| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮСЗ
| [ Скачать с сервера (27.9 Kb) ] | 22.01.2018, 19:59 |
| 1. Класифікація ЮСЗ за окремими підставами: 1.1.За ступенем суспільної небезпеки. Основний (простий) склад злочину містить основні ознаки злочину без обтяжуючих ( кваліфікуючих) та пом’якшуючих обставин. Наприклад крадіжка, тобто таємне викрадення майна. Кваліфікований – це склад злочину з обтяжуючими обставинами (кваліфікуючими ознаками), тобто такими, що обтяжують покарання і впливають на кваліфікацію. Це, наприклад, склад злочину, що описаний у ч. 2 ст. 185 ККУ (крадіжка вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб). Особливо кваліфікованим є склад злочину з особливо кваліфікуючими обставинами, тобто такими, які надають злочину особливої суспільної небезпечності. Наприклад, склад злочинів, що описані у частинах 3 – 5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах, учинена у особливо великих розмірах або організованою групою). Склад злочину з пом’якшуючими обставинами (привілейований) – це склад злочину з обставинами, що значною мірою знижують суспільну небезпеку даного виду злочину і відповідно караність за нього. Наприклад, умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. 1.2.За особливостями конструкції об’єктивної сторони. Матеріальний склад злочину — це юридичний склад, що передбачає наслідки як обов'язковий елемент його об'єктивної сторони. Отже, об'єктивна сторона матеріаль¬них складів злочинів завжди включає: а) принаймні, два обов'язкових елементи — діяння та наслідки; б) при¬наймні, один зв'язок між обов'язковими елементами — причинний між діянням та наслідками. Типовими прикла¬дами матеріальних складів злочинів є юридичні склади всіх вбивств, тілесних ушкоджень, основний склад перевищення влади або поса-дових повноважень. Очевидно, до мате¬ріальних складів треба віднести і юридичні склади так званих деліктів створення небезпеки, в яких своєрідним наслідком, відокремленим від власне діяння, є загроза (не¬безпека) настання "реальних" наслідків. Формальний склад злочину — це юридичний склад, який не передбачає наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони. Отже, обов'язковим елементом об'єк¬тивної сторони формального складу будь-якого злочину за¬вжди є діяння, до якого законодавець при створенні юри¬дичного складу злочину певного виду може "додавати" як обов'язкові й інші (крім наслідків) елементи об'єктивної сторони, наприклад, спосіб, час, обстановку . Типовими прикладами формальних складів злочинів є шпигунство, одержання хабара, незаконне перетинання державного кордону. Іноді в літературі поряд із формальними та матеріаль¬ними складами злочинів подаються як окремий вид і так звані усічені склади злочинів. Очевидно, це не зовсім правильно. Підставою виділення усічених складів злочинів як окремого різновиду дійсно є певні особливості, але вони не пов'язані з обов'язковістю чи необов'язковістю в межах відповідних юридичних складів певних наслідків. У даному разі ці особливості полягають в іншому, а саме: певні склади злочинів законодавець конструює таким чином, що закінченим злочином визнається діяння, яке за своїм за¬гальним кримінально-правовим змістом є попередньою злочинною діяльністю. Типовим прикладом усіченого скла¬ду злочину є юридичний склад розбою. Він відрізняється від складів крадіжки чи грабежу тим, що переносить мо¬мент закінчення злочину з фактичного заволодіння майном на напад із метою такого заволодіння, поєднаний із на¬сильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого на¬сильства. Отже, в юридичному складі розбою закінченим злочином ви¬знається діяння, яке за своїми загальними кримінально-правовими ознаками є, по суті, замахом на злочин. Отже, усічений склад злочину — це юридичний склад, в якому момент закінчення злочину пов'язується з вчи¬ненням діяння, що за своїм загальним кримінально-пра¬вовим змістом є попередньою злочинною діяльністю. У такому розумінні усічений склад є окремим різновидом формального складу злочину, оскільки підстава його ви¬ділення відрізняється від підстави поділу складів злочинів на формальні, матеріальні та формально-матеріальні. 1.3.За способом описання в кримінальному законі. Простий склад злочину містить опис ознак одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт, вчиняється однією дією і характеризується однією формою вини ( наприклад, склад крадіжки, передбачений ч. 1 ст. 185 ККУ). Складний склад злочину характеризується наявністю: • двох і більше безпосередніх об’єктів (наприклад, склад розбійного нападу – ст. 187 ККУ); • двох форм вини – складної (змішаної) (наприклад, склад умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою смерть потерпілого – ч. 2 ст. 121 ККУ); • двох або більше дій, що утворюють об’єктивну сторону складу злочину (викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем – ст. 357 ККУ); • Різних способів учинення злочину або настанням різних наслідків (наприклад, ст. 111 ККУ – державна зрада передбачає ряд дій: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України). 2. Особливості злочину, відображеного в ЮСЗ: 2.1. Ступінь тяжкості Невеликої тяжкості ( позбавлення волі менше 2 років,або інше ,більш м’яке,за винятком штрафу більше 3000 неоподаткованих мінімумів) Середньої тяжкості (штраф не більше 10 000 ,або позбавлення волі до 5 років ) Тяжкий (штраф не більше 25 тисяч, позбавлення волі до 10 років ) Особливо тяжкий злочин ( штраф понад 25 тисяч, позбавлення волі понад 10 років або довічне ) 2.2.Особливості загального кримінально-правового змісту (простий чи складний). 2.3.Форма вини. 1. Умисел поділяється на прямий і непрямий. 2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. 3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. 1. Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. 2. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. 3. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити. 3.Особливості деяких характеристик ЮСЗ: 3.1. Особливості окремих компонентів ЮСЗ (ознак, елементів і зв’язків): наявність альтернативних ознак, елементів, форм злочину; якщо є нетипові зв’язки, у чому саме вони проявляються. а) альтернативні ознаки передбачені на рівні основного ЮСЗ, альтернативними є і кваліфікуючі ознаки; б) альтернативні кваліфікуючі ознаки характеризують різні елементи ЮСЗ, в тому числі ті, які не були передбачені на рівні основного ЮСЗ (зокрема, наслідки); | |
| Просмотров: 559 | Загрузок: 11 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |