Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Суббота, 23.10.2021


Главная » Файлы » Лабораторные работы » Лабораторные работы

Виявлення ментолу в льодяниках «Травісил»
[ Скачать с сервера (39.5 Kb) ] 03.09.2017, 10:21
Сторожук Наталії, 1 курс магістратури
Лабораторна робота № 1
Виявлення ментолу в льодяниках «Травісил» методом тонкошарової хроматографії
Теоретичні відомості:
Ментол, 5-метил-2-(1-метилетил)-циклогексанол, належить до класу спиртів. Ментол отримують з м’ятних олій або виготовляють синтетично.
Опис. М(C10H20O)=156,27 г/моль. Ментол – тверда речовина, розчинна в органічних розчинниках: метанолі, етанолі, гексані, діоксані, має 8 стереоізомерів.
Метод виявлення ментолу в медичних препаратах ґрунтується на переведенні досліджуваних зразків у розчинну гомогенізовану форму, подальшому отриманні екстрактів визначуваної речовини, розділенні компонентів екстрактів методом тонкошарової хроматографії та візуальному виявленні ментолу за допомогою селективного реагенту – анісового альдегіду. З цією метою для одержання однорідної розчинної форми використовують наступні прийоми:
• поступове розчинення твердої матриці досліджуваних зразків у воді при постійному перемішуванні;
• розтирання таблетованих форм зразків з наступним розчиненням матриці у воді;
• розчинення (гомогенізація) таблетованих форм під дією ультразвуку.
Ментол з одержаних рідких проб екстрагують гексаном. Компоненти екстрактів розділяють хроматографічно. При цьому використовують внутрішній спосіб реєстрації хроматограми, коли компоненти аналізуючої суміші за один і той же самий час проходять різні відстані. Розділення компонентів зумовлене різним ступенем розподілу між двома фазами: нерухомою (плоский тонкий шар сорбенту) та рухомою фазою (в даному випадку суміш розчинників). Далі проводять ідентифікацію компонентів суміші. Для виявлення положення плями ментолу хроматограму обприскують розчином анісового альдегіду і спостерігають утворення забарвленої в синій колір сполуки.

Для ідентифікації ментолу паралельно проводять хроматографування індивідуальної речовини. Після проявлення селективним реактивом положення обох плям та їх забарвлення мають співпасти.
Розчинники, реактиви:
1. Толуол, гексан, етилацетат, метанол.
2. Анісовий альдегід.
3. Силуфол.
4. Безводний сульфат натрію.
5. Оцтова кислота (ч.д.а.).
6. Сірчана кислота (ч.д.а.).
Прилади, посуд:
1. Конічні колби на 100 мл.
2. Ділильні лійки.
3. Піпетки з поділками на 1 мл та на 10 мл.
4. Лійки.
5. Мікрошприц.
6. Пульверизатор.
7. Хроматографічна камера.
8. Порцелянова чашка.
9. Сушильна шафа.
10. Ультразвукова баня.
11. Паперові фільтри.
12. Лінійка.
Об’єкти дослідження. Льодяники «Травісил» фірми Плетхіко Фармасьютікалз Лімітед (Індія).
Приготування розчинів
Розчин індивідуальної визначуваної речовини – ментолу. Наважку ментолу масою 0,05 г розчиняють в 2 мл гексану (С = 25 мг/мл). Способом розбавлення отримують розчин ментолу з С = 2,5 мг/мл.
Розчин проявника 1. До 0,5 мл розчину анісового альдегіду приливають суміш 10 мл оцтової кислоти та 85 мл метанолу, перемішують і приливають 5 мл концентрованої сірчаної кислоти.
Рухома фази. Толуол і етилацетат змішують у співвідношенні 97:3.
Пробопідготовка. В 2 конічні колби внести по 5 льодяників «Травісилу», прилити по 10 мл дистильованої води, закрити пробкою. Колбу поставити струшувати на 2 год.
До одержаних розчинів після струшування добавити по 10 мл гексану. Після чого ще струшувати протягом 3 хв. За допомогою ділильної лійки відділити органічну фазу (верхній шар розчинника). У лійки помістити паперовий фільтр, насипати сульфат натрію (0,5 г) і осушити одержані екстракти «фільтруванням». Фільтрат зібрати в мірні колби та щільно закрити.
Хід роботи
Пластинки силуфолу попередньо активують в сушильній шафі при 105-110 С. На відстані 20 мм від краю пластинок (лінія старту) наносять за допомогою мікрошприцу розчин порівняння V = 4 мкл, та розчини одержаних екстрактів V = 10 мкл. Діаметр нанесених плям має бути якнайменшим. Для якісного аналізу діаметр утвореної плями неповинен перевищувати 5 мм. Пластики висушують на повітрі і поміщають в хроматографічну камеру. Хроматографічну камеру попередньо насичують парами органічного розчинника – рухомої фази. При встановленні пластинки слідкують, щоб пляма проби була вище рідкого шару розчинника. Закривають кришку хроматографічної камери та проводять розділення доти, поки розчинник пройде приблизно дві третіх довжини пластинки. Розчинник переміщується вверх по пластинці під дією капілярних сил. Швидкість його руху нерівномірна. Залежність швидкості руху розчинника від пройденої довжини виражається гіперболічною функцією. Відміряють рівень рухомої фази. Пластинки знову підсушують на повітрі, обприскують їх розчином селективного реагенту – проявником і сушать в сушильній шафі при 90-100 C. Спостерігають утворення синіх плям на рожевому фоні, що свідчить про присутність ментолу. За допомогою денситометра виміряйте аналітичний сигнал - «відображення» плями на різних довжинах пластинки «cилуфолу». Будують залежність аналітичного сигналу від відстані, на якій проводили вимірювання. На пластинці вимірюють довжини, що пройшли досліджувана речовина та фронт рухомої фази. З побудованої залежності визначають ширину піку у його основи . Розраховують коефіцієнт утримування , коефіцієнт ємності , число теоретичних тарілок та висоту, що еквівалентна теоретичній тарілці , як описано нижче. Отримані дані записують до таблиці 1.
Теоретичні відомості та формули розрахунку.
Розрахунок коефіцієнту утримування, числа теоретичних тарілок та висоти, що еквівалента теоретичній тарілці.
Коефіцієнт утримування ( ) – кількісна характеристика утримування речовини на внутрішніх хроматографах, розраховується за формулою Ошибка! Источник ссылки не найден.. Він являє собою співвідношення довжин, що пройшла на пластинці дана речовина ( ) і фронт рухомої фази ( ) (див. Рис.):

(1)

Для симетричних плям знаходять за положенням центра плями, для несеметричних – за положенням максимуму інтенсивності. Безпосереднє використання абсолютних значень для ідентифікації речовини, як правило, неможливо, оскільки ці значення сильно залежать від умов експерименту: товщини шару сорбенту, вологості рухомої та нерухомої фаз, температури, ступеня насичення хроматографічної камери парами розчинника, а також кількості проби (і, відповідно, розміру плями).
Іншою важливою характеристикою утримування речовини при заданих умовах експерименту є коефіцієнт ємності. Оптимальний діапазон значень для практики знаходиться в інтервалі від 1 до 5. При малих значеннях компоненти погано розділяються, при великих – велика тривалість хроматографічного розділення. Виразимо зв'язок між та коефіцієнтом ємності .

(2)
Знайдемо спочатку за який час та фронт речовини та розчинника пройдуть одну і ту ж відстань . Нехай середня лінійна швидкість руху розчинника . Тоді

(3)
Речовина проходить відстань за той же час, за який фронт розчинника проходить відстань . Тому

(4)
Категория: Лабораторные работы | Добавил: opteuropa | Теги: Виявлення ментолу в льодяниках «Тра, Теоретичні відомості, скачать безплатно
Просмотров: 260 | Загрузок: 13 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно