| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Аварії, пожежі і вибухи на виробництвах
| [ Скачать с сервера (80.0 Kb) ] | 21.02.2018, 21:45 |
| Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру, вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до бага¬тьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів. Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами. Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середо¬вище зумовив розподіл їх за видами. Види аварій О аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин); О аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище; О пожежі та вибухи; О аварії на транспорті та ін. Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф. * Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в ат-мосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгостро¬кове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах. На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії: • 1957рік — аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробниц¬тву-плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500кв.км); • 1957рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб); • 1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух); • 1979рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (стало¬ся зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що при¬звело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони). Однак найбільшою за масштаба¬ми забруднення навколишнього се-редовища є аварія, яка сталася 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуа¬тації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б на¬стільки згубною за своїми наслідка¬ми для довкілля, здоров'я та життя людей. Радіаційне забруднення ве¬личезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довгий час про¬живають на забруднених територіях, дозволяє назвати масштаби Чорно¬бильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною. За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі небезпеч¬них ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних ре¬човин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були ски¬нуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, ґрун¬ти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де зараз про¬живає 5 млн осіб. Нині радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС такий: доза опромінення становить 15-300 мР/год, а на окремих ділянках 1-5 Р/год. Проектний термін служби сар¬кофага, який захищає четвертий реактор, — 30 років. Сьогодні ніхто практично не застрахований від впливу наслідків цієї аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть віддаленість на сотні і тисячі кілометрів від АЕС не може бути гарантією безпеки. * Стан здоров'я населення в умовах довгострокової дії малих доз Іонізуючого випромінювання. Одним з наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в про¬дуктах харчування та воді. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбу¬вається поступовий розвиток патологічних процесів. Проблема оцінки довгострокового впливу на організм малих доз радіоактивно¬го випромінювання належить до найбільш актуальних. Чим далі ми від 26 квітня 1986p., тим більше питань постає щодо наслідків аварії. Наведемо дані з доповіді Міністра охорони здоров'я України про медичні аспекти наслідків аварії через 12 років після трагедії. Найближчими наслідками цієї аварії стало опромінення осіб, які брали участь у гасінні пожежі та аварійних роботах на атомній електростанції. Гострою променевою хворобою захворіло 238 осіб, 29 з них померло в перші місяці після аварії, ще 15 — згодом. Пізніше діагноз «гостра променева хвороба» був підтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступеня — у 43. Близько 2 тисяч осіб отримали місцеві променеві ураження, з 800 тисяч, що брали участь у роботах з ліквідації аварії. Це пожежники, військові, працівники атомної енергетики, наукові співробітники, бу¬дівельники, медичні працівники та багато інших. Найбільші дози опромінення зареєстровані серед пожежників та персоналу АЕС, які працювали під час аварії в першу добу. Усього, за сучасними даними, внаслідок Чорнобильської катастро¬фи в Україні постраждало майже 3,23 млн осіб, з них 2,35 млн мешка¬ють протягом 12 років на забрудненій території, більше 358 тисяч бра¬ли участь у ліквідації наслідків аварії, 130 тисяч були евакуйовані 1986 р. або були відселені пізніше. * Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної не¬безпеки. Актуальним для жителів багатьох районів України є питання про виживання в умовах підвищеної радіації. Оскільки зараз основну загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини з продуктами харчування, слід знати запобіжні й профілактичні захо¬ди, щоб сприяти виведенню з організму цих шкідливих речовин. Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах: > обмеження надходження радіонуклідів з їжею; > гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення; > підвищення захисних сил організму. Третій напрям передбачає пошук та створення радіозахисних харчових речо¬вин і продуктів, які мають антиоксидантну та імуностимулюючу активність й здатні підвищувати стійкість організму до несприятливої дії радіоактивного випроміню¬вання (антимутагени та радіопротектори). На допомогу приходять природні «за¬хисники». До цих речовин належать: листя чаю, виноград, чорна смородина, чор¬ноплідна горобина, обліпиха, банани, лимони, фініки, грейпфрути, гранати; з овочів — шпинат, брюссельська і цвітна капуста, боби, петрушка. Для того, щоб радіо¬нукліди не засвоювались організмом, потрібно постійно вживати продукти, які містять пектини, зокрема яблука. Насіння соняшника належить до групи радіо¬захисних продуктів. Багаті на біорегулятори морські продукти, дуже корисний мед і свіжі фруктові соки. | |
| Просмотров: 346 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |