| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Амортизація
| [ Скачать с сервера (261.5 Kb) ] | 12.02.2018, 23:42 |
| Основні фонди у процесі виробництва поступово втрачають свою вартість і переносять втрачену вартість на новостворену продукцію чи виконану роботу відповідно до втрати споживчої вартості. Цей процес перенесення вартості основних фондів на готову продукцію називається амортизацією основних фондів. Тобто, амортизація - це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їхнього повного відновлення. Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів підприємства відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їхнього зносу, які вносять до собівартості новоствореної продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними. Об’єктом амортизації є вартість основних фондів ( крім землі). Амортизації підлягає первісна або переоцінена вартість основних фондів за вирахуванням їх ліквідної вартості. Амортизація основних фондів виступає як економічна категорія – як вартісна форма фізичного і морального зносу основних фондів, джерело відшкодування вартості тієї частини засобів праці, яка спожита у виробництві, але в основі амортизації лежать фізичні закономірності зношування основних фондів. Амортизаційні відрахування є складовою витрат підприємства і відшкодовуються за рахунок реалізованої продукції. За своїм економічним змістом амортизаційні відрахування призначені на повне відтворення основних фондів підприємства. Тому є всі підстави вважати їх власністю підприємства і вилученню не підлягають. Амортизаційні відрахування як власні кошти підприємства використовують на свій розсуд щодо освоєння основних фондів, а саме: на технічне переоснащення підприємства з метою оновлення продукції та підвищення її якості. Основні фонди поділяються на 4 групи: 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини; 2 – автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі побутові електроні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, устаткування та прилади до них; 3 – будь-які інші основні фонди, які не включаються до груп 1, 2, 4; 4 – електрообчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформаційні системи, телефони. Амортизація на підприємстві може бути двох видів: проста і прискорена. Прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів підприємства можуть застосовувати з метою створення фінансових умов для прискорення впровадження у виробництво науково-технічних досягнень і підвищення зацікавленості підприємств у прискоренні оновлення і технічного розвитку активної частини основних фондів. Амортизаційна політика підприємства регламентується чинним Положенням бухгалтерського обліку 7 « Основні засоби», яким передбачено, що амортизація основних фондів може нараховуватись із застосуванням низки методів: прямолінійного, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного і виробничого. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюється підприємством при визнані цього об’єкта активом, тобто при зарахуванні його на баланс, і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Строк корисного використання основних фондів визначається періодом часу, протягом якого передбачається їх використання, або обсягом продукції ( кількість її одиниць), яку підприємство очікує отримати від такого використання. Прискорена амортизація передбачає збільшення амортизаційних відрахувань у перші роки використання і відповідне зменшення їх у наступний період використання. Цей метод дозволяє у перші роки за рахунок накопичення амортизаційних відрахувань накопичити ресурси, які можна використати для заміни зношення основних фондів. Прискорену амортизацію можна виміряти двома методами: методом кумулятивного числа і методом подвійної норми. Метод подвійної норми передбачає використання подвоєної норми амортизаційних відрахувань, які визначаються за методом рівномірного прямолінійного списання, але вже не із первісної, а залишкової вартості основних фондів Ар = 2а ( Бв – Σ Аі) де 2а – подвоєна норма щорічних амортизаційних відрахувань по певному виду основних фондів; Σ Аі – сума амортизаційних відрахувань на початок планового року по певному виду основних фондів; Бв – балансова вартість певного виду основних фондів. Метод кумулятивного числа, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму чисел років його корисного використання. Сума чисел років – це сума порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт. Ар = (Ті – і +1/ ч) Бв де Ар – річні амортизаційні відрахування по амортизованому об’єкту в певному році; Ті – термін експлуатації певного об’єкта; і - рік експлуатації об’єкта; ч - кумулятивне число об’єкта, яке можна визначити як суму простої арифметичної прогресії; Бв – балансова вартість певного об’єкта. | |
| Просмотров: 366 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |