| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Теоретичні засади дослідження огляду трупа на місці його виявлення
| [ Скачать с сервера (60.3 Kb) ] | 09.11.2017, 08:17 |
| Актуальність теми дослідження курсової роботи. Основним змістом процесуальної діяльності є встановлення об'єктивної істини, а основним засобом отримання і перевірки доказів є слідчі дії. У теорії кримінального процесу мають місце різні визначення поняття слідчих дій. Наприклад, на думку Н.А. Громова, слідчі дії – це передбачені кримінально-процесуальним законом і здійснювані з метою збирання і перевірки доказів заходи, що складаються з сукупності пошукових, пізнавальних і засвідчуваних прийомів, які обумовлені своєрідним поєднанням у кожному з них загальнонаукових методів пізнання, відповідаючих особливостям слідів злочину і пристосованих для ефективного виявлення, сприйняття і закріплення доказової інформації. Основу слідчих дій складають окремі методи пізнання – візуальне спостереження, розпитування, сприйняття, пошук, порівняння (ідентифікація), відтворення, дослідження, які супроводжуються закріпленням (фіксацією та засвідченням) одержаної доказової інформації чи висновків дослідження в відповідних процесуальних документах. Передбачуваний законом для певних випадків метод пізнання втілюється в практичній діяльності слідчого з провадження слідчої дії, а хід і результати пізнання відображаються в протоколі слідчої дії (процесуальному документі). Інститут слідчої дії – це система правових приписів, що визначають: сферу й об'єкт слідчої дії, його мету і завдання; підстави проведення; коло учасників та їх правовий статус; механізм реалізації ними своїх прав і обов'язків; порядок здійснення і правила провадження пізнавально-засвідчувальних дій; способи і форми їх фіксації; гарантії захисту прав і свобод людини, заходи та межі примусу і відповідальності, які застосовуються у разі невиконання положень закону. Слідчий огляд – це процесуальна діяльність уповноважених осіб щодо безпосереднього застосування методів і засобів криміналістичної техніки і тактики для виявлення, фіксації дослідження і вилучення з матеріальних джерел інформації, а також встановлення інших обставин, що мають значення для справи. В сучасному інформаційному аспекті діяльність слідчого взагалі інтерпретується як інформаційне забезпечення розслідування кримінальної справи. Тому коротке визначення слідчого огляду є таким. Слідчий огляд – це процесуальна діяльність слідчого щодо застосування методів і засобів для дослідження матеріальних джерел інформації при розслідуванні кримінальних справ. Місце виявлення трупа і його огляд дозволяють отримати більш повну інформацію про спосіб і механізм вчинення злочину, про особу злочинця і потерпілого. На практиці ми стикаємося з тим, що місце скоєння злочину і місце виявлення трупа часто не збігаються. Труп, як правило, з місця злочину переміщують в інше місце. У будь-якій ситуації зовнішній огляд трупа виступає вихідної і відправною точкою у розкритті вбивств. Від того, наскільки глибоко і всебічно вивчено особу потерпілого, залежить і правильна кваліфікація злочину, і визначення міри покарання винному. При цьому в процесі розслідування важливо встановити як фізичні, так і соціальні ознаки потерпілого, особливості його характеру і поведінки, оскільки від цього нерідко залежить юридична кваліфікація дій злочинця і міра його покарання. Вивчення особи потерпілого має не тільки кримінальне, а й процесуальне значення. Встановлення особи потерпілого багато в чому залежить від якості проведеного огляду. У спеціальній літературі звичайно акцентується увага на двох завданнях слідчого огляду: збір інформації про вчинений злочин і про злочинця. При цьому упускається третє, не менш важливе, завдання – збір даних про потерпілого. Слідчій практиці відомо чимало випадків, коли отримані під час огляду дані дозволяли встановити особу потерпілого, а потім одержати відомості про осіб, що вчинили вбивство. Встановлення особи потерпілого багато в чому залежить від якості проведеного огляду. Вивчення конкретних кримінальних справ (особливо по нерозкритих убивствах) свідчить, що в практиці проведення огляду допускаються серйозні недоліки і недбалість. Для успішного розслідування вбивств, коли труп потерпілого спочатку невпізнаний, слідчому дуже важливо досконало знати методи і прийоми судової ідентифікації особи по трупу. Бажано, щоб огляд місця події і трупа у таких справах проводили досвідчені слідчі за участю, крім передбаченого законом судового медика, кваліфікованих фахівців: криміналіста, біолога, хіміка й інших. Під час огляду місця події і зовнішнього огляду трупа невідомої особи, потрібно одержати найбільш докладні відомості, що характеризують загальні й окремі ознаки людини, ознаки, що свідчать про професію, відомості щодо часу настання і причини смерті, місця виявлення трупа тощо. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Наукові підходи щодо визначення поняття криміналістичної тактики, яке на сьогодні використовується у науковій, навчальній літературі, а також у практичній діяльності, репрезентуються у працях криміналістів радянської доби та сучасних вчених України й країн колишнього СРСР Г. В. Арцишевського, Н. П. Ахтирської, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, І. Є. Биховського О. М. Васильєва, В. К. Весельського, А. Ф. Волобуєва, С. А. Голунського, А. В. Дулова, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, І. І. Когутича, В. І. Комісарова, В. О. Коновалової, В. С. Кузьмічова, Г. М. Міньковського, С. П. Мітрічєва, П. Д. Нестеренка, В. І. Попова, Л. Д. Самигіна, В. А. Саса, Н. А. Селіванова, А. В. Соловйова, А. Г. Філіпова, К. О. Чаплинського, М. П. Шаламова, В. Ю. Шепітька, О. Р. Шляхова, М. А. Якубовича та інших. Об'єктом дослідження курсової роботи є законодавство України, що регулює суспільні відносини щодо кримінальної відповідальності та тактичні прийоми огляду трупа. Предмет дослідження – особливості огляду трупа на місці його виявлення. Метою курсової роботи є дослідження особливостей огляду трупа на місці його виявлення. Мета роботи передбачає виконання таких завдань: – визначити теоретичні засади дослідження огляду трупа на місці його виявлення; – здійснити аналіз особливостей огляду трупа на місці його виявлення; – дослідити фіксацію результатів огляду. Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів. Методи дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз. Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та викладена на 45 аркушах друкованого тексту. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОГЛЯДУ ТРУПА НА МІСЦІ ЙОГО ВИЯВЛЕННЯ 1.1. Поняття та особливості слідчого огляду Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій, яка регламентується статтями 237-239 Кримінального процесуального кодексу України (далі за текстом - КПК). За його допомогою може бути отримана важлива інформація, яка здатна вплинути на ефективність розкриття злочину. Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі. Огляд, як слідча дія, поділяється на декілька видів: а) огляд місця події; б) огляд предметів і документів; в) огляд ділянок місцевості та приміщень, які не є місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування); д) огляд тварин; е) огляд транспортних засобів [12, 219]. Одним із найскладніших видів огляду є огляд місця події. Під місцем події розуміється приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов'язані з подією злочину. Місце злочину і місце події – поняття, які не завжди співпадають: місце події – поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину – це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.). Метою огляду є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів; б) з'ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і наступних слідчих дій [12, 220]. Під місцем події розуміють ділянку місцевості чи приміщення, де безпосередньо сталася певна пригода і яке підлягає слідчому огляду. Найчастіше це водночас є і місцем вчинення злочину (вбивства, зґвалтування, крадіжки). Проте ці місця можуть бути різними, наприклад, коли людину вбито в одному місці, а труп перенесено в інше, де його знайдено. У такій справі може бути декілька місць подій і всі вони підлягають огляду. Огляд місця події, як правило, здійснює слідчий, але, згідно чинного КПК України, його має право проводити й прокурор. Оглядають місце події у присутності не менш як двох понятих – незаінтересованих у справі дієздатних осіб. Поняті мають право звертати увагу слідчого на будь-які обставини, що стосуються слідчих дій, та висловлювати зауваження з приводу виконаного, які обов'язково заносяться до протоколу [14, 316]. Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне [2]. Згідно статті 237 КПК України для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном [2]. Якщо ж мав місце замах на життя людини, то разом із слідчим одразу починає працювати лікар-фахівець у галузі судової медицини, а за неможливості викликати судово-медичного експерта залучають лікаря будь-якої спеціальності. Робиться це тому, що огляд місця події не можна відкладати – адже відомо, що перші години розшуку найбільш ефективні. Треба пам'ятати, що зовнішній огляд трупа є складовою частиною огляду місця події, хоча частіше він оформляється як окрема самостійна слідча дія. Проводячи її, лікар повинен встановити й відобразити у протоколі: розташування та позу трупа; зовнішній вигляд його одягу та взуття; характер пошкодження одягу, наявність на ньому слідів, плям тощо; індивідуальні особливості частин тіла, їхніх ушкоджень і слідів на тілі; ознаки переживання тканин; особливості ложа трупа, предметів на ньому, безпосередньо біля нього. Значну увагу приділяють виявленню трупних змін та їх характеру, а також виявленню загальних даних про особу трупа [14, 317]. Під час проведення огляду місця події та трупа на місці виявлення, як і ряду інших слідчих дій (слідчі експерименти, допити, обшуки тощо), лікар бере участь не як експерт, а як спеціаліст (фахівець) у галузі судової медицини. Діяльність його регламентується "Правилами роботи лікаря – спеціаліста в галузі судової медицини при зовнішньому огляді трупа на місці його виявлення (події)". Виходячи з встановленого під час огляду, а також базуючись на теоретичних знаннях та професійному досвіді, судово-медичний експерт уже в процесі роботи може зробити певні висновки й повідомити їх слідчому. Це, зокрема, стосується визначення: – факту та часу смерті; – зміни положення трупа після настання смерті; – характеру та особливості травм; – відповідності місця виявлення трупа місцю події; – наявності ознак того, яким було положення потерпілого на момент пригоди; – чи рухалася жертва після отримання ушкоджень [14, 318]. Але ці висновки лише попередні, хоча й надзвичайно важливі. Вони нерідко є основою подальших слідчих дій. Треба зазначити, що хоча сам процес огляду місця події залежить від багатьох обставин, він має певні закономірності: спочатку учасники огляду знайомляться з обставинами шляхом опитування очевидців події або ж осіб, які виявили труп, уточнюючи час пригоди та обставини її, встановлюють особу покійного, час смерті, загальний стан перед смертю (скарги, клінічні прояви хвороби тощо). Суттєву допомогу в цій частині огляду може надати судмедексперт. Отримані при опитах дані інколи дають можливість відтворити картину того, що трапилося, визначити характер і цілеспрямованість слідчих дій, що врешті-решт значною мірою впливає на подальший хід слідства. Сам огляд, залежно від обставин, може починатися або від центру до периферії, або ж у зворотному напрямку. При цьому під центром треба розуміти те, що становить основу самої події: при вчиненні злочину проти людини – це труп, при дорожньо-транспортних пригодах (ДТП) – транспортний засіб, що зазнав аварії, і т. ін. На думку більшості криміналістів, огляд місця події краще починати від центру, та все ж завжди доцільно виходити з конкретних обставин. Але бувають випадки, коли центр чи периферію місця події визначити неможливо. Тому слідчому доводиться обирати лінійну чи вузлову послідовність огляду. При лінійній послідовності оглядають місце події від краю до краю по прямих, нічого не пропускаючи. Вузловий огляд, який доцільно застосовувати, коли його об'єктом є приміщення чи невелика ділянка, полягає у послідовному обслідуванні одного вузла за іншим, наприклад, входу до квартири, де вчинено вбивство, прихожої, основного приміщення, слідів крові, знаряддя злочину тощо. Питання про порядок огляду вирішується кожного разу залежно від конкретних обставин. Важливо, щоб кожна ділянка території, яка підлягає огляду, не залишалася поза увагою слідчого та інших учасників цієї дії [14, 319]. Зазвичай огляд місця події складається з трьох стадій – загальної, детальної та заключної. Загальний огляд слідчий починає з обзорин місцевості з метою: орієнтації на ній; визначення межі простору, що підлягає огляду; вирішення питання про початок та послідовність його; вибору позиції проведення орієнтовної та детальної відео-, кіно-, фотозйомки та виконання її. Потім необхідно вияснити, які об'єкти знаходяться на місці події, вивчити весь комплекс обставин, що стосуються місця пригоди, встановити взаєморозташування та взаємозв'язок елементів обстановки, їх зовнішній вигляд та стан, зафіксувати положення об'єктів на момент початку огляду. Слідчий опитує потерпілих, свідків, очевидців, вживає заходів, спрямованих на збереження виявлених у подальшому речових доказів, слідів тощо [14, 320]. Детальний огляд здійснюється статичним і динамічним методами (фазами). Особливість першого полягає в тому, що під час огляду ніхто з його учасників, як правило, не торкається предметів і слідів, не зрушує їх з місця. Все на місці огляду перебуває у стані статики, а слідчий та інші учасники дії лише уважно розглядають предмети, сліди, їх ознаки, стан, взаєморозташування. Під час такого огляду слідчий вивчає "механізм" події. Тобто за розташуванням різних речей та слідів складає свою думку про те, що і як відбувалося на місці огляду при вчиненні злочину. Проводячи огляд, слідчий звертає увагу на всі деталі обстановки, особливо на предмети, які могли бути знаряддям злочину, сліди злочинця і транспорту, яким він користувався, на речі, які індивідуалізують особу злочинця, тощо. Необхідно особливо уважно вивчити так звані негативні обставини, тобто відсутність того, що при звичайному ході події повинно було б мати місце (наприклад, відсутність крові біля трупа з колото-різаними ранами). До "негативних" обставин належить також наявність ознак, які у даному разі не відповідають уявленню про злочинну подію [14, 320]. Після закінчення статичного огляду місця події та фіксації всього виявленого слідчий застосовує метод динамічного огляду. При цьому учасники слідчої дії всебічно оглядають окремі предмети, за потреби зрушують їх з місця, беручи в руки. Щоб не залишати на предметах своїх слідів, необхідно користуватися гумовими рукавичками. Перед цим потрібно зафіксувати положення предметів, зробивши позначки (наприклад, крейдою). Це, за необхідності, допоможе відтворити обстановку на місці події. Якщо певний предмет – речовий доказ має бути вилучений та приєднаний до справи, треба спочатку визначити його місцезнаходження щодо двох постійних точок. Наприклад, у кімнаті – розташування знаряддя травми щодо найближчого вікна чи дверей або кутка цієї кімнати. Отже, огляд місця події складається з трьох стадій і двох фаз – статичної та динамічної. Спочатку оглядають обстановку місця події й документують це шляхом опису, відео-, кіно-, фотозйомки, складання схем, планів та ін. У процесі статичного огляду ні до чого не торкаються, не змінюють положення предметів, речей тощо. Потім переходять до динамічної частини, тобто ретельно оглядають виявлені на місці події об'єкти, порушуючи їх первісний стан і положення, проводять зовнішнє дослідження трупа. Під час заключної стадії огляду завершується складання протоколу, перевіряється якість опису виявлених слідів, речових доказів тощо, способів їх фіксації й вилучення. Відібрані предмети, зліпки, відкопійовані сліди, речовини та інші об'єкти запаковуються з дотриманням застережних заходів. Все відібране та підготовлене до вилучення опечатується, супроводжується відповідними надписами і засвідчується підписами слідчого та понятих (Е.О. Разумов, М.П. Молибога; А.С. Лісовий, Ю.П. Шупик та ін.). 1.2. Загальні засади огляду трупа На місці виявлення трупа слідчий проводить його зовнішній огляд. Цей зовнішній огляд складається з двох стадій: 1. Загальний огляд. 2. Детальний огляд трупа [15, 299]. Увесь хід і результати огляду трупа відображаються у протоколі огляду місця події. При огляді трупа обов'язково вивчаються: 1. Поза трупа та його положення на місці події. Загальний огляд трупа починається з фіксації його місця знаходження, загального вигляду, пози і положення стосовно оточуючих предметів на місці події. Положення та поза трупа мають суттєве значення для формування версій про механізм події. При огляді положення трупа необхідно описати його розташування стосовно найближчих нерухомих об'єктів – входу, вікон, стін, залізниці, дерев та ін. Про зміну початкового положення і пози трупа на місці події можуть свідчити трупні плями – їх розташування та характер. Спостереженнями та дослідами встановлено: трупні плями можуть зникати і виникати на інших місцях тіла при переміщенні трупа та зміні його положення лише протягом перших 6-8 год. після смерті. Через 10-12 год. трупні плями вже не зникають – тільки частково переміщуються. А до кінця першої доби після смерті при переміщенні трупа вони вже не змінюють свого розташування – залишаються сталими. Предмети в кишенях і предмети, на яких лежить труп, роблять відбиток на трупі у вигляді блідих плям або рельєфних слідів – вони виникають у результаті стискування судин, що перешкоджає руху крові. Тому на таких ділянках трупа відсутні трупні плями. При огляді необхідно уважно вивчити і дослідити "ложе" (місце) трупа – ту поверхню, на якій він лежить, і далі зіставити знайдені на тілі відбитки від предметів. Якщо між формою предметів, що знайдені на "ложі" трупа, і відбитками слідів на тілі трупа встановлені розбіжності, то це може свідчити про переміщення трупа [15, 300]. 2. Зовнішній стан одягу на трупі. Стан одягу встановлюється в ході загального огляду трупа. Зовнішній вигляд одягу трупа має велике значення для встановлення механізму злочину. Так, важливе доказове значення має стан одягу потерпілої у справі про зґвалтування, що поєднане з вбивством. Або ж інший приклад: у справах про самогубство, коли відповідне положення частин одягу на трупі повинно збігатися зі станом, що зумовлений такому способу самогубства. 3. Знаряддя спричинення смерті, виявлені на трупі. Знаряддя спричинення смерті оглядаються лише у випадках, коли вони знаходяться безпосередньо на трупі, наприклад, затягнутий зашморг на шиї. Якщо знаряддя, яким спричинене пошкодження потерпілому, знаходиться на відстані від трупа, то його огляд проводять в іншому контексті: згідно із визначеною слідчим послідовністю огляду об'єктів на місці події. Знаряддя спричинення смерті, яке механічно пов'язане з трупом (зашморг на шиї, встромлений у груди кинджал), розглядають до роздягання трупа та огляду одягу. Адже під час цих дій положення і стан знаряддя можна порушити. Рекомендується зберігати вузли та форму петель на мотузках, що зняті зтрупа: розрізати матеріал петлі потрібно окремо від місця вузла, а потім, після зняття з трупа петлі, – кінці з'єднують і скріплюють один з одним. При цьому не допускається розв'язування петлі вузлів [15, 300]. 4. Ложе трупа. Після фіксації положення і пози трупа, огляду зовнішнього стану одягу, слід оглянути ложе трупа. З цією метою труп потрібно підняти і віднести вбік. При цьому труп не можна тягнути чи перевертати, оскільки таким чином можна змістити предмети, що знаходяться під трупом. А вони можуть мати суттєве значення для справи – дозволять зробити висновок про переміщення трупа чи зміну його пози. 5. Одяг на трупі. Після зовнішнього огляду та опису одягу труп роздягають. Кожна частина одягу оглядається як окремо, так і в сукупності з іншими частинами одягу. Під час огляду одягу з'ясовують: – чи відповідає він розмірам трупа; – чи наявні всі частини одягу; – які предмети знаходяться в кишенях та в інших частинах одягу; – забруднення, плями на одязі (розмір, колір плям, проникнення в тканину); – пошкодження на одязі; – індивідуальні особливості на одязі; – запах одягу; – відповідність якості та розміру верхнього і нижнього одягу (мародерство) [15, 301]. 6. Тіло трупа і пошкодження на ньому. Тіло трупа оглядається по частинах і втій послідовності, яка вважається найбільш доцільною. У процесі огляду встановлюють і фіксують: – стать, вік, зріст, колір волосся, очей; – зовнішні анатомічні ознаки (передовсім якщо особа не встановлена); – характер, ступінь та локалізація трупних плям і пошкоджень (визначається судмедекспертом); – стан зубного апарата; – наявність виділень та ін. При цьому необхідно зіставити всі пошкодження, які є на тілі трупа, з пошкодженнями одягу – щодо їх розташування. 7. Предмети, що виявлені в кишенях та інших частинах одягу трупа. Ці предмети можуть бути оглянуті як у процесі огляду одягу, так і після огляду тіла трупа. При цьому зазначають назву, розмір, форму предметів, їх стан і розташування на трупі. Детально фіксують зовнішні ознаки предметів. Особливо важливо це при огляді трупа потерпілого, особа якого не встановлена. У такому випадку по закінченню огляду труп обов'язково дактилоскопіюють, а потім, після надання обличчю трупа прижиттєвого вигляду ("туалету трупа"), його фотографують за правилами впізнавальної (сигналітичної) фотозйомки. Особливим випадком огляду трупа є ексгумація, тобто викопування трупа з місця захоронення. Проводять її за спеціальною постановою, яку виносить слідчий орган. До ексгумації вдаються у разі, якщо виникла необхідність повторно оглянути труп після його захоронення чи провести судово-медичну експертизу. Ексгумація проводиться у присутності слідчого, понятих, експерта-криміналіста, судмедексперта та одного із найближчих родичів. Спочатку фіксують загальний вигляд місцевості та місце захоронення труни або трупа. Потім оглядають труну, труп, що знаходиться в ній, одяг на ньому. При цьому проводять фотографування, фіксують усі заходи у протоколі ексгумації та огляду трупа [15, 302]. Своєчасний кваліфікований зовнішній огляд трупа на місці його виявлення відіграє важливу роль у розкритті злочину. При огляді місця події використовується фото-, кіно- та відеозаписуюча апаратура; уніфікована слідча валіза; спеціальні засоби освітлення, спеціальні портативні прилади, які дозволяють виявляти сліди органічних походжень (бризки слини, крові, сперми, жирів та ін.); оптичні та пошукові прилади (щупи); ручний бур; металошукачі та підйомники; прилад для пошуку кольорових металів, прилад для виявлення трупа – газовий індикатор "Пошук" тощо. Нині для огляду місця події створено спеціалізовані пересувні криміналістичні лабораторії (ПКЛ). Вони складаються із салону для перевезення людей та салону для виконання окремих процесуальних і технічних дій. Технічні засоби, що є в лабораторії, поділяють на сім груп: електричне обладнання; засоби зв'язку та сигналізації; засоби виявлення, фіксації, вилучення і попереднього дослідження речових доказів; фотолабораторний відсік; протипожежні засоби та інструменти; спецодяг та спецінвентар; санітарно-гігієнічні засоби. У криміналістичній лабораторії є декілька спецваліз для робіт певного призначення, а саме: дактилоскопічна валіза; набір для вилучення слідів; набір для огляду місць вибуху; набір для огляду місць ДТП; набір для огляду пожеж; набір для пошукових робіт та ін. [15, 303] Кількість спеціалістів, які виїжджають на місце події, встановлюється слідчим залежно від виду злочину, обсягу і складності роботи та інших факторів огляду. Крім огляду трупа на місці його виявлення необхідно відрізняти зовнішній огляд трупа в морзі як складову частину судово-медичного дослідження трупа. Такий огляд іменується в дослідницькій частині висновку експерта (акту судово-медичного дослідження трупа) як зовнішній огляд або зовнішнє дослідження трупа, зміст якого має бути оформлено відповідно до чинного законодавства. При огляді трупа на місці виявлення забороняється: - Зондування та інші дії, що змінюють первісний вигляд і властивості ушкоджень; | |
| Просмотров: 714 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |