| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Критерії законності проведення оперативно розшукових заходів.
| [ Скачать с сервера (35.2 Kb) ] | 09.02.2014, 03:28 |
| Як метод державного управління суспільством законність означає, що: 1) органи держави і посадові особи при здійсненні своєї дія¬льності, розробляючи і приймаючи рішення, спираються на прин¬ципи і вимоги законності; 2) при організації реалізації прийнятих рішень вони не вихо¬дять за межі своєї компетенції; 3) при здійсненні контролю і нагляду за законністю дій уча¬сників суспільних відносин вони додержуються правових про¬цедур, використовують правові засоби і способи. Також треба наголосити на ст. ЗУ «Про Оперативно розшукову діяльність», де у ст..2 даного закони є легітимне визначення поняття - Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. На мою думку оперативно розшукові заходи і оперативно розшукова діяльність це поняття тотожні. Для того щоб було проведення законно та легитімно з дотриманням законодавста, то у даному випадку виступає прокуратура, яка здійснює нагляд за суб’єктами оперативно розшукових заходів при виконані їх функцій. Отже треба дати законодавче визначення прокурорському нагляду: Прокурорський нагляд – це регламентовані правовідносини, що виникають при його здійсненні між органами прокуратури та іншими установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, а також між суб’єктами прокурорського нагляду при виконанні їх функцій. Особливе місце у наглядовій функції прокуратури посідає нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, оскільки під час проведення оперативно-розшукових заходів значною мірою можуть обмежуватися законні інтереси і права громадян, наприклад, право на таємницю листування, телефонних розмов, свободу пересування, особисте життя тощо. Разом з тим, виявлення і задокументування значної кількості злочинів, у тому числі латентних, до яких, зокрема, належать економічні, можливо лише шляхом оперативно-розшукових заходів, що мають інтрузивний, проникаючий у приватну сферу характер Організація прокурорського нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю (далі – ОРД) оперативних підрозділів є актуальною проблемою організаційно-правової роботи зазначених підрозділів. Створення дієвого механізму законності в системі оперативно-розшукової діяльності має велике значення для забезпечення захисту конституційних прав громадян. Доцільно розглядати пропозиції про необхідність наукового опрацювання механізму здійснення прокурорського нагляду за ОРД як гарантії законності проведення оперативно-розшукових заходів (далі – ОРЗ) взагалі та із застосуванням оперативно-технічного забезпечення (далі – ОТЗ), зокрема. На важливості знання практичних результатів будь-якої діяльності свого часу наголошував Леонардо да Вінчі, який обґрунтував ідею необхідності поєднання практичного досвіду та його наукового освідомлення як найголовнішого шляху відкриття нових істин. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство, у загальному вигляді сформульовані Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність»; спеціальні завдання визначені зазначеним Кодексом стосовно окремих стадій та етапів досудового слідства, а окремі завдання виникають під час застосування прокурором правових засобів нагляду за законністю конкретних дій і рішень органів дізнання та досудового слідства. На сьогодні безпосереднє проведення нагляду в ОРД регламентоване наказом Генерального прокурора України від 6 квітня 2004 р. «Про організацію прокурорського нагляду за дотриманням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності», яким визначено порядок допуску працівників прокуратури під час виконання ними службових обов’язків до відомостей, що становлять державну таємницю. Прокуратура за своєю державно- правовою і політичною природою є незалежним (автономним) державним утворенням у механізмі державної влади, покликаним здійснювати найвищий державний нагляд за додержанням законів і вживати заходів до усунення будь- яких їх порушень, ким би вони не були спричинені. Однак при цьому не можна розглядати прокуратуру як орган боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями. Прокуратура – це орган нагляду за додержанням законів у боротьбі, яку повинні вести професіонали – органи внутрішніх справ. Конституція України, серед іншого, покладає на прокуратуру функцію нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно- розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. В.В. Кулаков, досліджуючи сутність прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства, цілком слушно зазначив, що покладені на прокуратуру завдання розподіляються на дві групи. Одна з них покликана сприяти розкриттю злочинів, виконанню вимог. закону про невідворотність відповідальності за скоєний злочин, а друга – охороні прав і законних інтересів громадян, які знаходяться під слідством, а також інших юридичних та фізичних осіб, втягнутих у кримінальний процес. Названі завдання перебувають у відносинах конкуренції, оскільки на практиці виконання перших завдань не сприяє та навіть в окремих випадках перешкоджає виконанню інших. При здійсненні нагляду прокурори не можуть втручатися в діяльність піднаглядних їм органів, не наділені безпосереднім правом застосовувати заходи примусового впливу, скасовувати протизаконні акти управління та змінювати їх. Вони також не можуть притягати винних до правової відповідальності. Здійснюючи нагляд, прокурори застосовують певні методи і форми. До методів діяльності прокурорів слід віднести їх право: вимагати надання документів та відомостей; безперешкодно входити у приміщення; здійснювати на місцях перевірку законів; вимагати від відповідних органів і посадових осіб проведення перевірок і ревізій підпорядкованих об’єктів; вимагати від посадових осіб і громадян письмових чи усних пояснень з приводу порушень закону. Підставою для цих дій з боку прокурорів є інформація про порушення законності, яку прокурори можуть одержувати будь-якими законними способами: із засобів масової інформації (телебачення, радіо, преса), звернень громадян, громадських об’єднань, оперативним шляхом та ін. У разі підтвердження інформації прокурор реагує на порушення законності і дисципліни шляхом видання актів прокурорського реагування. Закон України «Про прокуратуру» називає чотири форми прокурорського реагування: протест, письмовий припис, подання та постанова. Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно- розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, уповноваженими заступниками Генерального прокурора, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та уповноваженими представниками Генерального прокурора в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Підстави здійснення прокурорського нагляду закріплено в таких нормах законодавчих актів: статті 121 Конституції України, статті 30 Закону України «Про прокуратуру», статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», статті 24 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», статті 28 Закону України «Про забезпеченнябезпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» [11]. Ми погоджуємось із думкою авторів законопроекту «Про оперативно- розшукову діяльність», що прокурор у межах своєї компетенції повинен мати право: - на підставі заяв та інших повідомлень про порушення законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності та з власної ініціативи, із зазначенням приводу, перевіряти оперативні добірки, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо проведення оперативно-розшукових заходів; - вимагати для використання під час перевірки накази, інструкції, розпорядження та інші акти, що регламентують порядок проведення оперативно-розшукових заходів та застосування оперативно-розшукових засобів, видані міністерствами і відомствами, до складу яких входять підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; - доручати керівникам органів, зазначених у статті 5 цього Закону, проведення у підвідомчих їм підрозділах, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність, перевірок з метою усунення порушень вимог закону; - давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; - давати згоду на продовження строку ведення оперативно-розшукової справи; - отримувати пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осібпідрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність; - перевіряти скарги на порушення вимог законів під час здійснення оперативно-розшукової діяльності; - припиняти провадження оперативної добірки, скасовувати незаконні постанови та інші рішення в оперативно-розшукових справах; - вживати заходів щодо усунення порушень вимог законів під час здійснення оперативно-розшукової діяльності та щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності; - подавати апеляцію у встановленому законом порядку на постанови суду про відмову в наданні дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів. У процесі розгляду матеріалів оперативно-розшукової діяльності прокурор перевіряє законність заведення оперативної добірки або оперативно- розшукової справи, обґрунтованість та законність проведення оперативно- розшукових заходів, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини, додержання визначених законом строків ведення оперативної добірки або оперативно-розшукової справи, законність призупинення або поновлення строків ведення оперативно-розшукової справи, законність закриття оперативної добірки або оперативно-розшукової справи, переведення оперативної добірки в оперативно-розшукову справу або оперативно- розшукової справи одного виду в оперативно-розшукову справу іншого виду. Обсяг документів та матеріалів оперативно-розшукової діяльності, які розглядає прокурор по оперативній добірці або оперативно-розшуковій справі, визначається предметом перевірки. Ознайомлення прокурора з матеріалами оперативних добірок таоперативно-розшукових справ проводиться у службових приміщеннях, закріплених за підрозділами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, до яких йому надається доступ. Про факт ознайомлення з документами прокурор робить відповідний запис із зазначенням дати ознайомлення [10]. Відомості про осіб, які конфіденційно співпрацюють або співпрацювали з оперативним підрозділом, належність конкретних осіб до штатних негласних працівників оперативного підрозділу, до кадрового складу розвідувальних органів та організаційно-штатної структури підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також інформація про методи і засоби оперативно-розшукової діяльності до предмета прокурорського нагляду не належать. Прокурор отримує доступ до матеріалів оперативно-розшукової діяльності, що містять відомості, які становлять державну таємницю, у порядку, визначеному міжвідомчими нормативно-правовими актами, і несе передбачену законом відповідальність за розголошення таких відомостей. Отже, під час здійснення нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності необхідно враховувати, що прокурору забороняється втручатися у методи і тактичні прийоми оперативно- розшукової діяльності за умови, якщо ці дії не суперечать діючому законодавству та не порушують конституційні права і свободи громадян, юридичних осіб. Як свідчить аналіз практики, перевірки додержання оперативними підрозділами вимог законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності можуть бути загальними (суцільними, коли перевіряються всі оперативно- розшукові справи, та тематичними, коли перевіряються тільки оперативно- розшукові справи окремої тематики), а також перевірками конкретних скарг громадян або повідомлень у межах відомостей, які в них містяться. Загальні і тематичні перевірки можуть бути плановими й позаплановими. Для проведення перевірки скарг громадян або повідомлень службових осіб необхідно складати окремі плани, враховуючи необхідність з’ясування порушених питань. Відповідно до вимог чинного законодавства прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або їх заступниками на кожну перевірку видається припис на виконання завдання. У приписі вказується працівник прокуратури, який здійснюватиме перевірку, та мета перевірки. Припис може бути видано лише працівникові прокуратури, уповноваженому здійснювати нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю відповідним наказом Генерального прокурора України, а також містити перелік конкретних документальних матеріалів, до яких потрібен доступ. Як свідчить практика, такі переліки у більшості випадків взагалі відсутні, а також у них можуть не вказуватися конкретні матеріали, з якими вимагає ознайомитися спеціально призначений прокурор у порядку нагляду за дотриманням законності при проведенні ОРД. З огляду на сказане, можна стверджувати, що законодавець залишив поза увагою механізм прокурорського нагляду, а вказаний відомчий підзаконний акт містить вказівки загального характеру, що охоплюють лише організаційні особливості здійснення наглядових повноважень органів прокуратури. Уповноваженим прокурором припис на виконання завдання надається керівникові органу внутрішніх справ або його заступникові. Крім того, цим службовим особам уповноважений прокурор надає службове посвідчення та довідку про наявність допуску до відомостей, які є державною таємницею, а керівник органу внутрішніх справ зобов’язаний забезпечити умови для роботи з таємними документами: визначити приміщення, де буде здійснюватися перевірка, надання відповідних документів, а також присутність конкретного працівника підрозділу при її проведенні. Слід зазначити, що стан законності при проведенні оперативно-розшукової діяльності визначається тими складовими, які встановлюють порядок її проведення: компетенція підрозділу та особи на здійснення оперативно-розшукових заходів та прийняття рішень в оперативно-розшукових справах, порядок заведення, зупинення, поновлення та закриття оперативно- розшукових справ, додержання строків їх ведення та порядку подовження цих строків, а також суворе додержання порядку проведення оперативно- розшукових заходів, які тимчасово обмежують конституційні права та свободи особи [2] ВИСНОВОК_ На мою думку критерії законності в оперативно розшукових заходах є дуже важливими для повного та всебічного дослідження справ та дотримання Законодавства України, по перше це дотримання норм Конституції та інших законів. Головним чиником критерію законності є Прокуратура яка здійснює нагляд за додержанням законості. § 3. Організація нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність Організація прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має суттєві особливості у порівнянні з організацією прокурорського нагляду за органами дізнання та досудового слідства. Це пов’язано, по-перше, із специфікою діяльності оперативних підрозділів, які входять до складу різних органів. По-друге, Закон "Про оперативно-розшукову діяльність” проголошує серед принципів цієї діяльності конспірацію, поєднання гласних та негласних методів та засобів, що також повинен мати на увазі прокурор при організації нагляду. Специфіка діяльності оперативних підрозділів різних відомств враховується при розмежуванні повноважень територіальних та спеціалізованих прокурорів щодо здійснення нагляду за виконанням законів про оперативно-розшукову діяльність. Так, наказом Генерального прокурора України № 4 гн від 06.04.2004 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності” встановлено, що нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності здійснюють: 1) У Генеральній прокуратурі України: — Головне управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство — за оперативними підрозділами МВС України, СБУ, податкової міліції, ДПА України, Державної прикордонної служби України, органів та установ Держдепартаменту України з питань виконання покарань, які уповноважені проводити оперативно-розшукову діяльність; - Другий відділ — за оперативними підрозділами спеціальної міліції України; - Головне управління військових прокуратур — за оперативними підрозділами Департаменту військової контррозвідки СБУ, Головного управління розвідки Міноборони України та Управління державної охорони України; - Управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті — за оперативними підрозділами транспортної міліції МВС України. 2) У прокуратурах АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України: - відділи нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства — за оперативними підрозділами головних управлінь (управлінь) МВС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, підпорядкованими їм міськрайвідділами, а також органами та установами Держдепартаменту України з питань виконання покарань (за місцем їх розташування); - відділи нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю — за управліннями по боротьбі з організованою злочинністю головних управлінь (управлінь) МВС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі; відділами по боротьбі з організованою злочинністю управлінь МВС України на залізницях (за місцем розташування вказаних відділів); головними відділами (відділами) по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю головних управлінь (управлінь) СБУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спеціальними підрозділами в регіонах, підпорядкованих безпосередньо ГУБОЗ МВС України та ГУБКОЗ СБУ (за місцем їх розташування); - відділи нагляду за додержанням законів органами служби безпеки, митної служби та прикордонної служби України при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства (старшим помічником) — за підрозділами Державної прикордонної служби України (за місцем розташування), оперативними підрозділами головних управлінь (управлінь) СБУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі; управліннями внутрішньої безпеки СБУ за місцем їх розташування (окрім головних управлінь (відділів) по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю), оперативними підрозділами військової контррозвідки; - відділи нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства — за оперативними підрозділами управлінь податкової міліції ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, підрозділами по боротьбі з корупцією та безпеки, а також по боротьбі з відмиванням доходів, здобутих злочинним шляхом, підпорядкованих безпосередньо ДПА України (за місцем їх розташування); - другі відділи (старші помічники) — за оперативними підрозділами відповідних відділів (відділень) спеціальної міліції (за місцем їх розташування); - управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті (старші помічники) — за оперативними підрозділами транспортної міліції управлінь МВС України на залізницях, відділами внутрішніх справ на водному та повітряному транспорті УМВС України в областях (за місцем їх розташування); - відділи нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства військових прокуратур регіонів і Військово-Морських Сил України — за оперативними підрозділами управлінь (головних відділів) військової контррозвідки СБУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Перевірки законності оперативно-розшукової діяльності та прийнятих при цьому рішень прокурори мають проводити на підставі: - планових заходів з урахуванням стану законності в цій сфері діяльності; - вказівки уповноваженого прокурора вищого рівня; - результатів вивчення матеріалів кримінальних справ про нерозкриті злочини; інформації про неналежне реагування на доручення слідчого та суду у кримінальних справах, які перебувають у їх провадженні; неналежного виконання вказівок уповноваженого прокурора; - повідомлення прокурора щодо проведення заходів у порядку ст.ст. 187, 187-1 КПК України під час розслідування кримінальних справ; - ініціювання керівників відповідних галузевих управлінь і відділів у інших випадках (п. З наказу Генерального прокурора У країни №4 гн від 06.04.2004 p.). Прокурор має перевіряти додержання вимог Конституції України, інших законодавчих актів щодо: - наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності, законності при заведенні та закритті оперативно-розшукових справ, продовженні, припиненні та поновленні обчислення строків їх ведення; - законності застосування окремих обмежень прав і свобод людини, які мають винятковий і тимчасовий характер, законності і обґрунтованості подань до суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів; - відповідності закону відомчих наказів, інструкцій, розповсюджень та інших правових актів з питань проведення оперативно-розшукової діяльності; - перевіряти відповідність постанов суду про надання дозволу на проведення оперативно-технічних заходів вимогам чинного законодавства протягом 3 діб з дня надходження повідомлення про їх винесення. Для з’ясуваня зазначених питань прокурор перевіряє скарги громадян та оригінали оперативно-розшукових документів, складаючи за наслідками перевірки довідку, відповідно до правил таємного діловодства (Закон " Про державну таємницю” та Інструкція № 0126—87 про забезпечення режиму таємності в міністерствах і відомствах). Для цього прокурор вимагає від керівників органу, що перевіряється, створення умов для роботи з таємними документами — надання окремого кабінету для роботи та сейфу. Записи таємної інформації ведуться в робочих зошитах, які забороняється виносити з приміщення органу, в якому проводиться перевірка. Після закінчення перевірки робочі зошити із записами та довідка про результати перевірки пересилаються до прокуратури таємною поштою. У випадках виявлення незаконних постанов про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону, прокурор їх скасовує своїми постановами. Якщо суд виніс незаконну постанову про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів, прокурор вносить подання про скасування такої постанови. В усіх випадках прокурор вживає заходів до усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності та поновлення порушених прав громадян. За наявності порушень закону прокурор вимагає письмові пояснення від службових осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність і вирішує питання про притягнення їх до відповідальності. За наслідками перевірки прокурор може також надавати письмові вказівки щодо проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, спрямованих на розкриття злочину, розшук осіб, які переховуються від органів розслідування і суду або ухиляються від відбування покарання, та осіб, що безвісно відсутні. Основними критеріями оцінки ефективності прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності є: - додержання прав людини і громадянина, у тому числі щодо недоторканності особистого життя, житла і таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, банківських вкладів і рахунків; - своєчасність реагування на порушення законності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності та невідкладне вжиття заходів до поновлення порушених прав громадян, притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності. | |
| Просмотров: 2057 | Загрузок: 112 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |