| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Курсова робота з дисципліни «Економічний аналіз» на тему: «Нематеріальні активи»
| [ Скачать с сервера (8.56 Mb) ] | 02.04.2017, 13:58 |
| ВСТУП В сучасних умовах ринкових відносин, що швидко розвиваються, у складі майна підприємства з’являється саме така нова, специфічна категорія засобів виробництва, яка не має натурально-речової форми - нематеріальні активи. Такий вид активів використовується у діяльності підприємства поряд з основними засобами і має досить відчутний вплив на виробництво продукції. Вперше цей термін було введено в 1988 році. Сучасний рівень розвитку суспільного виробництва характеризується все більшою комп’ютеризацією всіх галузей народного господарства країни, рішенням принципово нових задач обліку, аналізу, контролю та управління. Отже, все більшого значення набувають саме ті засоби виробництва, які ми не можемо відчувати, але які відіграють дедалі більшу роль в економічному житті нашої держави. На сьогоднішній день вже неможливо навіть уявити собі нормальне функціонування будь-якої фірми чи організації без об’єктів нематеріальних активів - чи то програмного забезпечення для ЕОМ, чи то будь-якого виду прав, тощо, що робить аналіз ефективності використання нематеріальних активів на підприємстві особливо актуальним. Певний внесок у рішення і розробку теоретичних і практичних положень щодо обліку та аналізу нематеріальних активів внесли відомі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: В.П. Астахов, І.О. Бланк, С.В. Валдайцев, Н.Г. Виговська, С.Ф. Голов, А.П. Грінько, В.І. Єфіменко, В.П. Завгородній, С. Я. Зубілевич, Л.М. Котенко, М.Ю. Манухіна, Б.Л. Межеров, Ю.І. Осадчий, В.М. Пархоменко, В.Ф. Палій, О.А. Підопригора, В.І. Подільський, Г.В. Савицька, Р.С. Сайфулін, В.В. Сатовський, А.Д. Святоцький, В.В.Сопко, Н.М. Ткаченко, М.О. Федотова, Н.В. Чебанова, А.Д. Шеремет та інші. В літературних джерелах достатньо приділено дослідженню змісту та класифікації нематеріальних активів, проте майже відсутні детальні методики аналізу ефективності їх використання. Мета роботи – проаналізувати нематеріальні активи та ефективність їх використання на підприємстві харчової промисловості. Завдання роботи: - розглянути сутність та класифікацію нематеріальних активів підприємства; - з’ясувати особливості аналізу нематеріальних активів підприємства; - проаналізувати динаміку, структуру та ефективність використання нематеріальних активів ПАТ «Миронівського заводу круп та комбікормів»; - визначити напрямки ефективної політики управління нематеріальними активами на підприємстві. Предмет роботи – механізм аналізу нематеріальних активів на підприємстві харчової промисловості. Об’єкт роботи – нематеріальні активи ПАТ «Миронівського заводу круп та комбікормів». РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА 1.1. Зміст та класифікація нематеріальних активів підприємства Поява в Україні такого об’єкта бухгалтерського обліку, як "нематеріальні активи", є свідченням реформування економіки нашої держави. Становлення нематеріальних активів як самостійного об’єкта обліку та економічного аналізу відобразилося, передусім, у неоднозначності трактування самого терміна "нематеріальні активи". Нематеріальні активи являють собою особливий вид капітальних вкладень. Їхня цінність полягає в тому, що вони слугують довгостроково та приносять доход користувачу. Ці засоби не мають фізичної форми, проте їх вартісна оцінка досить матеріальна. Їх цінність полягає у довгострокових правах чи перевагах, яких вони надають своєму власникові. Нематеріальні активи - це умовна вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, довгострокові вкладення у придбання об’єктів промислової та інтелектуальної власності, права на здійснення окремих видів діяльності, права оренди будівель, споруд, приміщень, права власності на квартири, а також інші аналогічні майнові права, що визнаються об’єктом права власності конкретного підприємства і приносять йому доход або створюють умови для його одержання [26, с. 197]. П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [10] передбачено, що до нематерiальних активiв вiдносяться: об’єкти iнтелектуальної власностi, об’єкти права користування природними ресурсами та майном, об’єкти права користування економiчними, органiзацiйними та iншими вигодами. Пiд нематерiальними активами розумiють немонетарний актив, який не має матерiальної форми, може бути iдентифiкований (вiдокремлений вiд пiдприємства) та утримується пiдприємством з метою використання понад один рiк (або один операцiйний цикл, якщо вiн перевищує рiк) для виробництва, торгiвлi, в адмiнiстративних цiлях тощо. До числа найбiльш розповсюджених нематерiальних активiв треба вiднести придбанi пiдприємством за плату патенти, лiцензiї, авторськi права, програмне забезпечення обчислювальної технiки, права на користування землею, водою та iншими природними ресурсами, права на об’єкти промислової власностi, права на винаходи, промисловi зразки, товарнi знаки, права на “ноу-хау”, тобто технiчний досвiд або секрети виробництва. Пiдставою для оприбуткування нематерiальних активiв є документи, якi описують об’єкт або порядок його використання, а також документи, якi пiдтверджують тi чи iншi майновi права пiдприємства, тобто будь-який об’єкт нематерiальних активiв повинен iснувати в об’єктивнiй формi. Придбанi (створенi) нематерiальнi активи зараховуються на баланс пiдприємства за первiсною вартiстю. Первiсна вартiсть придбаних нематерiальних активiв складається з цiни (вартостi) придбання (крiм отриманих торгових знижок), мита, непрямих податкiв, що не пiдлягають вiдшкодуванню, та iнших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням i доведенням до стану, в якому вони придатнi для використання за призначенням. Первiсна вартiсть нематерiальних активiв, придбаних в наслiдок обмiну на подiбний об’єкт, дорiвнює залишковiй вартостi переданих нематерiальних активiв. Первiсною вартiстю безоплатно отриманих нематерiальних активiв є їх справедлива вартiсть на дату отримання. Первiсною вартiстю нематерiальних активiв, внесених до статутного капiталу пiдприємства, вважається узгоджена засновниками (учасниками) пiдприємства їх справедлива вартiсть. Первiсна вартiсть нематерiальних активiв, створених пiдприємством, включає прямi витрати на оплату працi, прямi матерiальнi витрати, iншi витрати, безпосередньо пов’язанi зi створенням цих нематерiальних активiв i приведенням їх до стану, придатного для використання за призначенням (оплата реєстрацiї юридичного права, амортизацiя патентiв, лiцензiй та iн.). Бухгалтерський облiк нематерiальних активiв ведеться на paxунку 12 “Нематерiальнi активи”. За дебетом рахунку 12 “Нематерiальнi активи” вiдображаються придбанi або отриманi внаслiдок розробок нематерiальнi активи, якi враховуються за первiсною вартiстю та дооцiнкою таких активiв. За кредитом цього рахунка вiдображаються вибуття внаслiдок продажу, безоплатної передачi або неможливостi отримання пiдприємством у подальшому економiчних вигод вiд його використання та сума уцiнки нематерiальних активiв. Аналiтичний облiк нематерiальних активiв ведеться за видами та по окремих об’єктах [25, с. 88]. У бухгалтерському облiку об’єктом облiку є право власностi на торговельну марку. Згiдно з п. 5 ПБО 8 «Нематеріальні активи» права на торговельну марку (знаки для товарiв i послуг) належать до об’єктiв нематерiальних активiв. Але при цьому слiд мати на увазi, що вартiсть видання й витрати на створення торговельних марок (товарних знакiв) не визнаються нематерiальними активами, а вiдображаються у складi витрат вiдповiдного звiтного перiоду (п. 9 ПБО 8 «Нематеріальні активи»). Нематерiальнi активи згiдно з пунктами 10 та 11 ПБО 8 «Нематеріальни активи» зараховуються на баланс пiдприємства за первiсною вартiстю, що складається з: - вартостi придбання; - мита; - суми непрямих податкiв, якi не пiдлягають вiдшкодуванню (наприклад, сума ПДВ при придбаннi неплатником ПДВ); - iншi витрати, безпосередньо пов’язанi зi створенням нематерiальних активiв i доведенням до стану, в якому вони придатнi для використання за призначенням. Таблиця 1.1 Оцінка нематеріальних активів у обліку та звітності по П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» Дата здійснення оцінки Нематеріальний актив створений власними силами отриманий іншим шляхом з оплатою грошовими коштами в обмін на подібний актив в обмін на неподібний актив безплатно як внесок до статутного капіталу при об’єднанні підприємств В обліку При первісному визнанні (на дату здійснення господарської операції) Первісна вартість Прямі витрати на оплату праці + + прямі матеріальні витрати + + інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього активу Ціна придбання – – отримані знижки + + непрямі податки та мита, що не відшкодовуються + + інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням активу та доведенням його до стану придатності для використання за призначенням Залишкова вартість переданого активу (якщо вона дорівнює справедливій) Справедлива вартість переданого активу (якщо вона менше його залишкової вартості) Справедлива вартість переданого активу +(–) отримана (передана) сума грошових коштів Справедлива вартість Справедлива вартість, узгоджена з засновниками (учасниками) Справедлива вартість В обліку (подальші витрати) Протягом звітного року Первісна вартість нематеріального активу + Витрати на удосконалення нематеріальних активів, підвищення їх можливостей і терміну корисної експлуатації, які сприяють збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод У фінансовій звітності (балансі) На дату балансу Балансова вартість = Первісна (переоцінена) вартість – Знос (переоцінений знос) Щодо торговельної марки, то її первiсна вартiсть мiститиме: - суму зборiв, сплачених при реєстрацiї; - суму держмита при одержаннi свiдоцтва; - вартiсть послуг патентного повiреного; -вартiсть послуг рiзних фахiвцiв (плата рекламному агентству за розробку, послуги дизайнерiв тощо). Право власностi на торговельнi марки, як й iншi нематерiальнi активи, пiдлягає амортизацiї. Згiдно з пунктами 25 - 31 ПБО 8 «Нематеріальні активи» пiдприємство самостiйно встановлює строк корисного використання нематерiальних активiв, ураховуючи такi фактори: - строки використання подiбних активiв; - моральний знос, що передбачається; - правовi або iншi подiбнi обмеження щодо строкiв використання; -очiкуваний спосiб використання нематерiального активу пiдприємством; - залежнiсть строку корисного використання нематерiального активу вiд строку використання iнших активiв пiдприємства. При цьому нематерiальнi активи з невизначеним строком корисного використання не амортизуються. До них належать активи, щодо яких пiдприємство не визначило обмеження строку, протягом якого очiкується збiльшення коштiв (або їх еквiвалентiв) вiд використання таких нематерiальних активiв. Нарахування амортизацiї цих активiв провадиться починаючи з мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому їх введено у господарський оборот [24, с. 35]. Поцес прийняття рішення з приводу віднесення активу до складу нематеріальних можна схематично зобразити наступним чином (рис. 1.1): Рис. 1.1 Ознаки нематеріальних активів Таким чином, склад нематеріальних активів — це сукупність прав підприємства розпоряджатися об’єктами інтелектуальної та промислової власності та переваг підприємства у порівнянні з іншими суб’єктами підприємницької діяльності: - матеріальними активами є права на ті або інші об’єкти нематеріального характеру, а не самі об’єкти; - права, що визначаються як нематеріальні активи, можуть виникати тільки з договорів (авторський договір, ліцензійний договір, договір закупівлі-продажу тощо), оскільки саме зі змісту договорів випливає, що підприємство набуває тих або інших прав і привілеїв. У цьому випадку дуже важливо, щоб у договорі були чітко визначені умови, при яких особа, що придбає ці права, може ними користуватися; - права, що зараховуються на баланс як необоротні нематеріальні активи — це тільки ті права, що забезпечують можливість одержання в майбутньому багатократної економічної вигоди. Правова база щодо прав інтелектуальної власності, користування майном та іншими правами знаходиться у стадії становлення. Нове законодавство звужує склад нематеріальних активів, зараховуючи витрати зі створення багатьох об’єктів на витрати звітного періоду. Унікальні об’єкти нематеріальних активів часто не враховуються і у балансі, або їхня облікова вартість набагато нижче ринкової вартості, що приводить до заниження майнового стану підприємств. Причиною такої ситуації є, насамперед, відсутність стандартів оцінки вартості нематеріальних активів. В теорії регулювання нематеріальних активів використовуються наступні законодавчо-нормативні документи (табл. 1.2). Таблиця 1.2 Нормативно-правова база з обліку нематеріальних активів № з\п Нормативний документ Короткий зміст 1 2 3 1. Податковий кодекс України Визначає загальні засади оподаткування в Україні 2. Господарський кодекс України Регламентує в т.ч. права власності на нематеріальні активи 3. Цивільний кодекс україни Регламентує в т.ч. права власності на нематеріальні активи 4. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІv Визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні 5. Закон України „Про податок на прибуток” № 334/94-ВР від 28.12.94 р. зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 01.07.2004 р. № 1957-ІV Визначає валові доходи та валові витрати, питання оподаткування прибутку підприємств в залежності від одержаного доходу 6. Закон України № 3792-ХII вiд 23.12.93 р. “Про авторське право i сумiжнi права” Реглментує відносини авторського права та суміжних прав як нематеріальних активів 7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом МФУ №291 від 30.11.99р. Визначає рахунки бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про діяльність підприємства із застосуванням міжнародних стандартів і запроваджується на підприємстві за рішенням керівника 8. Наказ МФУ про затвердження „Інструкції про використання рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу та господарських операцій підприємств та організацій” від 30.11.1999 р. № 291 Встановлює призначення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань та фактах фінансово-господарської діяльності підприємств 9. П(с)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом МФУ від 31 березня 1999 р. №87 Визначається мета, склад та принципи підготовки фінансової звітності, вимоги до визначення і розкриття її елементів 10. Наказ Мiнфiну України № 242 вiд 18.10.99 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 8 “Нематерiальнi активи” Мість засади обліку НМА 11. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затв. наказом МФУ від 29.12.2000 р. № 356 Надаються рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку 12. Наказ МФУ про затвердження „Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку” від 24.05.95 р. № 88 Визначає перелік документів, необхідних для забезпечення записів бухгалтерського обліку 13. Наказ Мiнфiну України № 1327 вiд 16.11.2009 р. “Про затвердження Методичних рекомендацiй з бухгалтерського облiку нематерiальних активiв” Надаються типові бухгалтерські проведення з обліку НМА 14. Iнструкцiя з iнвентаризацiї основних засобiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, грошових коштiв i документiв та розрахункiв”, затверджена наказом Мiнфiну України вiд 11.08.1994 р. № 69 Регламентує порядок проведенні інвенатризації, в т.ч. НМА 15. Наказ Міністерства культури і туризму в Україні «Про затвердження Методичних рекомендацій з обліку нематеріальних активів кіновиробництва» від 02.04.2008 р. № 353/0/16-08 Містить рекомендації з обліку НМА сфери кіновиробництва Класифікація нематеріальних активів наводиться в Інструкції № 291: 121 «Права користування природними ресурсами», 122 «Права користування майном», 123 «Права на знаки для товарів і послуг», 124 «Права на об’єкти промислової власності», 125 «Авторські та суміжні з ними права», 126 «Гудвіл», 127 «Інші нематеріальні активи». Таблиця 1.2 Класифікація об'єктів нематеріальних активів, котра може використовуватись для вивчення стану нематеріальних активів по різним напрямам. Ступінь участі в господарській діяльності Функціонуючі Не функціонуючі Ступінь визначення строку корисної дії Зі встановленим строком Без встановленого строку Ступінь впливу на фінансові результати Що впливають безпосередньо Що впливають опосередковано Ступінь актуальності Актуальні на даний час Морально застарівші Ступінь ліквідності Неліквідні Обмежено ліквідні Ліквідні У фаховій літературі існують різні підходи до змісту поняття “нематеріальні активи” та їх складових. У визначеннях економічної сутності робиться наголос на різних аспектах прояву їх нематеріальної природи і не охоплюється в комплексі весь спектр аспектів економіко-правового тлумачення нематеріальних активів. За результатами критичного аналізу критеріїв віднесення об’єкта до нематеріальних активів в літератури визначено юридичні та економічні критерії, згідно з якими об’єкти можуть бути визнані нематеріальними. За юридичними критеріями під нематеріальними активами визнають права, які виникають з ліцензійних, авторських та інших угод, а не самі ліцензії, програмні продукти, товарні знаки тощо. Права та інші нематеріальні активи можуть також виникати у підприємства за результатами укладання угод цивільно-правового характеру, якими є, зокрема, авторські угоди, угоди з виконання науково-дослідницьких робіт. Нематеріальні активи є довгостроковими та нематеріальними тільки у фізичному розумінні. Вони обліковуються за вартістю придбання, тобто, за сумою, що була фактично сплачена за них. Деякі види нематеріальних активів такі, як "ціна фірми", торгові марки та ін. можуть надходити на підприємство за дуже низькою ціною або ж взагалі безкоштовно. Надалі, не дивлячись на їх зростаючу вартість, вартість їх у балансі не змінюється. Якщо ж нематеріальні активи було куплено в іншої сторони за ціною, що встановлена на ринку, то вони відображаються у балансі за ціною придбання. До основних видів нематеріальних активів у міжнародній практиці належать: Права на об’єкти власності - винаходи, промислові зразки, товарні знаки і торгові марки, права користування природними ресурсами тощо; Ділова репутація фірми - гудвіл; Ноу - хау; Організаційні витрати і витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи [19, с. 23]. У пункті 8 МСБО 38 «Нематеріальні активи» говориться: „Якщо витрати на нематеріальний актив спочатку визнані як витрати підприємством, що звітується, у попередніх річних фінансових звітах або в проміжних фінансових звітах, МСБО 38 «Нематеріальні активи» забороняє підприємству визнавати такі витрати частиною собівартості нематеріального активу на більш пізню дату”. Та ж теза повторюється і у пункті 59 МСБО 38 «Нематеріальні активи» . Його відгуки відчуваються в пункті 8 вітчизняного П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», де сказано, що „минулі” витрати не визнають у майбутньому нематеріальним активом. Проведені дослідження в літературі нематеріальних активів показали, що використання методів витратного підходу можливе лише відносно окремих об′єктів. Більшість нематеріальних активів промислових підприємств не має в Українї аналогів, тому застосування методів ринкового підходу не можливе. Для оцінки ринкової вартості всіх нематеріальних активів з метою подальшого їх аналізу автором використані методи доходного підходу: капіталізації прибутку і надлишкового прибутку. Незважаючи на простоту розрахунку вище зазначеними методами, необхідно обгрунтування ставки дисконту, яка враховує величину специфічних ризиків використання нематеріальних активів. 1.2. Особливості аналізу нематеріальних активів підприємства Для аналізу нематеріальних активів розробляють систему економічних показників, які характеризують статику (стан) і динаміку (рух) об'єкта, який вивчають. Особливе значення для аналізу мають показники ефективності використання нематеріальних об'єктів, що відображають рівень їх впливу на фінансовий стан і фінансові результати діяльності підприємства. На основі даних приміток до річної фінансової звітності (форма №5) можна провести аналіз динаміки змін в обсязі нематеріальних активів усього і за видами за звітний період порівняно з даними базового періоду. Розрахунок ефективності використання нематеріальних активів пов'язаний з великими труднощами і потребує комплексного підходу. Ефект від придбання підприємством права використання запатентованого виробничого досвіду і знань, програмного забезпечення, а також ноу-хау (незапатентованого досвіду) можна визначити лише за результатами реалізації підприємством продукції, виробленої з використанням ліцензії і ноу-хау. Однак обсяг продаж залежить від багатьох інших чинників (ціни, попиту, якості товару), і виявити дію кожного з них дуже важко. Таблиця 1.3 Показники ефективності використання НМА Ефективність придбання ліцензії і ноу-хау залежить також від розмірів одноразових виплат за них; від термінів фінансування й обсягу капітальних вкладень підприємства у виробничий та інші фонди; поточних витрат, пов'язаних з виготовленням і збутом ліцензованої продукції. Розрахунок економічного ефекту (Е) використання ліцензії і ноу-хау за період Т можна розрахувати за формулою: Е = ∑(Rt-St)/(1+Р), де: Т — період використання ліцензії; Rt - вартісна оцінка результату використання ліцензованої технології у році t; St - витрати, пов'язані з використанням ліцензованої технології у році t; р - ставка дисконтування (зведення різночасових витрат до порівнянного за часом). Витрати, пов'язані з використанням ліцензій, складаються з двох частин: а) патентів за право користування ліцензіями, здійснюваних у формі одноразових або періодичних фіксованих платежів, або платежів у формі відрахувань з прибутку або обсягу реалізації ліцензованої продукції; б) поточних витрат на виробництво і збут ліцензованої продукції. Кінцевий ефект використання нематеріальних активів відображається у загальних результатах господарської діяльності: зниженні витрат на виробництво, зменшенні обсягів збуту продукції, зростанні прибутку, підвищенні платіжності і стійкості фінансового стану. Враховуючи це, основним принципом управління динамікою нематеріальних активів є формула: потрібно збільшувати темпи зростання віддачі капіталу. Інакше кажучи, у динаміці темпи зростання виручки від реалізації продукції або прибутку мають випереджувати темпи зростання нематеріальних активів. Зростання частки нематеріальних активів в активах (необоротних активах) підприємства сприяє збільшенню норми прибутку у виручці від реалізації товарів. Основним чинником зростання дохідності є збільшення фондовіддачі нематеріальних активів і підвищення рентабельності реалізації. Кількісний вплив цих чинників можна визначити за допомогою прийому ланцюгових підстановок або будь-якого іншого відомого прийому факторного аналізу. | |
| Просмотров: 1642 | Загрузок: 79 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |