| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА США, Великобританії, Німеччини.
| [ Скачать с сервера (47.5 Kb) ] | 21.02.2018, 21:45 |
| Банківська система СА називається федеральна резервна система. Назва склалася еволюційно, враховуючи територіальний поділ і розміщення банківських установ. Рада керуючих – склад 7 осіб, що призначається президентом і погоджено з конгресом, тривалість дії повноважень 14 років, але кожних 2 роки замінюється 1 член ради. Це дозволяє: діяти раді послідовно, мати компетентних учасників, бути незалежним, і автономним органом. Призначення, а не обирання ради дозволяє відділити грошово-кредитну від політичних партій. Серед членів виборів голова ради керуючих, що є найвпливовішим і най авторитетнім учасником. Рада відповідає за загальний контроль і керівництво банківською системою. Є дуже впливовою в світі. Комітет відкритого ринку – складається з 7 членів ради і 5 президентів федеральних резервних банків. Вони визначають політику купівля і продажу державних облігацій, впливаючи цим на пропозицію грошей. Федеральна консультативна рада – 12 керівників комерційних банків, що вибирають кожного року по одному від федерального банку. Ці представники проводять зустрічі з Радою керуючих, діляться своїми думками про роботу банківської сфери. Ця рада не має повноважень. Одночасно не може бути розпущена президентом. 12 федеральних резервних банків – вони є: - центральними (мають право випуску банкнот). Така структура зумовлена: 1) географічним розміщенням населених пунктів і штатів; 2) великою кількістю комерційних банків; 3) компроміс між централізованими децентралізованими фінансовими системами. Найважливішим серед 12 є банк Нью-Йорка. - квазісуспільними – перебувають під контролем державних структур, хоча капітал мають приватний. Для федеральних банків прибуток не є метою. - банками банкірів, тобто вони виконують такі ж операції як комерційні, але їх клієнтами можуть бути тільки банки, а не підприємства або громадяни. Комерційні банки – виконують всі банківські операції, 2/3 недержавні а приватні, 1/3 – державні. Мають за мету отримання прибутку. Ощадні установи – окрема група фінансових установ, що знаходяться під частковим контролем. ФІНАНСОВІ РИНКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ. В середині 18 століття розвиток банків досяг такого рівня, що приймались зміни, щодо регулювання банківської діяльності. Центральним банком – є банком Англії, утворений в 1846 році на основі приватного. Управління банком доручено раді директорів (24 чоловіки і управляючий). Головною фуксією банку Англії є контроль за грошовою системою. Для цього банк має повноваження: 1) виступає як банкір уряду (що банк каже робити з грошима те й робить). 2) Являється банкіром банківської системи. 3) Контролює грошову масу і елітує (випускає) банкноти; 4) Контролює державний борг. Щоб це виконувати – складається з: 1) емісійного відділення; 2) банківського відділення. Другим рівнем являється комерційні банки. 1841 року було 115, потім злились. Найбільшими комерційними банками є: Банк Англії, Банк Шотландії, Кооперативний банк, Національний жиробанк; Королівський Банк Шотландії, Довірчий Ощадний банк. Банки, що працюють з безготівковими коштами носять назву клірингових банків. Крім названих в Англії є: • облікові доми – займаються обігом у .п.; • торгові банки – міжнародні розцінки і управління майно; • інвестиційні банки. Небанківські фінансові установи – страхові товариства, будівельні товариства, фінансові доми (надають споживачеві кредит), пенсійні банки, інвестиційні компанії. | |
| Просмотров: 344 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |