| Главная » Файлы » Лабораторные работы » Лабораторные работы |
Протоколи з лабораторних робіт із дисципліни: «Охорона праці»
| [ Скачать с сервера (28.1 Kb) ] | 01.05.2017, 15:25 |
| Визначення характеру робіт по мікроклімату для робочої зони Нормування параметрів мікроклімату полягає у встановленні їх оптимальних або допустимих величин стосовно конкретних виробничих умов. Воно проводиться з урахуванням таких характеристик: ступеня важкості виконуваної роботи; пори року; кількості надлишкового тепла, що надходить у робочу зону від устаткування (ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень). Оптимальні умови мікроклімату – таке сполучення параметрів метеорологічних умов на робочому місці, що при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечує збереження нормального функціонування організму без перенапруження роботи механізму терморегуляції працюючого. Допустимі мікрокліматичні умови – сполучення параметрів мікроклімату, що при тривалому й систематичному впливі на людину може викликати минаючі чи такі, що швидко нормалізуються, зміни функціонального і теплового стану організму. При цьому не відбувається порушення здоров'я працюючого, однак можливе додаткове короткочасне напруження в роботі механізму терморегуляції. За ступенем важкості фізичні роботи поділяють на три категорії. (Категорія робіт – розмежування фізичних робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму, які вимірюються в ккал/год або Вт). - Категорія I. Легкі фізичні роботи; - Категорія II. Фізичні роботи середньої важкості; - Категорія Ш. Важкі фізичні роботи. Пора року в охороні праці умовно розділяється на холодний і теплий періоди. Вони розмежовуються середньодобовою температурою tс.д.= 10 0С. Контроль параметрів мікроклімату здійснюється рядом вимірювальних засобів: температура повітря – термометром; відносна вологість повітря – психрометром; швидкість руху повітря – анемометрами; інтенсивність теплового випромінювання – актинометром або через температуру поверхні обладнання, що вимірюють дистанційно; барометричний тиск – барометром. Номер варіанта 23 Характеристика робочого місця непостійний Енерговитрати організму працівника, Ккал/год 185 Характеристика та категорія роботи 2а(середньої важкості) Дата вимірювання 16 січня Період року холодний Параметри мікроклімату Найменування Значення Факт. Опт. Допуст. Температура 16 18-20 15-24 Вологість,% 50 40-60 75 Швидкість руху повітря,м/с 0,2 0,2 не≥0,2 Висновок: Аналізуючи показники мікроклімату, можна зробити висновок що швидкість руху повітря є оптимальною для даного приміщення. Відносна вологість також входить в межі оптимального значення. Дослідивши температуру повітря, можна зробити висновок, що вона менша на 2ºC від оптимального значення, але входить в межі допустимого значення. Загалом можна зробити висновок, що умови праці в даному середовищі є допустимими. Лабораторна робота №2 Освітленість виробничих приміщень Освітлення на робочих місцях справляє багатоплановий вплив на працівника, зокрема на його емоційний стан, працездатність, мотивацію, продуктивність і безпеку праці. Світло — це випромінювання електромагнітних хвиль, яке викликає зорові відчуття. Простір, який споглядає людина при нерухомому положенні очей і голови, називається полем зору. Його розміри від точки фіксації характеризуються кутами зору: вверх — біля 55°, вниз — біля 65°, вправо і вліво — приблизно 90°. Оптимальні умови бачення знаходяться в межах кута зору 30—40°. Яскраве бачення можливе лише в діапазоні 1° від точки фіксації. В периферійних зонах сітківки ока чутливість до світла зменшується, тому недостатнє освітлення робочого місця обмежує поле зору. Особливістю людського ока є акомодація і адаптація. Акомодація — це здатність зору пристосовуватися до віддалі розглядуваного предмета. З покращенням освітлення акомодація збільшується. Важливо наголосити, що розглядання предмета зблизька вимагає статичного м’язового напруження. Тому виконання багатьох робіт пов’язане з напруженням зору. Періодичне переведення зору з близької відстані на дальшу знижує втому або затримує її розвиток. Адаптація — це здатність зору пристосуватися до світлових умов навколишнього середовища. До темноти адаптація відбувається повільно. Протягом 30 хв людина адаптується на 80 %. При цьому в перші 5 хв адаптація проходить дуже інтенсивно. Повністю до темноти людина адаптується через годину. Такий же час потрібен і на світлову адаптацію, хоча механізм її дещо інший. У перші 0,05 с чутливість сітківки зменшується до 20 % від порогової. Деколи при дуже яскравому світлі можливе осліплення. Рівень освітлення на робочих місцях впливає на гостроту зору, тривалість ясного бачення, контрастну чутливість і здатність бачити на далекій і близькій відстані. | |
| Просмотров: 492 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |