| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Хемосинтез і фотосинтез
| [ Скачать с сервера (73.5 Kb) ] | 25.02.2018, 10:46 |
| ХЕМОСИНТЕЗ І ФОТОСИНТЕЗ Як вам відомо, автотрофні організми залежно від джерела енергії поділяють на хемосинтезуючі і фотосинтезуючі. Хемосинтез. Хемосинтезуючі організми (хемотрофи) для син¬тезу органічних сполук використовують енергію, яка вивільнюєть¬ся під час перетворення неорганічних сполук. До цих організмів на¬лежать деякі групи бактерій: нітрифікуючі, безбарвні сіркобактерії, залізобактерії тощо. Нітрифікуючі бактерії послідовно окиснюють аміак (NH3) до нітритів (солі HNO2), а потім — до нітратів (солі HNО3). Залізобак¬терії одержують енергію за рахунок окиснення сполук двовалент¬ного заліза до тривалентного. Вони беруть участь в утворенні покла¬дів залізних руд. Безбарвні сіркобактерії окиснюють сірководень та інші сполуки сірки до сірчаної кислоти (H2SO4). Процес хемосинтезу відкрив у 1887 році видатний російський мікробіолог С.М.Виноградський. Хемосинтезуючі мікроорганізми ві-діграють виняткову роль у процесах перетворення хімічних елемен¬тів у біогеохімічних циклах. Біогеохімічні цикли (біогеохіміч¬ний колообіг речовин) — це обмін речовинами та забезпечення потоку енергії між різними компонентами біосфери, внаслідок жит¬тєдіяльності різноманітних організмів, що має циклічний характер. Фотосинтез. Фототрофи використовують для синтезу органічних сполук енергію світла. Процес утворення органічних сполук із неор¬ганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв'язків називають фотосинтезом. До фототрофних організмів на¬лежать зелені рослини (вищі рослини, водорості), деякі тварини (рос¬линні джгутикові), а також деякі прокаріоти — ціанобактерії, пурпу¬рові та зелені сіркобактерії. Основними з фотосинтезуючих пігментів є хлорофіли. За своєю структурою вони нагадують гем гемоглобіну, але в цих сполуках замість заліза присутній магній. Залізо потрібне рослинним орга¬нізмам для забезпечення синтезу молекул хлорофілу (якщо в рос¬лину залізо не надходить, то в неї утворюються безбарвні листки, нездатні до фотосинтезу). Більшість фотосинтезуючих організмів має різні хлорофіли хлорофіл а (обов'язковий), хлорофіл Ь (у зелених рослин), хлорофіл с (у діатомових і бурих водоростей), хлорофіл d (у червоних водоростей). Зелені й пурпурові бактерії містять особливі бактеріохлорофіли. В основі фотосинтезу лежить окиснювально-відновний процес, пов'язаний із перенесенням електронів від сполук постачальників електронів (донорів) до сполук, які їх сприймають (акцепторів), з утворенням вуглеводів і виділенням в атмосферу молекулярного кисню. Світлова енергія перетворюється на енергію синтезованих органічних сполук (вуглеводів) в особливих структурах - реакційних центрах, що містять хлорофіл а. У процесі фотосинтезу у зелених рослин і ціанобактерій беруть участь дві фотосистеми — перша (І) та друга (II), які мають різні реакційні центри та пов'язані між собою через систему перенесення електронів. Процес фотосинтезу відбувається в дві фази — світлову та темнову. У світлову фазу, реакції якої перебігають у мембранах особли¬вих структур хлоропластів - тилакоїдів за наявності світла фотосинтезуючі пігменти вловлюють кванти світла (фотони). По¬глинання фотонів приводить до «збудження» одного з електронів молекули хлорофілу, який за допомогою молекул — переносників електронів переміщується на зовнішню поверхню мембрани тила¬коїдів, набуваючи певної потенційної енергії. У фотосистемі І цей електрон може повертатись на свій енер¬гетичний рівень і відновлювати її, а може передаватись такій спо¬луці, як НАДФ (нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат). Електро¬ни, взаємодіючи з іонами водню, які є в навколишньому середовищі, відновлюють цю сполуку: Нагадаймо, що коли певна сполука віддає електрон — вона окиснюється, а коли приєднує — відновлюється. Відновлений НАДФ (НАДФ • Н2) згодом постачає водень, потрібний для віднов¬лення атмосферного СО2 до глюкози (тобто сполуки, в якій запаса¬ється енергія). Подібні процеси відбуваються й у фотосистемі II. Збуджені електрони, повертаючись на свій енергетичний рівень, можуть пе¬редаватись фотосистемі І і таким чином п відновлювати. Фотосисте¬ма II відновлюється за рахунок електронів, які постачають молеку¬ли води. Під дією світла за участю ферментів молекули води розщеплюються (фотоліз води) на протони водню та молекуляр¬ний кисень, який виділяється в атмосферу, а електрони використо¬вуються на відновлення фотосистеми II: Енергія, вивільнена при поверненні електронів із зовнішньої поверхні мембрани тилакоїдів на попередній енергетичний рівень, запасається у вигляді хімічних зв'язків молекул АТФ, які синтезу¬ються під час реакцій в обох фотосистемах. Деяка її частина витра¬чається на випаровування води. Таким чином, під час світлової фази фотосинтезу утворюються багаті на енергію (яка запасається у ви¬гляді хімічних зв'язків) сполуки: синтезується АТФ і відновлюється НАДФ. Як продукт фотолізу води в атмосферу виділяється молеку¬лярний кисень. Реакції темпової фази фотосинтезу перебігають у внутріш¬ньому середовищі (матриксі) хлоропластів як на світлі, так і за його відсутності. Як згадувалося раніше, в ході реакцій темпової фази С02 відновлюється до глюкози завдяки енергії, що вивільнюється при розщепленні АТФ, та за рахунок відновленого НАДФ. | |
| Просмотров: 387 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |