| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
«Міжнародні фінанси»
| [ Скачать с сервера (154.5 Kb) ] | 04.04.2017, 10:56 |
| Валютні ринки Світовий валютний (форексний) ринок включає окремі ринки, локалізовані в різних регіонах світу або центрах міжнародної торгівлі. На валютному ринку здійснюється широке коло операцій, пов'язаних із зовнішньоторговельними розрахунками, міграцією капіталу, туризмом, а такожстрахуванням валютних ризиків і проведенням інтервенційних заходів. З одного боку валютний ринок - це особливий механізм, який виступає посередником при купівлі-продажу іноземної валюти між банками, брокерами та іншими фінансовими інститутами. З іншого боку він обслуговує відносини між банками і клієнтами (корпоративними, урядовими й індивідуальними). Таким чином, учасниками валютних ринків є комерційні і центральні банки, урядові одиниці, брокерські організації, фінансові інститути, промислово-торгові фірми і фізичні особи, які оперують з валютою. При операціях з валютою широко застосовуються сучасні телекомунікації. Саме з цього валютні ринки називають системою електронних,телефонних і інших контактів між банками, пов'язаних із здійсненням операцій в іноземній валюті. Між регіональними валютними ринками, існує перелив коштів у залежності від поточної інформації і прогнозів провідних учасників ринку щодо можливого положення окремих валют. Виділяються такі найбільші регіональні валютні ринки, як Європейський (Лондон, Франкфурт на Майні, Париж, Цюріх) Американський (Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль) і Азіатський (Токіо, Гонконг, Сінгапур, Бахрейн). Річний обсяг угод на цих валютних ринках складає понад 250 трлн.дол. На цих ринках котируються ведучі валюти світу. Так як окремі регіональні валютні ринки знаходяться в різних годинних поясах, міжнародний валютний ринок працює цілодобово. Організація міжнародного валютного ринку Міжнародний валютний ринок - це найбільший фінансовий ринок в світі, на якому здійснюються міжнародна торгівля та обмін іноземних валют. Кожен день на ньому відбуваються угоди на десятки і навіть сотні мільярдів доларів. Міжнародний валютний ринок аж ніяк не централізоване захід, він діє через ряд численних установ, а беруть участь у ринковому процесі дилери і брокери зв'язуються один з одним за допомогою телексів,телефонів і телефаксів. Найбільш великі центри подібних заходів - це Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт - на - Майні і Токіо. Однак є й інші центри дрібніші. Інститути міжнародного валютного ринку Основні учасники торговельних угод на міжнародному валютному ринку - це великі комерційні банки, у багатьох випадках виконують функціїдилерів у ринковому процесі. У цій якості вони підтримують позицію двох чи більше валют, тобто володіють вкладами, вираженими в цих валютах. Наприклад, "Чейз Манхеттен Банк" має відділення в Лондоні та Нью-Йорку. Відділення в Нью-Йорку володіє депозитами в фунтах стерлінгів у лондонському відділенні, а відділення в Лондоні - депозитами в доларах в Нью-Йорку. Кожне з цих відділень може надати вкладникові іноземну валюту в обмін на місцевий внесок. На здійсненні цієї операції банк отримує прибуток як ділер, продаючи іноземну валюту за "ціною продавця", що трохи вище "ціни покупця", за якою банк купує валюту. Конкуренція між банками утримує розрив між "ціною покупця" та "ціною продавця" на рівні 1 відсотка для великих міжнародних ділових операцій. Іноді комерційні банки виступають у ролі брокерів. У цій якості вони не "підтримують позицію" по певних валютах, але тільки зводять разом продавців і покупців. Так, наприклад, яка-небудь англійська фірма може попросити лондонський банк виступити в ролі брокера при необхідній їй організації обміну доларів на фунти. Крім комерційних банків на міжнародному валютному ринку існує невелика кількість небанківських ділерів і брокерів. Комерційні банки використовують незалежних брокерів як посередників при укладенні значних оптових угод між собою. Кошти обміну 1. Телеграфні переклади - є основним засобом проведення міжнародних обмінних операцій. Припустимо, що деяка американська компанія продаламережі роздрібних магазинів у Великобританії партію медикаментів, оцінювану в 1000 доларів. Банк, на який замикаються операції цієї компанії, - це комерційний банк у Нью-Йорку. Цей нью-йоркський банк пошле телеграфне повідомлення Лондонському банку британської мережі роздрібної торгівлі, повідомляючи йому про необхідність помістити 1000 доларів на банківський рахунок нью-йоркського банку в його лондонському відділенні. Після цього банк Нью-Йорка надає постачальникові кредит на еквівалентну суму в доларах. Переказ грошових коштів за допомогою телеграфу звичайно здійснюється на перший або другий день, наступний за покупкою або продажем. 2. Переказні векселі. У разі продажу партії медикаментів операція може бути організована таким чином. По-перше, британська торговельна компанія отримає у своєму банку кредитну лист і перешле його американській фірмі - постачальнику. Отримання цього документа зобов'яже експортера виписати переказний вексель на британський банк. Цей переказний вексель - суть розпорядження, подібне банківському чеку, яке передбачає, що банк зобов'язаний заплатити експортеру певну кількість грошей. Експортер може потім продати цей вексель комерційному банку, отримавши натомість еквівалентну кількість доларів. Коли за цим векселем буде сплачено, комерційний банк отримає платіж у фунтах стерлінгів. Платіжний вексель може бути оплачений негайно або в певний момент у майбутньому - наприклад, через 30, 60 або 90 днів по тому. Якщо експортер виписує вексель, що підлягає оплаті через 90 днів, а наявні кошти потрібні йому негайно, він може знову звернутися за допомогою в комерційний банк. У цьому випадку комерційний банк придбає вексель з урахуванням дисконтної ставки, яка відображає переважаючу норму процента. Якщо комерційний банк, викупивши вексель, не хоче тримати його повні 90 днів, він може зробити наступний крок. Цей банк може зв'язатися з британським банком, на який виписано вексель, і зажадати підтвердження, що даний вексель буде оплачений в термін. Після отримання підтвердження вексель позначається як "акцептований вексель" і стає банківським акцептом, який може бути реалізований на відкритому ринку цінних паперів, багато в чому аналогічним чином як інші короткострокові цінні папери - казначейські векселі федерального уряду, комерційні цінні папери і т.д. 3. Валюта і дорожні чеки. Крім телеграфних переказів і переказних векселів невелика частка фінансових операцій на міжнародних ринках забезпечується власно валютою і дорожніми чеками. Нехай ви зібрались в Францію. Ви можете звернутися до ділера, що спеціалізується на торгівлі іноземною валютою, або у ваш банк і обміняти валюту США на французьку. Банк або ділер від цієї операції отримує прибуток за рахунок різниці в "ціні продавця" і "ціною покупця", багато в чому за своїм характером схожою з Видалення прибутку при здійсненні значних угод, що вимагають обміну банківськими вкладами. Проте при здійсненні невеликих валютних операцій такого роду розрив у ціні становить у середньому 4 - 5 відсотків, як це прийнято при здійсненні великих фінансових операцій на міжнародному валютному ринку. Туристи й мандрівники вважають, що дорожні чеки більш безпечні, ніж валюта. Вирушаючи до Франції, ви можете придбати дорожні чеки, деноміновані чи в доларах, або у франках, в комерційному банку або в компанії типу 'Американ експрес ". Власнику французького готеля, що бере дорожні чеки компанії "Америкен експрес" у вигляді плати за послуги, депонує їх у місцевому банку, отримуючи кредит у франках незалежно відтого, в якій валюті обчислена вартість чеку. Французький банк потім одержить долари або відповідну кількість франків в "Америкен експрес". Обмінний валютний курс Дилери і брокери на зовнішньому валютному ринку володіють безперервною, можна навіть сказати сьогочасної інформацією про будь-які зміни обмінних валютних курсів. Інші господарські агенти, чия потреба в цих знаннях не настільки оперативна, можуть почерпнути відповідну інформацію в розділі фінансової хроніки денних газет. Курси більшості валют даються за 2 попередніх робочих дня. Ці курси представлені звичайно 2-ма способами: 1) як число доларів, необхідних для придбання 1 одиниці іноземної валюти; 2) як число одиниць іноземної валюти, необхідний для отримання 1-го долара США. Для більшості валют наводиться тільки один курс - обмінний курс по касових операціях. Він застосовується для торговельних угод, які будуть укладені в період не більше 48 годин. Крім того, для великого числа іноземних валют наводяться також і обмінні курси по термінових операціях. Термінова угода - це контракт між банком і його клієнтом, за яким долари будуть обмінені на потрібну валюту в якийсь певний день в майбутньому за курсом, визначеним сьогодні. Різниця в обчисленні обмінних курсів по касових операціях і обмінних курсів по термінових операціях в будь-який обраний момент часу відбиває існуючу різницю між ринковими нормами відсотку в порівнюваних країнах. Облік платежів за міжнародними операціями Стандартний метод бухгалтерського обліку платежів по міжнародних торгових операціях полягає в перерахуванні загальним списком у взаємозалежних категоріях усіх джерел засобів та місць їх застосування в процесі переходу цих коштів з рук в руки. Імпорт та експорт товарів Більшість людей, розмірковуючи про процеси міжнародної торгівлі, насамперед згадують імпорт і експорт товарів. За 2 десятиліття - з 1965 по 1985 р. - експорт товарів із США швидко зростав; за цей період він зріс більш ніж у 2,5 рази в реальному обчисленні. Однак імпорт товарів у цей час ріс ще більше - до 1984р. в реальному обчисленні він досяг чотириразового рівня 1965р. Згідно сталої традиції експорт товарів, що є джерелом грошових коштів, притекающих в економічну систему, береться в бухобліку зі знаком "+". Навпаки, імпорт товарів, який сам по собі є використанням грошових коштів, береться зі знаком "-". Різниця між цими двома економічними змінними складає торговий баланс. | |
| Просмотров: 393 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |