| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Контрольна робота З дисципліни: « Технологія продуктів мікробного синтезу »
| [ Скачать с сервера (96.5 Kb) ] | 06.04.2017, 17:48 |
| 1. Вимоги до біологічних агентів. Мікробіологічний та біохімічний контроль просівного матеріалу Номенклатура біологічних агентів, які використовуються в біотехнології, бурхливо розширюється: - клітини мікроорганізмів (бактерії, актиноміцети, гриби, найпростіші), тварини, рослини, у тому числі отримані методами генної та клітинної інженерії; - віруси, у тому числі бактеріофаги; - компоненти клітин: протопласти, мембрани, мітохондрії, хлоропласти, внутрішньоклітинні ферменти та ін; - позаклітинні продукти: ферменти, коферменти; - іммобілізовані клітини мікроорганізмів, тварин, рослин, їх компоненти та позаклітинні продукти. Найважливіше місце серед біологічних агентів займає найбільш традиційний з них – мікробна клітина. Загальні вимоги до біологічних агентів: 1. Висока швидкість росту. 2. Здатність до надсинтезу цільового продукту. 3. Здатність засвоювати і перетворювати на цільовий продукт широкий спектр субстратів. 4. Максимально можлива резистентність до дії зовнішніх факторів (коливання рівня рН, температури, інтенсивності аерації тощо). 5. Фагорезистентність. 6. Безпечність (нешкідливість) для людини [1]. Мікробіологічному контролю піддають посівний матеріал як на окремих стадіях виробництва, так і в готовому вигляді. Посівний матеріал не повинен бути забруднений сторонньою мікрофлорою, повинен містити певне число спор або клітин на одиницю маси, стійко зберігати генетично закладені в ньому властивості продукувати певні ферменти. Для проведення мікробіологічного контролю використовують спеціальні тверді поживні середовища: м`ясопептонний агар (МПА), картопляний агар, сусло-агар. Висів проводять на чашки Петрі і аналізують через 24—48 год. Готову посівну культуру контролюють на присутність сторонніх мікроорганізмів, на вміст конідій в 1 г культури і на здатність утворювати ферменти у виробничих умовах в процесі росту і розвитку (біохімічний контроль). Аналіз на зараження посівного матеріалу проводять за три доби до передачі його на виробництво. Контроль на зараження проводиться з середньої проби. У стерильну колбу з дотриманням правил асептики вносять близько 1 г посівного матеріалу, уточнюють масу проби і доливають до неї 100 мл стерильної води. Потім роблять ще одне розведення в 100 разів і висівають 0,1—0,2 мл на чашки Петрі з МПА або сусло-агаром. Контроль на бактеріальну мікрофлору проводять після 24-годинної інкубації при 37° із засіяних чашок Петрі з МПА, а на зараження сторонніми мікроміцетами та дріжджами визначають через 24—72 год на сусло-агарі, термостатованому при 30° С Наявність хоча б однієї сторонньої колонії у висіві дає право повністю вибракувати всю партію посівного матеріалу. Контроль конідієвиявлення проводиться в камері Горяєва підрахунком числа конідій при певному розведенні. Один грам посівної культури промивають 300 мл води. Посівний матеріал вважається якісним, якщо в 1 г його міститься 1—1,5 млрд. конідій, проте ця норма залежить від індивідуальних особливостей продуцента. Біохімічний контроль посівної культури проводиться засівом відповідного виробничого середовища на невеликих кюветах при поверхневому способі культивування. У готовій поверхневій культурі визначають ферментативну активність. Посівний матеріал вважається активним, якщо він забезпечує нормальну тривалість культивування на виробничому середовищі і досягнення максимального накопичення ферментів за цей термін [2]. 2. Загальні підходи біологічного одержання засобів захисту рослин. Існує ряд основних вимог, які висуваються до мікробних препаратів, а саме: - селективність (вибірковість) і висока ефективність дії, - безпека для людини, корисної флори і фауни, - зручність у застосуванні і виробництві, - тривале (не менш одного року) збереження цінних властивостей препарату і його мікроорганізма-продуцента, - добра змочуваність, якщо це порошкоподібний препарат і стабільність його суспензії, - прилипаємість до рослини, тривале утримання і збереження на ньому. У світі створено близько 50 мікробних препаратів (не враховуючи антибіотиків), призначених для захисту рослин і тварин від комах і гризунів. Велика частина з них виробляється на основі спорових ентомопатогенних бактерій [1]. Бактерії – найбільша і розповсюджена група облігатних і факультативних ентомопатогенів. З цієї групи найбільший інтерес представляють спорові бактерії, а з них Bacіllus thurіngіensіs. У світі вже створено близько 20 промислових форм препаратів, в основі яких міститься той чи інший різновид В. thurіngіensіs. Коротку характеристику ентомопатогенних препаратів подано у таблиці 1. Таблиця 1 Препарати мікроорганізмів проти шкідників рослин Назва препарату Мікроорганізм-продуцент Спектр дії Діючий чинник Ентобактерин В. thuringiensis var. dalleriae Чешуєкрилі: капустяна білянка, аблунева моль тощо. Ендотоксин (параліч), спори (прорастання і загибель комах) Дендробацилін В. thuringiensis var. dendrlimus Сибірський шовкопряд, молі, листовьортки тощо. Ендотоксин і спори Бітоксибацилін (БТБ) В. thuringiensis var. thurlngiensis Колорадський жук, широкий спектр інших шкідників Спори, ендотоксин, - екзотоксин (тератогенез) БІП – біологічний інсектицидний препарат В. thuringiensis var. Darmstadiensi Плодові молі, білянки Спори, ендотоксин Гомелін В. thuringiensis var. thurlngiensis Шкідники лісу: сосновий шовкопряд тощо Спори, ендотоксин Бактокуліцид В. thuringiensis Н14 Комарі і мошки Екзотоксин Дипел В. thuringiensis var. kurstaki Шкідники овочевих та технічних культур Ендотоксин Лепітоцид В. thuringiensis var. kurstaki Шкідники плодових і диких рослин Спори, ендотоксин Бактоспеїн В. thuringiensis var. thurlngiensis Шкідники овочевих культур Спори, ендотоксин Боверин Beauveria bassiana Колорадський жук, плодожерка Конідії і міцелій гриба У колишньому СРСР був розроблений ряд грибних препаратів, використовуваних для захисту рослин [3]. | |
| Просмотров: 411 | Загрузок: 14 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |