| Главная » Файлы » Магистерские работы » Магистерские работы |
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
| [ Скачать с сервера (1.40 Mb) ] | 05.02.2018, 19:33 |
| Соціальні мережі за останні кілька років стали невід’ємною частиною комунікаційної системи людства і України зокрема. Цей факт не викликає подиву, адже з’являються нові можливості пошуку, оприлюднення та поширення інформації. За допомогою соціальних мереж будь-яка організація чи компанія, а також публічні особи можуть налагодити зв'язок з аудиторією, налаштувати взаємодію, знайти прихильників. Соціальні мережі вносять зміни у сучасну комунікацію спільнот віруючих громадян України, тому потребують детального вивчення, у цьому полягає актуальність дослідження. Мета роботи – встановити функціональні характеристики, оцінити можливості соціальних мереж та проаналізувати їх вплив на суспільну свідомість. Завдання: • Визначити особливості функціонування релігійних організацій у соціальних мережах. • Встановити, для чого використовуються соціальні мережі серед спільності вірян України. • Визначити проблеми, які виникають внаслідок використання соціальних мереж у свідомості суспільства загалом, та віруючих громадян України зокрема. • Проаналізувати статистичні дані, надані адміністрацією офіційної сторінки Української Православної Церкви. • Окреслити можливості розвитку комунікативних зав’язків з аудиторією України. Об’єктом дослідження є сторінки релігійних організацій у соціальних мережах та надані статистичні дані. Предметом дослідження виступають особливості та наслідки функціонування релігійних організацій у соціальних мережах. Джерельною базою дослідження виступають безпосередньо соціальні мережі, такі як Вконтакте, Facebook, Twitter, Instagram. А також використовувались матеріали проведених зустрічей та інтерв’ю з офіційними представниками Церкви — адміністраторами сторінок УПЦ МП, які були проведені спеціально для ознайомлення з особливостями роботи релігійної організації у соціальних мережах. Для вивчення впливу діяльності релігійних організацій у соціальних мережах на свідомість українців використовувались праці дослідників з медіакомунікацій, релігієзнавства, маркетингу та соціологічні дослідження. Для виконання поставлених завдань використовувались: метод інтерв’ю, аналізу статистичних показників, контент-аналіз, компаративний аналіз даних. У своєму дослідженні ми дотримуємося загальних наукових принципів гуманізму, системності та світоглядного плюралізму, а також принципів академічного релігієзнавства: об’єктивності, позаконфесійності, нейтральності в питаннях релігії. Наукова новизна одержаних результатів: • Визначено основні показники ефективності присутності релігійних організацій у соціальних мережах. • Визначено специфіку адміністрування та взаємодію на сторінках релігійних організацій. • Окреслено головні та другорядні проблеми, що виникають при зміні формату комунікації у спільноті віруючих та у суспільстві загалом. • Окреслено можливості для розвитку та покращення ефективності присутності релігійних організацій у соціальних мережах. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані як релігієзнавцями для вивчення особливостей та наслідків використання соціальних мереж релігійними організаціями, так і релігійними організаціями, які представляють себе у соціальних мережах для вивчення можливостей своєї діяльності. Результати дослідження також можуть бути використані студентами та викладачами в курсі вивчення соціології релігії, релігієзнавства та суміжних дисциплін. Окрім того, подана інформація може бути використана для загального аналізу впливу соціальних мереж на суспільну свідомість. Загальні відомості та статистичні дані дозволять студентам спеціальності «релігієзнавство» організувати багатоаспектне дослідження сучасного стану діяльності релігійних організацій. Структура дослідження визначена її метою та завданнями. Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, кожен з яких має підрозділи і супроводжується висновками, загальних висновків і списку використаних джерел, а також додатків, у яких розміщені статистичні дані у їх графічному втіленні. РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ На сьогодні не існує чіткого визначення поняття соціальних мереж. Це пов’язано з тим, що, насамперед, соціальні мережі – це багатоаспектне явище і до його трактування ми можемо підходити з різних поглядів. Наприклад, соціальною мережею є група студентів, члени однієї політичної партії, танцівники з одного балету. В такому випадку ми говоримо про соціальну мережу як про соціальну структуру, утворену індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками. Таке визначення їм надав соціолог Дж. А. Барнес ще у 1954 році. Це сфера соціологічних досліджень та аналізу, вона дає нам широке значення терміну «соціальні мережі». Ф. Фукуяма називає подібні зв'язки між людьми просто «мережею» (network). У вузькому сенсі, соціальна мережа — це платформа, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначені для побудови, відображення і організації соціальних взаємовідносин. Згідно з визначенням, запропонованим відомим дослідником цієї області Д. Бойдом, соціальні мережі — це «мережеві послуги, які дозволяють приватним особам: • будувати суспільні або напівсуспільні профілі в межах обмежень, накладених системою, визначати список інших користувачів, з котрими вони можуть спілкуватися та ділитися інформацією, • переглядати і пов'язувати їх список контактів з іншими, створеними користувачами всередині системи» [47, с. 212-213]. Соціальні мережі, як специфічна форма реалізації соціальної комунікації в інтернет-просторі, з'явилися порівняно недавно. Однак дуже швидко вони пережили соціальний бум і стали звичайним явищем. Зараз соціальних мереж у всесвітній павутині величезна кількість і вони постійно ростуть і розвиваються, як якісно, так і кількісно. Види соціальних мереж: • за типом — універсальні, тематичні. Більша частина соціальних мереж носять загальний характер, • проте є і спеціалізовані сервіси. Flickr — сервіс, призначений для зберігання і подальшого використання користувачем цифрових фотографій і відеороликів. SoundCloud — соціальна мережа для музикантів та меломанів; • за доступністю інформації — відкриті (Facebook), закриті (PlayboyU), змішані. У разі, якщо мережа спеціалізована, то реєстрація в ній можлива тільки за певних умов. Може йти мова про дворівневу систему реєстрації та підтвердження статусу; • за чисельністю — із внутрішньою класифікацією за кількістю відвідувачів в день, за числом зареєстрованих користувачів у цілому; • за аудиторією — за віком, за соціальним статусом, за професією. Велика частина соціальних мереж об'єднують людей різних вікових груп, професій, інтересів. Однак є і мережі, які з'єднують людей саме спільними інтересами, або, наприклад, за професією. Наприклад, деякі соціальні мережі створюються для спілкування на професійні теми, обміну досвідом та інформацією, пошуку вакансій, як-от, наприклад, LinkedIn — соціальна мережа для пошуку і встановлення ділових контактів. В рамках нашого дослідження немає підстав заглиблюватися в інші класифікації соціальних мереж, які, до того ж, більше стосуються соціальних мереж як таких, а не тільки їх онлайнової реалізації. Соціальні мережі не залишають своє середовище існування незмінним, вони серед числа тих факторів які трансформують суспільство, а відтак, і релігійні відносини сьогодні. Розглянемо характеристики процесу цих змін у нашому сьогоденні. | |
| Просмотров: 482 | Загрузок: 17 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |