Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Среда, 25.11.2020


Главная » Файлы » Доклады » Доклады

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
[ Скачать с сервера (300.5 Kb) ] 19.02.2018, 01:05
ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Поняття рентабельності
1.2 Види рентабельності
1.3 Система показників рентабельності
1.4 Аналіз рентабельності підприємства
1.5 Факторный аналіз показників рентабельності
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
"СЄВЄРОДОНЕЦЬКСПЕЦЕНЕРГОРЕМОНТ-1"
2.1 Стисла характеристика та аналіз фінансово-господарського стану
підприємства
2.2 Оцінка рентабельності підприємства
2.3 Факторний аналіз рентабельності
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
В даній курсовій роботі буде розглянута тема "Рентабельність
підприємства і шляхи її підвищення".
Коли створюється підприємство, його власника хвилює, перш за все
прибутковість, тобто щоб прибуток організації покривав витрати. Чим
більше прибуток тим ефективніше відбувається розвиток і з'являються
можливості для розширення виробничої діяльності підприємства.
Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва є
показник рентабельності. Рентабельність означає прибутковість
підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення валового доходу або
прибутку з витратами або ресурсами, що використовуються.
На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які
види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику
прибутковість. Це стає особливо важливим в сучасних, ринкових умовах, де
фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації
виробництва.
Рентабельним вважається підприємство, яке приносить прибуток. В
сучасних ринкових умовах для того, щоб покупці віддавали перевагу
продукції виготовленій даним підприємством, щоб товари користувалися
великим попитом, необхідно ретельно стежити за фінансовим положенням,
правильно організовувати виробничу діяльність і простежувати економічні
показники.
На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які
види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику
прибутковість. Це стає особливо важливим в сучасних, ринкових умовах, де
фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації
виробництва.
Підприємство реалізує свою продукцію споживачам, одержуючи за неї
грошову виручку. Але це ще не означає отримання прибутку. Для виявлення
фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на
виробництво продукції і її реалізацію.
Об'єктом дослідження курсової роботи є приватне підприємство
"Сєвєродонецькспеценергоремонт-1".
Предметом дослідження в даній роботі є: поняття рентабельності, її
показники, види; оцінка рентабельності і шляху її підвищення.
Джерелами інформації для написання курсової є: бухгалтерський
баланс за 2007, 2008 р.р. і додатки до бухгалтерського балансу (форма №2 –
Звіт про прибутки і збитки, Форма №3 – Звіт про зміну капіталу, Форма №4 –
Звіт про рух грошових коштів, Форма №5 – додаток до бухгалтерського
балансу). За допомогою вищеперелічених документів постараємося зрозуміти
стан на ПП "Сєвєродонецькспеценергоремонт-1".
Метою курсової роботи є розгляд з усіх боків поняття рентабельності,
розробка пропозицій по збільшенню показників рентабельності, унаслідок
чого будуть виявлені проблеми організації ПП
"Сєвєродонецькспеценергоремонт-1" і запропоновані шляху їх усунення.
Також в даній роботі необхідно провести комплексний аналіз і оцінку
показників рентабельності.
При написанні курсової роботи були використані роботи російських і
зарубіжних авторів.
РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Поняття рентабельності
Підсумки роботи компанії в зовнішній торгівлі підлягають оцінці за
будь-який звітний період. У зв'язку з цим за даними обліку і звітності
обчислюється система різних кількісних і якісних показників, покликана дати
всесторонню оцінку діяльності компанії. Показники ефективності дають
орієнтовну оцінку вигідності експортних і імпортних операцій. Перш за все
розглянемо, що є рентабельністю. Одне з його визначень звучить так:
рентабельність (від нім. rentabel – прибутковий, прибутковий_______), показник
економічної ефективності виробництва на підприємствах. Комплексно
відображає використовування матеріальних, трудових і грошових ресурсів
[23]. Рентабельним вважається підприємство, яке приносить прибуток.
Можна привести ще одне поняття рентабельності: рентабельність –
показник, що є відношенням прибутку до суми витрат на виробництво,
грошовим вкладенням в організацію комерційних операцій або сумі майна
фірми використовується для організації своєї діяльності [24].
Розділяють рентабельність як загальну – процентне відношення
балансового (загального) прибутку до середньорічної сумарної вартості
виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів; і
рентабельність розрахункову – відношення розрахункового прибутку до
середньорічної вартості тих виробничих фондів, з яких стягується платня за
фонди. Застосовується також показник рівня рентабельності до поточних
витрат – відношення прибутку до собівартості товарної або реалізованої
продукції [25].
Кожне підприємство самостійно здійснює свою виробничу і
господарську діяльність на принципах самоокуповування і прибутковості.
Підприємство має певні витрати по виготовленню продукції і її реалізації. Ці
витрати представляють витрати виробництва даного підприємства
(собівартість), або індивідуальні витрати. Проте витрати окремого продукту
по підприємствах можуть відхилятися від середніх витрат по галузі, які
приймаються за суспільно необхідні витрати або вартість, грошовий вираз
яких складає ціну продукту. Наявність індивідуальних витрат, породжує
відособлення іншої частини вартості продукції – прибуток, а отже, і
відносного її вимірювання – рентабельності.
Проте абсолютна величина прибутку не дає уявлення про рівень і зміну
ефективності виробництва або торгівлі. Сума прибутку може збільшуватися,
а ефективність виробництва може залишатися на колишньому рівні або
навіть знизитися. Це відбувається в тому випадку, якщо приріст прибутку
отриманий за рахунок екстенсивних (кількісних) чинників виробництва –
збільшення чисельності працівників, зростання парку устаткування і т.д.
Якщо ж при зростанні чисельності працівників їх продуктивність залишилася
колишньою або знизилася, то ефективність виробництва відповідно не
змінюється або навіть знижується. Основними відмітними ознаками
рентабельності в системі торгових і виробничих відносин є наступні:
1) відношення прибутку до витрат виробництва, характеризуючі
рівень прибутковості поточних витрат (на придбання сировини, матеріалів,
палива, на амортизацію засобів праці, витрати по управлінню і
обслуговуванню виробництва і заробітній платні працівників);
2) відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих
фондів, характеризуючі відносний розмір зростання авансованих витрат і
даючі оцінку економічної ефективності виробничих фондів.
Реальний сенс мають ознаки рентабельності, які характеризують
ефективність витрат по прибутку, отриманому після реалізації.
Розподільна функція рентабельності конкретно виявляється в тому, що
її величина є одним з основних критеріїв для розподілу частини додаткового
продукту – прибутки.
1.2 Види рентабельності
Рівень рентабельності галузей промисловості знаходиться в прямій
залежності від рентабельності об'єднань, підприємств. Чим вище
рентабельність об'єднань, підприємств, тим вище рівень рентабельності
промисловості і всього народного господарства в цілому.
Загальна рентабельність об'єднань, підприємств визначається
відношенням балансового прибутку до середньорічної вартості основних
виробничих фондів і нормованих оборотних коштів і розраховується по
формулі
ф с О О
P П


100 (1.1)
де Р— рівень рентабельності %;
П— прибуток;
ф О —середньорічна вартість основних виробничих фондів;
Ос — середньорічна вартість нормованих оборотних коштів.
Фактична загальна рентабельність визначається відношенням
балансового прибутку до фактичної середньорічної вартості виробничих
основних фондів і нормованих оборотних коштів, не прокредитованих
банком. Фактичні залишки нормованих оборотних коштів встановлюються
виходячи з їх залишку по балансу за вирахуванням заборгованості
постачальникам по платіжних вимогах, термін оплати яких не наступив, що
акцептуються, і постачальникам по не отфактурованих поставках, а також
зносу малоцінних і швидкозношувальних предметів і резерву на
відшкодування планових втрат і майбутніх витрат.
Рівень рентабельності залежить не тільки від суми прибутку, але. і від
фондомісткості виробництва. На підприємствах, об'єднаннях важкої
промисловості з високою фондомісткістю виробництва рівень рентабельності
по відношенню до виробничих фондів нижче, ніж в об'єднаннях, на
підприємствах легкої і особливо харчової промисловості. Із збільшенням
суми прибутку і зменшенням вартості основних виробничих фондів і
нормованих оборотних коштів рентабельність підвищується, і навпаки.
Розрахункова рентабельність є відношенням балансового прибутку за
вирахуванням платні за виробничі фонди, фіксованих платежів, відсотків за
банківський кредит, прибутки цільового призначення (прибуток від реалізації
товарів широкого споживання, нових товарів побутової хімії т. і.), а також
прибутка, отриманого із причин, не залежних від діяльності об'єднання,
підприємства, до середньорічної вартості основних виробничих фондів (за
вирахуванням основних фондів, по котрим надані пільги по платні) і
нормованих оборотних коштів.
При аналізі роботи об'єднань, підприємств, особливо при плануванні до
оцінки рентабельності по виробам, важливе значення має рентабельность
визначувана як відношення суми прибутку до повної собівартості
реалізованої продукції. Розрахунок рентабельності окремих видів продукції
проводиться по формулі
С
Р (О С) 100
(1.2)
де Р— рівень рентабельності, %;
О— оптова ціна підприємства на виріб;
С— повна собівартість виробу.
Показник рентабельності по виробах відображає ефективність витрат
живої і упредметненої праці на виробництво продукції.
В машинобудуванні і інших оброблювальних галузях промисловості
рентабельність визначають як відношення прибутку до собівартості за
вирахуванням вартості використаної сировини, палива, енергії, матеріалів,
напівфабрикатів і комплектуючих виробів. При цьому може бути
використана формула
С М
Ф Р
Р ф
с м 

(1.3)
де Рс м - розрахунковий норматив рентабельності до собівартості за
вирахуванням матеріальних витрат;
Ф— виробничі фонди галузі (підгалузі) промисловості;
ф Р — норматив рентабельності до виробничих фондів;
С-М - собівартість товарної продукції за вирахуванням прямих
матеріальних витрат.
Використовування показника нормативної розрахункової
рентабельності в оброблювальних галузях промисловості обумовлено
високою питомою вагою в собівартості продукції цих галузей матеріальних
витрат, значними їх коливаннями в собівартості окремих видів виробів і
широкими можливостями технологічної заміни сировини, матеріалів, що
використовується.
При визначенні нормативу розрахункової рентабельності до
собівартості продукції за вирахуванням вартості використаних матеріальних
витрат виключаються з собівартості продукції в калькуляційному розрізі
тільки прямі статті витрат. Так, в машинобудуванні з собівартості продукції
віднімаються статті витрат: Сировина і матеріали, "Купувальні комплектуючі
вироби, напівфабрикати і послуги кооперованих підприємств", "Паливо і
енергія на технологічну мету".
Основні шляхи зростання рентабельності виробництва — розвиток
найпрогресивніших галузей, раціональне розміщення об'єднань, підприємств,
підвищення питомої ваги спеціалізованого виробництва, застосування
сучасних методів організації виробництва і праці відповідно до вимог
науково-технічного прогресу, прискорення упровадження і освоєння нової,
більш прогресивної техніки, підвищення продуктивності праці, зниження
собівартості продукції, поліпшення її якості, посилення режиму економії у
витрачанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і підвищення
матеріальної зацікавленості працівників в результатах своєї праці..
1.3 Система показників рентабельності
Показники рентабельності характеризують фінансові результати і
ефективність діяльності підприємства. Вони виміряють прибутковість
підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників
економічного процесу, ринкового обміну.
Показники рентабельності є важливими характеристиками середовища
чинника формування прибутку підприємств. Тому вони обов'язкові при
проведенні порівняльного аналізу і оцінці фінансового стану підприємства.
При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як
інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи:
1) показники рентабельності капіталу (активів);
2) показники рентабельності продукції;
3) показники, розраховані на основі потоків наявних грошових коштів.
Перша група показників рентабельності формується як відношення
прибутку до різних показників авансованих засобів, з яких найважливішими
є: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні засоби +
довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал
Aeo.iia.ie e eai.oae
.enoee i.eaooie
.iaanoeo.e iee eai.oae
.enoee i.eaooie
On. aeoeae
.enoee i.eaooie







(1.4)
Неспівпадання рівнів і рентабельності по цих показниках характеризує
ступінь використовування підприємством фінансових важелів для
підвищення прибутковості: довгострокових кредитів і інших позикових
засобів. Дані показники специфічні тим, що відповідають інтересам усіх
учасників бізнесу підприємства. Наприклад, адміністрацію підприємства
цікавить віддача (прибутковість) всіх активів (усього капіталу); потенційних
інвесторів і кредиторів - віддача на капітал, що інвестується; власників і
засновників -доходність акції т.і.
Кожний з перерахованих показників легко моделюється по залежності
чинників. Розглянемо наступну очевидну залежність:
On. aeoeae
Ia .i i.iaa.o
Ia .i i.iaa.o
.enoee i.eaooie
On. aeoeae
.enoee i.eaooie







`
`
(1.5)
Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю усіх активів,
рентабельністю реалізації і оборотністю активів. Економічно зв'язок, полягає
в тому, що формула прямо указує шляхи підвищення рентабельності при
низькій рентабельності продажів необхідно прагнути прискорення обороту
активів.
Розглянемо ще одну модель чинника рентабельності.
Aeo eai.oae
Noe eai.oae
Noe eai.oae
Ia .i i.iaa.o
Ia .i i.iaa.o
.enoee i.eaooie
Aeoeiia.ie e eai.oae
.enoee i.eaooie










`
`
(1.6)
Як бачимо, рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить
від зміни рівня рентабельності продукції, швидкості обороту сукупного
капіталу і співвідношення власного і позикового капіталу. Вивчення подібної
залежності має велике значення для оцінки впливу різних чинників на
показники рентабельності. З приведеної залежності витікає, що за інших
рівних умов віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні
частки позикових засобів у складі сукупного капіталу.
Друга група показників формується на основі розрахунку рівнів і
рентабельності по показниках прибутку, відбиваних в звітності підприємств.
Наприклад
Ia .i i.iaa.o
.enoee i.eaooie
Ia .i i.iaa.o
iiaaoeiiae i.eaooie
Ia .i i.iaa.o
Aaeainiaee i.eaooie
Ia .i i.iaa.o
I.eaooie c .aae.c











` `
.
` `
. (1.7)
Дані показники характеризують прибутковість продукції базового( 0 К ) і
звітного ( 1 К ) періодів. Наприклад, рентабельність продукції по прибутку від
реалізації
0
0
0 N
К Р ; (1.8)
1
1
1 N
K P ; (1.9)
або
0
0 0
0 N
K N S

; (1.10)
1
1 1
1 N
K N S

; (1.11)
1 0 K K K , (1.12)
де P1,P0 - прибуток від реалізації звітного і базисного періодів;
N1 ,N0 - реалізація продукції (робіт, послуг) звітного і базисного
періодів; S1, S0 - собівартість продукції (робіт, послуг) звітного і базисного
періодів; K - зміна рентабельності в звітному періоді в порівнянні з базисним
періодом.
Вплив чинника зміни об'єму реалізації визначається розрахунком (по
методу ланцюгових підстановок)
0
0 0
1
1 0
N
N S
N
K N S n




(1.13)
Відповідно вплив зміни собівартості складе
1
1 0
1
1 1
N
N S
N
K N S s




(1.14)
Сума відхилень чинників дає загальну зміну рентабельності в звітному
періоді в порівнянні з базисним періодом;
K Kn Ks (1.15)
Третя група показників рентабельності формується аналогічно першій і
другій групам, проте замість прибутку враховується чиста притока грошових
коштів.
ЧПГК -чистий приплив грошових коштів
Aeaniee eai.oae
.IAE
noeoiiee eai.oae
.IAE
Ia .i i.iaa.o
.IAE




` (1.16)
Дані показники дають уявлення про ступінь можливості підприємства
розплатитися з кредиторами, позичальниками і акціонерами грошовими
Категория: Доклады | Добавил: opteuropa | Теги: курсовая работа, курсова, дипломн, лабораторна робота, скачать реферат, доповідь з права., курсач, КОНТРОЛЬНА, магістерська, скачати доповідь
Просмотров: 148 | Загрузок: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно