Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Четверг, 04.03.2021


Главная » Файлы » Доклады » Доклады

Вплив конституційно-правової рeформи на цивільний процeс(цивільнe судочинство) в Україні
[ Скачать с сервера (24.5 Kb) ] 16.02.2018, 22:37
У лютому 2015 року початок судовій реформі дав Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», завдяки якому було перезавантажено Вищу раду юстиції, доформовано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, посилено гарантії незалежності суддів, деталізовано їхні права і обов’язки, удосконалено дисциплінарні процедури та передбачено механізми для оновлення судової системи через процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів. Закон також забезпечив відновлення ролі Верховного Суду як найвищого судового органу та вдосконалив механізми однакового застосування норм права, зокрема через погодження правових позиції між палатами Верховного Суду.
Проте докорінні, системні зміни в секторі правосуддя потребують також інших кроків. І одним із найбільш важливих серед них є внесення змін до Конституції України. В червні 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», напрацьований Конституційною комісією і внесений на розгляд парламенту Президентом України. У цьому законі йдеться не лише про виконання міжнародних зобов’язань України чи багаторічних рекомендацій міжнародних експертів, приведення стандартів правосуддя в нашій країні у відповідність до міжнародних стандартів. Це, в першу чергу, можливості для трансформації системи, які серйозно обмежені положеннями чинної Конституції. І конституційний етап судової реформи має дати якісно новий поштовх для вирішення тих фундаментальних питань, які не вирішувалися багато років.
Вбачається необхідним розглянути суть новацій. Перше і головне — це забезпечення незалежності і максимальна деполітизація судової влади. Сьогодні є яскраві приклади проблем, які виникають через занадто тісний зв’язок та конституційну залежність судової влади від інших гілок влади. Так, понад 700 суддів, які вже більш ніж рік чекають призначення їх Верховною Радою безстроково, не призначаються та не здійснюють правосуддя. Отже, ситуація в законодавчому, найбільш політичному органі державної влади прямо впливає на діяльність судової влади, що наочно демонструє необхідність максимального віддалення цих гілок влади. Тому предбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Крім того, скасувано інститут призначення судді на посади вперше і передбачено, що судді обіймають посади тільки безстроково. Це забезпечить виключно церемоніальну роль глави держави в цьому процесі, так само, як і у більшості європейських країн. При цьому повноваження щодо звільнення суддів, переведення їх з посади на посаду належать винятково до компетенції Вищої ради правосуддя.
Друге — це формування та діяльність органів, відповідальних за суддівський корпус, відповідно до європейських стандартів. Вища рада правосуддя — це орган, функції та порядок формування якого суттєво відрізняються від порядку формування Вищої ради юстиції. Більшість членів цього органу складають судді, які обираються самими суддями, що забезпечує незалежність Вищої ради правосуддя, її професійний і збалансований склад. До ВРП передаються не тільки повноваження щодо подання про призначення суддів, їх переведення та звільнення, але й щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом.
Третє —передбачено підвищення професійних вимог до суддів, розширення та чітке визначення підстав їхньої відповідальності. Так, віковий ценз для судді підвищується до 30 років, вимоги щодо професійного стажу — до п’яти років. Передбачається, що законом можуть бути передбачені додаткові вимоги — зокрема, планується, що до професійного стажу зараховуватиметься не будь- яка діяльність у сфері права, а тільки пов’язана із правосуддям. Розмежовуються підстави для звільнення судді з посади та припинення його повноважень, забезпечується максимальна правова визначеність у формулюванні підстав для звільнення. Передбачається нова підстава для звільнення судді — порушення ним обов’язку підтвердження законності джерела походження майна. У законопроекті закладено інститут функціонального імунітету судді: суддю не може бути притягнуто до відповідальності виключно за ухвалене ним судове рішення. У всіх інших питаннях суддя несе відповідальність у загальному порядку.
Категория: Доклады | Добавил: opteuropa | Теги: доповідь з права., лабораторна робота, курсач, скачать реферат, магістерська, дипломн, курсова, скачати доповідь, КОНТРОЛЬНА, курсовая работа
Просмотров: 126 | Загрузок: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно