| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Яким є порядок використання природних ресурсів, про які йдеться у задачі?
| [ Скачать с сервера (26.7 Kb) ] | 25.12.2017, 10:40 |
| 2. Яким є порядок використання природних ресурсів, про які йдеться у задачі? Природними ресурсами, про які йдеться у задачі виступають надра та підземні води. Відповідно до статті 1 Кодексу України Про надра (від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР) – далі по тексту Кодекс про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Відповідно до Водного кодексу підземні води належать до державного водного фонду України (п.2ст.5), а згідно з Кодексом про надра вони є частиною надр (ст..1) (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.12.94 №827). Окрім цього, у правовій позиції верховного Суду України зазначено, що прісні підземні води — це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра (Постанова ВСУ від 01.04.2015 р. №3-32гс15). Відповідно до ст. 13 Кодексу про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Статтею 23 Кодексу про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 м3 на добу. Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 м3 на добу, суб’єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу. 3. Які документи/дозволи і в якому порядку необхідно отримати для провадження такої діяльності в частині використання природних ресурсів? Відповідно до статей 48 та 49 Водного кодексу, спеціальне водокористування, тобто, у тому числі, забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб, здійснюється на підставі дозволу. Такий дозвіл, що має назву Дозвіл на спеціальне водокористування, видається, в залежності від водного статусу об’єкта, місцевими держадміністраціями або радами. При використанні підземних вод необхідно також погоджувати обґрунтування потреб у воді з Держгеонадрами або дочірніми підприємствами НАК «Надра України» за переліком, який затверджує Мінприроди. Окрім цього, підземні води, що вони є складовою водного об’єкта – водоносного горизонту, ще мають статус надр. А використання надр є предметом окремого правового регулювання, ключовим нормативно-правовим актом якого є Кодекс про надра. Відповідно до статті 21 Кодексу про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів. Отже, за загальним правилом, при видобуванні прісних підземних вод отримання спеціального дозволу, що має назву Дозвіл на користування надрами, є необхідним. Отримання дозволів на користування надрами регулюється Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (далі по тексту – Порядок). Відповідно до п.5 Порядку дозволи надаються на такі види користування надрами: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ); будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції. У той же час, Стаття 23 Кодексу про надра передбачає право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей без спеціального дозволу. Так, зазначена стаття містить норму, згідно з якою землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб. 4. Чи мали місце порушення законодавства про надра у наведеній ситуації? Стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середо¬вища» (далі по тексту – Закон) передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, — на пільгових умовах. Окрім цього, Статтями 68, 69 Закону встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим законом та іншим законодавством дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відповідно до положень стст.46, 48 Водного кодексу водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Так, в умовах задачі вказано, що Саранчук В. на належній йому земельній ділянці розпочав будівництво колодязя з метою використання підземних вод для побутових і господарських потреб за допомогою спеціального технічного пристрою (гідравлічного насосу). Також із умов задачі випливає, що громадянин здійснював будівництво колодязя для власних потреб, а не для ведення господарської діяльності. Статтею 23 Кодексу про надра зазначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. 5. Чи правомірно діяв інспектор? Стаття 61 Кодексу про надра визначає органи, що здійснюють державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною. Зокрема, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Так, місце Держгірпромнагляду та його повноваження визначені Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 408/2011. Так, відповідно до п.1 вищезазначеного Положення Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України (далі - Міністр). Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення. Пунктом 2 зазначено, що Держгірпромнагляд України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій України (МНС України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням. Відповідно до абз.21 п. 4 Положення Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своєї компетенції нагляд за проведенням робіт із розробки родовищ корисних копалин і будівництва підземних споруд, виконанням заходів із запобігання виникненню та усунення небезпечного впливу гірничих робіт на технічний стан будинків і споруд, а також за додержанням визначеного порядку забудови площ залягання корисних копалин, обсягів перероблюваної сировини, обгрунтованістю і своєчасністю їх списання. | |
| Просмотров: 459 | Загрузок: 13 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |