| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
БУДИНОК РЕВ У МОСКВІ
| [ Скачать с сервера (52.0 Kb) ] | 21.02.2018, 21:45 |
| 1960-ті рр. внесли великі зміни в розвиток радянської архітектури. На відміну від деякого захоплення класичними архітектурними формами прийшли нові стилістичні риси сучасної радянської архітектури. Якщо радянська архітектура намагається повністю забезпечити матеріальні й духовні потреби трудящих нашої країни, то головною метою архітектури в капіталістичному суспільстві є її приватновласницький характер, спрямований на збагачення окремих людей. Небачені в світі масштаби будівництва, могутня державна будівельна індустрія, містобудівний характер архітектури в цілому — усе це забезпечило розквіт радянської архітектури. Однією з етапних споруд радянської архітектури є комплекс будинків Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), в яких яскраво виявились і нові стилістичні риси, і містоформуючі функції. Будинок РЕВ входить до головного ансамблю нового центру Москви — Калінінського проспекту. Споруди вдало, з погляду містоформування, поставлено на пагорбі над Москвою-рікою. Одночасно комплекс завершує одну з найважливіших магістралей Москви — Кутузовський проспект. Автори комплексу — народний архітектор СРСР М. Посохін, архітектори А. Мндоянц, В. Свірський, інженери Ю. Рацкевич та С. Школьніков. Ще під час будівництва висотних споруд 1948-1952 рр. було прийнято вільне панорамне сполучення ансамблів. Будинок РЕВ поставлено у трикутнику поміж висотним будинком на площі Повстання, готелем «Україна» та комплексом адміністративних висотних будинків на Смоленській площі. Комплекс споруд РЕВ складається а трьох зон: ділової, громадської та житлової. Ділова зона розміщена в висотному 31-поверховому корпусі, де містяться представництва РЕВ, секретаріат, інститут РЕВ по стандартизації, зал Виконкому РЕВ, малий зал нарад, ресторан, друкарня та ін. У споруді автори використали систему так званого гнучкого планування, що дає можливість у разі потреби трансформувати окремі приміщення. Цей метод набуває дедалі більшого застосування в сучасній архітектурі. Громадська зона розміщена в широкому двоповерховому стилобаті, де знаходяться приміщення зального типу та великий конференцзал на 1000 місць, розміщений у циліндричному об'ємі. Житлова зона — це 13-поверховий готель «Мир», виділений в окремий корпус, але композиційне зв'язаний з усім комплексом. Всього комплекс РЕВ займає 4,6 га території і має кубатуру 339000 м3. Висота адміністративного корпусу — 106 м. Здебільшого висотні адміністративні споруди мають форму паралелепіпеда, що стало своєрідним штампом. Автори будинку РЕВ вирішили спорудити фасад у вигляді двох вигнутих крил, що ніби гостинно запрошують до центру міста. Композиційне цей прийом продовжується в перспективі висотних споруд Калінінського проспекту. Широка, принижена горизонталь стилобату добре композиційне пов'язує об'єм циліндра конференцзалу з висотною частиною ансамблю. Як розповідають автори споруди, для створення художнього образу вони оперували в основному лише такими засобами художньої виразності, як контраст, ритм, колір, світлотінь. Автори не використовували великої кількості декоративних елементів, які, здебільшого розпорошуючись, не залишають враження, а вважали найбільш доцільним «створити один значний акцент — великий і такий, що запам'ятовується». Таким акцентом е мозаїчне декоративне панно з красивих порід каменю, що прикрасило стіни циліндра конференцзалу. Панно з каменю, видобутого в СРСР, Угорщині, Болгарії, НДР та Югославії, виконали угорські майстри за малюнком художника Г. Опришка. Проте основний художній ефект споруди створюють вигнуті крила фасаду, де навісні панелі в алюмінієвому каркасі утворюють смуги засклених вікон і блакитно-зелені смуги скляного облицювання нижніх частин панелів. Внаслідок цього фасади будинку РЕВ ніби зливаються з блакитним небом. МУЗЕЙ В. І. ЛЕНІНА В ТАШКЕНТІ Протягом останнього десятиріччя в розвитку радянської архітектури намітилася важлива тенденція. Архітектурні ансамблі будуються не тільки в великих містах, а й на всій території нашої країни. Визначними ансамблями сучасності є квартали Ладзинай і Жирмунай у Вільнюсі, Зеленоград під Москвою, ансамбль центру в Донецьку, місто Навої в Узбекистані та Шевченко в Казахстані, Тольятті на Волзі та Набережні Челни на Камі. Визначними спорудами можна назвати Палац ім. В. І. Леніна в Алма-Аті, комплекс пансіонатів у Піцунді, піонерський табір Артек у Криму, театр у Тулі та багато інших. Надзвичайно цікавою є забудова останніх років найбільшого міста азіатської частини СРСР, столиці Узбекистану — Ташкента. В 1966 р. місто спіткало велике стихійне лихо: воно було зруйноване землетрусом. Вся країна взяла участь у відбудові Ташкента. Братні республіки збудували понад 1 млн. квадратних метрів житла. У Ташкенті є цілі квартали, збудовані москвичами, ленінградцями, киянами, мінчанами, тбілісцями та будівельниками інших міст нашої країни. Новий Ташкент став одним з найкрасивіших міст Радянського Союзу. Чудовим є величний ансамбль центру Ташкента — площа ім. В. І. Леніна, на якій позначились останні досягнення радянської архітектури. | |
| Просмотров: 379 | Загрузок: 7 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |