Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Вторник, 20.11.2018


Главная » Файлы » Доклады » Доклады

Рослина в житті людини
[ Скачать с сервера (264.5 Kb) ] 04.03.2018, 23:12
Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання екологічних зако¬номірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на нашій планеті у зв’язку з загро¬жуючими для його існування прогнозами.
Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає життя в їх взає¬мозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так, як у природі.
Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались взає-мозв’язки органі¬змів і середовища, а також пристосованість організмів до спільного життя, то швидкий тех¬нічний прогрес привів до значних порушень природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропоген-ного фактору на природу.
Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального природовикорис-тання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення важких реа-льних екологічних ситуацій у країні заставили по¬дивитись на сучасне і май-бутнє по новому.
Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань су-часного суспільс¬тва, це умови його подальшого виживання.
Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд нового поко¬ління, стати основою його діяльності.
Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути реа-лізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність немис-лима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяль-ності людини.
Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в ціло-му може змі¬нити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку ко-жного громадянина. Екологі¬чно грамотна людина буде знати, як зменшити екологічну загрозу, зняти її гостроту і лікві¬дувати, як потрібно вести госпо-дарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по відно¬шенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити їх повинна школа.
Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування еколо-гічних понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.

Завдання:
1. Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких фор-муються екологічні поняття.
2. Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і кращого засво¬єння цих понять учнями.

Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється
1. під час проведення екскурсій;
2. під час проведення феноспостережень;
3. на уроках (краєзнавчий матеріал).

Для розв’язування завдань використовувати такі методи:
1. аналіз літератури;
2. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у учнів.
3. створення оригінальних методичних підходів.

§ 1 Теорія розвитку біологічних понять.

Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна мето-дична закономі¬рність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.
За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія розвитку понять в процесі вивчення.
Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.
Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Понят-тями людина ми¬слить. Думка відображає реальний світ і на шляху від не-знання до знання проходить ряд ста¬дій.
Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ. Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття. Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу. Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому предметі і неперервно держати їх в полі свого методично-го зору, поверта¬ючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.
Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.
Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія – це система ос¬новних понять, які розвиваються в логічній послідовності і зна-ходяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними, спеціальними і загальнобіологічними.
Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими прости-ми поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі є простим, первинним. Учні дізна¬ються, що листок має зелену плас-тинку з жилкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До кінця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків, анатомі¬чну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування лист-ком води, пристосування листків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, еколо¬гії листка. З приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути від¬носно простим і відносно складним.
Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні спеціальні по¬няття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світо-гляду учнів.
Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”, згі-дно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних рослин” і йде по слідуючих етапах:

І. Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх кла-сах і в резуль¬таті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує бе-сіду з учнями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні орга-ни квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на ос¬нові елементарних понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в 5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.

ІІ. Організація досліджень учнів за будовою плодів квасолі. При обго-воренні учні роб¬лять висновки про наявність оцвітини, до якої прикріплю-ється насіння квасолі.

ІІІ. Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будо-ву насіння ква¬солі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду, на-правлену на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.

IV. Схематичне зображення вчителем на дошці, а учнями у зошитах ці-лого і розріза¬ного насіння квасолі, частин насіння і зародку, запис їх назв на малюнку. Малюнок викона¬ний на дошці, використовується для висновку, в якому відображаються найбільш вагомі ознаки, характерні для всіх рослин класу дводольні.

V. Уточнення понять шляхом порівняння насіння різних рослин. Вчи-тель пропонує учням розглянути малюнок в підручнику “Будова насіння дводольних рослин” і відповісти на ряд питань.

VI. Перевірка засвоєних знань.

Таким чином у учнів поглиблюються і розширюються поняття про дводо-льні рослини. Вони приходять до висновку про те, що по одній ознаці не завжди можливо визначити, до якого класу слід віднести ту чи іншу рослину.
Знання учнями ознак дводольних рослин має важливе навчально-виховне значення. Це поняття, сформоване в курсі ботаніки 5-го класу, є опорним при вивченні квіткових рослин і історичного розвитку рослинного світу й служить для формування понять про фактори еволюції, про сорти культур-них рослин.
Розглянутий приклад дозволяє зробити висновок про те, що для сучасного уроку біології характерна певна послідовність в формуванні розвитку біоло-гічних понять.

Передбачаються наступні етапи:
1. виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх кла-сахі в результаті життєвого досвіду;
2. організація спостережень одиничних об’єктів, процесів або явищ жи-вої природи, при цьому об’єкти для спостереження підбираються так, щоб вони розрізнялись за усіма ознаками, крім істотних, або навпаки були подібні по всім ознакам, крім істотних;
3. організація спостережень декількох подібних об’єктів, процесів або явищ і виділення їх спільних властивостей;
4. уточнення поняття шляхом вторинного порівняння об’єктів;
5. визначення поняття, яке охоплює істотно спільні ознаки вивчаючих об’єктів, процесів, закріплених у термінології;
6. виконання спеціальних вправ учителем для уточнення ознак поняття, встановлення зв’язків і відношення до інших понять;
7. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його застосу-вання.

Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку біологіч-них понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення. Це до-зволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів органі-зації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку.
Урок формування нових понять має структуру відповідно названим ета-пам.
Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.
Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити зв’язки нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розк-риття все нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сфо-рмувати світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на на-вчально-дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.
Категория: Доклады | Добавил: opteuropa | Теги: курсач, доповідь з права., дипломн, скачати доповідь, КОНТРОЛЬНА, курсова, курсовая работа, магістерська, лабораторна робота, реферат з біології
Просмотров: 41 | Загрузок: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно