| Главная » Файлы » Магистерские работы » Магистерские работы |
ЕЛІТАРИЗМ ЯК ОДНА З ПРОВІДНИХ ТЕЧІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ
| [ Скачать с сервера (71.8 Kb) ] | 22.01.2018, 20:36 |
| У процесі глибоких політичних і соціально-економічних перетворень в Україні формуються нові соціальні верстви, поступово долаються наслідки тоталітарного минулого, утворюються демократично орієнтовані державно-владні та управлінські структури. Все це по-новому ставить питання влади та її носіїв, авторитету і здатності вищих державних інстанцій діяти на нау-ковій основі і у відповідності з гуманістичними ідеалами. Закономірним є інтерес суспільства, зокрема, до проблем політичної еліти, закономірностей та особливостей її становлення і розвитку як соціальної верстви, що бере участь у виробленні та прийнятті найважливіших управ-лінських рішень, своїми діями спричиняє визначальний вплив на долі людей та країни в цілому. В контексті цього інтересу тема даного дослідження стосується про-блеми, яка є предметом дискусій у всьому світі і не знаходить однозначного вирішення. Полягає вона у визначенні сумісності елітарного управління з демократією. Особливого значення ця проблема набуває саме в нашій дер-жаві, де і демократія, і еліта перебувають в стані творення. Та навіть для країн з давніми традиціями демократії це питання не є простим. Адже про-блема помітна уже з першого погляду: як можуть співіснувати “правління народу” та “правління еліти”? Відповіді на ці питання неоднозначні. Упродовж десятиліть з початку виникнення класичних елітарних концепцій, ці концепції вважались альтернативою теорії демократії. Адже суперечності між елітаризмом і демократизмом очевидні: елітаризм виходить із нерівності людей, тоді як класична теорія демократії проголошує їх рівність; елітаризм визнає реальним суб’єктом політичної влади еліту, в той час як для демо-кратії таким суб’єктом є народ. Актуальність даної роботи обумовлена поширеністю та недостатнь-ою дослідженістю феномену елітаризму, в той час як чітке розуміння його джерел, структури та його ролі в сучасному політичному житті є необ-хідним для того, щоб розуміти світові процеси та знаходити рішення для проблем сьогодення. Метою дослідження є дослідження явища елітаризму від його появи до сучасності та розгляд конкретних прикладів практичного застосування цієї теорії. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: - з’ясувати теорико-методологічні засади дослідження елітаризму; - охарактеризувати розвиток теорії еліт в українській політичній думці в період від Київської Русі до ХIX століття; - проаналізувати основні концепції елітаризму в політичній думці України XX-XXI століття. Об’єкт - теорія еліт. Предметом - елітаризм як одна з провідних течій української політич-ної думки. Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою вивчення феномену елітаризму є низка як загальнонаукових, так і спеціальних методів пізнання. Системний метод забезпечив комплексне дослідження процесів суспільно-політичної взаємодії. Структурно-функціональний метод дозво-лив виокремити з комунікаційної цілісності принципи теорії еліт та складові, які забезпечують її функціонування. Метод моделювання спрямований на охарактеризування процесів, що впливають на формування політичних по-глядів через абстрактні теоретичні моделі (лінійну, нелінійну тощо), вияв-лення механізмів взаємодії політичних еліт та суспільства. Описовий метод покликаний дати точний і повний опис ідеям елітаризму та виявленим структурним компонентам. Історичний метод допомагає подивитися на фе-номен елітаризму в ракурсі часової динаміки, дослідити конкретні матеріали минулого. Хронологічний метод дозволив сформувати науковий погляд на послідовний розвиток та періодизацію процесів розвитку ідей елітаризму у світі. Порівняльний метод спрямований на розкриття спільних і відмінних рис елітаризму в умовах різних держав і часів. Для того, щоб зрозуміти роль елітаризму в сучасності, цікаво буде розглянути яскравих представників різноманітних політичних течій та ор-ганізацій з усього світу. Для цього я дослідила головні ідеологічні засади цих організацій, їх програми та, що було найбільш показовим, медійну діяльність. Безперечно не можна недооцінювати значущість медіа в сучас-ному політичному житті. Цей надважливий фактор, як один з чинників фор-мування сучасної політичної думки в цілому, а також як впливовий інстру-мент пропаганди, стає новою ареною для політичного розвитку. Проте медіа має не тільки позитивний характер, як і будь-який інструмент, а і негативний в силу того, що через надлишок неякісної інформації знижується якісний показник політичної освіченості та розмивається багато дефініцій, що зава-жає багатьом дослідженням політичної теорії. У випадку дослідження еліта-ризму саме як феномена сучасної політичної думки, важливо звернути увагу на те, що теорія еліт є недостатньо популярною, хоча і має значний ряд прибічників, через що про схильність до елітаристичних поглядів політичні організації та рухи говорять часто приховано, що заважає виокремити з першоджерел оригінальні заяви щодо політичних вподобань, тому часто доводиться виносити інформацію щодо них за допомогою аналітики як провідного методу дослідження. Складність проведення даного досліджен-ня також полягає у інших особливостях сучасності - багато ідеологів сучас-ного елітаризму надають перевагу діям та заявам для медіа, уникаючи напи-сання наукових робіт, що стосуються політичних ідеологій. | |
| Просмотров: 379 | Загрузок: 13 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |