| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Конституціоналізм в Японії
| [ Скачать с сервера (493.2 Kb) ] | 16.02.2018, 22:37 |
| Японська цивілізація народилася в другий половині першого тисячоліття та стала результатом багатовікового розвитку культур. Наразі ми говоримо про Японію як одну з найрозвиненіших країн світу, а про японців як законослухняну та свідому націю. Розвиток конституційно-правової думки почався в Японії ще до нашої ери та формувався в тісному взяжмозвязку з географічними сусідами. У сьогодні другій за об'ємом ВВП країні правова система формувалися в історично схожих до українських, складних та не завжди сприятливих, умовах, тому досвід Японії цілком може бути досить корисним для нашої країни. Історію формування і розвитку правової системи та конституційного права Японії в цілому, можна розділити на основні періоди, безпосередньо пов'язані з розвитком всієї правової системи Японії: 1. Ранній або початковий період формування японської державності та законодавства Японії: VII - VIII ст. н.е. Ранні середньовічні правові документи: «Конституція Сетоку» 604 м, «Маніфест Тайка» 646 м, «Звід законів Тайхоре» (701-702 рр.). Весь період Нара (VI-VIII) і початок епохи Хейан (794-1185 рр.) Японські історики називають «періодом держави, що спирається на закони» - ріцуре: кока, оскільки саме на цей час припадає існування жорстко- централізованої держави на чолі з «імператором », більшість сторін функціонування якої визначені заданими правилами або законами. 2. Другим, тисячолітнім, етапом становлення і існування правової системи феодальної Японії, вважається період з 969 до 1868 рр. Цей період традиційно розділений істориками-японоведи на кілька підетапів, гармонійно пов'язаних безпосередньо з історичним розвитком і формуванням японської державності. Цей період ознаменований в цілому формуванням та існуванням одночасно декількох правових систем: імператорського дому і маєтків (969 - 1232 рр.), потім правової системи бакуфу Камакура і правової системи бакуфу Муромати (з 1232 - 1 477 рр.), Токугавского правової системи і її занепаду (з 1603 - 1853гг.). Конституційне право в традиційному розумінні в цей період ще не отримує свого розвитку. 3. Третім, довоєнним періодом становлення правової системи Нового часу і формування науки конституційного права вважається період з 1868 - 1945 рр., Ознаменований прийняттям в 1889 році імператорської Конституція Японії. Період з 1868 р до прийняття в 1889 р Конституції в деяких дослідженнях японського права вважається доконституціййним періодом. Вважаю таку назву для вказаного періоду час у досить вдалою та доцільною. 4. Четвертий післявоєнний період формування сучасної науки конституційного права і правової системи сучасності в цілому почався з 1945 року, з моменту розробки нової Конституції, яка вступила в силу 3 травня 1947 року. В цілому, можна сказати, що до теперішнього часу Конституційно-правова наука в Японії на тлі створення правової системи і сучасного законодавства пройшла чотири основних етапи: - період передісторії формування власне науки конституційного права з 1868 року до 1889 року, року прийняття першої Конституції Японії. - довоєнний період формування японської доктрини конституційного права з 1889 р до 1933 року (початок переродження системи). - перехідний період з 1933 - 1945 рр. - післявоєнний період формування сучасної науки конституційного права з 1945 р. Початок роботи над створенням Конституції, що діє без внесення змін до сьогодні. Історичні умови розвитку правової думки Японії до появи першої Конституції . Причини та умови прийняття першої Конституції Японія - країна з глибокими традиціями. Сучасний конституційний лад Японії склався через призму історичних, релігійних і політичних перетворень, що відбувалися в країні починаючи з кінця XIX століття. Правова думка в Японії формувалася протягом багатьох століть. ЇЇ зародження сягає 250 року до н. е., коли на японських островах діяло неписане право, яке ще не відокремилося від традиційних релігійних поглядів синтоїзму. Ця релігія передбачала поклоніння окремим предметам природи — сонцю, місяцю, горам, рікам тощо. У 1 столітті на островах уже існували численні невеличкі країни, що об'єдналися в 4-5 століттях у єдину державу. У період Давньої Японії (7-10 століття) правова система розвивалася під сильним впливом філософських, культурних і юридичних концепцій Китаю. Японія перейняла ієрогліфічну писемність, буддизм і конфуціанські тексти. Прийняті перші законодавчі акти — «Конституція Сьотоку» (604), «Маніфест Тайка» (646), «Тайхо ре» і «Тайхо рицу» (701—702), метою яких було створення єдиної централізованої системи управління країною на чолі з імператором. Суспільство поділилося на певні класи — ранги, кожен із яких повинен був виконувати чітко визначену функцію. Обов'язки кожного уточнювалися в юридичних збірниках, іменованих «рицу-ре». Звісно, «Конституція Сьотоку» називають конституцією лише формально. Насправді ж це перший законодавчий акт Японії, дата створення якого відрізняється в різних історичних джерелах. Конституція містить моральні настанови адресовані до японських державних мужів: «чиніть шляхетно, використовуючи гармонію», «вшановуйте Три буддистські скарби», «обов'язково старайтесь в роботі, отримавши імператорський рескрип» тощо. Окрім положень буддизму і конфуціанства документ ґрунтується на тезі побудови централізованої держави на чолі з Імператором [1. с. 48]. | |
| Просмотров: 432 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |