| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Основні етапи становлення й розвитку економічної науки в СРСР
| [ Скачать с сервера (52.5 Kb) ] | 02.03.2018, 23:32 |
| Сучасна світова економічна думка формувалась, об'єднуючи різ-номанітні напрямки економічного знання. Вона синтезувала до¬сягнення цілих поколінь, добираючи раціональне та відкидаючи дрібне, несуттєве. Кожну із сучасних доктрин чи шкіл було започат¬ковано в минулі століття, і кожна з них розвивалась відповідно до вимог часу та економічної реальності, була породженням конкрет¬них соціально-економічних обставин. Політична економія соціалізму у цьому розумінні є особливою економічною доктриною не лише завдяки своїй оригінальності, дог-матичності та чіткій ідеологічній спрямованості, а ще й тому, що економічна думка породила унікальний феномен — суспільство, яке будувалось у суворій відповідності з наперед сконструйованою тео¬ретичною моделлю. Джерелом політичної економії соціалізму були ідеї соціалістів-утопістів, що відбивали одвічну мрію людства про справедливе су¬спільство, і класична доктрина, використана К. Марксом та Ф. Ен¬гельсом для економічного обгрунтування справедливості класової боротьби та об'єктивної обумовленості заміни капіталістичного су¬спільства на комуністичне. Основні принципи побудови соціалізму та комунізму було сфор-мульовано Марксом та Енгельсом, дальший теоретичний розвиток основних концептуальних положень марксистської доктрини здійс¬нив В. І. Ленін. Однак загального уявлення про основи соціалізму виявилось недо-статньо, коли постала проблема формування реальної економічної си¬стеми. Хоча було очевидним, що встановлення суспільної форми вла¬сності на засоби виробництва (тобто скасування приватної власності) об'єктивно спричинятиме докорінні зміни в економічній структурі, однак щоденно виникали суто практичні проблеми, які потребували теоретичного обгрунтування та прогнозування їхніх наслідків. Уже в перші роки Радянської влади розгортаються дискусії з приводу основних закономірностей та напрямків розвитку еко¬номічної теорії, визначається основне коло питань, які належало розв'язати. Тепер навіть важко уявити собі, як багато уваги приділяли еко¬номісти розвиткові теоретичних досліджень. Тільки російською мовою тоді було надруковано близько тисячі праць з проблем ра¬дянської економіки. Ставилися і розв'язувалися найрізноманітніші питання: про доцільність та форми суспільної власності, про форми розподілу, державного управління, необхідність контролю, товарно-грошові відносини, стимули виробництва, завдання самої економіч¬ної теорії. Характерною рисою економічної теоретичної думки перших по-революційних років був справжній плюралізм. Безперечно, у видан¬нях того часу відображалася класова боротьба, але поки що у формі теоретичних дискусій. Більше того, економісти різних напрямів та шкіл надзвичайно шанобливо ставилися один до одного. Траплялося навіть, що наукова праця пробуржуазного напрямку друкувалася з критичною передмовою більшовика, і навпаки. Проте з другої половини 20-х pp., а особливо з 1929 p., станови¬ще змінилося. Належність автора до більшовицької партії стає чи не найпереконливішим аргументом слушності його теорій. Науково-аналітичний підхід замінюється класово-партійним та ідеолого-етичним. Немарксистські автори намагалися протестувати проти цього. Цікаву характеристику більшовицького підходу до економічного аналізу дав автор немарксистської орієнтації, відомий історик Р. Ю. Віппер, в книжці «Криза історичної науки» (Казань, 1921). У ній він підкреслював, що до революції багато російських учених віддавало належне економічному матеріалізму, погоджуючись, що світом правлять економічні фактори, а не ідеї. Та після Жовтня до влади прийшли люди, які визнають ідею важливішою за об'єктивні фактори. | |
| Просмотров: 362 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |