| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Поняття бюджетного процесу
| [ Скачать с сервера (58.3 Kb) ] | 02.04.2017, 12:35 |
| Вступ Українське фінансове законодавство інтенсивно почало формуватися на початку дев’яностих років двадцятого століття. І протягом всього часу існування піддається змінам і доповненням. Фінансове законодавство в Україні не є на сьогодні достатньо систематизованим і кодифікованим. Разом з тим, досягнення стійкого економічного зростання в Україні, стабільного соціально-економічного розвитку держави неможливо без створення оптимальної системи бюджетних відносин. Подальший розвиток економіки і поліпшення добробуту населення в усіх куточках нашої держави може бути досягнутий тільки за умови вдосконалення бюджетної і податкової політики. На сьогодні фінансове право і разом з цим бюджетний процес потребують термінового вирішення актуальних проблем, що обумовлюють необхідність розбудови адекватного фінансово-бюджетного механізму, який є інструментом реалізації бюджетної політики держави і взаємопов’язаний з бюджетом. Протягом декількох років в Україні здійснюється реформування бюджетної системи. Останнім часом в Україні зроблені кроки щодо уточнення напрямку видаткових і доходних повноважень органів влади різних рівнів, завершено перехід до казначейського обслуговування виконання бюджету. Урядом України велика увага приділяється реформуванню бюджетного процесу в Україні, що спрямована на підвищення результативності бюджетних витрат і оптимізацію управління бюджетними засобами на всіх рівнях бюджетної системи України. Проте, процесуальні норми бюджетного права України потребують подальшої систематизації, розвитку і вдосконалення. Таким чином економіко-правові фактори, що наведені вище, обумовлюють актуальність даної роботи. Об’єктом даної роботи є бюджетно-процесуальні правові відносини, що визначають склад суб’єктів стадій бюджетного процесу, порядок прийняття ними рішень, регулюють порядок формування та виконання Державного бюджету України за чинним законодавством. Предметом дослідження стали положення національного законодавства, у сфері регулювання бюджетно-правових відноси, що виникають між органами державної влади в процесі реалізації стадій бюджетного процесу. Метою роботи є проведення комплексного аналізу механізму бюджетного процесу за законодавством України, розкрити порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету за чинним бюджетним законодавством України. При написані роботи були застосовані такі методи як: • Діалектичний • Формально-логічний • Порівняльного аналізу • Логіко-юридичний Формування ринкової моделі економіки України потребує вдосконалення фінансового механізму в державі і, зокрема, бюджетного процесу як складової частини цього механізму. Без аналізу бюджетного процесу, без усвідомлення його змісту та сутності неможливо об’єктивно оцінити реальний стан правового регулювання бюджетної діяльності з метою його подальшого вдосконалення. Розділ І. Поняття бюджетного процесу 1.1.Поняття та зміст бюджетного процесу Проблема визначення поняття бюджетного процесу має як теоретичне, так і практичне значення. Її вирішення надасть можливість охарактеризувати бюджетний процес як самостійне правове явище і як складну структуровану конструкцію. Зазначена проблема знайшла своє нормативне відображення в Бюджетному кодексі України, а також у межах вже здійснених досліджень. В юридичній літературі були спроби дати визначення поняття бюджетного процесу. Так, більшість учених правознавців визначає бюджетний процес, використовуючи його нормативне визначення, тобто як основану на правових нормах діяльність органів держави і місцевого самоврядування зі складання, розгляду проекту бюджету, затвердження та виконання бюджету, а також складання і затвердження звіту про його виконання. Інші автори визначають поняття бюджетний процес як регламентовану нормами процесуального бюджетного права діяльність держави і муніципальних утворень щодо складання, розгляду і затвердження бюджету, його виконання а також затвердження звіту про його виконання . [18,с. 167] Ці визначення суттєво не відрізняються і розкривають поняття бюджетного процесу через вказівку на регламентовану правовими нормами процесуальну діяльність відповідних органів і в подальшому конкретизують цю діяльність, перелічуючи стадії бюджетного процесу. Суттєво не відрізняється від наведених і визначення бюджетного процесу законодавцем, яке подано в п.10 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України де вказано, що бюджетний процес – це регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Однак розглянуті визначення потребують подальшого уточнення. Бюджетний процес є видом (варіантом, складовою частиною) юридичного процесу, який за загальним уявленням утворює нормативно встановлені форми юридичної діяльності. Юридичний процес – це комплексна система правових форм юридичної діяльності уповноважених органів держави, посадових осіб, а також заінтересованих у вирішенні різних юридичних справ інших суб’єктів права. Виходячи із наведеного, бюджетний процес можна уявляти як комплексну систему правових форм діяльності органів і посадових осіб, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетний процес регулюється як процедурними, так і процесуальними нормами, а його результати закріплено у відповідних правових актах. Для характеристики бюджетного процесу певне значення має форма бюджетної діяльності, тобто правова категорія нормативного упорядкування бюджетної діяльності та відповідних актів. Вона являє собою сукупність вимог до дій учасників бюджетного процесу , спрямованих на досягнення конкретних результатів бюджетної діяльності. Зміст форми бюджетної діяльності зводиться до таких повноважень: склад учасників бюджетного процесу, права та обов’язки їх щодо здійснення правових дій і послідовність здійснення цих дій. І в цьому контексті бюджетний процес є певною сукупністю послідовно здійснюваних учасниками юридично значущих дій і прийняття відповідних актів чи документів. Аналізуючи сутність та зміст бюджетного процесу, можна дійти висновку про те, що йому притаманні певні ознаки, до яких можна віднести такі. 1. Бюджетний процес являє собою врегульовану нормами права організаційну форму діяльності, яка завжди пов’язана з вирішенням питань, що стосуються бюджетів і тягнуть певні юридичні наслідки. 2. Бюджетний процес є сукупністю правових форм діяльності уповноважених бюджетним законодавством суб’єктів (учасників бюджетного процесу), які визнані такими Бюджетним кодексом України. 3. Бюджетний процес являє собою органічно пов’язану систему дій щодо здійснення операцій з нормами права. Перелік цих дій у послідовності їх здійснення закріплено нормами Бюджетного кодексу України. За своїм змістом бюджетний процес охоплює: визначення фінансової та бюджетної політики, розробку управлінських стратегій, оцінку, потреби пріоритетів і можливостей бюджету, який узгоджується з визначеними підходами, оцінку ефективності проекту тощо. Це надає можливість погодитися з думкою про те, що такі риси виводять бюджетний процес за межі традиційно постатейного планування видатків і надають учасникам бюджетного процесу, наділеним бюджетними повноваженнями, певну гнучкість та можливість удосконалювати свою діяльність. 4. Бюджетний процес є діяльністю, результат якої закріплюється поняттям відповідних правових актів, таких, що мають офіційний характер і встановлену законом форму. Якщо бюджет являє собою набір цифрових показників, то Закон Україна «Про Державний бюджет України» є не тільки зведенням цих показників, а й правовими приписами, що мають конкретний адресний зміст. Однак слід зазначити, що в законі міститься також і приписи, які не мають конкретно-адресного змісту. До таких приписів належать, зокрема, розміри відрахувань від надходжень загальнодержавних податків до бюджетів нижчого рівня (наприклад, прибутковий податок). Бюджетні правовідносини між органами виконавчої влади і виконкомами місцевих рад виникають у випадку наявності певного юридичного факту. Прикладом цього є перерахування певної суми прибуткового податку до бюджетів в розмірах, встановлених ст. 69 Бюджетним кодексом України. Таким чином, ці приписи є правовими нормами, розрахованими на неодноразове застосування. 5. Бюджетний процес є діяльністю, яка об’єктивно потребує процесуальної регламентації. Така регламентація здійснюється за допомогою процесуально-правового механізму. Бюджетним процесуально-правовим механізмом є сукупність правових засобів, за допомогою яких упорядковується діяльність учасників бюджетного процесу в сфері бюджетної діяльності. Елементами зазначеного механізму є норми бюджетного процесуального права, процесуальна фактична система (юридичні факти, що опосередковують бюджетні процесуальні правовідносини) та бюджетні процесуальні правовідносини. 6. Бюджетний процес потребує застосування різних методів і засобів юридичної техніки, наукових досягнень тощо. Зміст юридичної техніки становлять різноманітні засоби і прийоми, що застосовуються при розробці та систематизації бюджетно-правових актів. При визначенні бюджетного процесу із сукупності юридично-технічних засобів і прийомів слід виділити ті з них, які використовуються (застосовуються) в процесі регламентації та систематизації бюджетно-правових актів. На перший погляд уявляється, що для відмежування бюджетного процесу від інших видів (наприклад, фінансового, податкового тощо) потрібно застосовувати критерії, які покладені в основу поділу юридичної техніки на законодавчу (правотворчу) й техніку індивідуальних актів. Однак помилковим вважати, що бюджетно-процесуальна техніка є лише додатком до техніки індивідуальних актів і в ній відображено тільки техніку прийняття та виконання бюджетно-правових актів, передусім техніку оформлення. Вона також включає техніку моделювання (конструкції) індивідуальних бюджетно-правових актів, техніку викладення індивідуальних бюджетно-правових актів, техніку їх оформлення та техніку тлумачення. Бюджетна процесуальна діяльність основана на праві і пов’язана з реалізацією матеріальних норм бюджетного права. В ході ж реалізації бюджетно-процесуальних норм обслуговуються норми не тільки матеріального бюджетного права, а й норми інших матеріальних галузей права. Бюджетний процес як вид юридичного процесу є досить складним за своїм змістом і включає законодавчий (прийняття закону про Державний бюджет на відповідний рік і законів про внесення змін до вже прийнятого закону) та адміністративний процеси (стадії виконання, контролю за виконанням та звіту про виконання закону про Державний бюджет). Сукупність та поєднання цих двох видів юридичного процесу встановлено Бюджетним кодексом України. Так, у межах бюджетного процесу законодавчий процес являє собою встановлений порядок прийняття, зміни, скасування окремих положень закону про Державний бюджет України. Адміністративний процес є основаною на нормах процесуального права діяльність виконавчих органів держави, їх посадових осіб, а також уповноважених на те інших суб’єктів щодо реалізації норм бюджетно-правових матеріальних норм, а в деяких випадках і матеріальних норм інших галузей права. Отже, бюджетний процес як вид юридичного процесу являє собою сукупність правових форм діяльності уповноважених бюджетним законодавством суб’єктів (учасників бюджетного процесу), органічно пов’язану систему дій щодо здійснення операцій з нормами права, результат якої закріплюється прийняттям відповідних правових актів, що мають офіційний характер і встановлену законом форму. [21, c.93-96] 1.2.Принципи бюджетного процесу Принципи - це система елементів, що становить фундамент методологічної бази явища. У перекладі з латинської «принцип» означає «основа», «початок», і у філософському тлумаченні, в суб'єктивному значенні розглядається як основне положення, передумова [19, c. 363] Конституція України визначає основні положення побудови бюджетної системи: справедливий і неупереджений розподіл суспільного багатства між громадянами та територіальними громадами, виключно законодавче й цільове регулювання видатків держави на загальносуспільні потреби; збалансованість бюджету; звітність та прозорість бюджету [1]. Враховуючи конституційні засади бюджетної діяльності, Бюджетний кодекс України встановлює такі принципи бюджетної системи України: принцип єдності бюджетної системи, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості й неупередженості, публічності та прозорості. Названі принципи, які визначено в Бюджетному кодексі, - це принципи на яких ґрунтується бюджетна система, але, виходячи з їх змісту, вони не обмежуються основами побудови бюджетної системи, а визначають засади правового регулювання відносин щодо складових бюджету (принципи збалансованості, повноти, обґрунтованості), бюджетного устрою (принципи самостійності, субсидіарності), бюджетного процесу й контролю в ньому (принцип ефективності, цільового використання бюджетних коштів публічності та прозорості, справедливості та неупередженості) .[7,c. 45] У бюджетному праві, незважаючи на спорідненість, такі категорії як "бюджетна система" і "бюджетний процес", є різними за змістом. У ході правового регулювання бюджетних відносин усі принципи бюджетної системи діють та застосовуються в бюджетному процесі в єдності та взаємозв'язку Принципи бюджетної системи України, що закріплені ст. 7 БКУ. встановлюють матеріальні підстави побудови не тільки бюджетної системи, а й бюджетного процесу, впливають на засади його організації, на дії учасників бюджетного процесу та на їх результативність. тому також можуть розглядатися як принципи бюджетного процесу. Таким чином, зазначені з назві ст. 7 БКУ принципи бюджетної системи визначають не тільки бюджетну систему, а й підґрунтя бюджетного процесу. Принцип справедливості і неупередженості потрібен для правового регулювання бюджетного процесу, визначення повноважень його учасників, рівних правових засад розподілу бюджетних коштів відповідно до встановлених законом повноважень. Цей принцип визначає необхідність для всіх суб'єктів бюджетного процесу в своїх діях керуватися державними інтересами, дотримуватися професійної етики й не зловживати наданими повноваженнями Принцип єдності бюджетної системи України визначає потребу в єдиних організаційно-правових підставах, стандартах, які повинні реалізуватися в рівноправних умовах формування, розгляду та затвердження, виконання й звітності про виконання бюджетів Принцип повноти вимагає повноти охоплення всієї сукупності дій часників бюджетного процесу під час здійснення бюджетної діяльності, повноти реалізації бюджетних повноважень одержувачам бюджетних коштів, повноти фінансування бюджетних соціально-економічних програм, повноти та включення до всіх бюджетів без винятку всіх доходів і витрат, які мають акумулюватися на всіх бюджетних рахунках цей принцип має реалізуватися на всіх стадіях бюджетного процесу. Принцип ефективності полягає у максимальному досягненні запланованих цілей усіма учасниками бюджетного процесу незалежно від того, виступають вони розпорядниками бюджетних коштів чи їх споживачами. Реалізація цього принципу спрямована на найбільш оптимальне забезпечення коштами потреб держави й регіонів, спрямовує бюджетну діяльність на досягнення кінцевого результату - задоволення суспільних та особистих потреб за рахунок повного, стабільного використання централізованих грошових фондів. Щодо таких принципів, як збалансованість, самостійність, субсидіарність та цільове використання бюджетних коштів, то вони належать до принципів організації бюджетної діяльності всіх учасників бюджетного процесу й опосередковано впливають на справедливий розподіл бюджетних коштів. Так, принцип цільового використання бюджетних коштів є одним із найважливіших для організації бюджетного процесу, тому що передбачає використання бюджетних коштів розпорядником та одержувачем винятково відповідно до бюджетного призначення. Такий підхід дає змогу проконтролювати витрачання бюджетних коштів, визначити відповідальних за цільове використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу та міру відповідальності кожного учасника бюджетного процесу за нецільове використання бюджетних коштів. Проте цільове використання бюджетних коштів слід розглядати як одне із завдань бюджетної діяльності, об'єкт бюджетного контролю, а не його принцип. Це стосується й принципу збалансованості, оскільки він визначає, що повноваження на здійснення витрат з бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, що теж є завданням бюджетної діяльності. Принципи самостійності та субсидіарності закладають підґрунтя для організації міжбюджетних відносин і мають важливе значення для установлення рівноправних бюджетних відносин.[7, c. 44-47] Тільки бюджетному процесу властиві такі принципи: 1) Принцип розподілу бюджетних повноважень між органами представницької і виконавчої влади. Так, законодавство встановлює такий розподіл повноважень за статтями бюджетного процесу: формування та виконання бюджету віднесене до компетенції виконавчих органів, а розгляд, запровадження та здійснення контролю за виконанням бюджету – до компетенції представницьких органів; 2) Принцип спеціалізації бюджетних показників, що реалізуються через бюджетну класифікацію, яка, згідно зі ст. 8 БКУ закріплюючи невичерпний перелік доходів і видатків бюджетів, полягає в конкретизації доходів за джерелами, а видатків - за цільовими напрямами; 3) Принцип щорічності бюджету, тобто обов’язкового прийняття бюджету щороку до початку планового року , що дає змогу виявити тенденції розвитку країни, дослідити зміни темпу зростання виробництва тощо. Дуже важливим є прийняття державного бюджету до настання планового року, оскільки це передбачає і забезпечує своєчасну концентрацію фінансових ресурсів у бюджеті та фінансування потреб держави й суспільства. Окрім того, діють принципи: гласності, що передбачає широке обговорення проекту бюджету, доведення його до населення, публікацію затвердженого бюджету; наочності – відображення показників бюджетів у взаємозв’язку з економічними показниками розвитку України; достовірності, що передбачає використання під час формування бюджету його реальних показників та ін.; послідовності залучень до бюджетної діяльності державних органів. [20, с.168] 1.3.Учасники бюджетного процесу Відповідно до ст. 20 Бюджетного кодексу України учасниками бюджетного процесу є органи ти посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами). У бюджетному процесі приймають участь усі органи державної влади, органи місцевої влади та органи місцевого самоврядування, бюджетні установи, організації, що беруть участь у бюджетній діяльності. Інші юридичні, а також фізичні особи за чинним законодавством не можуть бути суб'єктами бюджетних відносин, і, відповідно, не є учасниками бюджетного процесу. Вони можуть бути лише одержувачами бюджетних коштів, але отримують їх не напряму, а через учасників бюджетного процесу, зокрема — розпорядників бюджетних коштів. Бюджетний кодекс розуміє під учасниками бюджетного процесу органи, установи та їх посадових осіб, що наділені бюджетними повноваженнями, тобто правами і обов'язками з управління бюджетними коштами, при чому як на будь-якій стадії бюджетного процесу, так в усьому процесі в цілому. Такі повноваження встановлюються на забезпечення завдань та функцій учасників бюджетного процесу, закріплених відповідними нормативно-правовими актами, що визначають їх правовий статус.[12, c.181-185] Аналіз змісту Кодексу надає можливість визначити таких учасників: Верховна Рада України, її комітети, депутатські фракції та групи, народні депутати; Верховна рада Автономної Республіки Крим; місцеві ради; Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та його територіальні органи; Державне казначейство України та його територіальні органи; міністерства, відомства та їх територіальні органи; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; місцеві державні адміністрації; виконавчі органи місцевих рад; Національний банк України; Рахункова палата; Головне контрольно-ревізійне управління; органи стягнення; головні розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.[11, c.77] Розділ ІІ. Стадії бюджетного процесу 2.1. Підходи до визначення стадій бюджетного процесу В юридичній літературі до цього часу немає єдиної думки щодо змісту поняття стадій бюджетного процесу і його стадій. Професор М.І.Піскотін виділяє в бюджетному процесі лише три стадії бюджетного процесу - складання, затвердження проекту та виконання бюджету, він не виділяє окремо в бюджетному процесі стадії розгляду та заключення бюджету, вказуючи тим самим, що стадією можна рахувати відокремлений, самостійний етап діяльності державних органів, в результаті проходження якого бюджет переходить з одного якісного стану в інший. В результаті складання заново створюється проект бюджету. Затвердження надає йому силу офіційного акту. Внаслідок виконання він провадиться в життя. А розгляд є моментом або стадії складання (розгляд проекту бюджету Кабінетом Міністрів України), або стадією затвердження (попередній розгляд Верховною Радою України). Але в даному випадку розгляд має місце тільки по закінченні робіт по складанню проекту бюджету, оскільки на цій стадії вже складений проект бюджету аналізується постійною комісією з питань бюджету, депутатами, іншими комісіями, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України і доводиться до кінцевого варіанту з тим, щоб подати його від імені виконавчої влади на подальше затвердження. Більш того, як і кожна стадія бюджетного процесу, стадія розгляду закінчується питанням правового акту – Постанови про схвалення висновків і пропозицій, яким формулюється діяльність державних органів. Кінцевим результатом стадії розгляду є доопрацьований проект бюджету України, з усіма внесеними поправками. [16, c. 368-373] Деякі науковці обмежують бюджетний процес тільки формуванням бюджету, тобто його складанням і затвердженням, зокрема, такі як А.Ангелов та М. А. Гурвич. Такі видатні вчені як Л.К.Воронова, Н.І. Хімічева, В.В. Бесчеревних, Є.А. Ровінський виділяють п’ять стадій бюджетного процесу: 1) Складання бюджету 2) Розгляд бюджету 3) Затвердження бюджету 4) Виконання бюджету 5) Складання, розгляд і затвердження звіту про його виконання Така кількість стадій бюджетного процесу передбачалась і в Законі "Про бюджетну систему України", в якому визначалась їх послідовність, а також компетенція державних органів, що беруть в цьому участь. Такі стадії проходять всі бюджети, що складають бюджетну систему України: державний бюджет, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети. І скільки існує бюджет, стільки існують і ці стадії – вони повторюються кожного бюджетного року який починається 1січня року і закінчується 31 грудня поточного року. І кожного разу це нова робота, тому що бюджет на черговий рік не може бути простим відбитком свого попередника. В чинному Бюджетному кодексі України передбачено чотири стадії бюджетної діяльності: 1) Складання проекту бюджету 2) Розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України 3) Виконання бюджету 4) Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету Всі стадії бюджетного процесу взаємопов’язані. Цей процес триває протягом трьох років: складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження відбуваються у рік, що передує плановому; виконання бюджету (бюджетний період) – один рік; складання звіту про виконання бюджету і його затвердження – протягом наступного року після стадії виконання (бюджетного періоду). Ці стадії є прямим відображенням не лише економічного життя суспільства, а й політичної культури.[16, c. 368-373] Отже, стадія бюджетного процесу – це регламентований нормами права етап діяльності відповідних органів в результаті якого бюджет переходить з одного до якісно нового етапу. Складання, розгляд, затвердження і виконання бюджетів різних рівнів в Україні та контроль за їх виконанням регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом, законом про місцеве самоврядування, а також рішеннями представницьких органів місцевої влади, виданих на основі законодавства України. Проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. Її складність збільшується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури. На жаль, як свідчить практика останніх років, парламент країни не додержується процесуальних вимог щодо прийняття та затвердження зазначеного закону, що створює значні перешкоди як для проведення фінансової політики урядом держави, так і стабільного функціонування всієї бюджетної системи України | |
| Просмотров: 661 | Загрузок: 22 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |