Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Суббота, 26.05.2018


Главная » Файлы » Доклады » Доклады

Рідна природа
[ Скачать с сервера (48.5Kb) ] 04.03.2018, 23:12
Скільки часу існує на Землі вид Homo Sapiens. Точну відповідь на запитання ми, очевидно, ніколи не отримаємо – “піски століть ховають від нас ту далеку мить, коли слабка мавпоподібна тварина почала працювати і усвідомила себе мислячою людиною”.
Порівняно короткий є вік “людини розумної”. Але як багато вона встигла! Що зробила з планетою, яка її породила! Ліси поступилися місцем пустелям, колись родючі долини перетворилися на зарості бур’янів, ріки в найблагодатніших районах Землі обміліли. Страх перед людиною інстинктивно відчуває все живе.
Озброєне технікою людське суспільство, аж занадто впевнене в своїх силах і в своєму розумі, не зупиняло наступу на природу. І навіть, коли вже стало зрозумілим, що світ братів наших менших повністю перебуває під владою людини, земні надра спустошені, а природа благає про порятунок, навіть тоді людина не спинилася і не замислилася над наслідками своєї діяльності.
Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає природа. З дитячих років ми звикаємо до навколишнього матеріального світу. Любимо бувати в лісі, полі. Дивимось на квіти, дерева. Радіємо спілкуванню з природою, милуємось її красою. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і різноманіття квітів – усе це дорога серцю ні з чим не зрівняна природа планети Земля.
Хто не чув про Санта-Барбару? Завдяки телефільму невеличке американське містечко відоме майже кожному. Але всі знають, що в 1969 р. у Санта-Барбарі відбулися страшні події, які спонукали людей активніше боротися за чистоту нашої природи.
Чого тільки не видумали люди, аби полегшити та поліпшити своє життя: і добрива, щоб збирати великі врожаї, і смертоносні отрути, щоб знищувати комах-шкідників, і автомобілі, що заполонили наші дороги. Люди навчились у величезних кількостях добувати із земних надр корисні копалини – нафту, щоб одержати тепло і енергію. Із нафти навчилися робити гарні і міцні пластмаси. Ріки перегородили греблями і там, де були луки, з’явилися водосховища. На місці безкраїх лісів звели міста, заводи, шляхи... (Див. Додаток № 1).
В.І.Вернадський писав, що лише в ХІХ ст. людство добуло з надр планети 22711 тис. тонн свинцю, 11373 тис. тонн цинку, 10679 тис тонн. міді, 11,5 тис. тонн золота і т.д. Щоб забезпечити одну сучасну людину предметами розкоші, із землі добувають приблизно 13 тонн сировини.
“Ми не зуміли зрозуміти, що не Земля належить нам, а ми належимо Землі”, - дійсно правду говорять слова Р.Едберга. Люди так захопились поліпшенням свого життя, що не помітили, як в ріках стало менше риби, а в лісах птахів і звірів. Риба загинула, отруєна добривами, що стікали з полів, брудними стоками міст і заводів. Отруйні речовини вбивали комах на полях та, разом з тим, губили птахів і звірів. Ліси вирубувались, тому тваринам і птахам важче стало знайти їжу та пристанок. Вони гинули просто від того, що їм не було де жити.
Повітря в містах стало брудним через викидні гази автомобілів і дим заводів і котелень, де спалювались вугілля і нафта. Не тільки на вулицях, а й вздовж шляхів, навіть у лісах, на берегах рік, озер й морів з’явились купи сміття. Адже багато хто з людей, у тому числі й діти, викидають прямо собі під ноги обгортки, пляшки та інші непотрібні речі. Вони не задумуються над тим, що скло та пластмаса залишаються сміттям на тривалий час: природа сама не взмозі від них позбавитись. Більшу частину сміття, що забруднює Землю складає пластмаса. Пляшки з пластмаси, викинуті в лісі, пролежать без змін 100 та більше років, а викинутий папір “з’їдять” невидимі мікроби за 1-2 роки. Світовими рекордсменами по кількості відходів є мешканці Нью-Йорка, а у Франції найбільш активною та розвиненою вважається переробка сміття. Британія є “ящиком сміття Європи”, де автотранспорт займає перше місце по загальному об’єму викидів шкідливих речовин.
І якось непомітно життя на Землі багато в чому стало не кращим, а гіршим. Багато хто розумів це, та не знав що робити. А 1969 році сталося найжахливіше, із свердловини поблизу міста Санта-Барбара розлилася нафта – багато нафти – мільйон тонн. На величезних просторах пляжі та прибережні океанські води вкрилися брудним смердючим шаром жирного слизу. Пелікани, чаплі, качки, морські леви та інші тварини потрапили в бруд і гинули. Ця подія пробудила свідомість багатьох людей. І вони вирішили один день на рік присвятити захисту нашої бідолашної планети. Цей день назвали Днем Землі.
22 квітня 1970 року понад 20 млн. Американців відзначали День Землі. Діти й дорослі, вчителі та продавці, політики й робітники збиралися на вулицях. Вони влаштовували демонстрації та мітинги, йшли до заводів, що забруднювали повітря й воду. Вони вимагали, щоб були прийняті закони, які захищали б землю та її надра, рослини й тварин. Щоб закони не дозволяли власникам ферм забруднювати повітря, воду, грунт. Щоб влада суворо стежила за дотриманням цих законів.
І люди домоглися свого, були прийняті суворі закони, що захищали моря й ліси, пасовиська й ріки. Були створені лабораторії, що стежили за чистотою вод, грунтів, повітря. Та й люди почали менше смітити на вулицях. Повітря посвіжішало, а з поверхні рік та озер почали зникати райдужні плями нафтової плівки. В небі частіше почали помічати птахів, а в лісах звірів...
Метою Дня Землі є привернути увагу людей до необхідності вирішення екологічних проблем і зробити свій внесок – нехай скромний, але реальний – у поліпшення екологічного оточення. Інформація про всі проекти вирішення екологічних проблем широко розповсюджується, вливаючись у загальний потік повідомлень про результати природоохоронної роботі у всьому світі – для того і створено цей міжнародний рух.
Категория: Доклады | Добавил: opteuropa | Теги: реферат з біології, лабораторна робота, магістерська, курсова, курсовая работа, КОНТРОЛЬНА, скачати доповідь, дипломн, доповідь з права., курсач
Просмотров: 20 | Загрузок: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно