| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Поняття та ознаки транспортного права
| [ Скачать с сервера (66.5 Kb) ] | 23.03.2017, 16:40 |
| Транспортне право як комплексна галузь права має свої джерела. Слід згадати, що форма (або джерела) права — це зовнішнє оформлення змісту загальнообов’язкових правил поведінки, які офіційно встановлені або санкціоновані державною владою чи загальновизнані суспільством, — правові звичаї, рішення, прийняті на всенародних і місцевих референдумах. Серед відомих чотирьох видів форм (джерел) права таких, як правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий акт, договір із нормативно-правовим змістом, два останні є основними джерелами транспортного права. Нормативно-правовий акт — це письмовий документ відповідного державного органу, яким встановлюються, змінюються або приймаються норми права, які за своїм змістом є правилами загального характеру. За цією ознакою його необхідно відрізняти від інших актів, розрахованих на одноразову дію, — актів застосування норм права чи індивідуальних актів. Серед нормативно-правових актів, що є джерелами транспортного права, слід виділити закони та підзаконні акти. Ринкова економіка й розбудова громадянського суспільства вимагають нових форм упорядкування суспільних відносин. Такими формами все частіше стають правові договори та прецедентне право. Судовий прецедент майже проклав собі дорогу у сфері здійснення господарського судочинства. Наприклад, у Роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 20 листопада 1992 р. № 01-6/1395 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевозок вантажів залізницею» зазначено, що з метою однакового і правильного застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають з перевозок вантажів залізницею, президія Вищого арбітражного суду України вважає за необхідне дати роз'яснення, де порядок пред'явлення претензій і позовів, що виникають при перевезеннях вантажів залізницею. В деяких випадках навіть регламентується порядок об'єднання кількох претензій в одній позовній заяві (п. 1.8), зміст комерційного акта (п. 2.2), порядок доведення провини у разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного його розміщення та закріплення (п. 2.5) та інші положення судової практики. Таких роз'яснень, оглядових листів інших узагальнюючих практику документів тільки щодо транспорту понад 80 назв. Отже, обов'язковість, що надана вищою судовою інстанцією практики застосування норм права породжує нові відносини, в яких убачається застосування судової практики як джерела права України. Транспортно-правові норми мають своє зовнішнє закріплення у відповідній системі нормативно-правових актів, які є засобом надання правовим нормам визначеності, загальності й офіційності. Система цих нормативно-правових актів побудована за відповідною ієрархічною структурою. Кожен нормативно-правовий акт являє собою джерело транспортного права і відрізняється від інших за своїми особливостями, які зумовлені цільовою спрямованістю і змістом норм, їх юридичною силою. Система джерел транспортного права є однією з найбільш розгалужених серед інших галузей права, що значною мірою зумовлено порівняно широкою сферою використання транспортних послуг, значною роллю і місцем транспорту в суспільному виробництві. З огляду на різноманітність джерел транспортного права з урахуванням ієрархічної підлеглості їх доцільно кваліфікувати таким чином. | |
| Просмотров: 510 | Загрузок: 12 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |