Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Суббота, 27.04.2024


Главная » Файлы » Доклады » Доклады

Соціалісти-асоціаціоністи Шарль Фур'є і Роберт Оуен
[ Скачать с сервера (100.5 Kb) ] 05.03.2018, 23:46
Шарль Фур'є (1772—1837) народився в Безансоні в купецькій родині. Фур'є, як і його батько, був купцем, торгував у Ліоні коло¬ніальними товарами. За часів Великої французької революції Фур'є втратив своє майно і найнявся до іншого торговця.
Над своєю системою Фур'є почав працювати з 1799 p., але осно¬вна його праця «Теорія чотирьох рухів і загальних доль» з'явилася лише в 1808 p. 1828 року вийшов «Трактат про домашню і земле¬робську асоціації» (у другому виданні 1838 p. — «Теорія всесвітньої єдності»). 1828 року — «Новий промисловий і суспільний світ», 1835 — двотомна збірка статей «Фальшива промисловість, роздроб¬лена, відразлива, брехлива, і протиотрута — промисловість природ¬на, злагоджена, приваблива», в якому відображено основні його економічні погляди.
Основним змістом його праць є ідея соціальної гармонії, що мо¬жлива лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості й рівності. Він негативно ставився до революцій, які «грабують ба¬гатих, щоб збагатити інтриганів», але, на його думку, капіталізм, в основу якого покладено приватну власність, що породжує конкуре¬нцію, анархію і соціальну нерівність, потребує обов'язкового ре¬формування.
Вихід він бачить у запровадженні суспільної власності на засоби виробництва.
Метод дослідження. Концепція Фур'є — двоїста. З одного бо¬ку, він виходить у своїх концепціях з нібито постійної і незмінної «природи людини». З іншого — погляди Фур'є пройняті історизмом ще більше, ніж погляди Сен-Сімона: в доктрині Фур'є ідея розвитку суспільства і генетичного прогресу його форм займає одне з ключо¬вих місць. Сен-Сімон поділяє історію суспільства на органічний та критичний періоди, Фур'є йде далі: для нього капіталізм — лише одна з численних і аж ніяк не остання фаза, з тих, що їх пройшло людство на своєму довгому історичному шляху.
За основу періодизації історичного розвитку Фур'є бере рівень розвитку промисловості. Він пропонує схему, що, на його погляд, досить точно відображає економічний розвиток людства. Увесь попередній хід історії людського суспільства він поділяє на чотири стадії розвитку: дикість, патріархат, варварство і цивілізацію.
Періоди, що передували індустрії 1. Первісний, що називається Едемом
2. Дикість або інертність
Промисловість роздроблена, відразлива 3. Патріархат, дрібна індустрія
4. Варварство, середня індустрія
5. Цивілізація, велика індустрія
Промисловість суспільна, приваблива 6. Гарантизм, напівасоціація
7. Соціантизм, проста асоціація
8. Гармонізм, складна асоціація

Оригінальним є вчення Фур'є про змішані періоди, названі ним «гібридами». Гібриди утворюються в результаті впливу народів більш високої культури на народи, що стоять на нижчому щаблі розвитку. Фур'є ілюструє це на прикладі Оттоманської імперії, яка багато запозичила в європейців, але водночас зберегла чимало сво¬го, самобутнього.
Однак не всі гібриди, за Фур'є, є позитивними, часто вплив на¬родів більш високої культури на народи нижчої культури буває для останніх глибоко шкідливим і навіть згубним. Він полемізує із захи¬сниками колоніальної політики і вказує на «порочне коло» нездо¬ланних і вічно відновлюваних суперечностей, що ним рухається су¬спільство, завжди досягаючи результатів, протилежних тим, яких воно прагне.
Спираючись на історичний метод дослідження, Фур'є робить висновок, що в кожному суспільстві існують (у більшій або мен¬шій мірі) риси, запозичені з минулих або майбутніх періодів. То¬му, комбінуючи їх, можна свідомо формувати суспільство.
Іншим наріжним камнем його соціальної концепції є вчення про природу людини, яке Фур'є виклав у так званій теорії пристрастей. Пристрасті перебувають у певній відповідності між собою, у певній гармонії. Але в цивілізованому (капіталістичному) суспільстві при¬страсті діють хаотично і вносять до нього безладдя. Природний по¬рядок має постати в майбутньому і буде можливим лише тоді, коли на зміну цивілізації прийде новий, гармонічний суспільний лад.
Із самої природи людини випливає потреба у знищенні конкуре¬нції і налагодженні організованого виробництва, бо тільки тоді при¬страсті стануть силою, що цементує й регулює всю суспільну діяль¬ність. Тільки цей лад зможе зробити працю привабливою.
Приваблива праця — основа системи Фур'є. У так званих циві-лізованих суспільствах, так само як і у варварських чи рабовласни¬цьких, праця залишається відразливою. Людина працює лише через примус, намагання задовольнити власні інтереси або через загрозу бідності. Фур'є вважає ворожим природі людини суспільний стан, який примушує її працювати. За наявності забезпеченого кожному мінімуму засобів до існування праця втрачає свій примусовий хара¬ктер. Асоціаційоване виробництво з високим рівнем поділу праці дасть змогу кожному знайти собі місце за здібностями.
Фур'є стверджує, що асоціації — єдиний суспільний лад, для якого із самого початку створено людину.
Користуючись своїм методом, Фур'є доводить, що необхідно і можливо створити суспільні відносини, які відповідатимуть вимо¬гам людської природи, тобто встановити соціальну гармонію. Лю¬дина за своєю природою завжди готова до цього, необхідно лише організувати її.
Характеристика капіталізму. Капіталізм разом з патріархатом і варварством Фур'є відносить до тієї епохи, промисловість якої ха-рактеризується як ворожа людині.
Досліджуючи капіталізм, Фур'є часто звертається до сфери обі¬гу. Якщо меркантилісти джерело збагачення бачили в обігу, в торгі¬влі, то Фур'є схильний бачити в торгівлі джерело всіх пороків су¬спільства. На його думку, 'торговельний капітал — це провідна фор¬ма капіталу. Суть суперечностей третьої фази цивілізації — капіта¬лізму, полягає у боротьбі між виробниками і торговцями. Фур'є об'єднує фабрикантів і робітників в один клас, оскільки вони є об'єктом експлуатації агентів обігу, тобто торговців та банкірів.
Характеризуючи цивілізацію, Фур'є наголошує на ролі вироб¬ництва. Він уважає, що його роздробленість зумовлена формою власності, і, у свою чергу, є причиною панування торгівлі. Під роздробленістю він розуміє не дрібномасштабне виробництво, а на¬впаки, капіталістичний спосіб виробництва, за якого відбувається розпорошення суспільного виробництва між окремими особами. Саме з цього він робить висновок про неминучість анархії, криз, безробіття.
Капіталістична індустріалізація, на думку Фур'є, поглиблює ан-тагонізм між інтересами індивідуума й колективу. Індустрію капіта-лістичного суспільства він називає «антисоціальною», тобто такою, що не приносить користі суспільству. Вона є результатом вільної конкуренції і причиною монополізації. Монополізація виробництва, у свою чергу, призводить до дальшого розшарування суспільства, зубожіння більшості населення, економічних криз.
Фур'є формулює цілком логічне для свого часу вчення про кон-центрацію та централізацію виробництва, стверджуючи, що третя фаза цивілізації розвивається через витискання дрібних і середніх підприємств великими й найбільшими, а також через злиття капіта¬лів унаслідок організації акціонерних товариств. Він робить висно¬вок, що розвиток концентрації і централізації призведе до нової фа¬зи, яку він називає «промисловим або торговельним феодалізмом», тобто до панування об'єднаного фінансового капіталу над усім суспільством. Тим самим формуються передумови трансформації су¬спільства, його корпоратизація, що забезпечує підстави для усуспіль¬нення власності, виникнення асоціацій. Загибель капіталістичної цивілізації Фур'є розглядає як невідворотний наслідок дії закону соціального прогресу.
Майбутній суспільний лад. Сам Фур'є головним здобутком свого творчого життя вважав відкриті Пювої форми організації су¬спільства — асоціації, яку він називав Соціальною Гармонією.
Первинною господарською одиницею асоціації, за Фур'є, є фалангау Для неї характерні суспільна форма виробництва на підставі спільної власності та розподіл відповідно до внеску кожного у ви¬робництво. Фаланга займає площу близько однієї квадратної милі і складається приблизно з 1500 осіб. Господарською основою фалан¬ги є агровиробництво в різних його видах, з особливим ухилом у бік землеробства і садівництва. Різні види промисловості є лише підсо¬бними промислами для сільського господарства.
Проте фаланга Фур'є — це не просто кооперація, яка передбачає поділ праці і спеціалізацію. Це щось на зразок акціонерного товари¬ства, але частину витрат фаланги становлять витрати на суспільні потреби — виховання дітей, утримання дитячих дошкільних закла¬дів та шкіл.
Отже, господарську систему нового суспільства він бачив як су-купність окремих, економічно відособлених одиниць — фаланг, хо¬ча й підкреслював, що для загальносуспільних великомасштабних робіт будуть створюватись міжфалангові «промислові армії».
Економічною основою майбутнього ладу Фур'є вважає суспі¬льну власність на засоби виробництва, але трактує її досить оригі¬нальне.) Державними засадами організації суспільства він поступає¬ться на користь об'єднань, що перебуватимуть між собою у товарних відносинах. Власність усуспільнюється не державою, а окремими товариствами — фалангами, які і стають реальними влас¬никами. Але і в фалангах Фур'є зберігається приватна власність. Вона визначає пропорції розподілу продукту, хоч і не впливає на виробництво, що функціонує в суспільній формі. Хазяїном вироб¬ництва є весь колектив фаланги, він управляє виробництвом, планує спільну діяльність.
Розподіл здійснюється відповідно до внеску кожного, кожен отримує свою частку прибутків на зразок того, як це робиться в ак¬ціонерному товаристві. Капіталіст отримує винагороду за капітал, утілений в акціях^ Фур'є впевнений, що продуктивність праці в асо¬ціації буде настільки високою, що кожен матиме заощадження, які будуть інвестовані, а отже, даватимуть право на отримання прибут¬ку. Відтак власниками у фаланзі будуть не тільки багаті, власність матимуть усі.
Але розмір доходів визначатиметься не лише часткою майна ін¬дивіда у спільній власності, а й кількістю витраченої ним праці, йо¬го здібностями й талантом. У Фур'є розподіл прибутку відбувається за капіталом, працею і талантом. Таке трактування розподілу має особливий зміст: намагаючись обгрунтувати свій підхід до пробле¬ми справедливого розподілу, Фур'є залучає до цього фактори вироб¬ництва. Визначивши пропорції розподілу продукту у співвідношенні 5:4:3 (відповідно до часток праці, капіталу й таланту у виробниц¬тві), Фур'є тим самим дає суспільну оцінку значущості кожного з цих факторів.
Найманих робітників у фаланзі не буде, тому не буде й заробіт¬ної плати. Фур'є припускав, що якщо й не всі, то переважна маса членів фаланги матиме частку в прибутку, котра визначатиметься водночас і працею, і капіталом, і талантом (знаннями). Крім того, частина спільного прибутку відраховуватиметься у фонди суспіль¬ного споживання, забезпечуючи гарантований рівень доходів.
Справедливий розподіл зробить працю привабливою для всіх.
Фур'є твердо переконаний у перевагах вільної праці. Він дово¬дить, що продуктивність її буде невимірно вищою, і що в асоціації буде повністю знищено бідність. У фалангах використовуватимуть¬ся не лише матеріальні стимули до праці, а й моральні, організову¬ватимуться змагання. Завдяки свідомості і високому рівню продук¬тивності праці, на думку Фур'є, буде досягнуто суспільної рівності, яку він розуміє як рівність стосовно засобів виробництва.
Шляхи переходу до нового суспільного ладу. Основною рушій¬ною й організуючою силою суспільства Фур'є вважає сильну владу, яку на період формування нового суспільства буде, на його думку, репрезентувати держава. Саме держава примусить робітників і капі¬талістів до спільних дій із трансформування суспільства, сприятиме організації фаланг. Спрямовуюча роль держави з остаточним фор¬муванням фаланг поступово відімре, але сильна влада в фалангах зберігатиметься.
Кошти на формування фаланг дадуть капіталісти—акціонери фаланг.
На думку Фур'є, з часом усе світове господарство перетвориться на систему фаланг.
Фур'є не бачив можливості одразу побудувати Світ Гармонії. Він передбачав існування перехідного періоду, який називав гарантизмом, коли кожному гарантуватиметься прожитковий мінімум, неза¬лежність та комфорт, тобто майже все, що становить предмет тур¬бот робітничого законодавства.
Фаланга Фур'є — це сприятливе середовище, де люди зможуть мати всі умови для праці й усебічного розвитку. Саме тому, що вона не дотримується комуністичних принципів, крім одного — суспільного споживання, — вона може стати прийнятною для всіх госпо¬дарською формою.
Програма, що мала на меті не експропріацію власності, а її коо-перування як форму усуспільнення і знищення найманої праці, не боротьбу класів, а асоціацію таланту, праці й капіталу, яка пропові¬дувала примирення антагоністичних інтересів капіталіста та робіт¬ника, виробника і споживача, кредитора і боржника, поєднуючи їх в одній особі, — така програма й справді привертала увагу багатьох сучасників Фур'є.
Серед учнів і послідовників Фур'є найбільш відомі Консідеран і Годен.
Віктор Консідеран був одним з найпалкіших пропагандистів фур'єризму і в своїй «Соціальній доктрині» дав найліпший виклад цієї системи. Він навіть робив спроби реалізувати її на практиці в Америці. Під час революції 1848 p. виступив з гаслом, що певною мірою передає суть фур'єризму — «право на працю» як «справедли¬ва й необхідна компенсація за право власності».
Андре Годен відомий завдяки практичному втіленню ним ідеї Фур'є в життя — створенню знаменитого фамілістера — промисло¬вого закладу, в якому робітники брали колективну участь не тільки у виробництві, а й у розподілі прибутків. На кошти фамілістера було збудовано кілька великих житлових будинків для робітників, шко¬ли, притулки для бідних, навіть театр і кооперативні магазини.
Теорія Фур'є колись мала багато прихильників, вона і дотепер позначається на різноманітних солідаристських реформістських мо¬делях суспільства.
Роберт Оуен (1771 — 1858) народився в родині дрібного реміс¬ника, у невеликому англійському містечку Ньютаун. Після закін¬чення початкової школи, у семирічному віці, стає помічником учи¬теля, репетитором, пише проповіді на релігійні теми, заживши собі слави «маленького священика». У 9 років починає працювати в тор¬гівлі, де протягом восьми років проходить шлях від продавця до ме¬неджера великого торгового центру. Згодом він відкриває прядиль¬ну фабрику, де виявляє неабиякі організаторські здібності. 1794 р, Оуен стає акціонером компанії «Чарльстон Твіст і К°», яку було за¬сновано найстарішими лондонськими й манчестерськими фірмами, і очолює правління товариства.
1800 р. Оуен купує на кордоні Шотландії й Англії фабричне се¬лище Ленарк з чотирма прядильними фабриками і створює зразкову колонію, завдяки якій стає відомим у всьому світі. Діяльність Оуена в Нью-Ленарку поділяється на два періоди: організація зразкового промислового товариства — колонії високої культури й високого рівня продуктивності праці та суспільно-реформаторська діяльність, коли він намагався її успіхи поширити на все суспільство. Другий період був невдалим, і 1824 р. Оуен від'їздить до США, щоб там реалізувати свій план кооперативної громади. З цією метою 1825 p. він купує 30 тис. акрів землі разом з будівлями і засновує сільсько¬господарське товариство «Нью Гармонія». Воно проіснувало лише три роки.
Після повернення до Англії Оуен знову займається суспільно-реформаторською діяльністю, сподіваючись уже не на урядові кола, а на профспілковий рух. Тред-юніони він пропонує перетворити на об'єднання виробників для організації кооперативних громад, роз¬робляє плани організації «Великої національної об'єднаної спілки виробництв» і «Банку справедливого обміну», що, на його думку, могло б стати вирішальним кроком до реорганізації суспільства.
У жовтні 1832 р. в Лондоні починає функціонувати оуенівський «Національний банк справедливого обміну праці», а 1833 р. в Бір¬мінгемі його філія, які користувались успіхом доти, доки їхньою ді¬яльністю керував сам Оуен. Через два роки після того як Оуен ві¬дійшов від справ, Банк зазнав краху. 1834 p. був переломним пунктом у житті, діяльності та творчості Оуена. Хоч він прожив іще 24 роки, однак тримався осторонь не тільки від робітничого руху, а й від широких соціальних рухів узагалі. Поступово оуенізм пере¬творився на суто теоретичне вчення.
Категория: Доклады | Добавил: opteuropa | Теги: скачати доповідь, курсач, КОНТРОЛЬНА, реферат з біології, доповідь з права., дипломн, курсовая работа, лабораторна робота, курсова, магістерська
Просмотров: 485 | Загрузок: 11 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно