| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Наслідки неприбуття обвинуваченого
| [ Скачать с сервера (22.4 Kb) ] | 05.11.2017, 16:45 |
| Районний суд розглянув у судовому засідання провадження за обвинуваченням С.П, Стасюка за ч3.с296 і ч.1 ст121 кУкраїни і ухвалив обвинувальний вирок. З матеріалів провадження судовий розгляд розпочався 25 січня 2013 р, а потім було оголошено перерву до 29 січня . 29 січня Стасюк не був доставлений до суду у звёязку із тим, що він захворів –вдарився головою і отримав струс мозку . 30 січня суд виїхав до слідчого ізолятора де утримувався Стасюк , йому було надано останнє слово і суд повернувшись ухвалив вирок. У цей період з 28 січня до 7го лютого 2013 Ст асюк перебував на стаціонарному лікування в медчастині СІЗО з приводу удару головою і струсом мозку 1го ступеня. Проте суд не мав висновку лікаря щодо можливості участі обвинуваченого у судовому засіданні . Оцініть правильність дій та рішеннь суду . Чи має право суд проводити судовий розгляд чи його частину поза приміщенням суду Ч 3 ст296 кк: 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обовзязки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії,- караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Коментар : Особливо кваліфікованими видами хуліганства є; 1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство; 2) хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296); Ч 1 ст 121 1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, .чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя,- карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Ч 1 Ст 332 КПК визначає, що судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Ч 2. Ст 332 визначає вичерпний перелік, за яким не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок: 1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження; 2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення; 3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення; 4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення; 5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці. 6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу; 7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу. Коментар до статті визначає, що безперервність судового розгляду передбачена законом для забезпечення вимоги розгляду справи протягом розумного строку . З метою виконання цього завдання і забезпечення належної ефективності правосуддя законом передбачено розгляд судом справ безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Неприбуття сторони або інших учасників провадження може бути пов'язане з обставинами, що не залежать від їх волі, однак у будь-якому випадку причини неприбуття повинні бути судом з'ясовані, оскільки вони можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (наприклад, приводу, накладення грошового стягнення тощо), а відтак, і настання юридичної відповідальності винних осіб. 5. Крім того, законом передбачено можливість проведення під час судового провадження процесуальних дій у режимі відеоконференцій у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття заходів для забезпечення оперативності судового провадження; за наявності інших підстав, визначених судом достатніми. Стаття 323. (Наслідки неприбуття обвинуваченого) Визначає, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. У коментарі до статті роз'яснюється що: Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можливість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана вимога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обгрунтоване рішення. У випадку неприбуття обвинуваченого за викликом у судове засідання суд відкладає розгляд справи, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду (наприклад, шляхом відправлення повістки про виклик). Закон вимагає з'ясування причини неприбуття обвинуваченого тау ст. 138 КПК надає перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, який не є вичерпним. У будь-якому випадку обвинувачений зобов'язаний довести поважність причини своєї неявки, оскільки в протилежному випадку суд своєю ухвалою може постановити рішення про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість. 4. Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих наслідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (див. ч. 1 ст. 177 КПК). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його викликають (див. п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК). Необхідно зазначити, що дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше (наприклад, особисте зобов'язання), є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу (див. п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК). При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (див. ч. 1 ст. 381 КПК). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (див. ч. 1 ст. 394 КПК). 7. Якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку хворобу, то питання про відкладення або зупинення судового провадження вирішується відповідно до вимог ст. 335 КПК. Коли суд дійде висновку про відкладення справи, він зобов'язаний вислухати клопотання учасників судового провадження, які з'явилися на розгляд, щодо продовження судового розгляду стосовно інших обвинувачених і вирішити їх по суті. ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ЛИСТ 05.10.2012 № 223-1446/0/4-12 "..Якщо ж від учасника кримінального провадження надійшло повідомлення про неможливість прибути за викликом до суду у призначений час, секретар судового засідання повідомляє про це суду та зазначає про причини неявки учасника, якщо вони були відомі. Зауважимо, що поважними причинами відсутності учасника кримінального провадження в судовому засіданні (перелік поважних причин, через які особа може не з'явитися на виклик, та нагадування про обов'язок заздалегідь повідомити про неможливість з'явлення зазначається, крім іншого, у тексті повістки про виклик) відповідно до ст. 138 КПК є неможливість такої особи прибути у судове засідання у зв'язку із затриманням, триманням під вартою або відбуванням покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо тощо); відсутність особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування у закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повідомлення про виклик та інше. ст. 335 КПК визначає, що якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, то у такому разі суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. У коментованій статті визначено підстави для зупинення судового провадження: ухилення обвинуваченого від суду або захворювання на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні. Слід мати на увазі, що перелік підстав для зупинення судового провадження є вичерпним і не підлягає розширювальному тлумаченню. У випадку ухилення обвинуваченого від суду судове провадження зупиняється до моменту розшуку цієї особи. Якщо зупинення провадження у справі викликано станом здоров'я обвинуваченого, яке перешкоджає йому брати участь у судових засіданнях, суд зупиняє судове провадження до його видужання. Зупинення провадження щодо однієї особи не є перешкодою для суду продовжувати судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Ст 365 кпк визначає порядок останнього слова обвинуваченого 1.Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово. 2. Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом. 3. Ставити запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється. 4. Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому. 1. Після закінчення промов учасників судових дебатів і обміну репліками, головуючий надає обвинуваченому останнє слово. Ця дія не провадиться тільки в тому разі, коли справа розглядається у спрощеному порядку щодо кримінальних проступків (див. ст. 381 КПК). На підставі проведеного судового розгляду, всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження обвинуваченому надається остання можливість дати оцінку власним діям, висловити свою позицію, своє ставлення до висунутого обвинувачення, звернутися до суду і потерпілого з відповідними проханнями і обіцянками, до того як суд піде до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. | |
| Просмотров: 538 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |