| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Корпоративне управління в акціонерних товариствах
| [ Скачать с сервера (132.5 Kb) ] | 18.05.2017, 21:33 |
| ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4. «Корпоративне управління в акціонерних товариствах» (ч. 2 Наглядова рада) 1.Функції Наглядової ради в АТ. 2. Склад наглядової ради. Особливості призначення членів наглядової ради існують у АТ, власником акцій в яких є держава. 3. Форми контролю за діяльністю виконавчого органу товариства. Завдання № 1. Голова правління ВАТ «Рога та копита» Рогач Р.К. подав Наглядовій раді цього товариства заяву про звільнення його з посади за власним бажанням. Рішенням Наглядової ради заяву Рогача Р.К. було задоволено та призначено Копитова К.Р. тимчасово виконуючим обов’язки голови правління. При цьому Наглядова рада керувались п. 9.1. Статуту Товариства: «9.1. У випадку дострокового припинення повноважень голови правління у зв’язку зі смертю, визнанням недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення померлим, або звільнення з посади в порядку, передбаченому трудовим законодавством України, голова Наглядової ради зобов’язаний протягом 45 днів скликати загальні збори акціонерів для обрання нового голови правління. До обрання загальними зборами акціонерів нового голови правління його обов’язки тимчасово виконує член правління, призначений рішенням наглядової ради» Державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації зміни керівника юридичної особи на тій підставі, що чинним законодавством України не передбачено права наглядової ради обирати та призначати голову правління у ВАТ. Оформіть рішення наглядової ради ВАТ «Рога та копита» та усі інші документи для призначення нового в.о. голови правління. Вирішіть спір. Функції Наглядової ради в АТ Стаття 160. Наглядова рада акціонерного товариства 1. В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. 2. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства. 3. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу. 4. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу. 1. Із аналізу змісту ст. 160 чинного ЦК випливає, що законодавець змінив назву контролюючого органу AT з «спостережної ради», як це має місце у Законі України «Про господарські товариства», на «наглядову раду». Вирішення питань обрання моделі корпоративного управління залежить від вимог чинного законодавства і волі самих акціонерів, закріпленої у статуті AT. Так, законодавством передбачається імперативна вимога щодо необхідності створення наглядової ради у таких випадках: а) коли кількість акціонерів відкритого AT перевищує 50 осіб (ч. 2 ст. 46 Закону України «Про господарські товариства»); б) в AT, створених внаслідок приватизації (Положення про спостережну раду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1993р. № 556; Типовий статут відкритого акціонерного товариства, що утворене шляхом приватизації майна державного підприємства, затверджений наказом Фонду державного майна України від 12 грудня 1994 р. № 787, Міністерства економіки України від 13 грудня 1994 р. № 177). Створення в AT наглядової ради обумовлено тим, що акціонери не можуть ефективно управляти або контролювати керівництво AT і тому основним завданням такої ради є нагляд і контроль за діяльністю виконавчого органу. Акціонерам доволі складно розібратися як в питаннях управління, так і у своїх правах, бо більшість з дрібних акціонерів не відчувають свого статусу, він є новим для них і вони не можуть впливати на діяльність виконавчого органу та контролювати його. Крім того, оскільки наглядова рада складається з акціонерів, її створення сприятиме тому, що акціонери будуть належним чином захищеними. Дещо інші мотиви створення наглядової (спостережної) ради в AT, що утворені внаслідок приватизації. Проте компетенція наглядової ради не обмежується завданням нагляду за виконавчим органом, оскільки акціонери не в змозі приймати деякі рішення, необхідні для діяльності AT. Адже загальні збори скликаються раз на рік, а скликання позачергових зборів є проблематичним і часто ускладнює процес своєчасного прийняття рішень. Вихід з цього становища — делегування наглядовій раді окремих повноважень загальних зборів, що не входять до виключної компетенції останніх. Отже, наглядова рада згідно із статтею, що коментується, а також ст. 46 Закону України «Про господарські товариства»: а) здійснює функції з нагляду за діями виконавчого органу; б) може виконувати окремі функції загальних зборів акціонерів за умов, що вони їй передані у встановленому порядку (передбачені у статуті AT або щодо цього прийнято рішення загальними зборами акціонерів); в) проводить роботу по підготовці загальних зборів акціонерів шляхом аналізу діяльності виконавчого органу, перевірки наданих ним даних, фінансової звітності тощо, готує рекомендації загальним зборам акціонерів. 2. Законом України «Про господарські товариства» виключна компетенція наглядової ради не визначається. Це питання віднесено до статуту товариства.Як правило, до виключної компетенції наглядової ради відносяться: затвердження порядку денного загальних зборів акціонерів та здійснення попереднього розгляду питань, що внесені до нього; аналіз дій виконавчого органу по здійсненню ним своїх повноважень, зокрема, по організації підприємницької та виробничої діяльності, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики; ініціювання проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності AT; попереднє погодження проектів договорів, що передбачають розпорядження майном AT на суму, що перевищує зазначену в його статуті, тощо. Питання, що віднесені статутом AT до виключної компетенції наглядової ради, не можуть передаватися для вирішення виконавчому органу. 3. Розмежування повноважень органів AT випливає з правової концепції, яка базується на законодавстві про акціонерні товариства. Перша Директива ЄС від 9 березня 1968 р. встановила відмінності між участю уповноважених представляти компанію осіб в управлінні, нагляді і контролі за компанією (п.п. 1 п. «г» ст. 2). Друга Директива від 13 грудня 1978 р. до названих трьох категорій додала ще й адміністрування. Такий «розподіл влади» в AT диктує й правило щодо неприпустимості одночасної участі у наглядовій раді і виконавчому органі. Встановлюється заборона для державних службовців обіймати посади в органах управління AT, окрім випадків, коли вони здійснюють функції управління акціями (частками, паями), що належать державі й представляють інтереси держави у наглядовій раді та ревізійній комісії. Заборони стосуються й інших осіб,передбачених ст. 23 Закону України «Про господарські товариства». Крім цих обмежень, статутом AT можуть передбачатися додаткові вимоги до членів органів управління, наприклад, щодо віку, освіти тощо. У ЦК не зазначається, що до складу наглядової ради AT обираються лише його акціонери, як це має місце у ст. 46 Закону України «Про господарські товариства». Тому це питання слід більш детально розглянути у спеціальному законі. У світовій практиці поширеним є входження до складу ради AT сторонніх осіб, наприклад, відомих економістів, банкірів, вчених. Навіть це вважається почесним. Не містить ЦК й вимоги щодо визначення кількісного складу членів наглядової ради, як і виконавчого органу. Як правило, їх кількість залежить від чисельності акціонерів AT, а також обсягу повноважень, що надаються тому чи іншому органу управління. 4. Форми контролю наглядової ради AT за діяльністю його виконавчого органу можуть бути різноманітними, зокрема: а) аналіз звітів ревізійної комісії та аудиторських висновків, підготовка відповідних заключень для загальних зборів акціонерів; б) надання пропозицій загальним зборам акціонерів щодо оцінки діяльності виконавчого органу по результатам звітного періоду; в) включення питань до порядку денного загальних зборів про зміну складу виконавчого органу та про відповідальність його членів; г) вимога про скликання позачергових загальних зборів акціонерів із формуванням відповідного порядку денного; д) визначення вартості майна, яке буде предметом правочину, попереднє узгодження його укладення; е) встановлення процедури вчинення правочину і контроль за її додержанням тощо. 2. Коментар: 1. В залежності від наявності чи відсутності наглядової ради у АТ розрізняють такі моделі корпоративного управління: - дворівнева (німецька) модель побудови органів управління товариством, тобто наявність, крім загальних зборів, виконавчого та наглядового органів управління; - однорівнева (британська) модель передбачає функціонування в товаристві унітарного органу управління - ради директорів; - альтернативна модель - надає товариствам можливість формування в товаристві наглядового органу; - змішана модель - закріплює унітарну модель, але передбачає обов'язкове формування наглядового органу за певних умов1. ____________ 1 Кібенко О. Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України. Серія "Юридичний радник". - Х.: Страйд, 2005. - С. 246. В Україні, відповідно до ЗУ "Про акціонерні товариства", за загальним правилом, діє дворівнева модель і тільки у випадку, якщо у товаристві кількість акціонерів є меншою 10 осіб допускається створення АТ без наглядової ради. 2. Відповідно до чинного законодавства наглядова рада здійснює в АТ такі функції в АТ: 1) представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів (ч. 1 ст. 46 ЗУ "Про господарські товариства"). Чинне законодавство України не визначає, яким саме чином наглядова рада здійснює представництво інтересів акціонерів і у яких межах це представництво відбувається. Із впевненістю можна сказати, що наглядова рада не може здійснювати представництво в розумінні представництва, передбаченого главою 17 Цивільного кодексу України, тобто набувати, змінювати та припиняти цивільні правовідносини для акціонерів АТ. Такий висновок ґрунтується на тому, що представником може бути тільки учасник цивільних правовідносин (фізична або юридична особа), водночас наглядова рада не є особою, а є її складовою частиною. Відтак наглядова рада акціонерного товариства здійснює представництво інтересів акціонерів виключно в порядку реалізації своєї компетенції з метою забезпечення інтересів акціонерів. Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 інтерес, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки. Враховуючи викладене, інтересом акціонера може вважатись його прагнення до досягнення і реалізації мети створення АТ, тобто отримання ним прибутку, збереження і накопичення майна такого товариства, збільшення його активів. Отже, під представництвом інтересів акціонера необхідно розуміти реалізацію наглядовою ради наданої їй компетенції з метою забезпечення прагнення акціонера до досягнення і реалізації мети створення АТ, тобто отримання ним прибутку, збереження і накопичення майна такого товариства, збільшення його активів. 2) здійснює захист прав акціонерів (ч. 1 ст. 160 ЦК України, ч. 1 ст. 51 ЗУ "Про акціонерні товариства"). На відміну від функції представництва інтересів функція захисту прав направлена на захист конкретного суб'єктивного права акціонера, яким він наділений законом, статутом чи договором між акціонерами та акціонерами і товариством. При цьому варто враховувати, що наглядова рада може здійснювати захист прав акціонера тільки в межах своєї компетенції; 3) контролює діяльність виконавчого органу товариства (ч. 1 ст. 160 ЦК України, ч. 1 ст. 51 ЗУ "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 46 ЗУ "Про акціонерні товариства"). Під контролем необхідно розуміти систему нагляду та перевірки діяльності виконавчого органу на її відповідність нормативно-правовим та локальним актам, інтересам акціонерів та товариства, а також виявлення випадків ухилення виконавчого органу від виконання покладених на нього обов'язків і зловживання наданими йому правами. Наявність контрольних функцій у наглядової ради товариства має на меті створити систему противаг і стримувань, нейтралізувати конфлікти різних груп у товаристві, сформувати загальну волю юридичної особи. Одночасно наявність контрольних функцій підтверджує, що контроль є елементом системи управління товариством. Функція контролю наглядової ради здійснюється з метою: (1) забезпечення охорони інтересів та прав акціонерів; (2) ефективності і результативності фінансово-господарської діяльності; (3) достатності, повноти, об'єктивності і своєчасності підготовки фінансової, бухгалтерської та іншої звітності; (4) дотримання нормативно-правових актів, стандартів, установчих та внутрішніх актів АТ. 4) регулює діяльність виконавчого органу товариства (ч. 1 ст. 160 ЦК України, ч. 1 ст. 51 ЗУ "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 46 ЗУ "Про акціонерні товариства"). Регулювання діяльності виконавчого органу АТ здійснюється з тією ж метою, що й контроль за його діяльністю. Регулювання діяльності виконавчого органу не варто плутати та ототожнювати з управління товариством. Регулюючи діяльності виконавчого органу наглядова рада може видавати обов'язкові для нього вказівки та рішення, а у випадку їх невиконання застосовувати достатні, на її думку, заходи впливу. Проте наглядова рада не може замітити собою виконавчий орган, вона як і загальні збори акціонерів є волеформуючим органом АТ, а не волевиявляючим, яким є виконавчий орган товариства. 3. Відповідно до ст. 46 ЗУ "Про господарські товариства" наглядова рада АТ створювалась за бажанням акціонерів. Проте, відповідно до ч. 2 ст. 51 ЗУ "Про акціонерні товариства" в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. Крім того, в окремих випадках законодавець встановлює чисельність членів наглядової ради АТ. Так, в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій від 100 до 1000 осіб до складу наглядової ради повинні входити не менше ніж п'ять осіб, з кількістю понад 1000 - не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 10000 осіб - не менше ніж дев'ять осіб (ч. 6 ст. 53 ЗУ "Про акціонерні товариства"). Враховуючи виклеєне можна з впевненістю спрогнозувати виникнення на практиці спорів з таких питань: 1) у АТ з кількістю акціонерів - власників простих акцій більше 10 не створено наглядової ради; 2) згідно статуту кількісний склад наглядової ради є меншим, ніж це встановлено у законі. У першому випадку можуть виникнути спори з такими предметами позову: - про ліквідацію товариства у зв'язку із тим, що діяльність такого товариства не відповідає вимогам закону. Проте, задоволення таких позовів нам видається малоймовірним з огляду на невідповідність способу захисту порушеного права характеру такого порушення; - включення до порядку денного питання про внесення змін до статуту, в частині створення наглядової ради. Вважаємо, що такі позови підлягатимуть задоволенню, але тільки у разі, якщо акціонер звернувся до компетентного органу АТ з пропозицією про включення цього питання до порядку денного загальних зборів, а йому було відмовлено у задоволенні такої вимоги; - визнання частково недійсним статуту та внесення до нього змін. Такі позовні заяви, на нашу думку, повинні залишатися без задоволення з огляду на те, що питання внесення змін до статуту є виключною компетенцією загальних зборів акціонерів, а суд не вправі підміняти собою загальні збори акціонерів товариства. У другому випадку, крім позовних вимог, що характерні для першого випадку також можуть з'явитися позовні заяви про визнання недійсними всіх рішень наглядової ради АТ, прийняті у складі меншому, ніж передбачено законом. Вважаємо, що у цьому випадку суду необхідно враховувати, чи мало засідання наглядової ради, на якому приймались оспорюванні рішення, кворум для його проведення, виходячи з мінімальної чисельності складу наглядової ради передбаченої законом для такого товариства. У цьому випадку варто також звернути увагу на особливість ЗУ "Про акціонерні товариства", яким передбачено право акціонера оскаржувати тільки один вид рішень наглядової ради АТ - про відмову у скликанні позачергових загальних зборів (ч. 6 ст. 47 ЗУ "Про акціонерні товариства"). Проте, на нашу думку, відсутність у спеціальному законі прямо визначеного права акціонера на оскарження рішення наглядової ради не позбавляє такого акціонера права на їх оскарження у випадку, якщо це порушує його права або обов'язків. 4. Відповідно до ч. 2 коментованої статті статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства. За ЗУ "Про господарські товариства" перелік питань віднесених до виключної компетенції наглядової ради вирішувався на розсуд акціонерів у статуті, що дозволяло їм створити як "сильну", так і "слабку" наглядову раду АТ. | |
| Просмотров: 344 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |