| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Правила накладання гіпсової пов'язки
| [ Скачать с сервера (29.5 Kb) ] | 10.09.2017, 10:09 |
| Правила накладання гіпсової пов'язки Гіпсові бинти або приготовані лонгети замочують в тазу з теплою водою. По закінченні виділення бульбашок бинт витягують і віджимають від води, здавлюючи його з боків. Перед накладенням гіпсової пов'язки шкіра кінцівки змащується вазі-лином або на неї надівається бавовняний панчіх. Накладену гіпсо-ву пов'язку ретельно моделюють, потім покривають м'яким бинтом. Для іммобілізації кінцівки при переломі гіпсова пов'язка накладається, як правило, бесподкладочной, в інших випадках на виступаючі ділянки кінцівки накладаються ватно-марлеві прокладки (подкладочная пов'язка). Розкачування гіпсового бинта проводиться без натягу, щоб не викликати здавлення кінцівки. Для міцності пов'язки буває достатньо 5-6 шарів. Краї накладеної і отмоделировать гіпсової пов'язки обрізають і замазують гіпсової кашею. Після накладення пов'язки протягом 2 діб стежать за станом кінцівки. При виявленні ціанозу, похолодання, набряку гіпсову пов'язку розрізають гіпсовими ножицями або спеціальної пилкою і розсовують краю. Види гіпсових пов'язок Циркулярна (суцільна) пов'язка застосовується для іммобілізації кінцівки і тулуба при переломах. Тутор (гільза) накладається на суглоб або окремий сегмент звичайно-сти для додання спокою та іммобілізації. Він може бути знімним і незнімним. Лонгетно-циркулярна пов'язка являє собою лонгету, яка фіксується циркулярними гіпсовими бинтами. Лонгетную пов'язка накладається на кінцівку і може бути тильній (задньої), долонній (передній) і U-подібної. Правила накладення гіпсової пов'язки. Гіпсова техніка Для лікування захворювань і пошкоджень опорно-рухового апарату існують два основні методи: консервативний і опе ¬ ративного. Необхідно відзначити, що, незважаючи на розвиток оперативних методів лікування в травматології та ортопедії, консервативні способи до останнього часу є основним ¬ ми. При консервативному лікуванні виділяють два основні методи - фіксацію і витягування. Істотне значення при консервативному методі лікування мають засоби фіксації: 1) гіпсові пов'язки; 2) різні шини і апарати; 3) кошти м'якої фіксації (бинти, лейкопластирного пов'язки і т. д.). Гіпсова техніка. Серед усіх тверднуть пов'язок найбільшу рас-пространение отримала гіпсова. У хірургічних установах для накладення гіпсових пов'язок є спеціальні кімнати, оснащені відповідним інвентарем та інстру ¬ ментаріем. Для забезпечення роботи гіпсової кімнати необхідний мінімум обладнання (рис. 29) і інструментів: Рис. 29. Інструменти для обробки гіпсової повяз ¬ ки. а - ножиці Штілле; 6 - пила; в - Шипці-дзьоби Вольфа; г - гіпсорасшірітель Кнорре; д - ніж для розрізання гіпсових по ¬ в'язок. 1) стіл для заготівлі гіпсових бинтів і лонгет; 2) стіл (краще ортопедичного типу, наприклад Хоулі) для накладення гіпсових пов'язок або звичайний перев'язувальний стіл з тазодержателем; 3) пристосування для подат ¬ вання гіпсових корсетів; 4) ножиці для розрізання гіпсової пов'язки (наприклад, Штілле) (рис. 29, а); 5) щипці-дзьоби для відгинання гіпсової пов'язки (наприклад, Вольфа) (рис 29, в); 6) гіпсорасшірітель для розсування країв гіпсової пов'язки (наприклад, Кнорре); ножі (рис. 29, б, г). У гіпсової кімнаті добре мати готові гіпсові бинти і лонгет, що зберігаються в спеціальній шафі. Гіпсова пов'язка має ряд позитивних властивостей: рівномірно і щільно прилягає до тіла, швидко твердне, легко знімається. Правильно накладена гіпсова пов'язка добре удержи ¬ кість зіставлені відламки. Гіпс - висушений при 100-130 ° С сульфат кальцію. Просу ¬ шенний гіпс легко розтирається в дрібний білий порошок. Гіпс має гідрофільними властивостями, тому він повинен зберігатися в щільно закривається металевому ящику або в скляних банках. Кращим є гіпс марки М400, який застигає при температурі води 15 ° С за 10 хв, а при 40 ° С за 4 хв. Для перевірки якості гіпсу застосовують ряд проб. На дотик порошок гіпсу повинен бути тонкого, рівномірного помелу, без шматків і крупинок. При змішуванні гіпсу з водою не повинно бути запаху тухлих яєць (сірководня). Проба на затвердіння. Змішати рівні кількості гіпсу і води, сметанообразную кашку розмазати по тарілці тонким шаром. Через 5-6 хв гіпс повинен затвердіти і при постукуванні видавати звук твердого тіла. Знята з тарілки платівка не повинна кришитися і деформуватися при натисканні. Для прискорення застигання гіпсу беруть гарячу воду (40-50 ° С) або додають вапняне молоко. Щоб сповільнити затвердіння гіпсу, застосовують холодну воду, додаючи до неї половину столової ложки кухонної солі, молока, крохмального клейстеру або рідкого столярного клею. У продаж надходять гіпсо ¬ ші бинти, виготовлені заво ¬ дскім шляхом. Можна готувати гіпсові бинти з нарізаною марлі, у якої відрізають кро ¬ МКУ. Такі пухко складені марлеві бинти еластичнішою го ¬ тових; довжина марлевого бинта не повинна перевищувати 3 м. Бін ¬ ти готують трьох розмірів: зі шматка марлі, розрізаного на 3 частини, отримують широкий бинт (23 см), на 4 частини - середній (17 см) і на 6 частин - вузький (10 -11 см) бинт. Існують два види гіпсо ¬ вих пов'язок, гіпсова пов'язка з ватно-марлевою, фланелевою та трикотажної підкладкою і бесподкладочной гіпсова повяла ¬ ЗКА. Гіпсова пов'язка з ватно-марлевою підкладкою має ряд недоліків: вата може СБІ ¬ ватися і тиснути на тіло, крім того, часто спостерігається погана фіксація кісткових відламків при застосуванні підкладкових пов'язок. Найбільшого поширення в якості підкладки отримав трикотажний бинт і, краще, трико ¬ жних панчіх, які оберігають шкіру від потертостей і в той же час володіють всіма перевагами бесподкладочной гіпсо ¬ вої пов'язки. Бесподкладочной гіпсову пов'язку накладають прямо на шкіру, яку нічим не змащують і волосся не збривають. При накладенні гіпсових пов'язок важливо оберегти найбільш виступаючі частини тіла від тиску (рис. 30). Рис. 30. Кісткові виступи, що підлягають «захисту» від тиску при накладенні гіп ¬ совою пов'язки. Недоліком гіпсової пов'язки є те, що при розвитку набряку вона стає занадто тугий і її доводиться замінювати, а при зменшенні набряку пов'язка слабшає і стає менш ефек ¬ ної. Щоб уникнути цього, циркулярну бесподкладочной гіпсо ¬ ву пов'язку після накладення рекомендується розсікти по передній поверхні, а після спадання набряку (на 3-5-у добу) знову загіпсувати бинтами. Гіпсова бесподкладочной пов'язка може бути лонгетную або лонгетно-циркулярної. Перед накладенням гіпсової пов'язки при необхідності вироб ¬ дять знеболювання місця перелому і репозицію. З метою зменшення набряку після накладення гіпсової пов'язки кінцівки надають високе положення на 1-2 дні. При накладенні гіпсової пов'язки важливо дотримуватися наступні правила: 1. Заздалегідь підготувати все необхідне. 2. Для досягнення нерухомості і спокою фіксувати пора ¬ женную кістка і 2-3 сусідніх суглоба. 3. Для створення спокою в одному суглобі, при його пошкодженні, на ¬ відкладати пов'язку лише на цей суглоб і на достатні по протягу частини сегментів кінцівки (не менше ніж на% довжини). 4. В області верхнього та нижнього країв гіпсової пов'язки на кінцівку накласти 1 - 2 туру широкого бинта, який буде загнутий на край гіпсової пов'язки, або надіти трикотажний панчоху. 5. Надати кінцівки функціонально вигідне положення (на випадок, якщо рухи в суглобі не поновляться). 6. При гіпсуванні утримувати кінцівку абсолютно не ¬ рухомо. 7. При накладенні пов'язки гіпсовим бинтом покривати кожним туром бинта% попереднього по типу спіральної пов'язки. Бинтами ¬ вати від периферії до центру. Бинт не перегинати, а для зміни на ¬ правління ходу підрізати його з протилежного боку і чвар ¬ вить. 8. Для того щоб шари краще спаялися і пов'язка точно відпо ¬ ствовала конту-рам тіла, після кожного шару потрібно ретельно її притирати і моделювати. Для цього пригладжують пов'язку всією долонею до тих пір, поки рука не почне відчувати контури бинту ¬ емой частини тіла; особливо ретельно моделюються кісткові виступи і склепіння. 9. При накладенні гіпсової пов'язки кінцівку підтримувати всією кистю, а не пальцями, так як вони можуть вдавитися в незастиглий гіпс. 10. Для спостереження за кінцівкою кінчики пальців бинтуемой кінцівки залишають відкритими. 11. До повного висихання гіпсової пов'язки слід поводитися з нею обережно, так як вона може зламатися. 12. Щоб край пов'язки не кришиться, зміцнити кінці пов'язки. До закінчення затвердіння гіпсу від краю пов'язки гострим ножем відрізають кругову смужку шириною 1-2 см, після чого підкладку (трикотажний панчоху або бинт) загинають на підрізаний край і прігіпсовивают. 13. Пов'язка не повинна бути тугий або занадто вільною. 14. Після накладення пов'язку необхідно маркувати, тобто нане ¬ сти на пов'язку чорнильним олівцем схему пошкодження кісток, три дати (день травми, день накладення гіпсу і передбачуваний день зняття гіпсової пов'язки), написати прізвище лікаря, наклади ¬ вавшего гіпс. 15. Щоб захистити гіпсову пов'язку від вогкості, особливо у дітей, її покривають шеллачной лаком або розчином шелаку в спирту 3: 50,0-6: 50,0. 16. Знімають гіпсову пов'язку за допомогою ножа. Для цього в області розрізу її змочують гарячою водою, розчином кухонної солі або, краще, слабким розчином хлористоводневої (соляної) кислоти. 17. При накладенні гіпсової лонгет дотримуют | |
| Просмотров: 3302 | Загрузок: 25 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |