Главная » Файлы » Мои файлы |
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на ОГД у НС
[ Скачать с сервера (126.5 Kb) ] | 14.02.2018, 20:56 |
Цивільна оборона в дійсний час. вдосконалюючи форми та методи діяльності, здійснює в основному підготовку по завданням мирного часу. Основні принципи ЦО України закладені в Законі та Концепції ЦО України. ЦО України - це система спеціально створених органів управління сил і засобів для організації та здійснення заходів для забезпечення безпеки населення у випадку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. ЦО України створюється як складова частина загальної оборони України І державної системи попередження надзвичайних ситуацій та дій у випадку їх ви¬никнення. 1-е навчальне питання. Перелік і характеристика основних рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф і стихій¬них лих. Проведення РІНР при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань ЦО. Метою проведення РІНР в районах аварій, катастроф і стихійних лих є рятуван-ня людей і надання медичної допомоги ураженим; локалізація аварій і усунення пошкоджень, які перешкоджають веденню рятувальних робіт; створення умов для наступ-ного проведення відновлювальних робіт на ОГД. Основними принципами, які забезпечують успішне виконання робіт по рятуванню уражених в районі ліквідації аварій, катастроф і стихійних лих являються : 1. Швидкість розгортання сил і засобів для проведення рятувальних робіт. З цією метою всі формування ЦО і перш за все рятувальні, аварійно-технічні, притипо-жежні, медичні негайно приступають до рятування уражених. Роботи починаються навіть в тих випадках, коли немає повних даних розвідки. Першими включаються до рятувальних робіт формування, які прибули на ОГД в першу зміну. Потім темп ведення робіт нарощуєть-ся за рахунок вводу наступних змін і, якщо необхідно, формувань сільської місцевості. 2. Рятування уражених у найкоротші строки. Воно забезпечується тим, що формування, які прибули на об'єкт, негайно приступають до робіт, діють рішуче, швидко, виявляя при цьому Ініціативу. Необхідно прагнути у перші три-чотири години після аварії подати повітря в завалені або пошкоджені сховища; у перші 12-14 годин потрібно надати першу медичну допомогу основній масі уражених; закінчити основні рятувальні роботи до кінця першої доби. Тому роботи ведуться безперервно (вдень і вночі), з великим напруженням сил та при високих темпах. 3. Використання сил і засобів на головних (основних) ділянках території міста об'єк-та. де можуть знаходитися основні маси уражених, що потрапили до тяжких умов. Таке використання сил та засобів передбачається для надання допомоги великій кількості уражених і досягнення максимальних результатів. 4. Роботи в районі НС ведуться з ШИРОКИМ використанням засобів механізації і тіль-ки ПРИ їх відсутності - вручну. Необхідно прийняти усі міри, щоб технічні засоби були підтягнуті до місця роботи і забезпечені паливом, так як тільки при максимальному використанні техніки можливо проведення великого об'єму робіт в короткі терміни. 5. Формування (підрозділи) ЦО використовуються в районі НС з урахуванням їх спеціальності, з тим щоб кожне формування могло виконувати звичні для нього робо- ти. Таке використання формувань може забезпечити високу продуктивність і швидке завершення робіт. Виконання робіт не за фахом допускається тільки у крайніх випад¬ках. 6. Безперервність рятувальних робіт в районі НС забезпечується організацією їх, як правило, в дві та більше змін. Тривалість роботи змін встановлюється начальником ЦО об'єкту і командиром формування виходячи з обстановки. Мінімальна тривалість роботи 2-4 години, а максимальна - до 12 годин. 7. Під час роботи в районі НС суворо дотримуються мір безпеки і перш за все при діях в небезпечних зонах та на заражених ділянках. 8. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи розгортаються на широкому фронті і проводяться до повного їх завершення. До рятувальних робіт в районі НС відносяться : • розвідка маршрутів руху формувань і ділянок (об'єктів) робіт. Розвідка являється важливішим видом забезпечення дій сил ЦО. Основна мета розвідки полягає в тому, щоб в найкоротші терміни отримати достовірні і повні дані про обстановку, яка склалася в результаті виникнення аварії, катастрофи, стихійного лиха. На підставі даних розвідки начальник ЦО об'єкта приймає рішення на проведення рятувальних робіт в районі НС і застосування засобів захисту. Розвідка організується штабами ЦО усіх ступенів, начальниками служб і командирами формувань. Розвідка може виконувати покладені на неї задачі, якщо вона ведеться активно, безперервно, своєчасно, а отримані нею дані будуть достовірними. В залежності від способу отримання даних і використовуваємих для цього засобів розвідка підрозділяється на повітряну, річкову (морську) і наземну; • локалізація і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках (об'єктах) робіт. Пожежі заважають рятуванню людей і збільшують число уражених. Для того щоб проводити рятувальні роботи на об'єктах, необхідно в першу чергу забезпечити доступ формувань до місця проведення робіт, локалізувати, а потім погасити пожежі. Тому рятувальні роботи включають також активні дії по боротьбі з пожежами. Локалізація і ліквідація пожеж організується в першу чергу на маршрутах руху сил ЦО до осередка ураження, на об'єктах рятувальних робіт і на шляхах евакуації уражених. Роботи по локалізації і ліквідації осередків пожеж організуються протипожежною службою і проводяться протипожежними формуваннями (командами пожежогасіння і добровольними пожежними дружинами) одночасно з іншими видами рятувальних робіт. Протипожежні формування використовують для гасіння пожеж міцну пожежну техніку (автонасоси, лафетні стволи і насосні станції). • розшук уражених та вилучення їх із завалів, пошкоджених та палаючих будівель, загазованих і задимлених приміщень. Для розшуку уражених особовий склад зведених загонів (команд, груп), ряту-вальних загонів (команд) і санітарних дружин, рівномірно розсередившись, обслідуя територію призначеної ділянки (об'єкта), ретельно оглядає завали, пошкоджені і зруйновані будівлі (підвали, зовнішні віконні і сходинкові приямки, пристінні та кутові простори нижніх поверхів зовнє і внутрі будівлі), дорожні споруди (труби, переходи) і інші місця, де можуть знахлдитись люди. Способи дії рятувальних формувань залежать від характеру руйнувань та місця знаходження уражених; • розкриття завалених захисних споруд та рятування людей, що в них знаходяться. Способи виконання робіт з розкриття сховищ в кожному окремому випадку зале¬ жить від характеру завалу, конструкції сховища, стану його окремих елементів, а також від оснащеності рятувального формування (підрозділу). В залежності від характеру руйнування будівлі або споруди, під яким розташова-но сховище, розкриття його може бути здійснено одним із слідуючих способів : - розчисткою від завалу основного та запасного входів; - розчисткою завалених або пошкоджених оголовків або люків аварійних входів; - спорудженням пройомів в стінах або в перекриттях заваленного сховища з по¬ верхні землі; - спорудженням пройомів в стінах сховищ із підземної галереї. | |
Просмотров: 461 | Загрузок: 12 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |