| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Регулювання екологічної безпеки
| [ Скачать с сервера (75.5 Kb) ] | 15.02.2018, 22:07 |
| Оскільки небезпека об’єктивно властива всім процесам, що відбуваються з використанням енергії, речовини та інформації, відповідно виникає протиріччя між соціально-економічними потребами людей, діяльністю, за допомогою якої вони задовольняються, та потребами людей у безпеці. Неузгодженість у системі "потреби - господарська діяльність - безпека" можна усунути завдяки створенню елементів системи безпеки. Екологічну безпеку, яка є складовою комплексної системи безпеки, визначено як стан захищеності населення та довкілля від різноманітних видів небезпеки природного та техногенного походження. Виходячи з міжнародної і вітчизняної практики, в роботі сформульовані такі основні принципи забезпечення екологічної безпеки: принцип безумовного примату безпеки; принцип прийнятного ризику; принцип мінімального ризику (небезпеки); принцип послідовного наближення до абсолютної безпеки; принцип неспіврозмірності економічного і соціального ефектів та безумовний пріоритет останнього. У результаті техногенних аварій та стихійних лих виникають умови, які визначаються як надзвичайна ситуація (НС). В дисертаційному дослідженні НС визначено як практично майже неконтрольовану подію природного чи /і техногенного характеру, яка призводить до значних екологічних та економічних втрат, пов’язаних із руйнуванням природних та створених людиною об’єктів, забруднення навколишнього середовища, загибелі або травмування людей та інших негативних соціальних наслідків. НС природного чи техногенного характеру порушує соціальну, економічну, інформаційно-управлінську, технологічну упорядкованість суспільства. Наслідком НС є завдані збитки суспільно-господарському комплексу території (виражені у грошовій формі). Виходячи із такого розуміння НС, у дисертаційній роботі виділено групу проблемних завдань, які необхідно вирішити, а саме: - оцінка рівнів ризику настання тих чи інших НС на конкретних територіях чи окремих об’єктах. Мається на увазі, по-перше, подальша розробка заходів щодо зниження ризику до прийнятного рівня, і, по-друге, розробка сценаріїв реагування на НС у випадку їх настання; - класифікація об’єктів підвищеної небезпеки відповідно до рівнів їх ризику, потужності та оточення за ступенем їх небезпечності; - класифікація природних явищ згідно із рівнями їх настання, масштабами локалізації в просторі та часі і зоною розташування за ступенем небезпеки; - класифікація ситуацій на/та довкола об’єктів підвищеної небезпеки та територіях за рівнем режиму ситуативного реагування (повсякденного, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану); - розробка сценаріїв попереджувальних заходів та дій з ліквідації негативних наслідків відповідно до рівнів ситуативного реагування на об’єктах та територіях; - розробка нормативно-правової бази управління екологічною безпекою; - розробка економічного механізму запобігання та відшкодування збитків від техногенної та природної небезпеки; - формування матеріальних, фінансових та людських резервів для ситуативного реагування за сценаріями запобігання та ліквідації НС. Створення системи забезпечення екологічної безпеки вимагає розробки системи критеріїв і показників оцінки рівня екологічної безпеки. Серед учених дискусія ведеться по декількох напрямах: щодо змісту критеріїв та їх кількості; кількісного виразу критеріїв та їх зв’язку з показниками оцінки екологічної безпеки. Більшість відстоює позицію щодо можливості і необхідності єдиного критерію оцінки екологічної безпеки. | |
| Просмотров: 334 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |