| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Поняття,основні ознаки,укладання третейської угоди
| [ Скачать с сервера (37.3 Kb) ] | 21.06.2017, 15:09 |
| Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що важливість проблеми третейського розгляду для суспільного життя, вкрай недостатній ступень її дослідження і виникнення нової правової ситуації в зв’язку з прийняттям Закону України « Про третейські суди» обумовили необхідність комплексного дослідження зазначеної проблеми. Крім того інститути альтернативного вирішення приватно-правових спорів, який забезпечуватиме оперативне, об’єктивне та компетентне вирішення суперечок і розбіжностей, що виникають в динаміці приватно-правових відносин потребують адекватного правового регулювання та вдосконалення. Науково-теоретичну основу дослідження становлять праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі теорії держави та права, цивільного права та процесу, міжнародного приватного права та господарського процесу: Алексєєва С.С., Богуславського М.М., Виноградової О.А., Гурвіча М.А., Дзери О.В., Дмітрієвої Г.К., Захарченко Т.Г., Іоффе О.С., Комарова О.С., Лєбєдєва К.К., Лунца Л.А., Нікіфорова В.А., Носирєвої О.І., Побірченка І.Г., Попова М.А., Притики Ю.Д., Суханова Є.О., Тарасова В.М., Трєушникова М.К., Федорова О.Г., Штефана М.Й. та інших. 1. Поняття, особливості, основні ознаки, способи укладання третейської угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі та являє собою окрему угоду, яка не є частиною договору або додатковою угодою до нього, що містить домовленість її сторін про передачу визначеного у ній спору на розгляд до третейського суду. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейський розгляд спорів завжди був одним із альтернативних способів вирішення спорів між сторонами напротивагу державному судочинству. Він характеризується більшою гнучкістю, швидкістю та зручністю для сторін. Однак для того, щоб спір був розглянутий у третейському суді необхідна домовленість та згода з боку обох сторін, тобто з боку як позивача так і відповідача врегулювати спір шляхом третейського судочинства. Для оформлення такої домовленості і укладається третейська угода. Одним із досить важливих принципів третейської угоди є її автономність, тобто самостійний по відношенню до інших договорів, що підтверджують наявність спірних правовідносин між сторонами. Концепція автономності арбітражної угоди має багато й інших аспектів. Досить часто автономність третейської (арбітражної) угоди невірно розуміється чи трактується сторонами. Із невірного розуміння сутності автономності третейської угоди випливає чимало проблем та суперечностей на практиці. Крім того слід більш чітко розрізняти укладення третейської угоди про передачу спору на розгляд звичайного третейського суду та укладення арбітражної угоди про вирішення спору у Міжнародному комерційному арбітражному суді. Для того, щоб передати спір на розгляд третейського суду сторонам необхідно укласти третейську угоду. Третейська угода – це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, тобто передумовою укладення третейської угоди та однією з підстав звернення до третейського суду є наявність спору. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі (контракті) або у вигляді окремої письмової угоди. Для звернення до Постійно діючого третейського суду при КТПП необхідно включити в договір (контракт) третейське застереження такого змісту: «Будь-який спір щодо умов цього договору(контракту) або у зв’язку з ним, в разі неможливості вирішення його шляхом переговорів, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Київській торгово-промисловій палаті у відповідності з його Регламентом». Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі (контракті) на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Недійсність окремих положень договору (контракту), що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про Постійно діючий третейський суд при КТПП, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Відповідно до Положення та Регламенту Постійно діючого третейського суду при КТПП у третейській угоді сторони можуть визначити положення про склад третейського суду та мову третейського розгляду. Оформити третейську угоду сторони можуть як до виникнення спору, так і після цього. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід’ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках — і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов’язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак — і третейського рішення. Вбачається, що розглядаючи будь-яке питання, пов’язане з діяльністю третейського суду, суду перш за все необхідно перевірити наявність укладеної сторонами належним чином третейської угоди, відповідність її форми та змісту встановленим вимогам. Адже виявлено випадки, коли суди не звертали уваги на грубі недоліки третейської угоди, наявної у матеріалах справи, які в цілому дають підстави для сумнівів у правомірності третейського розгляду і законності рішення третейського суду. Так, у матеріалах справи, розглянутої Суворовським районним судом м. Одеси за заявою Б. про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду, міститься угода про розгляд спору в третейському суді, яка взагалі не підписана сторонами, а також контракт позивача з третейським суддею про надання останнім оплатних послуг з вирішення спору, підписаний лише третейським суддею. Незважаючи на це, ухвалою суду від 11 квітня 2008 р. заяву Б. задоволено і видано виконавчий документ на рішення третейського суду. У матеріалах справи, розглянутої Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області, міститься договір купівлі-продажу, який включає третейське застереження. Договір підписаний лише покупцем, не містить підпису продавця, а лише його печатку. Відповідно до положень ст. 5 Закону № 1701-ІV спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Однак слід наголосити на тому, що третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства дає підстави вважати таку третейську угоду нікчемною на підставі ст. 228 ЦК, згідно з ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Судам також слід звернути увагу на положення ст. 203 ЦК, якою встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Таким чином, якщо при розгляді заяви про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду буде виявлено невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства, суду слід враховувати положення ч. 1 ст. 216 ЦК, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі виявлення нікчемності третейської угоди суд може згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи і відмовити у видачі виконавчого документа. При цьому немає необхідності у додатковому визнанні третейської угоди недійсною. При розгляді заяви про скасування рішення третейського суду також слід враховувати, що нікчемність третейської угоди є безумовною підставою для такого скасування. 2. Територіальна підсудність справ щодо визнання третейських угод не дійсними. У ст. 51 Закону містяться виключні підстави для скасування рішення третейського суду, зокрема, визнання недійсною третейської угоди компетентним судом. У розумінні ст. 2 Закону компетентними судами є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом. На практиці почасти виникає ситуація, за якої зацікавлена особа бажає оскаржити третейську угоду (адже третейська угода є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків) у судовому порядку, однак перед нею постає запитання, а в який суд звертатися із заявою про визнання третейської угоди не дійсною: до компетентного суду в розумінні ЗУ «Про третейські суди» чи до суду, якому підсудна справа про визнання недійсним правочину за правилами, встановленими ЦПК України і ГПК України. Доцільно звертатися до місцевого загального суду чи місцевого господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом (компетентний суд), адже у цих правовідносинах ЗУ «Про третейські суди» є спеціальним актом, у якому міститься норма про те, що третейська угода може бути оскаржена саме компетентним судом. Дещо іншим шляхом пішла судова практика. Якщо проаналізувати постанову Верховного Суду України від 18 березня 2008 р. по справі № 16/157-ПД-07 про визнання недійсною третейської угоди, то ВСУ вважає, що третейська угода повинна оскаржуватися у суді, визначеному за правилами підсудності, встановленими у ЦПК України та ГПК України, при цьому ВСУ не врахував положення ЗУ «Про третейські суд», а саме: п. 3 ст. 51. Звісно, зацікавленим особам було б зручніше подавати заяву про скасування третейської угоди до суду з урахуванням правил підсудності, визначених у ЦПК України та ГПК України, адже досить часто сторони третейського розгляду проживають в одних регіонах України, а розгляд справи третейським судом відбувався в інших областях нашої держави, таким чином, зацікавленій особі потрібно їхати в інший регіон, аби реалізувати своє право на оскарження третейської угоди в компетентному суді. Позиція ВСУ вбачається правильною з точки зору захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, які бажають оскаржити третейську угоду, проте вона суперечить чинному законодавству України. Відтак, маємо проблему, по-перше, щодо визначення суду, до якого потрібно подавати заяву про скасування третейської угоди, по-друге, судді, які розглядають таку категорію справ, як правило, не знайомі із положеннями ЗУ «Про третейські» суди, тому виносять не завжди законні рішення. В науковій літературі панує думка, що потрібно створити єдиний недержавний орган із відповідними відділенням на місцях, у якому б працювали досвідчені фахівці у галузі права та третейського судочинства, де розглядалися б справи щодо визнання третейських угод недійсними, скасування рішень третейських судів, видачі виконавчих документів на рішення третейських судів. Така структура розвантажила б державні суди та сприяла розвитку інституту третейського судочинства в Україні. Представники третейства працюють над законопроектом про внесення змін до ЗУ «Про третейські суди», в якому передбачається низка позитивних змін для вдосконалення діяльності третейських судів в Україні, зокрема, створення недержавного органу, який розглядатиме такі справи. 3.Сутність концепції автономності третейської угоди. Третейське (арбітражне) застереження розглядається як автономна від інших умов основного договору умова. Це означає, що визнання недійсності основного договору не тягне за собою недійсності третейського (арбітражне) застереження, що було умовою цього договору. Третейське застереження, що є частиною договору, має автономний характер та повинно тлумачитися як угода, що не залежить від інших умов договору. Висновок компетентного суду про недійсність договору, не тягне за собою недійсність третейської угоди. Хоча вона може бути визнана недійною у зв’язку із невідповідністю закону, обраного сторонами. Дійсність (чи недійсність) арбітражної угоди може бути розцінена, зокрема, з позиції дотримання вимоги про можливість вирішення відповідного спору в арбітражному суді, форми та змісту арбітражної угоди, правоздатності сторін, наявності їх вільного волевиявлення. Автономність третейської угоди теоретично обґрунтовується дослідниками через концепцію, яка її розглядає як позитивну правову норму вітчизняного законодавства. Автономність означає підпорядкування третейської угоди особливому режиму регулювання, який базується на наступних основних елементах: третейський суд наділений компетенцією на розгляд тих спорів, які сторони зобов’язались передати на його вирішення, в тому числі спорів щодо недійсності основного договору, частиною якого є арбітражне застереження; визнання третейським судом основного договору недійсним уявляє собою рішення по суті майнового спору сторін, а не з приводу компетенції; недійсність основного договору (або окремих його положень), в якому мітиться третейське застереження, не тягне за собою (автоматично) недійсність такого третейського застереження. Слід зважати на те, що автономність третейської угоди не повинна абсолютизуватись, а має свої межі, зокрема вона не поширюється на випадки зміни сторін у зобов’язанні, яке виникло на підставі договору, частиною якого третейське застереження . Автономність третейської угоди обґрунтовується також іноді процесуальною кваліфікацією такої угоди. Таке обґрунтування виходило головним чином від прихильників процесуальної концепції третейського суду, які вважають, що третейські суди здійснюють функції суверенітету і є частиною державної системи правосуддя. Теорія, яка визначає третейський суд в якості інституту змішаної природи, пов’язує автономність третейської угоди із дуалізмом її юридичного характеру . Взагалі, для теоретичного обґрунтування автономності третейських угод як позитивної правової норми слід виходити не з цивільно-процесуальних наслідків, як на цьому наполягають процесуалісти, а із власного предметного змісту третейської угоди. Остання повинна регулюватися спеціальними нормами законодавства про третейський суд. В разі відсутності таких спеціальних норм до третейської угоди можуть застосовуватися лише загальні норми, які стосуються договорів, з врахуванням того, що мова йде про самостійну за своєю природою угоду. Відтак, жодна правова система країн світу не ставить під сумнів можливість застосування до третейських угод загальних норм зобов’язального права, але з врахуванням того, що вони не суперечать спеціальному законодавству про третейський суд. Більше того, судова практика багатьох країн показує, що в разі відсутності спеціальних норм, які регулюють питання третейського розгляду, в порядку аналогії застосовуються загальні норми цивільного права. | |
| Просмотров: 617 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |