| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Поняття про філогенез.
| [ Скачать с сервера (61.5 Kb) ] | 03.03.2018, 23:32 |
| Учення Ч.Дарвіна значно доповнили і розширили його послідовники, і як закінчена система поглядів воно остаточно сформувалось на початку XX сторіччя під назвою класич¬ний дарвінізм. Найбільший внесок у розвиток дарвінізму того часу зробив зна¬менитий німецький учений Е.Геккель - засновник філогенетичного (від грец. філон - рід, пам'ять) напряму в цьому вченні. Він звернув увагу на те, що протягом історичного розвитку певної систематичної групи ті організми, котрі зазнали еволюційних змін, передають нащадкам свої властивості. Отже, філогенез — це істо¬ричний розвиток як усього живого загалом, так і окремих груп (ви¬дів, родів, родин і т.д. до царств включно). Для визначення філоге¬незу певної групи він запропонував метод потрійного паралелізму: зіставлення даних палеонтології, порівняльних анатомії та ембріології (онтогенезу). Дослідження решток викопних організмів та порівняння їх із су-часними видами, а також порівняння будови сучасних видів між собою дають змогу виявити певні відміни між ними, а також встано¬вити напрями історичних змін як окремих рис будови, так і типу організації в цілому. Таким чином, викопні й сучасні форми ніби зв'язуються в єдиний філогенетичний ряд - послідовність істо¬ричних змін організмів у цілому чи їхніх окремих органів у межах певної систематичної групи (наприклад, послідовність еволюційних змін черепа і кінцівок у предків коней). Біогенетичний закон. Е.Геккель паралельно з Ф.Мюллером відкрили біогенетичний закон (закон Геккеля — Мюллера), який показує зв'язок між філогенезом та онтогенезом: індивідуальний розвиток (онтогенез) будь-якого організму - це вкорочене і стисле повторення історичного розвитку (філогенезу) да¬ного виду. На прикладі багатоклітинних тварин він довів наявність однакових початкових фаз ембріонального розвитку (яйце, бласту-ла, гаструла), що свідчить про їхнє спільне походження. Наприклад, на відповідних фазах у ембріонів різних класів хребетних є стадії розвитку зябрових щілин. Це свідчить про походження наземних хребетних від рибоподібних предків. Поняття про монофілію. Для пояснення походження кількох видів-нащадків від спільних предків, Ч.Дарвін ввів поняття дивер¬генції (від лат. диверго — відхиляюсь, відхожу) — явище розходжен¬ня ознак у нащадків як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля. Геккель дійшов висновку, що всі на¬щадки певного виду, які виникли завдяки дивергенції, мають єдине походження (тобто монофілетичні). Він запропонував принципи побудови природної (філогенетичної) класифікації, яка ґрунтується на походженні від спільного предка, розробив спосіб графіч-ного зображення філогенезу у вигляді філогенетичних дерев, або дендрограм (від грец. дендрон - дерево), а також побудував перші філогенетичні схеми розвитку живих організмів. Дослідження різноманіття адаптацій. Велике значення мало вивчення різноманіття адаптацій організмів та їхнє пояснення з по¬зицій дарвінізму (наприклад, різні види захисних забарвлень, фор¬ми тіла і поведінки у різних організмів, переважно тварин, які роблять їх менш помітними для ворогів. Тварина із захисним забарвленням і формою маскуючись, приймає певне положення тіла. Наприклад, гусінь мете-ликів-п'ядунів або тропічні комахи-паличники схожі на сухі сучеч¬ки; у разі небезпеки вони завмирають і стають зовсім непомітними на рослинах. У помірних широтах завдяки сезонним линькам ссавці й птахи набувають темного літнього чи світлого зимового забарвлень, що відповідають загальному тлу довкілля. Є тварини, здатні швидко змінювати забарвлення залежно від навколишнього середови¬ща: камбала, восьминоги, хамелеони тощо. У випадку явища демонстрації, навпаки, забарвлення і пове¬дінка тварин роблять їх дуже помітними на тлі довкілля. Поперед¬жувальне забарвлення — дуже яскраве і пов'язане з різними спо¬собами захисту, що є у тварин. Наприклад, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи сигналізують потенційному ворогові про небезпечність кон¬тактів із ними. Погрозливі забарвлення та поведінку спостерігають у різних видів для відлякування ворогів: погрозливі пози різних змій, демонстрування зубів ссавцями тощо. При¬ваблюючі забарвлення та поведінка забезпечують зустріч осо¬бин різних статей або збирання у зграї для полювання тощо. | |
| Просмотров: 412 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |