| Главная » Файлы » Магистерские работы » Магистерские работы |
Визначити коло правовідносин.
| [ Скачать с сервера (80.5 Kb) ] | 27.06.2017, 22:06 |
| Задача 1: Рішенням зборів уповноважених сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) “Росава” від 12. 03. 2009 року Ярослава Васюка було виключено із членів СВК за систематичне порушення трудової дисципліни. Я. Васюк оскаржив рішення зборів уповноважених до загальних зборів СВК, оскільки, згідно Статуту СВК, прийняття рішення про виключення особи із членів відноситься до виключної компетенції загальних зборів СВК, і, окрім цього, Правилами внутрішнього розпорядку СВК не передбачено такої підстави для виключення зі складу членів, як систематичне порушення трудової дисципліни. Загальні збори, які були скликані 24. 05. 2009 року, розглянули заяву Я. Васюка та поновили його в правах члена СВК з 25. 05. 2009 року. Визначити коло правовідносин. Які особливості правового становища членів СВК? Чи не порушені права Я. Васюка? Якщо так, то яким чином Я. Васюк може їх захистити? 1. відновини: Аграрні внутрішні – членські, трудові, управлінські. 2. Правове становище членів СВК відповідно до ст. 2 ЗУ Про с/г кооперацію базується на нормах Конституції України, Цивільного, Господарського, Податкового і Земельного кодексів України, цього Закону, ЗУ Про кооперацію, інших нормативно-правових актів. Ст. 10 ЗУ Про кооперацію: Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Ст. 12 ЗУ Про с/г кооперацію: Членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об’єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов’язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу – особливість пр..статусу члена СВК. Порядок вступу до СВК – ст. 98 ГКУ: Вступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви громадянина. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначеному статутом виробничого кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. Ст. 12 ЗУ Про кооперацію: Основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів. Ст. 13 ЗУ Про кооперацію: Членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; - не підходить для свк, оскільки членом може бути лише фізична особа припинення діяльності кооперативу. Дещо інші підстави надає ГК у ст. 98: Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з кооперативу; припинення трудової участі в діяльності кооперативу; виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом; незатвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу; - не зовсім коректне формулювання смерті члена кооперативу. В ЗУ і ГКУ: Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду. 3. Перш за все треба перевірити повноваження зборів уповноважених. Ст. 15 ЗУ Про кооперацію: У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Збори уповноважених правомочні вирішувати питання за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням. Таким чином, можемо стверджувати про те, що збори уповноважених мають ті ж самі повноваження, що і загальні збори. Відповідно до ст. 4 ЗУ Про с/г кооперацію: Статут сільськогосподарського кооперативу розробляється відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про кооперацію". Ст.8: Статут кооперативу повинен містити такі відомості: … умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Яким чином вирішується це питання: ст. 103 ГКУ: Правління кооперативу вносить на затвердження загальних зборів рішення про припинення членства; Ст. 15 ЗУ Про кооперацію: до компетенції загальних зборів належить … затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Тому якщо спочатку було рішення правління, яке було затверджене зборами уповноважених – то процедура не була порушена. Щодо законності самого виключення: Трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу обов'язкова. Ці дійсні члени кооперативу - засновники, які здійснюють управління кооперативом, приймають всі рішення щодо забезпечення його діяльності, розподілу доходу тощо. Особливості оплати праці таких осіб визначаються у статуті кооперативу (встановлюся на зборах чи на засіданні правління в залежності від результатів їх діяльності та кооперативу в цілому тощо) – відповідно до ст. 34 ЗУ Про кооперацію. Таким чином, закон не зобов’язує членів свк укладати трудовий договір, проте такий договір може бути укладений між членом та особою, яка відповідно до статуту наділена правом прийому на роботу. 1) Якщо трудовий договір був укладений, то відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпПУ: Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення Ст. 147 КЗпПУ: За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. В такому випадку відповідно до ст. 13 ЗУ Про кооперацію припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу тягне за собою припинення членства (але не виключення), яке буде вирішуватися у порядку, описаному вище. 2) Якщо трудового договору не було, то відповідно до ст. 98 ГКУ членство припиняється у разі виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом. Якщо ж у статуті свк не передбачена така умова виключення як порушення трудової дисципліни, то збори уповноважених не мали права виключати його із свк. Задача 5: Громадянин Канади Джек Кучерук (представник Української діаспори в Канаді) вирішив повернутися на свою етнічну Батьківщину (Україну). Під час свого першого візиту в Україну він купив у селі Гребені сільську хату з прилеглою до неї земельною ділянкою площею 0,20 га. Через півроку Д. Кучерук переїхав до України по постійне проживання, оселився в придбаній ним хаті та почав вести підсобне господарство. По спливу двох років проживання в Україні, Д. Кучерук звернувся до сільської ради із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 50 га для ведення фермерського господарства. Сільська рада відмовила в задоволенні такої заяви, вказавши, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення не передаються ні у власність, ні в оренду іноземним громадянам і запропонувала пану Кучеруку набути громадянство України. Проконсультувавшись із юристом стосовно процедури набуття Українського громадянства, Джек Кучерук вирішив, що йому буде простіше вступити до сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) “Обрій”, яке діяло у сусідньому селі. Подавши заяву до правління СВК “Обрій”, Кучерук вказав, що він вносить в якості вступного внеску 5 тис. доларів США та нові елітні сорти пшениці, які він вивів, працюючи спеціалістом-генетиком в одній із дослідних установ м. Торонто. Загальні збори, розглянувши заяву Кучерука, прийняли рішення прийняти його до асоційованих членів СВК, оскільки він є іноземним громадянином. Визначити коло правовідносин. Чи були допущені порушення чинного законодавства і які саме? Яким чином можна усунути порушення законодавства? Яким чином Ви б порекомендували діяти в цій ситуації Джеку Кучеруку, сільській раді, СВК “Обрій” ? 1. зовнішні аграрні щодо створення фермерського господарства земельні, цивільні – щодо придбання хати і з/д земельні щодо набуття з/д для ведення ФГ конституційні – щодо набуття громадянства аграрні внутрішні – щодо членства в СВК та внесення внеску 2. –якщо з/д з хатою булла надана для ведення особистого селянського господарста, то він не міг її купити, оскільки ст. 81 ч. 2 ЗК забороняє іноземцям набувати у власність сільськогосподарські землі, лише не с/г і за певних умов. -сільська рада відмовила йому в оренді землі на підставі того, що іноземці не мають такого права, протее ч.2 ст. 93 ЗК визначає, що з/д можуть передаватись в оренду іноземним громадянам і особам без громадянства. Протее, він її хотів отримати для ведення ФГ, але згідно зі ст. ст. 5 ЗУ Про ФГ Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. А він не є гром. У. п. 13 Перехідних положень ЗК визначено, що с/г землі можуть набувати до 100 га. - ст. 12 ЗУ Про сільськогосп. Кооперацію Членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об’єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов’язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу. Ст. 10 ЗУ Про кооперацію Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Ст. 11 Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. В кооперативі немає асоційованих членів, а він може бути просто членом СВК, оскільки членами кооперативу можуть бути й іноземці. ПРАВО НА СТВОРЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Право на створення фермерського господарства – це суб’єктивне право громадян України, яке може бути реалізоване ними за певних правових умов, що безпосередньо пов’язано з їх цивільною та земельною дієздатністю. По спливу двох років проживання в Україні, Д. Кучерук звернувся до сільської ради із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 50 га для ведення фермерського господарства Законом України «Про фермерське господарст¬во» від 19 червня 2003 року регламентовано коло осіб, які мають право створити фермерське господарство. При цьому слід розділяти дві категорії суб’єктів: 1) які мають намір організувати господарство; 2) які мають намір стати його членами. І в першому, і в другому випадках не йдеться про так званих найманих працівників. Законодавець визначає обмежене коло суб’єктів, які мають право створити таке господарство. Насамперед, йдеться лише про дієздатних громадян України. Отже, правосуб’єктність у зазначених відноси¬нах насамперед пов’язується з наявністю громадянст¬ва України. Обґрунтуванням цього положення є також і позиція статей 81, 82 3емельного кодексу України про те, що суб’єктами права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути лише громадяни України, юридичні особи України, які створені громадянами України. Таким чином, Закон позбавляє іноземців та осіб без громадянства зазначеної правосуб’єктності. Це пояснюється тим, що наша держава бажає бачити власниками земель сільськогосподарського призначення лише своїх громадян. Якщо емігрант повертається на батьківщину, приймає громадянство України та бажає створити фермерське господарство, то для нього існує загальний порядок, такий самий, як і для всіх громадян України. А коли цей іноземець хоче зберегти громадянство тієї держави, звідки він приїхав, і не приймає громадянства України, він не може стати фермером в Україні. Проте, в статті 93 Земельного кодексу України та в статті Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарями земельних ділянок можуть бути й іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства. Тобто зазначені громадяни можуть вирощувати сільськогосподарську продукцію на орендованих землях. Але вони не можуть створити фермерське господарство, оскільки згідно пункту 2 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» таке господарство може бути створене лише громадянами України. Який же вихід з цієї ситуації? Нині іноземні громадяни можуть узаконити свої відносини, працюючи в фермерському господарстві лише як наймані працівники, а не як повноправні члени господарства. Вони не мають права брати участь в розподілі прибутків господарства, за винятком того випадку, коли в установчих документах господарства буде передбачено можливість їх участі в розподілі прибутків. Єдиний вихід з цієї ситуації створення спільних підприємств, куди на партнерських засадах може входити фермерське господарство та конкретний іноземець чи особа без громадянства, або укладення договору про співпрацю без створення нової юридичної особи. ЗУ "Про фермерське гос-во" Стаття 3. Члени фермерського господарства 1. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). 2. При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту. 3. Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти). { Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1661-VI ( 1661-17 ) від 21.10.2009 } Стаття 4. Голова фермерського господарства 1. Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. 2. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. 3. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. 4. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом. Розділ II СТВОРЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Стаття 5. Громадяни, які мають право на створення фермерського господарства Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. { Частина перша статті 5 в редакції Закону N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011 } Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса. { Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 } Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту. { Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом N 1048-VI ( 1048-17 ) від 03.03.2009 } Для облаштування відокремленої садиби фермерському господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво під'їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем. Переселенцям, які створюють фермерське господарство в трудонедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, надається одноразова грошова допомога за рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. { Статтю 6 виключено на підставі Закону N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011 } Стаття 7. Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства 1. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. { Частину першу статті 7 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } { Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3523-VI ( 3523-17 ) від 16.06.2011 } 2. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. 3. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. 4. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем. 5. Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай). 6. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод. 7. Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. 8. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності. ЗУ "Про оренду землі" Стаття 1. Оренда землі Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Стаття 2. Правові засади оренди землі Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України ( 2768-14 ), Цивільним кодексом України ( 1540-06, 435-15 ), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ). Стаття 3. Об'єкти оренди землі Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Стаття 4. Орендодавці землі Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Стаття 5. Орендарі землі Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом; б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом; в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави. Стаття 6. Право оренди землі Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України ( 2768-14 ), Цивільним кодексом України ( 1540-06, 435-15 ), цим та іншими законами України і договором оренди землі. ЗУ "Про СГ кооперацію" Розділ III СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЧІ КООПЕРАТИВИ Стаття 12. Членство в сільськогосподарському виробничому кооперативі 1. Членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об’єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов’язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу. Стаття 13. Особливості господарської діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу 1. Сільськогосподарські виробничі кооперативи провадять господарську діяльність, основною метою якої є отримання прибутку, та реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно на договірних засадах з покупцем, і є суб’єктами підприємницької діяльності. Стаття 14. Право власності сільськогосподарського виробничого кооперативу 1. Право власності на землю може набуватися сільськогосподарським виробничим кооперативом шляхом внесення до пайового фонду земельних ділянок його членами, а також придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими правочинами. 2. Право власності на землю та право користування земельною ділянкою набуваються сільськогосподарським виробничим кооперативом відповідно до Земельного кодексу України. Стаття 2. Законодавство, що регулює діяльність сільськогосподарських кооперативів 1. Діяльність сільськогосподарських кооперативів базується на нормах Конституції України, Цивільного, Господарського, Податкового і Земельного кодексів України, цього Закону, інших нормативно-правових актів. 2. Загальні принципи, поняття та норми утворення, забезпечення функціонування, управління та ліквідації сільськогосподарського кооперативу і кооперативних об’єднань, контроль за їх діяльністю, права та обов’язки їх членів, формування майна, фондів, цін і тарифів на продукцію та послуги, а також трудові відносини у таких кооперативах та об’єднаннях регулюються Законом України "Про кооперацію". Стаття 3. Типи сільськогосподарських кооперативів 1. За цілями, завданнями і характером діяльності сільськогосподарські кооперативи поділяються на обслуговуючі та виробничі. Стаття 4. Статут сільськогосподарського кооперативу 1. Статут сільськогосподарського кооперативу розробляється відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про кооперацію". 2. Примірні статути сільськогосподарських кооперативів розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. ЗУ "Про кооперацію" Стаття 7. Порядок створення кооперативу Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах: для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює); для юридичної особи - прізвище, ім'я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами. Стаття 8. Статут кооперативу Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном | |
| Просмотров: 643 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |