Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Суббота, 23.10.2021


Главная » Файлы » Лабораторные работы » Лабораторные работы

Задачі з правознавства
[ Скачать с сервера (147.7 Kb) ] 05.11.2017, 15:46
Задача 1
Фізична особа-підприємець Петришин О.В., власник цеху з виробництва меблів, звернувся у липні 2012 р. до державного підприємства „Знам’янське лісництво” (Кіровоградська область), із заявою про надання йому лісорубного квитка строком до кінця 2013 р. для заготівлі деревини з метою її подальшого використання в меблевому виробництві.
За наслідками розгляду заяви у її задоволенні Петришину О.В. було відмовлено, зокрема, з наступних підстав: 1) видача лісорубних квитків здійснюється територіальними органами Мінприроди за погодженням із Держлісагенством України, а державне підприємство не уповноважено здійснювати вказану видачу; 2) видача лісорубних квитків на відповідний рік відбувається не пізніше 20 грудня попереднього року; 3) Петришин О.В. не є постійним лісокористувачем, що унеможливлює здійснення ним спеціального використання лісових ресурсів у формі заготівлі деревини, для чого Петришину О.В. було запропоновано набути статусу постійного лісокористувача, зареєструвавшись в районній держадміністрації за місцем проживання.
Не погоджуючись із відповіддю державного підприємства, Петришин О.В. оскаржив її до суду.
Визначити види правовідносин, які виникли.
Який порядок заготівлі деревини в Україні передбачено чинним законодавством?
Який встановлено порядок отримання документів для здійснення заготівлі деревини та які суб’єкти мають право на їх отримання?
Надати правову оцінку позиції державного підприємства „Знам’янське лісництво”.
Вирішити справу

. Стаття 2. Лісові відносини
Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.
Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки.
Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

П О С Т А Н О В А

Про врегулювання питань щодо спеціального
використання лісових ресурсів

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на
підставі якого:

здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів;

ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та
інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових
користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи
очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного
поновлення лісу, що підлягає збереженню;

ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових
ресурсів*.

_______________
* Органи Держлісагентства, постійні лісокористувачі подають
до п'ятого числа місяця, наступного за звітним кварталом, органам
державної податкової служби перелік підприємств, установ,
організацій і громадян, яким в установленому порядку видано
лісорубний або лісовий квиток.
{ Примітка до пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 1364 ( 1364-2011-п ) від 28.12.2011 }

3. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з
питань лісового господарства Автономної Республіки Крим,
територіальними органами Держлісагентства (далі - органи
Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок
головного користування на підставі затвердженої в установленому
порядку розрахункової лісосіки.

Форма лісорубного квитка наведена у додатку 1 до цього
Порядку.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката,
анулювання) лісорубного та лісового (у разі, коли ліси перебувають
в державній або комунальній власності) квитків здійснюється
відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері
господарської діяльності" ( 2806-15 ). { Пункт 3 доповнено абзацом
згідно з Постановою КМ N 1173 ( 1173-2015-п ) від 16.12.2015 }
{ Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1364
( 1364-2011-п ) від 28.12.2011 }

9. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів
використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних
лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у
межах території та об'єктів природно-заповідного фонду - за
погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони
навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими
держадміністраціями).

Дії щодо погодження видачі лісового квитка вчиняються без
залучення підприємств, установ, організацій і громадян (далі -
лісокористувачі) протягом строку, встановленого для видачі
лісового квитка. { Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою
КМ N 1173 ( 1173-2015-п ) від 16.12.2015 }

Для здійснення погодження власник лісів або постійний
лісокористувач не пізніше дня, що настає за днем одержання від
лісокористувача заявки надсилає її копію у паперовому або
електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в
абзаці першому цього пункту, та встановлює строк розгляду
зазначених документів. { Пункт 9 доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 1173 ( 1173-2015-п ) від 16.12.2015 }

Документи, які подаються державному адміністратору:
1. Заява на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування (постанова КМУ від 07.12.05 № 1176)
2. Відомість чергової лісосіки.
3. Польова перелікова відомість.
4. Перелікова оцінювальна відомість.
5. Карта технологічного процесу розробки лісосіки.
6. План лісосіки.
Примітка. Заява та документи, що додаються до неї, подаються державному адміністратору особисто суб'єктом господарювання (керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою. Уповноважена особа повинна мати документ, який підтверджує іі повноваження. Державний адміністратор перевіряє документи, що посвідчують особу заявника та реєструє заяву і документи.
Додаткова інформація:
Строк дії документа дозвільного характеру: Один рік
Платність видачі документа дозвільного характеру: Безоплатно
Строк, протягом якого видається документ дозвільного характеру: Протягом місяця
Закони України:
1. Ст. 7, 69, 70 Лісового кодексу України
2. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-IV
Акти Кабінету Міністрів України:
1. Постанова КМУ №761 від 23.05.07 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів"
2. Розпорядження КМУ від 06.06.2011 № 491-р «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державним агентством лісових ресурсів, його територіальними органами та республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства, та розміру плати за їх надання»

Стаття 7. Ліси як об'єкт права власності
Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.
Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Стаття 69. Спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів
Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
}
Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.
Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є:
прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок;
прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача;
невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення;
недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.
Спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів анулюється в разі:
припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу;
припинення права використання лісових ресурсів з підстав, передбачених статтею 78 цього Кодексу.
Стаття 70. Заготівля деревини
Заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування.
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
насінників і плюсових дерев, а також дерев з гніздами рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України (чорний лелека, скопа, орлан-білохвіст та інші), дуплястих та найстаріших дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
У разі здійснення будівельних та інших робіт на лісових ділянках заготівля деревини проводиться тими громадянами та юридичними особами, яким надано земельні ділянки для таких цілей, якщо в рішенні про надання земельної ділянки не передбачено інше.
У пралісах, квазіпралісах, природних лісах забороняються заготівля деревини, всі види рубок, у тому числі формування і оздоровлення лісів, та видалення захаращеності.

Стаття 16. Право користування лісами
Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Стаття 17. Постійне користування лісами
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.
{Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012}
Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Стаття 18. Тимчасове користування лісами
Об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.
Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
{Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012}
Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
{Частина п'ята статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012}
Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.
Суб'єктами правовідносин тимчасового користування лісами є:
власники лісів або уповноважені ними особи;
підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.

Стаття 23. Лісові сервітути
Лісовий сервітут - право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною лісовою ділянкою.
Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом.
Права власників лісів або лісокористувачів можуть бути обмежені на користь інших заінтересованих осіб на підставі закону, договорів, заповіту або за рішенням суду.
Установлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника земельної лісової ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача - володіння, користування.
Лісовий сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника лісів або користувача земельної лісової ділянки, щодо якої він установлений.

6. Який документ є підставою для вирубки дерев у лісі та хто його видає? В якому порядку відбувається проведення рубок і чим це регламентовано?
Згідно зі ст. 69 Лісового кодексу України право на проведення рубок надає спеціальний дозвіл – лісорубний квиток. На підставі додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 року, лісорубний квиток віднесений до дозвільного документа. Цей дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається обласними управліннями лісового та мисливського господарства через дозвільні центри. На інші рубки та заходи, які пов’язані або не пов’язані з веденням лісового господарства, лісорубні квитки оформлюють лісогосподарські підприємства та відповідні державні організації та установи, у постійному користуванні яких перебувають ліси. Право на заготівлю деревини під час всіх рубок та інших лісогосподарських заходів також належить постійним лісокористувачам (ст.ст. 69, 70 ЛКУ).
Загалом лісове законодавство виділяє чотири основних типи рубок:
1. рубки головного користування, врегульовані у «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», затверджені Постановою КМУ від 23.05.2007 року №761, та «Правилах рубок головного користування», затверджених Постановою КМУ від 23.12.2009 року № 364.
2. рубки формування і оздоровлення лісів (догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні) та інші заходи з формування і оздоровлення лісів (догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів). Загальні вимоги до вказаних рубок визначені у «Правилах поліпшення якісного складу лісів», затверджених Постановою КМУ від 12.05.2007 року № 724. Інструкція про проведення цих рубок перебуває в стадії розробки.
3. рубки під час інших заходів, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубка рідколісся, рубка поодиноких дерев, відведення лісосік, рубка модельних дерев, очищення від захаращеності, будівництво (ремонт) лісових шляхів, рубки догляду в незімкнутих лісових культурах тощо);
4. рубки під час інших заходів, не пов'язаних з веденням лісового господарства (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, розширення (розчищення) існуючих інженерних споруд, охоронних зон, смуг вздовж кордону тощо).
До кожного виду рубок визначена низка вимог, що міститься у відповідних нормативно-правових актах лісового законодавства.
Будь-якій вирубці передує процедура відведення лісосіки, що полягає у відмежуванні в натурі лісових ділянок (лісосік) для здійснення рубки та переліку відведених дерев з метою матеріально-грошової оцінки деревини. Порядок відведення лісових ділянок врегульовано наказом Держкомлісгоспу України від 22.11.2010 року №403 «Про підвищення якості відведення лісосік», яким затверджено «Методичні рекомендації з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу». Цей документ через відсутність реєстрації в Міністерстві юстиції України, має рекомендаційний характер, проте є обов’язковим для виконання в системі ДАЛР України. Для інших лісокористувачів залишається чинною «Настанова по відводу і таксації лісосік у лісах СРСР», затверджена наказом Державного комітету лісового господарства Ради Міністрів СРСР від 27.12.1968 року.
За наслідками відведення всіх лісосік виконавці оформлюють комплект лісогосподарської документації, що складається з плану лісової ділянки (лісосіки) з її геодезичною зйомкою, перелікової відомості (відомість переліку дерев), відомості матеріально-грошової оцінки лісосіки, технологічної карти розробки лісосіки. Якщо відводиться санітарна рубка, складається акт санітарного та лісопатологічного обстеження насадження, відомість переліку ділянок, що потребують проведення суцільних санітарних рубок, відомість переліку пробних площ та картки пробних площ, закладених на ділянках. Окрім цього, повинен бути дозвіл обласного управління лісового та мисливського господарства на проведення санітарної рубки.
Заготовлена деревина підлягає відповідному обліку, що має певні особливості, обумовлені специфікою виробного процесу в лісовій галузі. Зазначені питання врегульовані в «Інструкції з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного комітету лісового господарства України», затверджених наказом Держкомлісгоспу України від 19.12.2003 року № 205.
Після кожної рубки має проводитись огляд місця рубки уповноваженими посадовцями лісгоспу, про що складається відповідний акт.
7. Чи має право громадянин одержати лісорубний квиток в лісгоспі на своє ім’я, щоб здійснити вирубку дерев на дрова у прилеглому лісі? Чи можна оформити лісорубний квиток на лісозаготівельну бригаду?
Вимоги лісового законодавства щодо видачі спеціальних дозволів на проведення рубок (лісорубних квитків) можна спрощено пояснити таким чином: хто користується (володіє) лісом, той і має виняткове право його рубати і бути власником зрубаної деревини. Продаж дерев у їх природному стані (на корінні) не дозволяється.
В Україні ліси перебувають переважно в державній власності, та надаються державним та комунальним лісогосподарським підприємствам у постійне користування для ведення лісового господарства (ст. 17 ЛКУ). При цьому вітчизняна система лісового господарства має певну специфіку: постійні лісокористувачі, що мають організаційно-правову форму державних або комунальних підприємств, поєднують в собі дозвільні, господарські та контрольні функції. Лісорубні квитки лісгоспи видають по суті «самі собі», їх адресатами є структурні підрозділи – лісництва. На підставі виданих лісорубних квитків лісгоспи організовують рубки, у ході яких заготовлена деревина стає їх власністю. Перевірка місць рубок здійснюється уповноваженими посадовими особами лісгоспів.
Виняток становлять рубки головного користування, під час яких здійснюється заготівля стиглого та перестиглого лісу (у лісовому господарстві це вважається «збором врожаю»). Квитки на них видають державні органи – обласні управління лісового та мисливського господарства (ст.ст. 69-71 ЛКУ).
Лісгосп не має правових підстав видавати фізичним та юридичним особам лісорубні квитки для того, щоб останні провели рубку в їхньому лісі, а потім деревину забрали собі. Іноді громадяни помилково вважають, що заготовлену від рубок деревину одержують приватні лісозаготівельні бригади, яким лісгосп і видає лісорубні квитки. Це не так, оскільки заготівля деревини такими бригадами (це, як правило, приватні підприємці або малі підприємства) проводиться на підставі укладених з лісгоспами договорів підряду. Якщо вартість лісозаготівельних послуг для лісгоспу перевищує суму 100 тис грн., придбання цих послуг проводиться згідно з процедурою, передбаченою Законом України «Про здійснення державних закупівель». Заготовлену деревину (проф. термін – лісопродукцію) відповідальні особи лісгоспу приймають від лісозаготівельників у підзвіт, маркують, а надалі деревина оприбутковується згідно з бухгалтерським обліком підприємства.

Ст 329-платникі збору(податковій кодекс')
Суб'єктами, на яких лежить обов'язок сплати передбаченого коментованим розділом збору, тобто платниками цього збору, стаття 329 називає лісокористувачів. Поняття "лісокористувачі" є узагальненим, оскільки об'єднує осіб, що здійснюють усі форми та види господарської діяльності, що Лісовим кодексом України (далі - ЛКУ) визнається користуванням лісами. Важливим елементом статусу лісокористувачів - платників відповідного збору є здійснення ними спеціального використання лісових ресурсів, яке на відміну від загального використання лісових ресурсів проводиться на підставі спеціальних дозволів і за плату. Відповідно до ст. 67 ЛКУ у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види лісокористування: 1) заготівля деревини в порядку рубок головного користування; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.
Пункт 329.1 коментованої статті містить конкретизований перелік лісокористувачів, що є платниками відповідного збору. В їх числі, зокрема, названі "юридичні особи", "їх філії", "відділення", "інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи", "постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників". Зміст цих понять нами розкривається в коментарях до статей 240, 263, 323 цього Кодексу.
Серед платників відповідного збору коментована стаття називає також фізичних осіб. Узагальнене поняття "фізичної особи" міститься в ст. 24 ЦКУ. Нею визнається людина як учасник цивільних відносин. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи установлюється ЦКУ і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, визначених законом. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла повноліття, тобто за законодавством України - вісімнадцяти років.
Оскільки в нормі коментованої статті не міститься жодних обмежень щодо громадянства фізичних осіб - платників відповідного збору, то можна зробити висновок, що йдеться не лише про громадян України, а й про іноземців (тобто громадян інших держав) та осіб без громадянства (тобто осіб, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянами)1.
329.1. Платниками збору є лісокористувачі − юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи − підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Термін «лісокористувачі» є узагальненим, оскільки об’єднує всі форми і види господарської діяльності, що визначається як користування лісами, згідно з Лісовим кодексом України.
Право користування лісами визначено статтями 16–18 Лісового кодексу України. Згідно зі статтею 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим
комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (ст. 17).
Згідно зі статтею 18 тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим – терміном від одного до п’ятдесяти років, і короткостроковим – терміном до одного року.
Довгострокове тимчасове користування лісами засноване на договорі про строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково- дослідних робіт.

Згідно зі статтею 65 глави 13 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. Фізичні особи, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства, визначені статтею 66 ЛК: громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених Лісовим кодексом та іншими законодавчими актами України.
У порядку спеціального використання (стаття 67) можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини в порядку рубок головного користування; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.
Згідно зі статтею 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом (лісорубний квиток, лісовий квиток), що видається безоплатно.
Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися тільки ті лісові ресурси і тільки для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Лісокористувачі розраховують суму збору наростаючим підсумком з початку звітного року та відображають у розрахунку за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремими рядками зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, і подають його органу державної податкової служби за місцем адміністративного розташування лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за винятком:
лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків – спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці, форма та порядок видачі яких затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 23.05.2007 р. № 761 «Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів»), збір вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
а) фізичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, у якому сплачується збір;
в) лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцем адміністративного розташування лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Категория: Лабораторные работы | Добавил: opteuropa | Теги: курсач, Право, КОНТРОЛЬНА, лабораторна робота, курсова, курсовая работа, скачать реферат
Просмотров: 376 | Загрузок: 14 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно