Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Среда, 25.11.2020


Главная » Файлы » Доклады » Доклады

Життєвий цикл проекту
[ Скачать с сервера (303.0 Kb) ] 19.02.2018, 01:05
Життєвий цикл проекту. Життєвий цикл проекту – це період часу від задуму проекту до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за проектом (поява проекту) і отримання останньої вигоди. Фази проектного циклу: Передiнвестицiйна – визначення iнвест можливостей, для чого потрiбно проаналiзувати: природні ресурси, конкурентні сили та галузевi бар’єри, майбутнiй попит, вплив на довкілля, можливості диверсифівкаціі. Стадії: преідентифікація (визначення інвест можливостей), ідентифікація (вибір цілей П, визначення завдань), підготовка (попередня оцінка і додаткові дослідження), розробка та експертиза, детальне проектування (розробка функціональної схеми, визначення обсягів інвест витрат). Інвестиційна – вибір цілей П, визначення його завдань. Стадії: підготовка та проведення тендерів (підписання угод між інвестором та фінан установою), інженерно-технічне проектування (підготовка ділянки, вибір технології та обладнання, сладання графіків будівництва), будівництво, виробничий маркетинг (аналіз готовності ринку до появи продукту П, визначення заходів збутової політики, організація просування товару на ринок), навчання персоналу. Експлуатаційна – при короткотерміновому підході: усунення технічних та виробничих проблем, при довготерміновому – випробування обраної стратегії, маркетингу тощо. Стадіі: здача в експлуатацію, виробнича експлуатація (визначає, наскільки результати П відповідають поставленим цілям), заміна та оновлення, розширення та інновації, заключна оцінка П (ретроспективний аналіз усіх виконаних за робіт). Виділяють 6 функцій ЖЦП: 1.вибір проекту 2.планування проекту 3.здійснення 4.контроль 6.оцінка 7.завершення Ф-ія вибору проекту передб., що рішення з добору проекту відбув.на основі доступності рес-сів, виникнення потреб, які потрібно задовільнити, виходячи із розміру витрат, а також із порівняльної важливості задовол.потреб і ігнорування інших. Проект іноді виконується раптово і передчасно, а іноді продовжується у терміни дії.
2. Розрахунки вартості серії грошових витрат
Однією з складових фінансової математики є оцінка вартості грошового потоку, який генерується серією грошових виплат протягом декількох періодів часу. Такі потоки часто присутні у різноманітних проектах як у формі витрат так і у вигляді доходів. Особливий вид грошового потоку – ануїтет, що передбачає рівність одноразових грошових виплат. Ануїтети бувають обмежені в часі та безстроковими. Виплати коштів можуть здійснюватись на початку розрахункового періоду (переднумерандо) та в кінці (постнумерандо).
Оцінка серії грошових виплат може здійснюватись з двох позицій: - визначення майбутньої вартості ануїтету (реалізується схема нагромадження); - визначення теперішньої вартості ануїтету (реалізується схема дисконтування).
Майбутня вартість серії грошових надходжень – це сумарна величина їх індивідуальних майбутніх вартостей
Sа = С0(1+і)n+С1(1+і)n-1+…+ Сn.
Теперішня вартість – це сумарна вартість індивідуальних дисконтованих вартостей

Для спрощення оцінки вартості ануїтетів існують відповідні формули:
1. Майбутня вартість ануїтету постнумерандо:
2. Приведена вартість ануїтету постнумерандо:
Майбутня вартість ануїтету переднумеранадо:
Приведена вартість ануїтету переднумеранадо:
3. Стадії життєвого циклу проекту
Життєвий цикл проекту – це період часу від задуму проекту до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за проектом (поява проекту) і отримання останньої вигоди. Стадії ЖЦП можна відобразити рухом коштів протягом ЖЦП: 1 стадія – народження проекту, містить в собі передпроектні дослідження, проектування і освоєння інвестицій. Характериз.великими витратами власних коштів або залучених та запозичених. На цій стадії прибуток відсутній. 2 стадія – початок експлуатації проекту – інвестор відчуває великі потреби у банк.позичках чи венчурному к-лі. Якщо прибуток тут присутній, він далі реінвестується. 3 стадія – швидке зростання – під-во починає диктувати власні ціни на прод-цію, рівень продажу зростає, значно покриває витрати вир-ва; характерним є високий рівень прибутку, проте тепер зявл.витрати на маркетинг. 4 стадія – стабільне функц-ння під-ва – під-во відшкодовує власні збитки, борги, зявл.висока конкуренція, іде намагання знизити витрати, що дозволяє отримувати середні прибутки, завойована хороша репутація, сплачуються серійні %, оплач.дивіденди по акціям. 5 стадія – оцінка проекту 6 стадія – прийняття і здійснення проекту 7 стадія – експлуатація проекту 8 стадія – оцінка еф-сті рез-тів здійснення проекту. У концепції проектного аналізу склався свій підхід до визначення стадій проекту та дослідження його аспектів. Згідно запропонованої класифікації ЄБРР: 1. Ідентифікація – генерування ідей розвитку, визначення цілей проекту, експрес аналіз проекту, попередній аналіз здійснення проекту. 2. Підготовка – розробка ТЕО, проведення досліджень, складання необхідних контрактів для проекту. 3. Експертиза – перевірка вихідних даних, що закладені в ТЕО проекту. Перевірка розрах-ків та кінцевих висновків обгрунтування, формування рекомендацій, складання фін.проекту, оцінка основних ризиків. 4. Переговори та затвердження – підготовка та затвердження кред.угод, укладання реалізац.угод. 5. Реалізація – управління реалізацією проекту, контроль виконання угод, обгрунтування необх-сті прийняття коригуючих заходів, експлуатац.впровадження, закриття контрактів підрядчиків, підготовка та оформлення акту приймання обєкту, складання звіту про завершення інвестиц.звітності і експлуатація обєкту. 6. Оцінка рез-тів – порівняння рез-тів реаліз-ції проектів з плановими показниками, узагальнення досвіду розробки та реалізації проекту.
4.Основні аспекти проектного аналізу. Аспекти проектного аналізу, що містять аналіз ринку, технічний, інституційний, екологічний, соціальний, фінансовий та економічний аналіз. Технічний аналіз, завданням якого є визначення найбільш доцільної для даного інвестиційного проекту техніки і технології. Комерційний аналіз (маркетинговий), в ході якого аналізується ринок збуту тої продукції, яка буде вироблятися після реалізації інвестиційного проекту, тобто скільки потрібно виробляти продукції, і ринок продукції, необхідної для забезпечення реалізації проекту (перш за все ціни на неї). Інституціональний аналіз, завдання якого - оцінили організаційно-правове, адміністративне і навіть політичне середовище, в якому буде реалізовуватись проект, і пристосувати його до цього середовища, особливо до вимог державних організацій. Другий важливий момент - пристосування самої організаційної структури фірми до проекту. Соціальний (соціально-культурний) аналіз, під час якого необхідно дослідити вплив проекту на життя місцевих жителів, добитися доброзичливого чи хоча б нейтрального їх ставлення до проекту. Аналіз навколишнього середовища, який повинен виявити і дати експертну оцінку шкоди, завдання проектом навколишньому середовищу, а також повинен запропонувати шляхи пом'якшення чи уникнення цієї шкоди. Фінансовий аналіз. Економічний аналіз. Два останніх напрями с ключовими,, і тому варто їх розглянути окремо. Обидва базуються на співставленні затрат і вигод від проекту, але відрізняються підходом до їхньої оцінки. Економічний аналіз оцінює дохідність проекту з точки зору всього суспільства (країни), фінансовий аналіз - тільки з точки зору фірми та її кредитора (якщо проект кредитується).
5. Ліквідність проекту
Учасники проекту Поняття “ліквідності участі в проекті” для учасника проекту Обумовлення ліквідації участі
Кредитори Повернення кредиту та процентів за нього Кредитна угода
Акціонери Реалізація акцій на фондовому ринку Умови емісії, статут ВАТ
Власники боргових цінних паперів (облігацій, векселів тощо) Продаж цінних паперів на фондовому ринку; погашення емітентом цінних паперів із сплатою процентів по них Умови емісії
Постачальники матеріальних ресурсів Отримання оплати за продаж матеріальних ресурсів або їх повернення в натуральній формі із застосуванням економічних санкцій Договір купівлі-продажу, про постачання
Підрядники, організації, що надають послуги Отримання плати за виконані роботи та надані послуги Договір підряду, про надання послуг
Орендодавці, лізингодавці Повернення засобів, наданих в оренду (лізинг), отримання орендної плати та відшкодування збитків за передчасне повернення засобів Договір оренди, лізингу
Пайовики (учасники ТзОВ, ТзДВ, ПТ, КТ, акціонери ЗАТ) Відчуження повністю чи частково своєї частки в статутному фонді підприємства (господарського товариства) на користь іншої особи з отриманням за це плати Установча угода, статут товариства

Вид зобов'язання проекту Вартість зобов'язання проекту
Кредит банку чи іншої фінансової установи Основна сума кредиту
Комерційний кредит Ринкова вартість матеріалів, сировини тощо
Оренда (лізинг) обладнання Залишкова вартість обладнання
Придбання засобів з відтермінуванням оплати Вартість придбання засобів
Поточний показник ліквідності проекту

Середній показник ліквідності проекту

Інтегральний показник ліквідності проекту

Ліквідність проекту – це можливість відмови від подальшої його реалізації з найменшими втратами для власника проекту. Активи, які беруть участь у процесі ліквідації проекту, поділяють на власні та залучені. Такі активи поділяють на матер і нема тер. Потреба ліквідації зобов’язань може виникнути не тільки за умови ліквідації проекту, а й навіть за умови його успішної реалізації. Шляхи ліквідації проекту: повний або частковий продаж активів, відмова від оренди, повернення кредитів або відтермінування оплати. Ризик ліквідності проекту – ймовірність появи фін – х втрат за умови раптового завершення проекту. Оцінка ліквідності проекту має охоплювати: - оцінку ліквідності кожного з елементів власних активів проекту та зобов’язань - оцінку ліквідності груп власних активів різного рівня узагальнення та груп зобов’язань -оцінку ліквідності всіх активів та зоб – нь -оцінку ліквідності проекту в цілому. Для оцінки ліквідності проекту в цілому використовують середні пок – ки ліквідності за певний проміжок часу. Важливим пок – м при оцінці ліквідності є скума витрат на ліквідацію зоб – нь. Сюди відносять величину економ – х санкцій за дострокове розірвання угоди, витрати на страхування активів, що ліквідуються, витрнати на участь в судах при вирішенні спірних питань, операційні витрати на ведення процедури ліквідації.
6.Види інвестиційних проектів за метою здійснення інвестицій.
Всі форми реального інвестування проходять три основні стадії (фази), що складають у сукупності цикл цього інвестування: • передінвестиційна стадія, в процесі якої розробляються варіанти альтернативних інвестиційних рішень, проводиться їх оцінка і приймається до реалізації конкретний їх варіант; • інвестиційна стадія, в процесі якої здійснюється безпосередня реалізація прийнятого інвестиційного рішення; • постінвестіціонная стадія, в процесі якої забезпечується контроль за досягненням передбачених параметрів інвестиційних рішень в процесі експлуатації об'єкта інвестування. Основу передінвестиційної стадії циклу реального інвестування складає підготовка інвестиційного проекту (аналогом цього терміну виступають "бізнес-план", "техніко-економічне обгрунтування" та ін). Інвестиційний проект являє собою основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування капіталу, в якому в загальноприйнятій послідовності розділів викладаються основні характеристики проекту та фінансові показники, пов'язані з його реалізацією. Для таких форм реального інвестування як відновлення окремих видів устаткування, придбання окремих видів нематеріальних активів, збільшення запасів матеріальних оборотних активів, які, як правило, не вимагають високих інвестиційних витрат капіталу, обгрунтування інвестиційних проектів носить форму внутрішнього службового документа (доповідної записки, заявки і т . п.), в якому викладаються мотивація, об'єктна спрямованість, необхідний обсяг інвестування, а також очікувана його ефективність. При здійсненні таких форм реального інвестування капіталу, як придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, реконструкція і широкомасштабна модернізація підприємства, вимоги до підготовки інвестиційного проекту істотно зростають. Це пов'язано з тим, що в сучасних економічних умовах підприємства не можуть забезпечити своє стратегічний розвиток тільки за рахунок внутрішніх фінансових ресурсів і залучають на інвестиційні цілі значний обсяг капіталу за рахунок зовнішніх джерел фінансування. У той же час будь-який великий сторонній інвестор або кредитор повинен мати чітке уявлення про стратегічну концепцію проекту; його масштабах; найважливіші показники маркетингової, економічної і фінансової його результативності; обсязі необхідних інвестиційних витрат і терміни їх повернення та інших його характеристики. Розроблений реальний інвестиційний проект дозволяє спочатку власникам і менеджерам підприємства, а потім і стороннім інвесторам всебічно оцінити доцільність його реалізації і очікувану ефективність. Розробляються в розрізі окремих форм реального інвестування підприємства інвестиційні проекти класифікуються за рядом ознак У залежності від видів інвестиційних проектів, викладених у розглянутій їх класифікації, диференціюються вимоги до їх розробки. Для невеликих інвестиційних проектів, що фінансуються підприємством за рахунок внутрішніх джерел, обгрунтування здійснюється за скороченим колу розділів і показників. Таке обгрунтування може містити лише мету здійснення інвестиційного проекту, його основні параметри, обсяг необхідних фінансових коштів, показники ефективності здійснюваних інвестицій, а також схему (календарний план) реалізації інвестиційного проекту.
7. Роль та особливості широкомасштабних проектів радикально нових технологій. Окремо виділяють широкомасштабні проекти радикально нових технологій. Під ним розуміють весь комплекс багатостадійних науково-дослідних, проектно-конструкторських, дослідних та реалізаційних робіт, що здійснюється за єдиною програмою тісно взаємодіючим колективом з метою винайдення не традиційних, не відомих раніше шляхів та способів вирішення широкомасштабних проблем. За своєю об`єктивною природою і внутрішнім змістом такі проекти є базисною ланкою структурних радикальних змін у народному господарстві країни. До об`єктивних особливостей таких проектів відносять: 1) багатоцільовий характер задач, що ставляться перед ним; 2) часто існує унікальність базисних суспільних потреб, що мають задовольнятися даним проектом, та неможливість у ряді випадків задоволення цих потреб іншим шляхом; 3) принципово нові можливості задоволення суспільних потреб, які раніше були навіть не усвідомленні; 4) широкомасштабність проекту та пов`язані з цим переваги та недоліки високої концентрації виробництва; 5) неможливість отримання експериментальних даних для аналізу ефективності проекту; 6) велика ймовірність виникнення як позитивних так і негативних побічних ефектів, які неможливо передбачити; 7) особлива роль і великі масштаби соціальних і економічних наслідків; 8) потреба в значній сумі інвестицій та обсязі матеріальних ресурсів; 9) довготривала передексплуатаційна фаза розробки проекту, наявність перехідного періоду при введені проекту в експлуатацію; 10) неможливість достовірної оцінки ефективності проекту в зв`язку з необхідністю розрахунків на довготривалу перспективу; 11) в цілому низька та спадаюча з роками надійність прогнозованих характеристик; 12) значна залежність економічних показників від надійності технологічної частини, яка часто ідеалізується на стадії розробки проекту; 13) значна залежність проекту від зовнішнього середовища; 14) порівняно мала гнучкість складових проекту щодо змін в зовнішньому середовищі.
8.Внутрішня норма рентабельності, як показник ефективності проектів.
Внутрішня норма рентабельності (IRR), при якій дисконтовані припливи грошових коштів проекту дорівнюють дисконтованим грошовим відпливам проекту, тобто при якому NPV = 0 : IRR = і, при якій NPV =0 Велика популярність критерію IRR зумовлена тим, що фактично це доходність самого проекту, визначена з врахуванням реінвестування відсотків, а також тому, що це єдиний критерій, котрий не залежить від ставки дисконтування, часто обраної довільно. Таким чином IRR позбавлена впливу суб’єктивного чинника. Сутність розрахунку внутрішньої норми рентабельності при аналізі ефективності інвестиційних проектів полягає в наступному: IRR показує очікувану доходність проекту, а, значить, і максимально допустимий рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект повністю фінансується за рахунок кредиту банку, то значення IRRпоказує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якої робить проект збитковим. Розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних ставках дисконту. На практиці визначення IRR проводиться за формулою:IRR=A= a(B-A)/(а-в): де А – ставка дисконту, при якій NPV позитивна; В – ставка дисконту, при якій NPV – від’ємна, а – величина позитивноїNPV при ставці дисконту А; в – величина від’ємної NPV при ставці дисконту В. Слід зауважити, що точність розрахунків обернено пропорційна довжині інтервалу ( А,В), тобто необхідно прагнути, щоб А іВбули найближчими значеннями коефіцієнта дисконтування, при яких NPV змінює знак з “+” на “-“. Якщо значення IRR інвестиційного проекту більше за існуючу ставку рефінансування банків і більше за IRR альтернативних проектів з урахуванням ступеня ризику, то проект може бути рекомендованим для реалізації. Недоліками критерію IRR є те, що він: не завжди виділяє найбільш прибутковий проект; не дозволяє дати однозначну оцінку IRR проектів, у яких зміна знака NPV відбувається більше одного разу; при аналізі проектів різного масштабу не завжди узгоджується з NPV Незважаючи на вказані вади методу IRR, більшість приватних інвесторів розглядають його як вимірник їх доходності на вкладений капітал, і приймають рішення щодо інвестування в залежності від значення IRR.
9.Грошовий потік
Під грошовим потоком розуміють різницю між кількістю отриманих і витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду. З точки зору проектного аналізу, грошовий потік обчислюєть¬ся як різниця між надходженнями грошових коштів та їх витра¬тами, що виникають у результаті реалізації проекту. Розрахунок грошових потоків не можна отримати зі стандарт¬ної фінансової звітності, оскільки інформація подається не у тій формі, що нам потрібна. Тому нижче на прикладі підприємства ЛОД буде продемонстровано, яким чином підрахувати грошовий потік. Стандартна фінансова бухгалтерська звітність, що має назву звітність по грошових потоках, стосується дещо іншого поняття, і її не треба плутати з тим, про що піде мова в цьому розділі. З балансу підприємства ми знаємо, що вартість активів фірми дорівнює вартості її заборгованості плюс вартість її власного ка¬піталу. Так само грошовий потік з активів фірми має дорівнювати сумі грошового потоку кредиторам плюс грошовий потік акціо¬нерам (чи власникам): Грошовий потік активів = Грошовий потік кредиторам + Грошовий потік акціонерам Це означає, що грошовий потік з активів фірми дорівнює гро¬шовому потоку, виплаченому постачальникам капіталу до фірми, що відображає генерацію грошей завдяки різноманітній діяльно¬сті фірми та використання грошей, або на виплату кредиторам, або власникам фірми. Розглянемо складові грошових потоків: грошовий потік з активів і грошовий потік кредиторам та акціо¬нерам. Грошовий потік з активів містить три компоненти: опера¬ційний потік грошей, капітальні витрати і приріст чистого робо¬чого капіталу. Операційний потік грошей — це потік грошей, що є результатом щоденної роботи фірми з виробництва і продажу. Витрати, пов'язані з фінансуванням фірмою своїх активів, не включаються до операційного потоку, оскільки вони не є операційними витратами. Внаслідок того, що певна частина грошового потоку фірми, як правило, реінвестується в фірму, у фірми виникають капітальні витрати. Капітальні витрати — це чисті витрати на придбання активів без продажу активів. Різниця між проектованим збільшенням оборотних активів і поточних зобов'язань визначається як зміна в чистому робочому капіталі. Приріст чистого робочого капіталу — це різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проек¬ту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нара-хувань. Він вимірюється як зміна чистого робочого капіталу за період, що досліджується, і репрезентує чистий ріст теперішніх активів порівняно з теперішньою заборгованістю.
10. Передінвестиційна фаза життєвого циклу проекту
Передінвестиційна фаза триває від попередніх дослідженнь до кінцевого прийняття інвестиційного рішення. Вона охоплює: ивизначення інвестиційних можливостей; аналіз альтернативних варіантів та остаточний вибір; попереднє техніко-економічне обґрунтування; розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО); дослідницьке забезпечення проекту. Ідентифікація інвестиц.можл-стей визначення інв.можл-стей – початок мобілізації інв.фондів шляхом постачання інф-цією про знову виявлені інв.можл-сті потенц.інвесторів на підставі аналізу прир.рес-сів, потенц.попиту, статей імпорту, впливу на навк.сер., можл-сті взаємодії галузей зовн.і внутр.сер., можл-сті диверсифікації, можл-стей експорту, забезпечення мат.і труд.рес-сами.; аналіз заг.можл-стей (макропідхід) – типи аналізу: регіон., галуз., ресурсний.; Аналіз можл-стей конкретного проекту (мікропідхід) – стимулювання реакції інвестора для трансформації ідеї проекту, ясно виражену інвестиц.пропозицію. Підготовка обґрунтування попереднє обгрунтування – визначення критеріїв інвестиц.можл-сті, за якими рішення про інвестування може бути прийняте на основі інф-ції, отриманої на стадії попереднього обгрунтування; інф-ція, достатня для визначення життєзд-сті проекту або визначення привабливості для інвестора; стан навкол.сер.в місці застосування конкретного вир-ва та потенц.вплив на нього виробн.процесу; огляд наявних альтернатив за гол.компонентами обгрунтування. Допоміжні дослідження – вивчення ринку товарів, які будуть вироблятись; вивчення сировини та матеріалів, лабор.та експеримент.випробування, визначення місць розташування, аналіз техногенного та еколог.впливу, оцінка маловідходних енергозберігаючих та ресурсозберіг.технологій; дослідж.оптим.масштабів вир-ва; вибір обладнання. ТЕО – прийняття остаточного рішення про те чи існують комерційні, екон., техн., та еколог.передумови для здійснення проекту. Оцінка проекту та рішення про інвестиції. оціночний звіт – фіксація остат.рішення про інвестув., прийнятого ос., що підтрим.проект, а також в цей звіт включ.оцінка проекту націон.або міжнар.банк.орг-ціями у техн., ринк., управлін., організац., фін.та ін.аспектах. підтримка інв.проектів – визначення потенц.джерел фін-ння; створення спеціаліз.націон.органів стимулювання і розвитку; організац.заходи.
11. Мета і задачі маркетингового аналізу
Метою маркетингового аналізу проекту є обґрунтування комерц. спроможності проекту, оцінка можливості реалізації запроектованого продукту на обраному ринку та отримання рівня доходу, що дозволив би покрити витрати за проектом і задовольнити інтереси інвестора. Маркетинговий аналіз проекту передб. багатоступеневу методику аналізу ринку: 1. Аналіз попиту і стратегій його розвитку (розглядаються якісні аспекти та визнач. межі аналізу ринку на основі концепції попиту та основних форм його розвитку. Тоді вивчається ст-гія розвитку попиту та її доречність в аналізі ринку ). 2. Аналіз ринк. серед. (діагностика макросеред. Та оцінку бізнес-оточення ). 3. Розробка ст-гій проекту (є центральним ланцюгом марк. Досліджень, дозволяє сформувати основні принципи і методи раціонального викор. ресурсів проекту протягом його ЖЦ ). 4. Побудова марк. концепції. 5. Розробка марк. плану.Метою марк. дослідження є збір, аналіз та відповідна обробка ін.-ції, а також створення бази для прийняття рішення стратегічного і марк. х-ру. Виділимо 3 основні етапи марк. дослідження проекту: 1. Аналіз макросеред. проекту, екон. аспект якого вимагає оцінки тенденцій отримання доходів в Укр., розвитку між нар торгівлі, політики протекціонізму, динаміки змін платіжного балансу. 2. Встановлення бізнес-оточення, яке вкл. Аналіз ринків, конкурентних умов, каналів розподілу і поставок. Х-ка. ринку: 1. Якісні х-ки. (ст.-ра. потреб споживачів; мотиви здійсн. покупки; процес купівлі; інтенсивність конкуренції.) 2. Кількісні х-ки (місткість ринку; фази ЖЦ; насиченість; темп зростання; стабільність ринку.) 3.Аналіз постачальників передб. оцінку можливості виходу на ринки сировини, доступність цих ринків у майб., взаємодію з постачальниками сировини та комплектуючих, оцінку х-ру постачань, можливості викор. торгових та комерційних кредитів.
12. Інвестиційна фаза життєвого циклу проекту\
Інвестиційна фаза формується з наступного: проведення узгоджень; укладання контрактів; розробка проектно-кошторисної документації; ьбудівництво, реконструкція або переоснащення; забезпечення керівника проекту; витрати на авторський нагляд та контроль; підготовка експлуатаційних кадрів; пусконалагоджувальні роботи. Створення юрид., фіз., фін.та організац.базису. 1) оформлення документації – підготовка установчих док, вибір організац.структури управління, придбання технологій. Детальне проектування 1) проектування – підготовка територій буд-ва; остаточний вибір технології та обладнання; будів.планування; календ.планув.строків виробн.буд-ва; підготовка необх.креслень, документів, виконаних у масштабі та ін.схем планування; тендер; підготовка та підпис контрактів між інвестором та фінансуючими, консультативними та архітект.орг-ціями, а також постач-ками сировини. Будівництво зем.відносини – купівля землі, будів.роботи – здійснення будів.робіт з монтажем та установкою обладнання згідно з кошторисними розрах-ками та правилами викор-ння ; здача в експлуатацію. Передвиробничий маркетинг 1. маркетингові дослідження – маркетинг.приготування для підготовки ринку дослідж.до нового товару 2. маркетинг поставок – забезпечення критичного рівня поставок Набір та навчання персоналу Введення в експлуатацію
13 Екологічний аналіз проекту, його мета, задачі, зміст.
Метою еколог.аналізу є встановлення впливу проекту на навколишнє природне середовище, оцінка всіх вигід і в-т понесених внасл.цього впливу та формув.заходів для поліпшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійсн.проекту. Екологічна експертиза - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Основними завданнями екологічної експертизи є: 1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; 2) організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; 3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил; 4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів; 5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей; 6) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи. Основними принципами екологічної експертизи є: гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища; збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки; наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність; екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; державне регулювання; законність. Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров'ю людей.
14. Причини зміни вартості грошей у часі
для об’єктивної оцінки ефективності проекту слід враховувати зміну цінності грошей в часі. Прийоми, за допомогою яких це здійснюється, розроблені у межах фінансової математики. Для аналізу проектів доцільно розглянути ключові з них Серед основних причин, чому гроші втрачають свою вартість, виділяють наст 1. Інфляція; 2. Ризик;3. Схильність до ліквідності Інфляція пов’язана із загальними підвищенням цін у країні. Коли ростуть ціни, падає вартість грошової одиниці. Іншими словами, купівельна спроможність грошей сьогодні вища, ніж буде завтра: через рік за одну грошову одиницю можна буде купити більше, ніж за ту саму одиницю через два роки. Ризик, або невпевненість у майбутньому, також зменшують вартість грошей. Через побоювання прийдешнього ризик з часом зростає. Більшість людей хоче уникнути ризику, а тому вище цінує гроші, які є сьогодні, аніж ті, що мають бути у майбутньому. Вони готові віддати свої гроші тепер в обмін на гроші в майбутньому, але тільки за відповідну компенсацію. Ліквідність залежить від спроможності реалізувати активи компанії, щоб одержати гроші. Інвестори схильні до ліквідності, а тому про всякий випадок віддають перевагу наявним грошам замість того, щоб вкладати їх у проекти, сподіваючись майбутніх доходів. Якщо вони здійснюють інвестування, то міняють гарантовані “живі” гроші на ризиковані доходи у майбутньому. Цей “обмін” можливий лише за умови: майбутні доходи будуть досить високі, аби виправдати ризик, який беруть на себе інвестори. Коли кредитори чи інвестори вкладають свої гроші, сподіваючись на майбутні надходження, вони сподіваються на високу винагороду, як компенсацію за втрату ліквідності. І навпаки, якщо гроші вкладаються у не ризиковані проекти, сподівані доходи досить низькі.
15. Соціальний аналіз, його мета, задачі, зміст.
Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.
Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середовищі проекту. Основними компонентами соціального аналізу є: оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту з погляду демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та визначення ступеня впливу проекту на ці параметри; визначення ступеня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації; розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення району. До основних соціальних результатів проекту, які необхідно відобразити в економічній оцінці, належать: зміна кількості робочих місць у регіоні; поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників; зміна структури виробничого персоналу; зміна надійності постачання споживачів; зміна рівня здоров'я населення; економія вільного часу Зміст робіт соц. аналізу включає: При ідентич.проекту необх.визн.розміри території,що перебуватиме у сфері впливу проекту, а також прийнятність проекту для населення, виявлення груп зацікавлених та супротивників Розробка концепції проекту потребує визнач.відповідності мети проекту соц..орієнтації та задовол.потреб населення регіону в якому реалізов.проекти. На стадії обґрунтування та розробки проекту викон.робота по збиранню опрацьов.інформації щодо демограф., соц.-екологічного стану території проекту При проведенні експертизи соц..аспектів проекту необх.встановити причинно-наслідкові зв*язки між прийняттям проектних рішень та можливими соц..наслідками проекту При реалізації проекту вносяться можливі корективи до проекту для нейтралізації негат.наслідків проекту Заключна оцінка проекту потребує вивчення наслідків проекту, яких не було виявлено на стадії підготовки і реаліз. Проекту, а також новостворення громадських рухів,що виступають проти проекту та розробки можливих форм їх мотивації.
16Методологічні принципи розрахунку грошового потоку, поняття грошового потоку,
Гр. потік п-ва являє собою с-сть розподілених у часі надходжень і витрат коштів, які генерують його господарську д-сть. Висока роль ефект. управл. Грош. Потоками п-ва у його успішному функціонуванні проявляється у таких положеннях: 1.Гр.. потоки обслуговують здійснення господ.. д-сті.. п-ва.. практично у всіх його аспектах; 2.Ефективність управління гр.. потоками забезпечує фінансову рівновагу в процесі його страт. Розвитку; 3.Раціональне формування гр.. потоку сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу п-ва; 4.Ефективність управління гр. потоку дозволяє скоротити п-ву потреби в позитивному к-лі; 5.Управління гр.. потоком є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення оборотності к-лу п-ва; 6.Ефективність управління гр.. потоком забезпечує зниження ризику неплатоспроможності п-ва; 7.Актив форми управління гр.. потоку дозволяють п-ву отримати додатковий прибуток що генерується його гр.. активами.
З метою забезпечення ефективного управління гр.. потоками їх класифікують за такими ознаками: За масштабами обслуговування господарського процесу: Гр.. потік п-ва в цілому; Гр.. потік окремого структурного підрозділу п-ва; Гр.. потік окремих господарських операцій За видами господарської д-сті: Операційний гр.. потік; Гр.. потік від інвестиційної д-сті; Фін. Гр.. потік. За напрямком рухів коштів: Позитивний гр.. потік – це с-сть надходжень, коштів до п-ва у процесі здійснення усіх видів його господ. опер.(приплив коштів); Негативний гр.. потік – с-сть виплат коштів п-вом або (відплив коштів) За методом обрахунку обсягу: Валовий гр.. потік; Чистий гр.. потік. За рівнем достатності обсягу: Надлишковий гр.. потік; Дефіцитний гр.. потік. За безперервністю формув.. у визн.. періоді: Регулярний гр.. потік; Дискретний гр.. потік. За стабіл..інтервалів форм. Регулярні гр.. потоки поділяються на : Регулярний гр. потік з рівномірними часовими інтервалами в рамках розглянутого періоду; Регулярний гр. потік з нерівномірними часовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ РОЗРАХУНКУ ГР. ПОТОКУ Управління гр. потоками базується на відповідних принципах основними з яких є: 1.Принцип інформаційної вірогідності (в умовах незабезп інфор. реалізація цього принципу пов’язана у здійснення складних обчислень, що вимагають уніфікації методичних підходів) ; 2.Принцип забезпечення збалансованості ( реалізація цього принципу пов’язана з оптимізацією гр. потоків в процесі управління ним); 3.Принцип забезпечення ефективності ( реалізація даного принципу полягає в забезпеченості ефективності використання гр. потоків шляхом здійснення реінвестицій або нових інвестицій); 4.Принцип забезпечення ліквідності ( реалізація цього принципу здійснюється шляхом відповідної синхронізації позитивного і негативного гр. потоків у розрізі кожного інтервалу визн.. розрах. періоду).
17.Поняття проекту, види проектів
Вітчизняна практика проектування, як правило, відносила до проектів науково-дослідницьку, проектно-конструкторську та архітектурно-будівничу діяльність, оскільки під проектом розумілася сукупність документів, розрахунків, креслень, необхідних для створення будь-яких виробів чи споруд. Сучасне ж тлумачення проекту виходить за вищевказані межі та в широкому розумінні включає всі види діяльності, починаючи від зміни іміджу до будівництва й експлуатації атомної електро¬станції. У закордонній літературі різноманітність визначень поняття «проект» пояснюється передусім різними методологічними під¬ходами. Наведемо кілька з них.
Проект — це: будь-що, що планується чи замислюється, велике починання; певне підприємство з початково встановленими цілями, до¬сягнення яких означає завершення проекту окреме підприємство з конкретними цілями, які часто включають вимоги до часу, вартості та якості результатів, що певне завдання з визначеними вихідними даними й встанов¬леними результатами (цілями), що обумовлюють спосіб його ви¬рішення . Найважливішими складовими тлумачення проекту є чітка орі¬єнтація на результативність заходів, необхідність їх досягнення у визначений проміжок часу в умовах обмеженості ресурсного за¬безпечення. Проект – комплекс взаємопов’язаних заходів спрямованих на досягнення висунутої мети в умовах обмежених фін, час, та ін рес. Як цілі проекту можуть висуватися економічні і соціальні результати, наприклад збільшення виробничих можливостей підприємства, створення чи реконструкція ринкової та соці¬альної інфраструктур, вирішення соціальних й екологічних Проблем і т. ін. Інв проект (з т.з. підпр діял) – це док, який містить систему взаємопов’язаних у часі та просторі та узгоджених з ресурсами заходів і дій спрямованих на розвиток п-ва. Рис. Трикутник обмежень.(ресурси,якість,час , а в середині «проект») Грані трикутника обмежень вказують що проект має зд-ся з Макс можливою еф-тю, вчасно, у рамках виділених ресурсів і відповідно до тех. завдань.
Внутр зміст проекту має хар-ні 4 ознаки на відміну від програми чи плану. 1спрямованість на досягнення мети 2скоординоване виконання взаємопов’язаних дій 3обмеженість у часі 4унікальність До осн властивостей за якими можуть бути класифіковані проекти відносять: 1.за хар-ром і сферою діяльності: -промислові -проекти дослідження та розвитку –організаційні –економічні –соціальні 2. за складністю: -монопроекти –мультипроекти –мегапроекти 3. за тривалістю: -короткостр (до 3р.) -середньостр (3-5 р) -довгострокові (більше 5р) 4. за мотивацією або метоб здійсненняня інвестицій: -вимушені -розширення вир/ва (експансія – розширення вже існуючих ринків чи товарів, чи експансія на нові ринки) -безпечні проекти –інші Окремо виділяють широкомасштабні проекти радикально нових технологій. Під ними розуміють весь комплекс багатостадійних, наук-досл, проектно-констр, дослідних та реалізаційних робіт, що здійснюються за єдиною програмиою тісно взаємодіючим колективом з метою винайдення нетрад невідомих раніше шляхів для вивчення широкомасштабних проблем.
18.Мета і завдання інституційного аналізу
Мета проведення інституційного аналізу проекту полягає у визначенні ступеня впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на успішність реалізації проекту. Задачі ІА: - аналіз політ орієнтації та макроеконом політики уряду - визначення цілей П та напрямів розвитку, визначених урядом як пріоритетних - оцінка рівня менеджменту П та визначення параметрів його успішної реалізації - характеристика кадрового потенціалу організації та оцінка його здатності успішно виконати поставлені завдання - аналіз узгодженості цілей П з інтересами його учасників - діагностика організаційної структури і мири її відповідності досягненню результатів П
оцінка зовніш факторів передбачає вивчення політ і правових умов реалізації П, держ політики з питань інвестування, оподаткування, регламантації імпортно-експортних операцій та зовнішньоторговельної діяльності, а також законодавчої бази про працю. При розгляді великомасштабних ПП слід визначити можливість держ підтримки П та необхідність бюрократичних узгоджень.
аналіз внутріш факторів містить оцінку рівня менеджменту команди П, можливість ефективного управління проектним циклом. Цей етап підготовки передбачає розгляд відповідності рівня кваліфікації та досвіду управлінської команди, ступінь її мотивації, спільність їх корпоративної культури з цілями та цінностями П і компанії, що його реалізує. Важливим також є аналіз трудового потенціалу персоналу, який планується залучити до реалізації П, та організаційної структури упрвління.
Проведення інститут.аналізу передб.використання методичних підходів: -Методів і моделей кількісних оцінок (описові моделі, які визнач.взаємозв*язки між 2-ма змінними і більше, аналітичні моделі, моделі прийняття рішень..) -Методи якісного і ситуаційного аналізу. Елементи інстит.аналізу: Хар-ка сильних і слабких сторін організації проекту Оцінка можливого впливу держ.політики Розробка програми тех..допомоги для усунення негативного впливу Розробка можливої протидії потенц.від*ємного впливу на проект зовн.факторів. Опис та аналіз правової бази політ.факторів.
19. Економічний аналіз, його мета, задачі, зміст.
Мета завдання економічного аналізу Базовими концепціями економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка засвідчує, що оскільки ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів. Є встан. привабливості оцінка ого ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються в проекті та визначення можливості сприяння проекту національного добробуту країни. Економічна цінність проекту. Фактори, що впливають на економічну цілісність проекту: 1. Ефективність використання нац. Ресурсів, 2. Вплив проекту на розвиток націон. Економіки. 3. Безпосередній вплив на економіку країни. 4. Опосередкований вплив на націон.економіку
Визначення економічної цілісності проекту застосовується на: 1.оцінці впливу результатів проекту на розвиток цац економіки 2.оцінці використовуваних ресурсів і результатів проекту за цінами, що відображають їх справедливу цінність для нац економіки 3.встановлення безпосереднього та опосередкованого впливу проекту на економіку Оцінка економічної привабливості та ефективності проекту Економічними цілями національного розвитку: -створення додаткової вартості -надходження грошей або іноземної вальти -розвиток інфраструктури -створення нових робочих місць -залучення місцевих ресурсів -підготовка високо кваліфікованих кадрів Використовується метод привабливості та ефективності. Для визначення ефективної доцільності проекту використовується поняття альтернативної вартості, тіньових цін, трансферних платежів, надлишкового залишку. Здійснюється на методології: приріст видів і витрат, яка визначає усі позитивні результати, втрати від реалізації проекту, а економічні витрати, як негативні впливи що супроводжують проект.
Ееф>=Приріст ЕК вигід---Приріст ЕК витрат.
20. Методи зниження ризику: -розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям); -резервування коштів на покриття непередбачених витрат; -зниження ризиків у плані фінансування; -страхування.
Розподіл ризику фактично реалізується у процесі підготовки проекту і конкретних документів. Підвищення ризику в одного з учасників повинно супроводжуватись адекватною зміною у розподілі доходів від проекту. Тому під час переговорів необхідно: -визначити можливості учасників проекту по запобіганню наслідків настання ризикових подій; -визначити міру ризику, яку бере на себе кожний учасник проекту; -домовитися про прийнятну винагороду за ризик; -слідкувати за дотриманням співвіднош. ризику і доходів між усіма учасниками проекту.
Резервування коштів на покриття непередбачених витрат являє собою спосіб боротьби з ризиком, що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідних для подолання збою у виконанні проекту. Роботи по резервуванню коштів мають таку послідовність: -проводиться оцінка потенційних наслідків ризиків, тобто визначаються суми на покриття непередбачених витрат; -встановлюється структура резерву на покриття непередбачених витрат; -визначається напрям використання встановленого резерву.
З метою зниження ризиків у плані фінансування необхідно створити достатній запас міцності, що враховував би такі види ризиків: *ризик незавершеного будівництва (додаткові витрати і відсутність запланованих на цей період доходів); *ризик тимчасового зниження обсягу продажу продукції проекту; *податковий ризик (неможливість використання податкових пільг і переваг, зміна податкового законодавства); *ризик несвоєчасної виплати заборгованості з боку замовника.
У випадку, коли учасники проекту неспроможні забезпечити реалізацію проекту при настанні тієї чи іншої ризикової події власними силами, необхідно застосовувати страхування ризику.
21. Методи оцінки власного ризику проекту
Аналіз чутливості характеризує власний ризик проекту, тобто вказує обсяг невизначеності, який закладено у проекті. Аналіз чутливості дозволяє краще зрозуміти процес формування позитивних результатів. На його основі визначають обсяг та напрям конкретних дій, які зменшують ймовірність провалу проекту. Такий аналіз передбачає наступні кроки. Встановлення моделі розрахунку чистої теперішньої вартості для даного проекту; Визначення базового значення ЧТВ за існуючих вихідних даних; Відбір тих факторів, що потребують особливої уваги з точки зору аналітика; Встановлення величини відносної трансформації фактора (процент зміни фактора); Розрахунок нового значення фактора; Розрахунок нового значення ЧТВ за встановленою моделлю. При цьому змінюють лише значення одного фактора, а всі інші складові залишають на базовому рівні. Визначення відносної зміну ЧТВ, порівнюючи її базове і нове значення. Повторення кроків 5-7 для всіх відібраних факторів. Ранжування факторів за значимістю: чим більша відносна зміна ЧТВ, тим більш чутливим є проект до даного фактора. Аналіз сценарію – техніка аналізу ризику, що дає змогу врахувати, яка чутливість ЧТВ до зміни комплексу вхідних змінних і інтервалу в якому перебувають їх ймовірні значення. Для проведення сценарного аналізу необхідно отримати інформацію про кількісні характеристики поганих і хороших умов. Значення ЧТВ, як правило, обраховують за песимістичним, базовим та оптимістичним сценаріями. Можливим є розгляд і більшої кількості ситуацій (від дуже сприятливої до дуже поганої). При цьому використовують згадану вище методику з тією відмінністю, що у базовому варіанті змінюють не одну, а декілька складових відповідно до сценарію. Результати розрахунку сценаріїв використовують для визначення математичного очікування ЧТВ, середнього квадратичного відхилення і коефіцієнта варіації, тощо – показників, що розглядались вище. Аналіз сценаріїв є досить досконалим інструментом для оцінки власного ризику проекту. Але його основний недолік полягає в тому, що він розглядає лише декілька дискретних значень в той час, як у реальному житті їх є безліч. Ще одним різновидом аналізу сценаріїв є його проведення за двома змінними. Сценарії, що їх визначено за допо¬могою двох взаємопов'язаних змінних, хоча й не да¬ють ще повних і реалістичних індикаторів чутливос¬ті, принаймні вдосконалюють варіант аналізу з од¬нією змінною. Мета такого дослідження – розрахунок ЧТВ для різних комбінацій величин визначених змінних. Результатом є матриця, яка будується на основі можливих комбінацій значень факторів і відповідних значень ЧТВ. Більшість програм аналізу ризику застосову¬ють метод Монте Карло (проста випадкова вибірка відповідно до визначеного розподілу ймовірностей) або метод Латинського Гіперкуба (стратифікована вибірка); деякі застосовують обидва методи. Взагалі, Латинський Гіперкуб може точно відтворити визна¬чені розподіли ймовірностей з меншим числом ітера¬цій, ніж Монте Карло, а отже, є кращим вибором, якщо ваша програма може застосовувати лише один метод. Кожен запуск програми робить повну вибірку усіх змінних ризику і перерахунки в автоматизова¬них таблицях даних. Це називається ітерацією. Вся процедура багатократних ітерацій і є моделюванням. Програма моделює діапазон і ймовірності інвестицій¬них результатів у реальному житті. Вона підраховує ЧТВ безліч ра¬зів (щоб побачити всі можливості) та аналізує отри¬мані результати статистично і графічно.
22 Зовнішнє середовища проекту Зовнішнє середовище – це оточення проекту або це чинники, які впливають на його підготовку та реалізацію Зовнішнє середовище проекту Оточення проекту – чинники, що впливають на розробку 1.політичне – пол. стабільність, підтримка проекту держ установами, міждерж стосунки, міжнац взаємовідносини. 2.економічне – стр-ра внутр валового продукту, рівень оподаткування, страхові гарантії, рівень інфляції, умови регулювання цін, стабільність нац валюти. 3.суспільне – умови та рівень життя населення, рівень освіти, соц гарантії та пільги, розвиненість системи охорони здоровя 4.правове – стабільність законодавства, дотримання прав людини, право власності. 5.наук-тех-не – рівень розвитку фундаментал та прикладних наук, рівень іформаційних та пром тех.-гій. 6.культурне – рівень освідченості, релігійність, історико-культурні традиції 7.природне – клімат, рес, вимоги до зовн навкол середовища.
Зовн аналіз факторів сер-ща зд-ся з метою визначити сприятливі можливості та загрози для п-ва та ідентифікувати ключові фактори успіху проекта. До внутр чинників проекту відносять: 1.економічні умови – пов’язані з кошторисом і бюджетом проекту, цінами, податками, тарифами та ризиками і страхуванням, стимулами, пільгами, та ін чинниками проекту, що діють в середині нього і визначають основні його вартісні хар-ки. 2.соц умови – хар-ся забезпеченням стандартних умов життя для учасників проекту, рівнем з/п, наявністю ком послуг, наданням соц умов, умови праці і техніки безпеки, страхування,, соц забезпечення та інше. 3.стиль кер-ва проекту – визначає психологічний клімат та атмосферу в команді проекту, впливає на її творчу активність і працездатність. 4.організація проекту – визначає співвідношення між осн учасниками проекту, розподіл прав, обов’язків, відповідальності та впливає на успіх зд-ня певного задуму. 5.методи та способи комунікації – визначають повноту, вірогідність та оперативність обміну інформацією між зацікавленими учасниками проекту. Серед головних учасників проекту виділяють: 1.ініціатори 2.замовники 3.інвестори 4.керівники проекту 5.команда проекту – це специфічна організаційна стр-ра очолювана керівником проекту та створена на період зд-ня проекту 6.контрактор – це сторона чи учасник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на себе зобов’язання за виконання робіт по контракту. 7.субконтрактор – вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором нижчого рівня. 8.проектувальник 9.гол підрядчик 10.постачальники 11. лі цензори 12.органи влади 13. власник земельної ділянки 14.виробник кінцевої пр-ї проекту 15.споживачі кінцевої групи16.ін учасники проекту.
23. Чиста теперішня вартість проекту
Чиста теперішня вартість – сумарна сьогоднішня вартість чистих грошових потоків. Або це різниця між сумарною вартістю дисконтова них (приведених) доходів та сумарною вартістю дисконтова них (приведених) витрат. Якщо реалізація проекту забезпечує у році t доход в сумі Bt (грн.) – та вимагає витрат в сумі Сt (грн.), то ЧТВ (грн.) дорівнює: n , або . де і – відсоткова ставка % (ставка дисконтування); Т – тривалість життєвого циклу проекту, роки
Для проектів з ординарними грошовими потоками використовують залежність:
де КВ – капітальні витрати, грн.
Суть ЧТВ полягає в порівнянні теперішньої вартості доходів та теперішньої вартості витрат Чим більше значення чистої теперішньої вартості, тим краще, тим більший розрив між сумарною приведеною вартістю доходів і сумарною приведеною вартістю витрат. Логіка використання даного показника наступна:
якщо ЧТВ>0, то проект вважається ефективним і його реалізація призведе до зростання добробуту його власників, якщо ЧТВ=0 – надходження проекту покривають витрати та не забезпечують зростання вартості підприємства, але разом з тим реалізація проекту є привабливою з точки зору збільшення обсягів виробництва, розширення ринку тощо, якщо ЧТВ<0 – проект збитковий і у випадку його реалізації підприємство зазнає втрат. Важливою перевагою даного показника є його адитивність у просторі та часі, тобто ЧТВ різних проектів можна безпосередньо сумувати з метою визначення привабливості інвестиційного портфеля. При порівнянні проектів, як правило, обирають той, який має більше значення чистої теперішньої вартості. Разом з тим, чиста теперішня вартість є абсолютним показником, а тому не дає змогу оцінити резерв безпеки проекту, тобто не відповідає на питання: на скільки велика вірогідність того, що проект стане збитковим? Адже, отримавши в процесі аналізу ефективності позитивний результат треба усвідомлювати, що в прогнозах можуть бути помилки або ситуація на ринку може змінитись, а це призведе до негативних наслідків реалізації проекту. Тому треба мати певний запас прибутковості, щоб ймовірні відхилення не вивели проект з прибуткової зони. Серед недоліків ЧТВ відзначають і необхідність детального прогнозу щорічних грошових потоків. Проте, таке зауваження є доцільним лише при порівнянні ЧТВ з показниками ефективності, які не враховують фактор часу
24Управління ризиком при реалізації проектів.
Управління ризиком – це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі виконання проекту. При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків. Моніторинг ризиків включає контроль ризиків на протязі всього життєвого циклу проекту. Якісний моніторинг ризиків забезпечує управління інформацією, яка допомагає приймати ефективні рішення до настання ризику. Ризики класифікуються за джерелами виникнення на: Ø політичні; Ø господарські; Ø форс-мажорні. В залежності від причин виникнення ризики класифікують на такі групи: зовнішні ризики, внутрішні та інші ризики. Аналіз ризиків поділяють на два види: кількісний та якісний. Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість визначити число та розміри окремих ризиків та ризику проекту в цілому. Якісний аналізвизначає фактори, межі та види ризиків. Для аналізу ризику використовують метод аналогії, метод експертних оцінок, розрахунково-аналітичний метод та статистичний метод. Існують такі методики визначення ризику проекту: аналіз чутливості реагування, аналіз сценарію, ринковий ризик (або бета-ризик), визначення точки беззбитковості, дерево рішень, метод Монте–Карло. Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є: Ø розподіл ризику між учасниками проекту; Ø страхування; Ø резервування коштів на покриття непередбачених витрат; Ø нейтралізація часткових ризиків; Ø зниження ризику в плані фінансування. В плані фінансування проекту обов’язково повинні враховуватись такі ризики, як ризик нежиттєздатності проекту, податковий ризик, ризик несплати заборгованості та ризик незавершення будівництва тощо.Захистити проект від таких ризиків можна шляхом отримання відповідальних гарантій, які включають в договори та контракти.
25. Припущення, що використовуються у аналізі беззбитковості проекту
Аналіз беззбитковості досить простий і зручний інструмент досліджень, але його використання обмежене певними припущеннями. Обмеження виходить з того, що при достатньо великому об’ємі випуску продукції припущення, які лежать в основі аналізу беззбитковості, перестають бути вірними. Перерахуємо ці припущення: Поведінка загальних витрат і виручки чітко визначена і лінійна в межах області релевантності. Це припущення вірне лише для тих випадків, коли зміна випуску продукції фірми невелика в порівнянні з ємкістю ринку даної продукції. В іншому випадку порушується лінійність залежності між об’ємом випуску і виручкою. Всі витрати можна розділити на змінні і постійні. Насправді даний поділ потребує досить детального калькулювання та обліку витрат, що на практиці не завжди є можливим або доцільним. Постійні витрати не залежать від об’єму виробництва. Дуже важливе припущення, яке полегшує аналіз, але і обмежує область релевантності. Наприклад, об’єм випуску продукції обмежується наявними основними засобами: ні збільшувати їх кількість, ні брати основні засоби в оренду ми не можемо, адже це призведе до зростання постійних витрат. Більш реально виглядає припущення про те, що постійні витрати змінюються ступінчато. Змінні витрати на одиницю продукції залишаються незалежними від об’єму випуску. Насправді величина змінних витрат – це деяка функція від об’єму виробництва, так як існує ефект падіння крайньої продуктивності факторів виробництва
Категория: Доклады | Добавил: opteuropa | Теги: скачать реферат, доповідь з права., курсач, курсова, курсовая работа, лабораторна робота, дипломн, скачати доповідь, КОНТРОЛЬНА, магістерська
Просмотров: 124 | Загрузок: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно