| Главная » Файлы » Мои файлы |
Марксизм
| [ Скачать с сервера (104.9 Kb) ] | 17.12.2012, 00:53 |
| Карл Маркс (Marx), 1818-1883 - автор праць: "Капітал" (перший том - 1864р.; другий і третій том - пізніше), "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта", "Громадянська війна у Франції", "Критика Готської програми". Фрідріх Енґелс (Engels), 1820-1895 - автор праць: "Становище робітничого класу в Англії", "Анти-Дюрінг", "Роль насильства в історії", "Про розклад феодалізму і виникнення національних держав", "Походження сім'ї, приватної власності і держави", "Розвиток соціалізму від утопії до науки". Спільно ними написані: "Маніфест комуністичної партії", "Святе сімейство, або критика німецької критичної критики", "Німецька ідеологія". "Маніфест комуністичної партії" написаний в грудні 1847 - січні 1848 рр. і вперше надрукований окремим виданням у Лондоні 1848 р. англійською, французькою, німецькою, італійською, фламандською і датською мовами. В цій праці викладено основи марксизму, дано аналіз тогочасного суспільства і його проблем та вказані напрями вирішення цих проблем. Аналізуючи минуле людства, автори "Маніфесту" писали: "Історія всіх суспільств, що існували до цього часу, була історією боротьби класів. Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, гнобитель і пригноблений перебували у вічному антагонізмі один до одного, вели невпинну - то приховану, то явну боротьбу, - яка завжди закінчувалася революційною перебудовою всього суспільства або загальною загибеллю класів, що вели між собою боротьбу". І, характеризуючи сучасне їм суспільство, вони продовжують: "Сучасне буржуазне суспільство, яке вийшло з надр загиблого феодального суспільства, не знищило класових суперечностей. Воно тільки поставило нові класи, нові умови гноблення і нові форми боротьби на місце старих. Проте наша епоха - епоха буржуазії - відзначається тим, що вона спростила класові суперечності: суспільство все більше і більше розколюється на два великі ворожі табори, на два великі класи, які стоять один проти одного, - буржуазію і пролетаріат". З уваги на це автори стверджують, що "сучасна державна влада - це тільки комітет, який управляє загальними справами всього класу буржуазії". А буржуазію, незважаючи на свою приналежність до неї, К.Маркс і Ф.Енґелс зневажали і характеризували дуже гостро, підкреслюючи, зокрема, що "особисту гідність людини перетворила вона (буржуазія - Т.А.) в мінову вартість і поставила на місце незліченних дарованих і набутих свобод одну безсовісну свободу торгівлі. Словом, експлуатацію, прикриту релігійними і політичними ілюзіями, вона замінила експлуатацією відкритою, безсоромною, прямою, черствою. Буржуазія позбавила священного ореолу всі роди діяльності, які до того часу вважалися почесними і на які дивилися з побожним трепетом. Лікаря, юриста, священика, поета, людину науки вона перетворила у своїх платних найманих працівників. Буржуазія зірвала з сімейних стосунків їхній зворушливо сентиментальний покров і звела їх до чисто грошових стосунків". Наскільки реакційною є буржуазія, настільки ж прогресивним і передовим класом є пролетаріат, який "являє собою дійсно революційний клас". Щоб обгрунтувати принаймні власну роль у робітничому русі, автори "Маніфесту" зазначають, що "у періоди, коли класова боротьба наближається до розв'язки, процес розкладу всередині пануючого класу, всередині всього старого суспільства набирає такого бурхливого, такого різкого характеру, що невелика частина пануючого класу відрікається від нього і приєднується до революційного класу, якому належить майбутнє. Ось чому, як раніше частина дворянства переходила до буржуазії, так тепер частина буржуазії переходить до пролетаріату, а саме: частина буржуа-ідеологів, які піднеслися до теоретичного розуміння всього ходу історичного руху". Далі, характеризуючи пролетаріат, Маркс і Енґелс підкреслювали принципову відмінність між пролетарієм та іншими класами суспільства, зазначаючи, зокрема, що "у пролетаря нема власності; його стосунки з дружиною і дітьми не мають уже нічого спільного (виділено автором - Т.А.) з буржуазними сімейними стосунками; сучасна промислова праця... стерла з нього всякий національний | |
| Просмотров: 737 | Загрузок: 130 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |