| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА ЙОГО КОМП'ЮТЕРИЗАЦІЯ АМОРТИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА ПП «ЛІКОМ»
| [ Скачать с сервера (2.58 Mb) ] | 11.08.2017, 13:01 |
| ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА ЙОГО КОМП'ЮТЕРИЗАЦІЯ АМОРТИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА ПП «ЛІКОМ» 10 1.1. Характеристика ПП «Ліком», його виробнича структура та схема управління 10 1.2. Організація обліку на ПП «Ліком» та коментар його облікової політики 13 1.3. Бухгалтерський облік амортизації нематеріальних активів ПП «Ліком» 26 1.4. Сучасні комп'ютерні технології ведення обліку амортизації нематеріальних активів на ПП"Ліком"………………………………………………………………… 42 РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА АУДИТ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ЛІКОМ» ТА АМОРТИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 52 2.1. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПП «Ліком» за 2010-2011рр. 52 2.2 Теоретичні основи та практичний економічний аналіз амортизації нематеріальних активів ПП «Ліком» за 2010-2011 рр 62 2.3. Теоретичні основи аудиту нематеріальних активів ……………….…………….69 РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПП "ЛІКОМ"…………………………………75 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………88 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 91 Додатки 96 ВСТУП Актуальність теми, предмет, об'єкти дослідження, мета та основні завдання. Виробничо-господарська діяльність і фінансовий стан підприємств формуються під впливом різних факторів та умов. До них відносяться в тому числі рівень забезпечення нематеріальними активами, ефективність їх використання, ступінь зносу, правильність оцінки тощо. Найбільш ефективним інструментом фінансування оновлення нематеріальних активів, насамперед є амортизація. Але незадовільне використання її потенціалу, зумовило появу тенденції до збільшення ступеня зносу нематеріальних активів, навіть при наявності значних обсягів інвестицій в основний капітал. Саме тому сучасні напрями розвитку економіки України потребують від керівників підприємств поглибленого аналізу своєї фінансово-економічної діяльності, пошуку внутрішніх резервів для оптимізації процесу нарахування амортизації, знань сучасної законодавчої бази та економізації нематеріальних активів, в тому числі і нематеріальних активів. Певний внесок у рішення і розробку теоретичних і практичних положень бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту нематеріальних активів внесли відомі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: Л.М. Чернелевський, Н.І. Беренда, Н.Г. Слободян, Н.М. Ткаченко, В.П. Астахов, І.О. Бланк, Н.Г. Виговська, В.І. Єфіменко, В.П. Завгородній, Л.М. Котенко, М.Ю. Манухіна, Ю.І. Осадчий, В.Ф. Палій, Р.С. Сайфулін, В.В.Сопко, Л.З. Шнейдман, Л.П. Янчева, Х.А. Андерсон, Д. Колдуелл, Хендриксен Э.С., Ван Бреда М.Ф., Уолл Н., Маркузе Я. та інші. Вагомий внесок у розвиток теорії амортизації, дослідження тенденцій обсягів її нарахування зробили такі вчені як Л.Городянська, А. Бєлоусов. Головні напрямки реформування амортизаційної політики досліджують В. Парнюк, П. Орлов, П. Житний, Є. Петрикова. Що стосується удосконалення документального оформлення процесу нарахування амортизації, то свої ідеї пропонує до уваги А. Бєлоусов, С. Сажинец. Метою даної роботи є дослідження методичних аспектів обліку, аналізу та аудиту амортизації нематеріальних активів на підприємстві, виявлення основних проблем, які пов’язані з питанням амортизації та розробкою пропозицій щодо їх подолання. Мета роботи обумовила вирішення таких завдань: 1. Розкрити організацію обліку на підприємстві, визначити основні засади облікової політики підприємства. 2. Визначити особливості фінансового обліку амортизації нематеріальних активів 3. Охарактеризувати відображення у фінансовій, податковій та статистичній звітності обліку амортизації нематеріальних активів. 4. Описати сучасні комп’ютерні технології ведення обліку нематеріальних активів. 5. Здійснити загальну характеристику та проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності ПП «Ліком» за 2010-2011рр. 6. Здійснити практичний економічний аналіз нарахування амортизації нематеріальних активів. 7. Визначити теоретичні основи проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту амортизації нематеріальних активів на підприємстві. 8. Охарактеризувати державний контроль та відповідальність за невиконання норм чинного законодавства у сфері обліку амортизації нематеріальних активів. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів обліку і аудиту нарахування амортизації нематеріальних активів. Об’єктом дослідження виступає процес обліку і аудиту нарахування амортизації нематеріальних активів у приватному підприємстві «Ліком», яке має відокремлений баланс і займається дистриб’юторською діяльністю у сфері реалізації продуктів харчування. Інформаційною базою дослідження виступають наукові розробки вітчизняних і зарубіжних економістів, положення і стандарти діючого облікового, патентно-правового, податкового й іншого законодавства, які регламентують порядок обліку нематеріальних активів, міжнародні стандарти оцінки нематеріальних активів, монографії, навчальні посібники, підручники, бюлетені органів статистики. Також інформаційною базою виступали матеріали об’єкту дослідження: фінансова, податкова та статистична звітність, дані бізнес-планів, результати власних досліджень. Вирішення поставлених завдань досягнуто на основі застосування загальнонаукових методів (історико-логічного, системного аналізу, спостереження, узагальнення, синтезу, абстракції, конкретизації); специфічних прийомів наукового дослідження (класифікації, групування, порівняння, середніх величин, узагальнюючих економічних показників, економіко-статистичних; експертних оцінок). Розкриття економічної сутності предмета дослідження. На сучасному етапі розвитку ринкової економіки науково-технічний прогрес знаходить своє відображення в якісних змінах структури життєво необхідних ресурсів підприємства, відбувається підвищення ролі нематеріальних (інформаційних) активів підприємства. Нематеріальні активи виступають як складова частина ресурсного потенціалу підприємства, для якої характерно: можливість приносити прибуток протягом тривалого періоду часу, відсутність матеріальної основи, складність визначення майбутнього прибутку, його використання [60,C.170]. На наш погляд нематеріальні активи це економічна категорія, яка враховує знання, досвід, потенційні можливості, зацікавленість і гнучкість працівників та керівництва; системи і бази даних; рівень технічного та технологічного оснащення; лояльність клієнтів; наявність патентів та брендів й інші активи, які не відображені у бухгалтерському обліку, однак є ключовими факторами ефективного економічного розвитку підприємства. На думку багатьох вчених, відмінними ознаками нематеріальних активів є: відсутність матеріальної основи, в той же час їх здатність приносити дохід власнику; неможливість виділення із загальної маси майна підприємства або відособлення в самостійний вид майна; багатоцільовий характер використання; тривалість експлуатації, що дає змогу враховувати їх у складі довгострокових інвестицій як позаобігові активи; підвищений ступінь ризику в прагненні одержати дохід від їх застосування; відсутність корисних доходів [56,C.180]. Згідно пп. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами [2]. Основи формування і розкриття у фінансовій звітності інформації про нематеріальні активи містяться в Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку № 8 «Нематеріальні активи», затвердженому наказом Мінфіну України № 242 від 18 жовтня 1999 року. Цей документ подає таке визначення: нематеріальним активом є немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду понад одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [11]. Багато об’єктів, що відображаються на балансі підприємства, за своєю природою нематеріальні, але не всі вони відносяться до нематеріальних активів (наприклад, дебіторська заборгованість чи витрати майбутніх періодів). Тому для наочності представимо визначення нематеріального активу таким чином: 1. Нематеріальні активи - це будь-які активи, що не мають матеріальної форми, за винятком: грошових коштів (готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання); їхніх еквівалентів (короткострокових високоліквідних фінансових інвестицій, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості); дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошів (сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату). 2. Нематеріальними активами вважаються тільки ті з них, які можна ідентифікувати. Ідентифікованими вважаються придбані активи, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу, встановлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (п. 1 П(С)БО 19). Простіше кажучи, ідентифікованими нематеріальними активами називають такі нематеріальні активи, що можуть бути придбані чи продані окремо від інших активів підприємства. До ідентифікованих нематеріальних активів відносяться патенти, торгові марки, авторські права й ін. До неідентифікованих нематеріальних активів відноситься гудвіл, і саме тому П(С)БО 8 не поширюється на гудвіл та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. 3. Нематеріальні активи утримуються підприємством з метою використання протягом періоду понад одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік). Отже, економічна природа нематеріальних активів проявляється в тому, що вони є одним із видів ресурсів підприємства, являють певні права та переваги, які дозволяють власнику здійснювати підприємницьку діяльність з метою отримання економічних вигід [18,C.31]. Незважаючи на відсутність матеріальної форми, нематеріальні активи стають відчутними тільки в самому процесі виробництва і реалізації продукції, здійснення управлінської діяльності. Саме у поєднанні із засобами та предметами праці і робочою силою проявляється ефект від їх використання. В Україні одночасно використовують два різних підходи до визначення і класифікації нематеріальних активів: вітчизняні положення бухгалтерського обліку та міжнародні стандарти фінансової звітності. Положення П(С)БО 8 виокремлює такі групи НМА [11]: 1. Права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища (енергетичними, рослинними ресурсами й ін.), геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо). 2. Права користування майном, наприклад: а) право користування земельною ділянкою (право користування своєю або чужою земельною ділянкою (іншим нерухомим майном), що полягає в можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку та трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо); б) право користування будівлею; в) право на оренду приміщень. 3. Права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо). 4. Права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо). Найчастіше право на перелічені об’єкти засвідчується: а) патентом - охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки до центрального органу виконавчої влади в сфері правової охорони об’єктів промислової власності [25,C444]; б) ліцензією - дозволом власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах. 5. Авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні дій, програми для ЕОМ, бази даних тощо). Авторське право надає право публікувати, продавати та іншим способом контролювати літературні, музичні й інші твори протягом життя автора і 70 років після його смерті (майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання; права виробників фонограм та відеограм - протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису)). 6. Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (капітальні інвестиції в придбання, створення і модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося). 7. Інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності НМА класифікують за шістьма основними категоріями [5]: 1. Нематеріальні активи, пов’язані з ринком. Активи, що найбільше використовуються в маркетингу, при просуванні товарів і послуг. Наприклад, торгові марки, фірмові імена, газетні заголовки, доменні імена. 2. Нематеріальні активи, пов’язані з замовником. Утворюються в результаті взаємодії з партнерами. Наприклад, список замовників (клієнтів), невиконаних замовлень. 3. Нематеріальні активи, пов’язані з мистецтвом. Авторські права на літературні, музичні твори, картини, фотографії, відео та аудіовізуальні матеріали. 4. Нематеріальні активи, пов’язані з договором (контрактом). Репрезентують вартість прав, що випливають з договору (контракту). Наприклад, франшиза (спеціальний вид ліцензування, коли компанія - власник відомої торгової марки надає іншій компанії право розміщувати цю торгову марку на своїй продукції, але при цьому одержує право контролю за якістю та іншими характеристиками продукції компанії-франчайзера), ліцензії, дозвіл на будівництво, право на радіомовлення. 5. Нематеріальні активи, пов’язані з технічними та прикладними науками, інновацією та технічним прогресом. Наприклад, запатентовані технології та секрети виробництва. 6. Гудвіл. Його називають найнематеріальним з нематеріальних активів через те, що він просто "вбудований" в підприємство. Гудвіл можна продати тільки разом з підприємством. Всі нематеріальні активи, які важко ідентифікувати або оцінити, відносять до гудвілу [43,C.89]. Класифікаційні ознаки НМА наведені у Додатку Б. Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації нематеріальні активи, як і основні засоби, поступово зношуються. Знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість нематеріальних активів. Важливість та доцільність нарахування амортизації вчені розглядали починаючи з І-ІІ ст. Кожен з них трактував амортизацію та методи її нарахування по-різному. Сьогодні бухгалтери багатьох країн світу досліджують стародавні записи та книги, аналізують кращі бухгалтерські ідеї. З кожним роком з’являється все більше публікацій, пов’язаних з історичним розвитком бухгалтерської науки. Багато авторів по-різному визначають таку економічну категорію як амортизація нематеріальних активів. Розглянемо деякі з них. Таблиця 0.1. Погляди вітчизняних авторів на поняття «Амортизація» № Автор Визначення За видами витрат Брігхем Ю., Ерхард М. Відповідні витрати на створення нематеріальних активів, які були сформовані на фірмі в минулому на початку строку реалізації проекту Ковальова А.,Лапуста М. Грошове вираження зносу нематеріальних активів в процесі їх виробничого функціонування Ткаченко Н.М. Витрати, які скорочують базу оподаткування (і зменшують податок) [53,C.90] За шляхами відтворення Павлюк І.М. Поступове перенесення вартості нематеріальних активів на продукцію, яка виробляється [48,C.41] Чумаченко М.Г. Процес перенесення вартості основних засобів і нематеріальних активів на продукцію, яка виготовляється та реалізовується залежно від ступеня її зношування, джерело фінансування простого, а частково і розширеного відтворення і обігу за рахунок виручки від реалізації продукції [58,C.11] За обліком Хомін П.Я. Амортизація визнається в якості витрат, виходячи з розміру амортизаційних відрахувань, які визначаються, виходячи з вартості активів, які амортизуються, строку корисного використання і прийнятих організацією способів нарахування амортизації [55,C.23] В бухгалтерському обліку амортизацію нематеріальних активів необхідно розглядати як процес перенесення їх початкової вартості на собівартість продукції, робіт та послуг з метою нагромадження капіталу для заміни зношення об’єктів. У П(С)Б0 7 «Основні засоби» термін «Амортизація» має таке значення — систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [10]. Водночас, хотілося звернути увагу на те, що у П(С)БО 7 амортизацію визначено як процес. Проте термін «амортизація» не тільки на практиці, але й у стандартах бухгалтерського обліку використовують скоріше для виразу суми, на яку періодично зменшується вартість, що амортизується. Знос нематеріальних активів – сума амортизації об’єкта нематеріальних активів з початку його корисного використання [7]. Огляд законодавчо-нормативної бази наведено в таблиці 0.2. Таблиця 0.2. Законодавчо-нормативна база № з/п Назва і номер документу Зміст 1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" затверджене Наказом Міністерства Фінансів №242 від 08.10.99 р. визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. 2 Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. 3 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій. 5 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій; встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб 6 Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків; встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу 7 Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності , на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів. 8 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів розроблено з метою надання методичної допомоги для кращого розуміння та практичного застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи». У Методичних рекомендаціях наводиться кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з відображення первісної вартості нематеріальних активів, їх переоцінки, зміни корисності, удосконалення, переведення до групи вибуття та інших типових господарських операцій з нематеріальними активами. РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ , БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА ЙОГО КОМП'ЮТЕРИЗАЦІЯ АМОРТИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПП «ЛІКОМ» 1.1. Характеристика Приватного підприємства «Ліком», його виробнича структура та схема управління Об’єктом дослідження виступає Приватне підприємство «Ліком» - ексклюзивний дистриб’ютор торгової марки Жако, Першої зефірної фабрики. Місцезнаходження підприємства: Україна, Київська область, м. Київ, Радищева провулок 3, поштовий індекс 03124, код ЄДРПУ 30638249 Компанія займається продажем продуктів харчування таких торгових марок як Жако, Нестле, Нескафе, Світоч, Натс, Мівіна, Торчин продукт, Бистров, Несквік тощо. Підприємство діє на вітчизняному ринку вже 15 років і має ряд переваг: оперативність (навчені менеджери), маркетинг (команда торгових представників і супервайзерів, якість продукції (контроль зберігання і доставки), доставка (власний автопарк), склад (зберігання продукції), національні торговельні мережі (Метро, Фуршет, Велика Кишеня, Материк і т.д.), робота з приватними підприємцями (магазини, торгові точки), регіональні точки продажу (робота з регіональною дилерською мережею). Компанія має у своєму розпорядженні розвиту інфраструктуру по обслуговуванню своїх клієнтів, починаючи із заявки продукції, і закінчуючи її доставкою транспортом компанії в будь-яке зручне для замовника час. Отже, головною метою діяльності ПП «Ліком» є здійснення торгівельної діяльності продуктами харчування, виробничо-господарської діяльності, комплексне дослідження ринку надання дистриб’юторських послуг населенню, підприємствам, організаціям, здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Основний вид діяльності – оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування відомих торгових марок світу та України. ПП «Ліком» є юридичною особою за законодавством України, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, круглу печатку, штампи зі своїм найменуванням, та інші реквізити. Підприємство для досягнення мети своєї статутної діяльності має право від свого імені укладати договори, контракти, набувати майнові та особисті майнові права і нести обов'язки, бути позивачем у суді, арбітражному, громадському судах. Підприємство не відповідає по зобов'язаннях держави, так само і держава не відповідає по зобов'язаннях товариства. Підприємство може створювати філії та представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи на території України та за її межами. Філії і представництва товариства діють від його імені на підставі положень про них, затверджених товариством, а дочірні підприємства на підставі статутів, затверджених товариствам. Управління ПП «Ліком» здійснюється відповідно до положень Статуту. Оперативне управління підприємством здійснює генеральний директор. Директор затверджується засновником. Трудові відносини директора із засновником регулюються контрактом та нормами, передбаченими законодавством України. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, які віднесені Статутом до компетенції засновника. За порушення умов контракту сторони несуть повну відповідальність. Для виконання функцій управління ПП «Ліком» створюється керуюча система – апарат управління. Під структурою апарату управління розуміємо кількість і склад ланцюгів і ступенів управління, їх підпорядкованість і взаємозв’язок. Організаційна структура управління - одна з головних елементів управління організацією [45, c.39]. На структуру апарату управління ПП «Ліком» впливають такі фактори: характер ринку продуктів харчування і його інфраструктура; форми організації управління продажами: лінійна, лінійно-функціональна, матрична; відповідність між централізованою і децентралізованою формами управління; рівень механізації та автоматизації управлінських робіт, кваліфікація працівників тощо. Організаційна структура управління ПП «Ліком» має наступний вигляд (рисунок 1.1.2): основу діяльності ПП «Ліком» становлять виробничі процеси, які виконуються в певних підрозділах. Склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства. Тому виробничі підрозділи ПП «Ліком» - це відділи та обслуговуючі служби (прямо чи опосередковано), що беруть участь у виробничому процесі, тобто безпосередньо у процесі дистрибутивної діяльності. Зв'язки між ними взяті в сукупності складають його виробничу структуру, яка наведена на рис. 1.1.1 Таким чином, об’єкт дослідження – вертикально інтегрована організація. Рис. 1.1.1 Виробнича структура ПП «Ліком» Рис. 1.1.2 – Організаційна структура управління ПП «Ліком» 1.2 Організація обліку на підприємстві та коментар його облікової політики На ПП «Ліком», де є значний обсяг облікових робіт, застосовується предметна структура, яка сприяє ефективній роботі апарату, більшій оперативності виконання облікових робіт і підготовки звітності, спеціалізації та підвищенню рівня кваліфікації облікових працівників. Бухгалтерія ПП «Ліком» має такі сектори: сектор праці й заробітної плати, який здійснює облік виробітку і розрахунків із заробітної плати, облік розрахунків з депонентами, за податками, з органами соціального страхування, а також складає звітність з праці, фонду її оплати; сектор фінансового обліку, який веде облік оборотних активів і запасів, веде розрахунки з постачальниками, контролює стан складського обліку, здійснює інвентаризацію та складає встановлену звітність; здійснює облік затрат на виробництво, складає калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), виявляє результати роботи виробництва, інвентаризує незавершене виробництво, складає звітність про виробництво і собівартість продукції; здійснює облік коштів у касі й банку, розрахункових і кредитних операцій, підзвітних сум та контролює додержання платіжної дисципліни; сектор обліку відвантаження і реалізації готової продукції та її реалізації, який веде облік надходження готової продукції на склади підприємства, її відвантаження і реалізацію, веде розрахунки з покупцями та замовниками і складає звітність про обсяги реалізації. Роботу кожного сектору очолює старший бухгалтер. Структура облікового апарату тісно пов'язана з розподілом обов'язків між конкретними обліковими працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність і права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, необхідної для потреб управління підприємством. Розподіл обов'язків між конкретними виконавцями є прерогативою головного бухгалтера, якого призначає на посаду і звільняє з посади власник (керівник) підприємства. За функціональними обов'язками працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за погодженням головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання. За умови сформованої структури бухгалтерського апарату підприємства та розподілу обов'язків між окремими його працівниками організовується документообіг, тобто шлях проходження документа від його складання до здачі в архів. У графіку документообігу вказується призначення документа, хто і коли його складає, хто підписує, які показники контролює, коли і кому передає, наступне використання документа. Графік документообігу затверджується головним бухгалтером, який і здійснює контроль за його дотриманням. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер, який може має заступника. Структура бухгалтерії наведена рис.1.2.1 Рис.1.2.1 Структура бухгалтерії ПП «Ліком» Кількісний та якісний склад бухгалтерії визначається штатним розписом і затверджується окремим наказом керівника підприємства. Права й обов'язки головного бухгалтера та всіх посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» Наказом «Про облікову політику» та затвердженими посадовими інструкціями. Згідно Наказу «Про облікову політику» головний бухгалтер підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних із недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжок і псування цінностей підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства (якщо вони є); розробляє та забезпечує дотримання єдиних організаційних та методичних основ ведення бухгалтерського обліку всіма структурними підрозділами підприємства. Розпорядження головного бухгалтера, які стосуються становлення та здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, є обов'язковими до виконання усіма структурними підрозділами й всіма працівниками підприємства. Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства, призначеним на відповідну посаду власником(ми) підприємства. За відсутності головного бухгалтера вищезазначені обов'язки та відповідальність покладаються на його першого заступника. У разі відсутності з поважних причин і головного бухгалтера, і його першого заступника - на іншого працівника бухгалтерії, згідно з окремим письмовим розпорядженням керівника підприємства. Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється посадовими інструкціями, які затверджуються керівником підприємства. Заступник головного бухгалтера відноситься до категорії спеціалістів, приймається на посаду та звільняється з неї наказом директора підприємства. Заступник головного бухгалтера безпосередньо підпорядковується головному бухгалтеру. Заступник головного бухгалтера: здійснює контроль за роботою з ведення бухгалтерського обліку зобов'язань і господарських операцій (реалізація послуг, розрахунків з постачальниками та замовниками за нада; веде оперативний облік надходжень і платежів грошових коштів, здійснювати обов'язковий продаж частини валютної виручки, розміщує вільні грошові кошти на банківських депозитних внесках, складає щомісячні оперативні дані про рух грошових коштів за транзитним і поточними рахунками підприємства; бере участь у розробці та здійсненні заходів, спрямованих на дотримання фінансової дисципліни та раціональне використання ресурсів; за узгодженням з головним бухгалтером і з дозволу директора надає кредиторам, інвесторам, аудиторам та іншим користувачам бухгалтерської звітності зіставну і достовірну бухгалтерську інформацію про стан розрахунків з дебіторами і кредиторами; здійснює листування з партнерами, готує необхідну інформацію з питань, що стосуються взаєморозрахунків; бере участь у визначенні змісту основних прийомів і методів ведення обліку і технології обробки бухгалтерської інформації; готує дані по відповідних ділянках бухгалтерського обліку для складання звітності; стежить за збереженням бухгалтерських документів, оформлює їх у відповідності зі встановленим порядком для передачі до архіву; бере учать: у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, здійснення режиму економії і заходів щодо вдосконалення документообігу; у розробці та впровадженні прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку на основі застосування сучасних засобів обчислювальної техніки; у проведенні інвентаризацій грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей; виконує роботи з формування, ведення і зберігання бази даних бухгалтерської інформації, вносить зміни до довідкової та нормативної інформації, використовуваної при обробці даних; бере участь у формуванні постановки завдань або окремих їх етапів, що вирішуються за допомогою обчислювальної техніки, визначає можливість використання готових проектів, алгоритмів, пакетів прикладних програм, що дозволяють створювати обґрунтовані системи обробки бухгалтерської інформації; Працівники сектору праці та ЗП (бухгалтери) підпорядковуються головному бухгалтеру та його заступнику. У секторі працює бухгалтер, основними обов’язками якого є: самостійно і в повному обсязі веде облік коштів, трудових ресурсів, робочого часу, оплати праці та відрахувань у соціальні фонди найманих робітників клієнтів за прийнятою на підприємствах клієнтів формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємств і технології оброблення даних; за погодженням з керівником структурного відділу подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками і платежами, а також для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань; здійснює кадрове діловодство підприємств, закріплених за відповідним працівником, відповідно до Кзпп України, трудового законодавства; здійснює облік робочого часу та відповідно до нього нарахування заробітної плати найманих працівників підприємств та організацій; слідкує за повним та своєчасним перерахуванням податків та інших обов’язкових платежів до бюджету підприємств-клієнтів; робота з клієнтами для забезпечення виконання планових бюджетних показників діяльності напрямку бухгалтерського обслуговування; забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку; готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку; здійснює проведення перевірок, та контролює їх перебіг у державних фондах соціального страхування в обсязі, виконуваної працівником роботи, відповідних підприємств; проводить архівування справ-документів підприємств, після проведення їх ліквідації у відповідних державних структурах, а також інших підприємств, за дорученням свого керівника; забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом встановленого терміну; веде попереднє обговорення та вирішення процедурних питань з уповноваженими представниками підприємств та організацій, закріплених за бухгалтером сектору, щодо вирішення питань своєчасної сплати бухгалтерського обслуговування перед підприємством, а також відпрацьовує відповідну заборгованість та до 05 числа місяця кожного місяця та подає зазначений звіт генеральному директору; бере участь у підготовці пропозицій щодо: внесення змін до обраної облікової політики, удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу; забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, регулювання діяльності підприємства та інших питань, пов'язаних з інформацією про фінансове становище підприємства та результати його діяльності; постійно ознайомлюється та вивчає нові нормативно-методичні та довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку, використовуючи при цьому наявні ресурси ПП «Ліком»; виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника відділу. Зразки підписів відповідних осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до відповідних структурних підрозділів. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на досліджуваному підприємстві «Ліком» здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку. Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності. Наказ про облікову політику ПП «Ліком» наведено в Додатку А. Основні положення облікової політики ПП «Ліком»: 1. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і на виконання пункту 4 статті 8 Закону про бухоблік встановлено з 1 січня 2010 року в ПП «Ліком» таку форму організації бухгалтерського обліку: 1.1. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер: 1.1.1. Головний бухгалтер підприємства може мати заступника (заступників). Їх кількість визначається штатним розписом підприємства. 1.1.2. Кількісний та якісний склад бухгалтерії визначається штатним розписом і затверджується окремим наказом керівника підприємства. 2. Встановлено, що права й обов'язки головного бухгалтера та всіх посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом про бухоблік, цим наказом та затвердженими посадовими інструкціями: 2.1. Відповідно до пункту 7 статті 8 Закону про бухоблік, головний бухгалтер підприємства: 2.1.1. Забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлені строки фінансової звітності; 2.1.2. Організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій (йому відомих); 2.1.3. Бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних із недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжок і псування цінностей підприємства; 2.1.4. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства (якщо вони є); 2.1.5. Розробляє та забезпечує дотримання єдиних організаційних та методичних основ ведення бухгалтерського обліку всіма структурними підрозділами підприємства. 2.2. Розпорядження головного бухгалтера, які стосуються становлення та здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, є обов'язковими до виконання усіма структурними підрозділами й всіма працівниками підприємства. 2.2.1. Цим наказом головний бухгалтер наділяється правом другого підпису, який він ставить на первинних бухгалтерських документах, реєстрах бухгалтерського обліку та відповідних звітах, згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до цього наказу. 2.3. Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства, призначеним на відповідну посаду власником(ми) підприємства, згідно з переліком питань, наведених у пункті 2.1 цього наказу. 2.3.1. За відсутності головного бухгалтера вищезазначені (див. п. 2.1 цього наказу) обов'язки та відповідальність покладаються на його першого заступника. 2.3.2. У разі відсутності з поважних причин і головного бухгалтера, і його першого заступника - на іншого працівника бухгалтерії, згідно з окремим письмовим розпорядженням керівника підприємства. 2.3.3. Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється посадовими інструкціями, які затверджуються керівником підприємства. 3. Затверджено перелік посадових осіб, які наділяються правом дозволу на проведення господарських операцій. Зразки підписів відповідних осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до відповідних структурних підрозділів. | |
| Просмотров: 807 | Загрузок: 13 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |