| Главная » Файлы » Магистерские работы » Магистерские работы |
Теоретичні основи обліку, аналізу і аудиту інвестиційних витрат
| [ Скачать с сервера (1.41 Mb) ] | 18.04.2017, 17:24 |
| Вступ а) Актуальність інвестиційних витрат, предмет, об’єкти дослідження, мета та основні завдання Реформування національної системи бухгалтерського обліку є складовою частиною заходів, спрямованих на розвиток в Україні ринкових відносин. Побудова нових економічних відносин неможлива без активізації інвестиційних процесів і поліпшення якості управління ними на рівні підприємств. Економічна природа інвестицій обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи продуктивних сил суспільства. Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991р., під інвестиціями розуміються усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток, або досягається соціальний ефект. Джерело інвестицій - фонд накопичення, або збережена частина національного доходу, що спрямовується на збільшення і розвиток засобів виробництва, і фонд відшкодування, що використовується для відновлення зношених засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань. Інвестиції в широкому розумінні можна визначити як витрати ресурсів, що здійснюються з метою одержання в майбутньому користі або прибутку. У такому розрізі рішення про вкладання інвестицій відрізняються від рішень, спрямованих на споживання, для яких характерним є те, що витрати ресурсів спрямовані на одержання тільки негайної корисності. Економічну природу інвестицій можна класифікувати за такими ознаками (схема 1): види інвестицій; об'єкти вкладення засобів; характер участі в інвестуванні; регіональна ознака: період інвестування; форми власності; форми участі інвестора; Методологічні засади обліку, аналізу та аудиту інвестиційних витрат Посада Прізвище, ініціали Підпис Дата Вступ Номер сторінки Студент Чох С.М. 15.09. Науковий керівник Прохорова Л.І. 15.09. Завідувач кафедри Чернелевський Л.М. 16.09. 5 ступінь ризику; форми відтворення. 1. Види інвестицій прийнято підрозділяти на: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно; майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого («ноу – хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права; інші цінності. Схема 1. Класифікація інвестицій 2. У відношенні об'єктів вкладення засобів інвестиції розуміються як: реальні інвестиції, або вкладення засобів у матеріальні (будівлі, споруди, устаткування і т.п.) і нематеріальні (патенти, ліцензії, «ноу-хау», науково-технічні і проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмного забезпечення і т.п.) активи; фінансові інвестиції, або вкладення засобів у різноманітні фінансові інструменти - цінні папери, депозити, цільові банківські вклади. 3. По характеру участі в інвестиційному процесі інвестиції розділяються на такі види: прямі, що припускають особисту участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладенні засобів. непрямі, що здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), які акумулюють і розміщують за своїм розсудом найбільш ефективним способом фінансові засоби. Такі посередники беруть участь у керуванні об'єктами інвестування, а одержувані прибутки розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле, прийнято також називати портфельними. 4. У регіональному аспекті розглядаються інвестиції: внутрішні, або вкладення суб'єктів господарської діяльності даної держави; іноземні - вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових та неурядових організацій; закордонні - вкладення засобів в об'єкти інвестування за межами території даної країни (придбання цінних паперів закордонних компаній, майна й ін.). 5. По періоду інвестування прийнято виділяти інвестиції: короткострокові, як правило, тривалістю не більше року (короткострокові депозитні внески, ощадні сертифікати); довгострокові, тривалістю понад один рік. 6. По формах власності інвестиції підрозділяються на: приватні засоби громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій; державні, що фінансуються за рахунок бюджетних засобів різних рівнів, державними підприємствами і установами. 7. Форми участі інвестора припускають: часткова участь у створюваних підприємствах або придбання частини в діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю); створення підприємств, що цілком належать інвестору, або придбання у власність чинних підприємств повністю; придбання рухомого або нерухомого майна шляхом прямого одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів; придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею, інших майнових прав. 8. По ступеню ризику інвестиції діляться на такі види: без ризикові; ризикові. Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути: можливість втрати всієї суми розрахованого прибутку - допустимий ризик; можливість втрати не тільки прибутку, але і розраховує мого валового прибутку після реалізації проекту. В цьому випадку ризик є критичним; можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора, або катастрофічний ризик. 9. Відтворення може здійснюватися в одній з таких форм інвестицій: нове будівництво, або будівництво підприємств, будинків, споруд, здійснюваний на нових площах і по попередньо затвердженому проекту; розширення діючого підприємства - будівництво других і наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів із метою збільшення виробничої потужності; реконструкція діючого підприємства - здійснення по єдиному проекті повного або часткового переустаткування і перебудови виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування з метою зміни профілю випуску нової продукції; технічне переозброєння-комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, ділянок. Інвестиційна діяльність підприємства - це об'єктивний процес, що має свою логіку, і розвивається відповідно до властивих йому закономірностей і відіграє важливу роль в господарській діяльності підприємства, оскільки по своїй економічній природі інвестиції являють собою відмову від сьогочасного споживання заради одержання прибутків у майбутньому. Інвестиційні витрати — капіталовкладення фірм у закупівлю машин, устаткування, на будівництво, збільшення запасів. Західна економічна наука включає в інвестиційні витрати все будівництво, тобто будівництво нових фабрик, складів, елеваторів тощо, а також житлове будівництво. Багатоквартирні житлові будинки теж є інвестиційними товарами, бо, аналогічно фабриці, елеватору тощо, є активами, які приносять доходи. Таку ж роль виконують будинки, які здаються у найм. До інвестицій зараховують навіть ті будинки, які не здаються у найм, бо вони можуть бути використані таким чином і приносити дохід. Введення в інвестиції зміни запасів робиться на тій основі, що збільшення запасів є неспожитим продуктом. До інвестиційних витрат належать: остаточні закупівлі підприємцями машин, устаткування і верстатів для виробничого використання; все будівництво; зміна запасів. б) Техніко - економічна характеристика ДП «Волинське облплемпідприємство» , його виробнича структура та схема управління При написанні дипломної роботи мною були використані дані ДП «Волинське обласне сільськогосподарське виробниче підприємство по племінній справі у тваринництві» (далі Облплемпідприємство, Підприємство). ДП «Волинське облплемпідприємство» створене згідно наказу Міністерства сільського господарства Української РСР від 09.02.1981 року №33 «Про створення в республіці єдиної системи управління племінною справою в тваринництві». Підприємство перебуває у державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України – органу управління майном. Діє на підставі Статуту і законодавства України. Орган управління – Міністерства аграрної політики та продовольства України. Юридична та фактична адреса Облплемпідприємства: 45626, Волинська область, Луцький район, смт. Рокині. Повна назва Підприємства – Державне підприємство «Волинське обласне сільськогосподарське виробниче підприємство по племінній справі у тваринництві». Скорочена – ДП«ОПП». Телефони – (0332) 70-93-81 (директор), (0332) 70-93-83 (головний бухгалтер). Код ЄДРПОУ – 00692386; Організаційно-правова форма господарювання за КОПФГ– 140 Державне підприємство. Основною метою діяльності Підприємства є створення високоякісного генетичного потенціалу у тваринництві шляхом використання для відтворення генетичних ресурсів найвищої якості та впровадження сучасних технологій утримання і використання тварин з метою забезпечення конкурентоспроможності галузі. Предметом діяльності Підприємства є розробка та практичне здійснення науково обґрунтованих загальнодержавних, регіональних і внутрігосподарських програм селекції у тваринництві; впровадження передових методів і прогресивних технологій відтворення, селекції, утримання та використання тварин; експорт та імпорт генетичних ресурсів, інструментів, обладнання, матеріалів, ветпрепаратів, хімікатів, племінних тварин; виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції; розведення великої рогатої худоби, розведення свиней, вирощування зернових культур, надання послуг у тваринництві; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля живими тваринами. ДП «Волинське облплемпідприємство» спеціалізується на розведенні іншої великої рогатої худоби та буйволів; вирощуванні зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведенні великої рогатої худоби молочних порід; допоміжній діяльності у тваринництві; оптовій торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; розведенні свиней;оптовій торгівлі живими тваринами; вирощуванні інших однорічних і дворічних культур. Підприємство має в постійному користуванні 71,12 га землі, з них 49,3 га сільськогосподарських угідь в тому числі 47,4 га ріллі. Структура виробництва ДП «Волинське облплемпідприємство» має такий вигляд: 1. Основне виробництво: приймальна дільниця; лабораторія; дільниця по заморозці сперми; дільниця по видачі спермопродукту. 2. Допоміжне виробництво: котельня; ремонтно – господарська дільниця. Директор Облплемпідприємства Шух В.І. не є державним службовцем. З директором Облплемпідприємства Шухом В.І. укладено контракт від 29.08.2008 №4323 на період з 03.09.2008 року по 03.09.2013 року, який затверджено наказом від 29.08.2008 №167-п Міністерства аграрної політики та продовольства України. Посадовими особами Облплемпідприємства, яким було надано право розпоряджатися рахунками та підписувати розрахункові документи є: з правом першого підпису: директор – Шух Василь Іванович за весь період, що підлягав ревізії; з правом другого підпису: головний бухгалтер – Нестерук Ольга Володимирівна за весь період, що підлягав ревізії. Облплемпідприємство є державною власністю, має самостійний баланс, розрахунковий і валютний рахунки, фірмову назву, круглу печатку та штамп. В своїй діяльності керується Статутом, затвердженим розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 27.12.2005 року №73 та зареєстрованим у Департаменті правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики України 27.12.2005 року № 708-73-12/2005. Для досягнення мети своєї діяльності має право від свого імені укладати угоди, придбавати майно і нести зобов’язання, бути позивачем і відповідачем у суді. ДП «Волинське облплемпідприємство» Міністерством аграрної політики України видано ліцензію серії АВ №325849 на виробництво, зберігання та реалізацію племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалії тварин (строк дії з 09.10.2007 по 09.10.2012 року). Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук №858/140 від 04.12.2009 року ДП «Волинське облплемпідприємство» присвоєно: статус підприємства з племінної справи у тваринництві І категорії (атестат № 7141 від 07.12.2009 року); статус контрольно-випробувальної станції з м’ясного скотарства ІІІ категорії (атестат № 858/140 від 07.12.2009 року). ДП «Волинське ОПП» перебуває на загальній системі оподаткування встановленій Верховною Радою України та є суб’єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та знаходиться на фіксованому сільсько-господарському податку. Структура управління ДП «Волинськеоблплемпідриємство»: Міністерство аграрної політики та продовольства України Правління ДП «Волинське ОПП»: директор; головний бухгалтер; головний економіст; заступник директора по племінній справі; головний ветлікр; головний зоотехнік; завідуюча лабораторією. Персонал ДП «Волинське ОПП»: бхгалтер по маріала; бухгалтер по тваринницву і рослинництву; бухгалтер по розрахунках – касир; лаборант по заморозці спермопродукту; молодший лаборант; водій; механік. Схема 2. Структура управління ДП «Волинське облплемпідприємство» Кадровий потенціал підприємства має такий вигляд: 35 досвідчених спеціаліста з вищою освітою, 1 спеціаліст навчається без відриву від виробництва, 1 спеціаліст має незакінчену вищу освіту. Також на Підприємстві працює 427 працівників по договорах цивільно – правового характеру по штучному осіменінню в районах. Загальна чисельність персоналу на 2012 рік становила 37 осіб (Додаток А, Б). Весь персонал призначається на посаду і звільняється з неї директором підприємства. Персонал Облплемпідприємства безпосередньо підпорядковується директору. У своїй роботі персонал Підприємства керується чинним законодавством України, наказами та розпорядженнями директора, розпорядженнями керівників структурних підрозділів та посадовими інструкціями. Для кожної посади на Підприємстві є своя посадова інструкція, також є інструкції з охорони праці для кожного працівника і загальна інструкція з охорони праці. в) Розкриття економічної сутності інвестиційних витрат Інвестиційні витрати – довготермінові витрати інвестиційних ресурсів підприємства, пов’язані з розв’язанням питань його стратегічного розвитку. Найрозвиненішою формою інвестиційних витрат у наш час є реальні (прямі) ін¬вестиції, пов'язані з відновленням основних фондів у формі нового будівництва, реконструкції, розширення та технічного переозброєння діючих підприємств і об'єктів невиробничої сфери, придбання транспортних засо¬бів, земельних ділянок і об'єктів природокористування та ін. Розширення основних фондів виробничого призначення може здійс¬нюватися за рахунок нового будівництва виробничих об'єктів, розширен¬ня, реконструкції та переозброєння діючих підприємств. До нового будівництва належить будівництво комплексу об'єктів ос¬новного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих виробництв, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балан¬сі, що здійснюється на нових майданчиках з метою створення нової вироб¬ничої потужності. Якщо будівництво підприємства або споруди намічено здійснювати чергами, то до нового будівництва відносяться перша і наступні черги до введення в дію всіх запроектованих потужностей для повного розвитку підприємства (споруди). До нового будівництва належить також будівництво на новому май¬данчику підприємства такої ж або більшої потужності, замість підприємс¬тва, що ліквідується, подальшу експлуатацію якого з технічних і економі¬чних причин визнано недоцільним, а також у зв'язку з необхідністю, ви¬кликаною виробничо-технологічними або санітарно-технічними вимогами. До розширення діючих підприємств належить будівництво додатко¬вих виробництв на діючому підприємстві (споруді), а також будівництво нових і розширення діючих окремих цехів і об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на майданчиках, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей. До розширення діючих підприємств належить також будівництво фі¬лій і виробництв, що входять до їх складу, які після введення в експлуата¬цію не будуть знаходитись на самостійному балансі. До реконструкції діючих підприємств належить переобладнання ді¬ючих цехів і об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення, як правило, без розширення діючих будівель і споруд основного при¬значення, пов'язане з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу та здійснюване, у цілому, з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та для зміни номенклатури продукції го¬ловним чином без збільшення чисельності працівників при одночасному поліпшенні умов їх праці й охорони навколишнього середовища. До технічного переозброєння діючих підприємств належить ком¬плекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш про¬дуктивним, а також для удосконалення загальнозаводського господарства і допоміжних служб. Технічне переозброєння діючих підприємств здійснюється, як прави¬ло, без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, що розробляються на основі техніко-економічного обґрунтування. Обсяги інвестиційних витрат, у цілому і за їх окремими видами, підприємства визначають щорічно, виходячи з потреби в них і наявних джерел фінансування. Капітальні вкладення підприємств-інвесторів забезпечуються фінан¬совими ресурсами з різних джерел. Фінансові ресурси, що спрямовуються на фінансування інвестиційних джерел підприємств-інвесторів, можуть бути сформовані за рахунок таких джерел: власних джерел фінансових ресурсів інвесторів; позикових джерел фінансових ресурсів інвесторів; залучених джерел фінансових ресурсів інвесторів; бюджетних інвестиційних асигнувань; коштів позабюджетних фондів; інших власних джерел фінансових ресурсів інвесторів; коштів іноземних інвесторів. Склад джерел фінансування, що спрямовуються на витрати, залежить від рівня централізації здійснюваних витрат, а також від того, хто є інвестором і яку форму власності він представляє. Безповоротний метод фінансування передбачає надання інвесторам фінансових ресурсів на вкладення в порядку прямого їх виді¬лення та без наступного повернення. У такому порядку використовуються бюджетні асигнування, кошти спеціальних позабюджетних фондів, власні і залучені кошти інвесторів. Надання фінансових ресурсів у порядку прямого фінансування вкладень здійснюється на основі таких принципів: планово - цільового характеру використання; надання коштів у міру фактичного ви¬конання обсягів капітальних вкладень; безповоротний характер наданих ресурсів і контроль за їх цільовим використанням. Планово - цільовий характер використання фінансових ресурсів при фінансуванні витрат означає, що кошти видаються на фі¬нансування тільки тих будов і об'єктів, що включені в плани будівництва, забезпечені необхідною проектно-кошторисною документацією, затвер¬дженою у встановленому порядку, і по них прийнято відповідне рішення про їх будівництво. Контроль за цільовим використанням фінансових ресурсів, що спря-мовуються на фінансування витрат, здійснюється з боку як суб'єктів, що виділяють відповідні кошти, так і банками. Так, за викорис¬танням бюджетних асигнувань і коштів спеціальних позабюджетних фон¬дів контроль здійснюють органи, що виділяють ці кошти, і установи бан¬ків. Контроль за використанням власних коштів інвесторів здійснюють вони самі. У той же час на прохання інвесторів контроль за використанням їх коштів на вкладення, виконувані підрядниками, можуть здій¬снювати на договірних умовах і за окрему плату установи банків. У цьому випадку банки можуть перевіряти якість проектно - кошторисної докумен¬тації на будівельні об'єкти, а також якість виконаних обсягів будівельно - монтажних робіт та їх відповідність у документах, наданих до оплати під¬рядником. г) Огляд законодавчої та нормативної бази обліку, аналізу і аудиту інвестиційних витрат Нажаль питанню обліку, аналізу і аудиту інвестиційних витрат приділяється незначна увага з боку вітчизняних і зарубіжних фахівців. Облік, аналіз і аудит інвестиційних витрат регламентується рядом нормативних документів, серед яких можна виділити наступні (табл. 1): Таблиця 1. Законодавча та нормативна база обліку, аналізу і аудиту інвестиційних витрат Нормативна та законодавча база Короткий опис 1 2 1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №1829-ІІІ від 22.06.2000, ВВР, 2000, №46, ст.391 2. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року №1560-XІІ. 3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №335/94-вр від 28.12.94. 1. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні 2. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції. 3. Цим законом підприємствам всіх форм власності надано право протягом року віднести до валових витрат (і на собівартість продукції) будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів (поточний, середній, капіталь¬ний ремонт, реконструкція, модернізація), у сумі, що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок року. 1 2 4. Закон України «Про підприємства в Україні» №887-XІІ від 27.03.91р. 5. Наказ Мінфіну «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» №291 від 30.11.99р. 6. Норматив №3 «Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності» Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 18 грудня 1998 р. №73 7. П(С)БО №7 «Основні засоби» 8. П(С)БО №16 «Витрати» 9. П(С)БО №15 «Дохід» 10. П(С)БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»; П(С)БО №2 «Баланс»; П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати»; П(С)БО №4 «Звіт про рух грошових коштів»; П(С)БО №5 «Звіт про власний капітал». 4. Закон визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки. 5. Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб. 6. Цей норматив визначає мету і загальні принципи аудиту фінансової звітності. 7. Викладені методологія обліку й оцінки витрат, що підлягають включенню до собівартості основних засобів при їхньому придбанні (створенні), і порядок розкриття інформації про такі витрати в примітках фінансової звітності. 8. Визначені склад і порядок визнання витрат на утримання основних засобів, які не підлягають капіталізації, тобто включаються не до їхньої собівартості, а також приведений перелік зведень, що повинні міститись в примітках до фінансової звітності для розкриття складу таких витрат. 9. Розглянуті порядок визнання, класифікація і методика оцінки доходів від реалізації необоротних активів і доходів, отриманих в результаті цільового фінансування капітальних інвестицій, а також порядок розкриття інформації про такі доходи в примітках до фінансової звітності. 10. Викладений порядок розкриття інформації про капітальні інвестиції і інвестиційні операції у фінансовій звітності і примітках до неї. Розділ І. Організація обліку на ДП «Волинське облплемпідприємство», фінансовий, управлінський та податковий облік інвестиційних витрат 1.1 . Організація обліку на ДП «Волинське ОПП» та коментар його облікової політики Бухгалтерський облік на облплемпідприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації Підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на Підприємстві належать до компетенції держави та Міністерства аграрної політики України відповідно до законодавства та установчих документів. Вони ж несуть відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку Підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату Підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Остання форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися. Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; Методологічні засади обліку, аналізу та аудиту інвестиційних витрат Посада Прізвище, ініціали Підпис Дата Розділ І. Організація обліку на ДП «Волинське облплемпідприємство», фінансовий, управлінський та податковий облік інвестиційних витрат Номер сторінки Студент Чох С.М. 05.10. Науковий керівник Прохорова Л.І. 08.10. Керівник з комп’ютеризації Чорна В.О. 08.10. Завідувач кафедри Чернелевський Л.М. 08.10. 16 розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку Підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства. Складовою частиною організації обліку на Підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати: робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності; | |
| Просмотров: 532 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |