| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Задачі з кримінального права
| [ Скачать с сервера (127.5 Kb) ] | 16.11.2017, 08:11 |
| Працiвник приватного пiдприємства Лосарев, дiзнавшись про те, що в сейфi бухгалтерiї пiдприємства є значна сума грошей, вирiшив їх викрасти. Розбивши шибку у вiкнi, вiн проник туди i з допомогою принесеного ломика намагався зламати замок сейфа. Проте йому вдалось лише вiдiгнути лiвий кут верхньої частини дверцят. Зрозумiвши, що вiдкрити сейф не вдасться, Лосарев пiшов додому. У сейфi було 170 тис. грн. Варiант. Лосареву вдалось вiдкрити сейф, але в ньому виявилось лише 50 грн., а решту грошей касир Наумова забрала додому, побоюючись, що їх можуть викрасти. Як квалiфiкувати дiї Лосарева? 1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин: 1. Дії Лосарева спрямовані на крадіжку великої суми грошей ( саме на це розповсюджується його умисел). Невдала спроба відкрити сейф свідчить про незакінчений замах на злочин ( крадіжка, що завдала збитків у значних розмірах.). Якщо сейф був би відкритим, але грошей там не було ( або тільки 50грн) – ознаки замаху на непридатний предмет злочину. 2. Проміжні висновки щодо видів та особливостей злочинів, ознаки яких вбачаються у діяннях суб’єктів. 2.1. Вчинені суб’єктом дії у поєднанні з іншими фактичними обставинами містять ознаки злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України з врахуванням ст.15 КК України. 3.Обгрунтування кримінально-правової кваліфікації ( кваліфікації злочинів) з використанням основних правозастосовних аргументів. 3.1. Щодо дій суб’єкта, що передбачені ч.3 ст.185 КК України, див. п.3, 7 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» 06.11.2009 N 10 3.2 Щодо кваліфікації дій особи з огляду на замах на крадіжку, див. п 4 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» 06.11.2009 N 10 4. Обґрунтування кримінально - правової кваліфікації з позиції теорії кримінального права. Щодо дій суб’єкта, що передбачені ч.3 ст.185 КК України, слід зазначити наступне: Відповідно до ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України «3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому….» Частина 1 ст. 185 КК визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. З об’єктивної сторони крадіжка належить до злочинів з матеріальним складом. Тому крім діяння (таємного викрадення), обов’язковими її ознаками є позитивна ма¬теріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також причинний зв’язок між цією шкодою і таємним викраденням. Крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і наявності реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби та ін. Із суб’єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел (див. ч. 2 ст. 24 КК): особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду. Обов’язковими суб’єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спону¬кання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - зба¬гатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Суб’єктом крадіжки є фізична осудна особа, яка досягла 14 років до моменту вчинення крадіжки. Частина 3 ст. 185 КК передбачає крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або таку, що завдала значної шкоди потерпілому . Крадіжка, поєднана з проникненням в житло, інше приміщення чи сховище, перед¬бачає визначення, по-перше, ознак «житло», «інше приміщення», «сховище»; по-друге, ознак «проникнення». Тільки сукупність цих ознак дає можливість кваліфікувати крадіжку за ч. 3 ст. 185 КК. Житло - це приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживан¬ня людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). До житла дорівнюються і його складові частини, де може зберігатися майно (балкон, льох тощо), за винятком господарських приміщень, не пов’язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо). Приміщення - це різного роду споруди, будови, в яких постійно чи тимчасово знаходиться майно: крамниця, елеватор, база, промислове підприємство, музей тощо. Інше сховище - поняття широке - будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо). Це може бути контейнер, товарний вагон, охоронюваний загін та ін. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів тощо). Обов’язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у осо¬би права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно. Із суб’єктивної сторони проникнення вчинюється обов’язково з метою крадіжки. Якщо особа увійшла у приміщення не з метою крадіжки, але, перебуваючи там, вчи¬нила крадіжку, то ознаки проникнення не буде. Відповідно до ст.15 Кримінального кодексу України «1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. 2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. 3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.» За умовами задачі, Лосареву вдалося тільки відігнути кут сейфа,сам сейф відкрити він не зміг, отже, не довів крадіжку до кінця. В даному випадку є ознаки незакінченого замаху на злочин - Лосев не зміг відкрити сейф і заволодіти грошима. Якби Лосарев відкрив сейф, а грошей там було тільки 50грн- в такому разі є ознаки замаху на непридатний предмет ( кваліфікація залишається). Відносно значного розміру шкоди, у випадку наявності грошей в сейфі, слід зазначити , що відповідно до ч.2 Примітки 2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Податковому кодексі України «якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.» Отже, штрафи, визначені Кримінальним кодексом України за вчинення злочинів, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення за вчинення відповідних порушень, розраховуються виходячи із розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 гривень. В свою чергу, здійснюючи кваліфікацію діяння, наприклад згідно положень, наведених у примітці до ч.2 статті 185 Кримінального кодексу України, необхідно щорічно на підставі п.п.169.1.1. п.169.1 ст. 196 ПКУ визначати суму, яка приймається за неоподатковуваний мінімум доходів громадян. За умовами задачі, в сейфі знаходилось 170тисгрн, що можна ввжати значним розміром з огляду на положення КК та ПКУ, 5. Формула кримінально-правової кваліфікації. Дії Лосарева слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 з урахуванням ч.2, 3 ст.15 КК України ( ч.2, або 3 залежно від того, відкрив чи не відкрив сейф Лосарев). 6. Юридичне формулювання обвинувачення. 1. Лосарев вчинив незакінчений замах на крадіжку в значних розмірах поєднану з незаконним проникненням в приміщення, чи інше володіння особи. Задача 24. Ковальов, Мороз та Чорномор, вiдбуваючи разом покарання за вчиненi ранiше розбiйнi напади, домовились пiсля звiльнення з мiсць позбавлення волi об’єднатися в озброєну групу для здiйснення нападiв на «заможних» працiвникiв торгiвлi. Чорномор, який звiльнився на кiлька мiсяцiв ранiше, отримав завдання вiд керiвника групи Ковальова до моменту звiльнення його i Мороза здобути зброю, пiдшукати ще кiлька осiб, а також визначити майбутнi жертви нападiв. Звiльнившись з мiсць позбавлення волi, Чорномор iз Зборовським та Макаровим напали на спiвробiтника мiлiцiї, заподiявши йому ножем кiлька поранень, i заволодiли пiстолетом. Невдовзi всi троє були затриманi. При затриманнi працiвники мiлiцiї вимушенi були застосувати зброю, внаслiдок чого Чорномора i Макарова було поранено. Чи є в діях зазначених осіб ознаки закінченого складу злочину (бандитизм)? 1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин: 1. 1. Ковальов в даному випадку виступає як підбурювач та організатор створення банди та подальшого нападу на міліціонера. Чорномор, Зборовський та Макаров є співвиконавцями злочину. Умисел Ковальова розповсюджувався на дії Чорномора, Зборовського та Макарова ( оскільки саме він розпорядився добути зброю). 1.2. Напад на працівника міліції був скроєний саме з метою заволодіння зброєю. З умов задачі не зрозуміло, який характер поранень отримав міліціонер, але з огляду на те, що поранень було кілька, слід вбачати в даному випадку замах на життя міліціонера . Крім того, напад було скоєно з метою заволодіння зброєю для вчинення майбутніх злочинів. 2. Проміжні висновки щодо видів та особливостей злочинів, ознаки яких вбачаються у діяннях суб’єктів. 2.1 Вчинені суб’єктами дії у поєднанні з іншими фактичними обставинами містять ознаки злочинів сукупності злочинів, передбачених п.9ч.2 ст.115, ч.3ст.262, ч.1 ст.263, ст.257 КК України з врахуванням ст.27 , ч.3 ст.28 КК України. 3.Обгрунтування кримінально-правової кваліфікації ( кваліфікації злочинів) з використанням основних правозастосовних аргументів. 3.1. Щодо кваліфікації дії суб’єктів за п. 9 ч.2 ст.115 КК України див. п.13 ППВСУ « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» 07.02.2003 N 2 3.2. Щодо кваліфікації дій суб’єктів за ч.3ст.262, ч.1 ст.263 КК України див. п.1, п.18 ППВСУ « Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» 3.3.Щодо кваліфікації дій за ст.257 КК України див. п.17 ППВСУ «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» 23.12.2005 N 13 4. Обґрунтування кримінально - правової кваліфікації з позиції теорії кримінального права. 4.1 Щодо дій суб’єктів за п. 9 ч.2 ст.115 КК України, слід зазначити наступне: З умов задачі слідує, що Чорномор, Зборовський та Макаров напали на працівника міліції з метою заволодіння табельною зброєю. Слід зазначити, що з умов задачі не зрозумілого щодо наслідків нападу, але з огляду на застосування ножа і кількість ударів ( декілька) можна вважати в даному випадку замах на вбивство. В даному випадку має місце певна конкуренція норм. Так, відповідно до ст.348 КК України «Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку.» В даному випадку, слід зазначити, що стаття 348 КК є спеціальною нормою щодо п. 8 ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку). Згідно із загальною теорією кваліфікації злочинів при кон¬куренції загальної та спеціальної норми перевага надається спеціальній нормі, отже, вбивство або замах на вбивство зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 348 КК осіб за наяв¬ності умов, передбачених ст. 348 КК, повністю охоплюються цією статтею. Разом з тим, посягання на життя працівника правоохоронного органу з метою заволодіння табельною зброєю слід кваліфікувати за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК як вбивство з метою по¬легшити вчинення іншого злочину і за ч. 3 ст. 262 КК як розбій з метою викрадення вогнепальної зброї. Відповідно до п.13 ППВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» 07.02.2003 N 2 «3. За п. 9 ч. 2 ст. 115 КК настає відповідальність за умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення. Для кваліфікації умисного вбивства як такого, що вчинене з метою приховати інший злочин, не має значення, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК і за пособництво в тому злочині, який приховувався. Дії винного кваліфікуються як умисне вбивство з метою полегшити вчинення іншого злочину незалежно від того, був цей злочин вчинений чи ні.» Відносно ж дій суб’єктів за ч.3 ст.262 КК України, слід зазначити, що відповідно до п.17-18 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» «Відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службової особи своїм службовим становищем за ст. 262 КК настає незалежно від місця вилучення цих предметів. Під викраденням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, радіоактивних матеріалів слід розуміти протиправне таємне чи відкрите, в тому числі із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства, їх вилучення у юридичних або фізичних осіб незалежно від того, законно чи незаконно ті ними володіли. 18. Розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів утворює склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.» 4.3. Слід також зупинитися на ознаках бандитизму, що є в діях зазначених осіб. Статтею 257 КК України передбачено, що бандитизмом є організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею напад. Бандитизм становить окремий різновид спільної злочинної діяльності, специфіч¬ними проявами якої в цьому разі є організація озброєної банди та участь у ній або у вчинюваному нею нападі. Бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу або злочинну орга¬нізацію, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Відповідно до п.17 ППВСУ «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» «Бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу або злочинну організацію, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об'єднання набуло всіх обов'язкових ознак банди. При цьому не має значення, передувала створенню банди стадія існування об'єднання як організованої групи або злочинної організації чи банда одразу була створена як така. Якщо перший, а також наступні злочини були вчинені до набуття об'єднанням усіх обов'язкових ознак банди, ці злочини за наявності до того підстав необхідно визнавати такими, що вчинені організованою групою чи злочинною організацією. Оскільки ст. 257 КК передбачено відповідальність за організацію банди, а не за організаційну діяльність щодо її створення, дії обвинувачених можна кваліфікувати як закінчений бандитизм лише у випадках, коли банду дійсно було організовано. Організаційна ж діяльність, яка не дала такого результату, може розцінюватись як замах на бандитизм.» Отже, в даному випадку слід зазначити про присутність всіх ознак,що характеризують утворення банди. Обов’язковими ознаками банди є: 1) кількісна ознака - наявність у ній кількох (трьох і більше) суб’єктів злочину; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) загальна мета учас¬ників угруповання - вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 5) спосіб вчинення злочину - напад на підприємства, установи, органі¬зації чи на окремих осіб. Озброєність банди означає озброєність її учасників або хоча б одного з них (в останньому випадку інші учасники мають знати про це й усвідомлювати можливість застосування зброї під час нападів) (п. 18 зазначеної ППВСУ). При цьому учасники банди могли озброїтись як до створення банди, так і в процесі її організації (п. 19 за¬значеної ППВСУ). Для відповідальності за бандитизм немає значення, законним чи незаконним було володіння зброєю. Дії ж учасників банди, пов’ язані з незаконним носінням, зберіганням, ремонтом та передачею (один одному) предметів, якими вона озброєна, є складовими елемен¬тами бандитизму і додаткової кваліфікації за ст. 263 КК не потребують (п. 21 зазна¬ченої ППВСУ). Сама по собі наявність зброї у групи і використання її при нападі, за відсут¬ності інших ознак банди, не утворює бандитизм. Обов’язковою ознакою організації банди є мета цієї діяльності - вчинення на¬падів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб (п. 18 зазначеної ППВСУ). Об’єктивна сторона бандитизму може виявитися у трьох формах: 1) органі¬зація озброєної банди для нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 2) участь у такій банді; 3) участь у вчинюваному бандою нападі. Для складу бандитизму досить вчинення хоча б однієї з цих дій. Організацією озброєної банди для нападу на підприємства, установи, органі¬зації чи на окремих осіб належить визнавати створення озброєної організованої групи чи озброєної злочинної організації для відповідного нападу (п. 19 зазначеної ППВСУ). Організація такого об’єднання утворює склад бандитизму незалежно від того, чи встигли його учасники здійснити хоча б один із намічених нападів (п. 18 зазначеної ППВСУ). Участь в озброєній банді слід розуміти не тільки як безпосереднє здійснення нападів, а й як сам факт вступу особи до неї чи вчинення будь-яких дій, спрямованих на створення сприятливих умов для її функціонування (надання транспорту, примі¬щень, здійснення фінансування та матеріально-технічного забезпечення, постачання зброї, підшукання об’єктів для нападу, зберігання зброї, злочинно набутого майна, коштів тощо). Проте в будь-якому разі участь у банді (як форма бандитизму) обов’язково передбачає членство особи в цьому об’ єднанні, яке набувається шляхом вступу до останнього. Вчинення зазначених дій особою, яка не є учасником банди, належить розцінювати як пособництво у бандитизмі (п. 23 зазначеної ППВСУ). З умов задачі виходить, що Ковальов в даному випадку виступає як організатор та підбурювач по відношення до Чорномора, Зборовського, Макарова Так, відповідно до ч.3, 4 ст.27 Кодексу «3. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. 4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.» Слід зазначити, що його умисел розповсюджувався на всі подальші дії Чорномора, Зборовського та Макарова( за умовами задачі, саме Ковальов наказав дістати зброю, а також, підшувати ще виконавців злочину і вибрати майбутніх жертв для нападу). Отже. в даному випадку Ковальов розумів, яким саме чином його подільники «дістануть зброю» Щодо Чорномора, Зборовського та Макарова, слід зазначити їх роль у співучасті як співвиконавців злочину ( нападу на міліціонера). Крім того, в момент отримання зброї, утворилась озброєна банда, яка мала всі ознаки: 1) кількісна ознака - наявність у ній кількох (трьох і більше) суб’єктів злочину; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) загальна мета учас¬ників угруповання - вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 5) спосіб вчинення злочину - напад на підприємства, установи, органі¬зації чи на окремих осіб. 5. Формула кримінально-правової кваліфікації. 5.1 Дії Ковалева слід кваліфікувати за п.9 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15ч.3 ст.262, ч.1 ст.263, ст.257 з врахуванням ч.3, 4 ст.27, 33, 34, ч.3 ст.38 КК України 5.2. Дії Чорномора, Зборовського, Макарова слід кваліфікувати за п.9 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, ч.3 ст.262, ч.1 ст.263, ст.257 з врахуванням ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, 33, 34 КК України 5.3 Дії Мороза слід кваліфікувати за ст.257 з врахуванням ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 КК ч.2 ст.15 України. 6. Юридичне формулювання обвинувачення. 6. Ковальов у сукупності злочинів вчинив рецидив злочинів, а саме замах на організацію банди, в формі організторства та підбурення вчинив замах на вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення, розбійний напад з метою заволодіння зброєю. Чорномор, Збровський та Чорномор у сукупності злочинів вчинили рецидив злочинів, а саме : в формі співучасті - замах на вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення, розбійний напад з метою заволодіння зброєю, бандитизм. Мороз вчинив рецидив злочину а саме: замах на бандитизм. | |
| Просмотров: 3392 | Загрузок: 71 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |