| Главная » Файлы » Лабораторные работы » Лабораторные работы |
Визначення сорбінової та бензойної кислот в продуктах харчування методом обернено-фазової високоефективної рідинної хроматографії
| [ Скачать с сервера (36.2 Kb) ] | 01.05.2017, 15:19 |
| Сорбінова кислота (2E,4E)-гекса-2,4-дієнова кислота — харчова добавка Е200, та її сіль – калію (2E,4E)-гекса-2,4-дієнат або калію сорбат (Е202). Умовна допустима доза – 12,5-25 мг на кг маси тіла. Її допустимий вміст в харчових продуктах складає від 0,1 до 0,2%. Опис. Сорбінова кислота – кристалічний порошок білого кольору. М(C5H7СOOH) = 112.12 г/моль, М(C5H7СOOK) = 150.22 г/моль. Бензойна кислота С6Н5СООН - найпростіша ароматична одноосновна кислота. Опис. Бензойна кислота – безбарвні кристали. М (С6Н5СООН) = 122.12 г/моль, натрію бензоат – порошок білого кольору. М(С6Н5СООNa) = 144.10 г/моль. Побічна дія бензойної кислоти та її солі: стимулює розвиток алергічних реакцій, викликає утворення злоякісних пухлин. Незважаючи на те, що харчові добавки ретельно вивчаються, важко гарантувати їх повну безпечність. Недаремно в світі найбільше цінується їжа, яка не містить харчових добавок. Багато дискусій точиться довкола негативного впливу харчових добавок на здоров’я людини, і особливо дитини. З добавками пов’язують погіршення здоров’я дітей та зростання кількості випадків захворювання на рак молочної залози. Дозволи на використання харчових добавок надаються з розрахунку добової допустимої дози (ДДД) для кожної харчової добавки. Безпечним для здоров’я вважається споживання харчової добавки у кількості, що не перевищує ДДД. Саме поняття ДДД достатньо умовне і розраховується з огляду на середній добовий раціон людини. Відповідно, ніхто не може гарантувати, що в разі споживання великої кількості продуктів, які містять харчові добавки, добова допустима доза не буде перевищеною. Тому найкращим варіантом в раціоні людини є мінімізація споживання продуктів харчування, які містять харчові добавки. Крім того вміст харчових добавок у продуктах має чітко контролюватися. Харчові добавки класифікують за своєю дією та властивостями, які вони надають продуктам. До однієї з таких груп належать консерванти (від Е 200 до Е 299), харчові добавки, що продовжують строки зберігання продуктів. Зокрема, до них належать: сорбінова кислота (Е 200), сорбат калію (Е 202), бензойна кислота (210), бензоат натрію (211). Вміст сорбінової кислоти в харчових продуктах варіюється в широких межах: від 30 до 400 г на кг продукту. Нижче наведений їх дозування у деяких продуктах харчування. Масло, маргарини – 30-60 г/100 кг продукта; Сири – 60-100 г/кг продукта; Рибопродукти – 100-200 г/100 кг продукта; Копчені ковбаси – 200-400 г/100 кг фарша; Варена ковбаса – 50-80 г/100 кг фарша; Квашена капуста – 100 г/кг продукта; Джеми, павидло – 50-150 г/100 кг продукта; Масляний крем – 200 г/100 кг продукта. Метод визначення сорбінової та бензойної кислот чи їх солей в хлібобулочних виробах та майонезі ґрунтується на екстракції заважаючи супутніх органічних компонентів гексаном, в той час як досліджувальні аналіти залишаються у водному розчині. Безалкогольні напої дегазують перемішуванням проби на магнітній мішалці. Компоненти в пробах розділяють і аналізують методом обернено-фазової високоефективної рідинної хроматографії на аналітичній колонці з обернено-фазовим сорбентом, з спектрофотометричним детектором, вимірюючи поглинання при довжині хвилі 254 нм. Для якісного виявлення аналітів використовують час виходу їх стандартних розчинів, для кількісного – метод абсолютного градуювання, що встановлює залежність площі піку від їх масової концентрації.. Розчинники, реактиви 1. Ацетонітрил для рідинної хроматографії (х.ч., додатково очищений перегонкою над Р2О5). 2. Вода «Міліпор», бідистильована. 3. Стандартний розчин калію сорбату, натрію бензоату (С = 0,2 мг/мл). 4. Ацетатний буферний розчин рН = 4,8. 5. Натрію бензоат (х.ч.) 6. Калію сорбат (х.ч.) Прилади, посуд: 1. Рідинний хроматограф "Міліхром-2" з УФ-спектрофотометричним детектором. 2. Мембранні фільтри з розміром пор 0.45 мкм. 3. Мікрошприці. 4. Піпетки ємністю на 1, 5, 10 мл. 5. Конічні колби ємністю на 250 мл. 6. Мірні колби ємністю на 25, 100, 250 мл. 7. Іономер «И-106М». 8. Терези аналітичні. 9. Мірний циліндр ємністю на 100 мл. Об’єкти дослідження Вафлі, печиво, майонез, вода «Лимонад». Приготування розчинів Розчин індивідуальної визначуваної речовини – калію сорбату (С = 0,2 мг/мл) та натрію бензоату (С = 0,2 мг/мл). В колбі на 250 мл наважку калію сорбату (та натрію бензоату) масою 50 мг розчиняють у невеликому об’ємі води. Термостатують до повного розчинення при t = 20-30 C. Доводять водою до мітки. Розбавляють вихідний розчин в 2, 4, 10 разів. Отримані градуювальні розчини фільтрують через мембранні фільтри з розміром пор 0.45 мкм. Розраховують концентрацію кожного стандартного розчину. Елюент. Ацетонітрил : ацетатний буферний розчин у об’ємному співвідношенні 12,5%:87,5%. Приготування ацетатного буферного розчину. Наважку 4,1 г натрію ацетату (CH3COONa∙3H20) вносять в колбу місткістю на 100 мл, розчиняють в бідистиляті, перемішаують до повного розчинення. В цю ж колбу вносять 3,0 г льодяної оцтової кислоти. Доводять водою до мітки, перемішують. Приготування елюенту. В мірний циліндр на 100 мл наливають 12,5 мл ацетонітрилу і 1 мл приготовленого ацетатного буферного розчину, доводять водою до мітки. Елюент профільтровують через мембранний фільтр з розміром пор 0,45 мкм під вакуумом. Елюент придатний для застосування на протязі 7 діб від дня приготування при кімнатній температурі зберігання. Пробопідготовка Визначення калію сорбату (натрію бензоату) у вафлях, печиві та майонезі. В конічні колби на 250 мл вносять наважку подрібнених вафель, печива чи майонезу масою m = 10 г, 50 мл бідистильованої води і 20 мл гексану. Закривають пробкою і струшують протягом 1 год. Після цього за допомогою ділильної лійки розділяють фази. Гексан відділяють, водний розчин перемішують і переносять в дві центрифужні пробірки. Центрифугують отримані розчини 5 хв при 8000 об/хв, потім відфільтровують через паперовий фільтр з синьою стрічкою, а потім через мембранний фільтр. Визначення консервантів в напої «Лимонад». В конічну колбу наливають 10-15 мл напою «Лимонад» і проводять його дегазацію перемішуванням розчину на магнітній мішалці. Далі розчин відфільтровують через паперовий фільтр з синьою стрічкою, а потім через мембранний фільтр. | |
| Просмотров: 781 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |