюється на філологічних відділеннях університетів. Вивчення навчальних планів українських ВНЗ засвідчує, що підготовка фахівців-сходознавців базується на блочній концепції з інтегруванням окремих дисциплін. Блочно-інтегративна модель підготовки фахівців-сходознавців включає: блок 1 – практична мовна; блок 2 – країнознавча та культурологічна; блок 3 – філологічна; блок 4 – методична та психолого-педагогічна підготовка. Додаткові дисципліни розподіляються за окремими етапами навчання відповідно до їхніх домінант. У результаті аналізу науково-методичних засад підготовки майбутніх фахівців-сходознавців ми дійшли висновків про необхідність створення НМК з мови гінді. Спочатку визначено й детально описано цілі функціонування педагогічної системи, яка відтворюватиметься за допомогою підручника/НМК; опис цілей має бути діагностичним; потім виконується опис змісту навчання з урахуванням загально-дидактичних вимог – послідовності, доступності; вибір та розробляння дидактичних процесів – підбір і завдання в підручнику/НМК певної системи навчально-пізнавальних дій студентів, забезпечення управління цими діями для досягнення мети навчання; обмеження організаційних форм навчання. Основні центри вивчення та викладання мови гінді майбутнім фахівцям-сходознавцям у період існування Радянського Союзу знаходилися лише в Москві та Ленінграді. В незалежній Україні викладання мови гінді майбутнім фахівцям-сходознавцям розпочалося з 1995 р. Державна мова Республіки Індія викладається в Інституті філології національного університету імені Тараса Шевченка, Національному лінгвістичному університеті та у приватних ВНЗ: Київському університеті «Східний світ», Київському міжнародному університеті. В результаті аналізу науково-методичних засад підготовки майбутніх фахівців-сходознавців ми дійшли висновків про необхідність створення НМК з мови гінді. Структурування змісту НМК для майбутніх фахівців-сходознавців передбачає аналіз НМК цієї галузі та виявлення їх сучасного стану, визначення особливостей структурування змісту НМК з мови гінді для студентів вищих навчальних закладів, розроблення авторських навчальних програм, навчання мови гінді з опертям на НМК. У другому розділі – «Теоретичний аспект структурування змісту навчально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців» – визначено методи дослідження та його етапи, а також науково-теоретично обґрунтовано структурування змісту навчально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців. Новизна результатів дослідження, викладених у цьому розділі, полягає в аналізі філософської, педагогічної, психологічної, лінгвістичної та навчально-методичної літератури з проблеми створення підручників та НМК з мови гінді, який дає підстави стверджувати, що продовжують залишатися суттєвими питання формування змісту НМК з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців. Для навчання міжкультурної комунікації потрібні навчальні матеріали, що моделюють діалог культур країн рідної та мови, що вивчається. Це завдання є дуже важливим для розробляння концепції НМК. У навчанні професійно спрямованої мови гінді та в процесі формування іншомовної соціокультурної компетенції слід враховувати психологічні, педагогічні та організаційно-технологічні засади організації навчального процесу майбутніх сходознавців. Викладачі мови гінді мають дбати про формування у майбутніх фахівців навичок співставлення спільного та відмінного в культурах Індії та України. На перше місце виходить необхідність формування у студентів широкого світогляду, розуміння взаємозв’язку історичних подій у глобальному масштабі. Соціокультурні аспекти професійно спрямованої мови гінді знаходять відображення, окрім загальних вимог, в знайомстві з давніми соціальними моделями життя аріїв та протослов’ян; їхніми релігійно-філософськими уявленнями та звичаями й обрядами, що відбивали світобачення обох народів. У другому розділі було також сформульовано концептуальні засади створення навчально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців. Теоретичною основою створення НМК є певні дидактичні принципи і підходи: розробка змісту відбувається після визначення мети і завдання навчання. Моделювання змісту предмету навчання в такому комплексі базується на твердженнях про те, що об’єктами міжкультурного спілкування мовою гінді слугують функціональні моделі культурно-мовних спільнот Індії та України; предметно-змістовий план міжкультурного спілкування складають сфери дійсності та універсальні функції буття культурно-мовного спілкування. Важливим компонентом змісту НМК, що моделюється, є візуальні елементи, які складають концепцію візуалізації НМК: навчальний комплекс забезпечить міжкультурне спілкування, якщо відібраний зміст предмету навчання буде моделлю самої міжкультурної комунікації за функцією, змістом і формою; принципами визначення та побудови моделі змісту предмету навчання виступають: системність і модельність, необхідність і достатність, посильність і доступність, відповідність комунікативним потребам студентів, їхньому інтелектуальному рівневі та інтересам, відносна відкритість та професіоналізація. Варіант процедури відбору на базі функціонально-ситуативного підходу обумовлює функціональне узгодження мінімумів. Моделювання в НМК змісту процесу навчання визначається методичним аспектом, який детермінується авторською концепцією НМК – комунікативним підходом. Моделювання в НМК змісту процесу навчання міжкультурного спілкування здійснюється через формування та розвитку міжкультурної комунікації та її складових компетенцій: нормативно-мовної, лінгвосоціокультурної, комунікативно-філологічної, комунікативно-професіональної з почерговим домінуванням кожної з них в одній із частин НМК. Варто застосовувати системний підхід до структурування змісту, відбору та організації матеріалу. У третьому розділі – «Cтруктурування змісту навчально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців» – визначено практичний аспект структурування змісту навчально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців, а саме - принципи структурування змісту НМК з мови гінді; розроблено модель структурування змісту НМК з мови гінді для фахівців-сходознавців та проведено дослідно-експериментальну перевірку НМК з мови гінді; здійснено аналіз результатів педагогічного експерименту, узагальнено концептуальні ідеї дослідження, сформовано загальні висновки, запропоновано підходи щодо впровадження їх у практику та визначено перспективи вивчення проблеми; апробовано авторський комплект навчально-методичної літератури для тих, хто вивчає гінді, скориговано навчальні програми. Узагальнюючи отримані результати проведених досліджень і досвід створення підручників і НМК, можна виділити деякі дидактичні принципи: принцип пріоритету розвивальної функції навчання; принцип відповідності; принцип диференційованої реалізованості; принципи інформаційної єдності й діагностично-прогностичної реалізованості; модульний принцип конструювання змісту; принцип фузіонізму; принцип структурування систем; принцип функціональної повноти компонентів освіти, в тому числі і функціональної повноти компонентів її змісту. Принципова схема змісту навчально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців по горизонталі включає: інтеграцію умінь і навичок; інтеграцію мовних і професійних вимог; формування цілісної системи навчальних текстів і діалогів; формування НМК з «ядром» підручник; інтегрування НМК у навчальне середовище; інтеграція в системі «апарат засвоєння». По вертикалі вона включає інтеграцію між НМК на різних етапах навчання майбутніх фахівців-сходознавців; інтеграцію знань, умінь та навичок з мови гінді на різних етапах навчання у ВНЗ. Модель структурування змісту навально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців сходознавців включає: теоретичний блок НМК з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців, який складається з: загальної та окремої теорії НМК з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців, підходів і вимог до НМК; мети комплексу: професійно спрямованої комунікативної компетенції, змісту НМК (сходознавчий профіль), структури (сходознавчий профіль); дидактики/методики викладання мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців, дидактичних функцій НМК, принципів його структурування. Структурування змісту навчально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців включає чотири мінімуми: комунікативний, змістовний, мовний та соціокультурний. Запропонована нами модель НМК для майбутніх фахівців-сходознавців у процесі фахової підготовки базується на сучасних дидактичних та методичних принципах навчання професійно спрямованої іноземної мови. Зміст, структура та функції компонентів НМК визначають педагогічні засади та спираються на взаємозв’язок фахової підготовки студентів та вивчення професійно спрямованої іноземної мови. Констатувальний експеримент передбачав визначення експертами та викладачами ефективності сучасних підручників з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців, визначення студентами ефективності сучасних підручників з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців. Результати констатувального експерименту дають змогу стверджувати таке. Підручник з мови гінді у професійній підготовці майбутніх сходознавців не має достатнього наукового обґрунтування, про що свідчить аналіз навчальних планів, програм та підручників. У практиці навчання реалізуються різні, часто суперечливі підходи, що веде до порушення ряду принципово важливих дидактичних принципів. Проведення констатувального експерименту підтвердило результати теоретичного аналізу стану проблеми створення НМК з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців. Загальна мета формувального експерименту передбачала визначення ефективності експериментального розділу навчально-методичного комплексу з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців у порівнянні з існуючими підручниками, виявлення причини недолiкiв, специфіки професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах. Основними завданнями формувального експерименту передбачено ознайомлення студентів зі структурою навчально-методичного комплексу з мови гінді; роботу студентів із текстовим та аудіо-матеріалом НМК, навчальними завданнями; формування у студентів комунікативної компетенції з використанням компонентів НМК. Отримані у ході експерименту результати засвідчують ефективність акцентування значущості не лише змісту навчального мате¬ріалу, а й логічних зв’язків між його елементами, котра досягалася використанням різноманітних видів навчання для студентів експериментальної групи для формування цілісної системи знань та вмінь студентів на основі навчальних дисциплін, що інтегруються. У процесі дослідно-експериментальної роботи доведено ефективність застосування моделі структурування змісту НМК з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців. Експериментально доведено основне гіпотетичне положення про те, що реалізація інтегративних зв’язків професійно орієнтованих дисциплін та іноземної мови засобами НМК позитивно впливає на якість професійної підготовки майбутнього фахівця сходознавчого профілю. Розроблено навчальні посібники для студентів та методичні рекомендації для викладачів щодо структурування змісту навчально-методичного комплексу з мови гінді для підготовки майбутніх фахівців-сходознавців. Запропоновано авторську програму навчання мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців; розроблено експериментальні розділи навчально-методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців, а також модель авторського комплексу навчально-методичної літератури з мови гінді. Автором дослідження розроблено та впроваджено навчальні посібники з мови гінді для учнів гімназії з поглибленим вивченням східних мов, а також робочі програми з мови гінді для студентів мовних вишів на основі моделі структурування змісту навчально-методичного комплексу. Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у навчальний процес гімназії східних мов №1 (довідка № 286 від 26. 10. 07 р. – кафедра східних мов) та Київського університету «Східний світ» (довідка № 45 від 26. 10. 07 р. – кафедра Далекого Сходу). Результати дослідження може бути використано на таких рівнях: Міністерства освіти і науки України, Науково-методичного центру – для розробляння освітніх стандартів з урахуванням інтегративних підходів, використання концептуальних засад інтеграції для подальшого розроблення та впровадження кредитно-модульної підготовки фахівців; університетів та інших вищих навчальних закладів – для побудови навчальних програм, узгоджених із інтегративними тенденціями в науці та освіті; кафедр – для розроблення навчально-методичного забезпечення навчального процесу, створення навчально-методичних комплексів. Проведене дослідження не вичерпує усіх проблем професійної підготовки фахівців сходознавчого профілю. Подальшого вивчення потребують такі проблеми, як розробляння навчально-методичних комплексів з мови гінді для багаторівневої системи вищої освіти. Основні результати дисертаційної роботи знайшли практичну реалізацію в навчально-виховному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету «Східний Світ». Доповідь закінчено. Дякую за увагу! ЗДОБУВАЧЕВІ БУЛИ ПОСТАВЛЕНІ ТАКІ ЗАПИТАННЯ: Л.З. МОРОЗ: Філолог-сходознавець – це нова кваліфікація для української вищої школи. Скажіть, будь ласка, наскільки поширена підготовка цих фахівців в нашій країні? Наскільки актуальною є підготовка фахівців із знанням східних мов для України? К.В. ДОВБНЯ: Дякую за запитання, Ларисо Захарівно, дозвольте відповісти. Після розпаду Радянського Союзу єдині ВНЗ країни, які готували сходознавців, Московський та Санкт-Петербурзький державні університети, залишилися в Росії. Тому Україні довелося самотужки розбудовувати власну систему професійної підготовки філолога-сходознавця у вищій школі. На даний час підготовкою філологів із знанням східних мов зайнято 4 ВНЗ України, серед них Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський міжнародний лінгвістичний університет, Київський міжнародний університет та університет «Східний Світ». Доцільність підготовки фахівців будь-якої спеціальності визначається суспільним замовленням. Спеціальність «Східні мови та література» користується популярністю та зростаючим попитом на сучасному ринку праці. Як окремий напрямок підготовки фахівців у вищій школі спеціальність затверджено Кабінетом Міністрів України. Нова спеціальність «Східні мови та література» з’явилася наприкінці минулого століття як зворотна реакція на процеси в соціально-політичній сфері в цілому та на потреби сходознавчої галузі науки, розвиток якої потребував негайної підготовки значного обсягу фахівців. Підготовка кадрів зі спеціальності «Східні мови та література» започаткована у закладах вищої освіти України з середини 1990-х рр. Серед піонерів були Київський національний університет імені Тараса Шевченка та університет «Східний Світ». Н.М. ДЕМ’ЯНЕНКО, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник: Катерино Валеріївно, скажіть, будь-ласка, яким є Ваш внесок у професійну підготовку майбутніх сходознавців? К.В.ДОВБНЯ: Дякую за запитання, Наталіє Миколаївно. Уже понад 17 років я працюю викладачем мови гінді у ВНЗ різних типів, а саме: у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Київському університеті «Східний Світ», де беру безпосередню участь у професійній підготовці майбутніх сходознавців. Практична робота зі студентами така: - викладаю ряд дисциплін, безпосередньо пов’язаних із професійною підготовкою філологів східних мов. Це - «Вступ до спеціальної філології», «Історія мови гінді», «Історія літератури гінді», «Методика викладання мови гінді в СНЗ», «Функціональна стилістика», «Спецкурси з літератури гінді», «Практична мова гінді», «Теорія і практика перекладу»; - здійснюю керівництво педагогічною та перекладацькою практиками студентів 4-го курсу та спеціалістів, під час яких студенти знайомляться з роботою СНЗ з поглибленим вивченням східних мов, посольства Індії в Україні, Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України; а також отримують базові навички викладання мови гінді в СНЗ та перекладацькій діяльності. - є науковим керівником при написанні курсових і дипломних робіт з літератури гінді; | |
| Просмотров: 464 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |