| Главная » Файлы » Мои файлы |
П О С Т А Н О В А КМУ від 26 липня 1999 р. N 1357
| [ Скачать с сервера (30.0 Kb) ] | 04.04.2017, 13:50 |
| П О С Т А Н О В А КМУ від 26 липня 1999 р. N 1357 Про затвердження Правил користуванняелектричною енергією для населення 1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. 2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. 3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Якщо електроенергія подається в акумуляторах, а газ — у балонах, то вони є предметом договору купівлі-продажу або поставки. Особливістю ж договорів енергопостачання є те, що енергія, газ або інші ресурси передаються споживачеві через мережу, приєднану до постачальної організації, внаслідок чого забезпечується безперебійне постачання ними споживачів. Електрична чи теплова енергія — це сукупність енергетичних і трубопровідних установок для передачі та розподілу електроенергії, гарячої води та пари. На жаль, зазначена особливість договору постачання енергоресурсами через приєднану мережу не відображена у визначенні цього договору, яке дається в ч.і ст.275 ГК. Крім того, за моделлю цього договору будуються відносини не тільки з постачання енергоносіїв, а й забезпечення споживачів нафтопродуктами, водою та іншими ресурсами через систему трубопроводів, до яких приєднані споживачі. Ще одна особливість договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу полягає в тому, що, крім обов'язку щодо оплати прийнятих (використаних) ресурсів, на споживача покладаються обов'язки дотримуватись передбаченого договором режиму використання енергії та інших ресурсів і забезпечувати безпеку експлуатації енергетичних мереж, а також приладів та обладнання, які перебувають у його віданні. Нерідко відносини з постачання енергетичними та іншими ресурсами будуються так, що мережа споживача (субспоживача) приєднана не до мережі енергопостачальної організації, а до мережі іншого (основного) споживача. Так, споживачі, які передають електроенергію субспоживачам або відпускають її зі своїх електростанцій (блок-станцій), укладають з електропостачальною організацією договір на загальну (сумарну) кількість електроенергії з урахуванням споживання енергії населенням. Відносини споживачів, які передають електроенергію субспоживачам, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договорами на користування електроенергією, що укладаються між ними. Якщо основний споживач отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електроенергії, то взаємовідносини споживача і субспоживачів регулюються умовами цієї ліцензії, договорами на передачу електричної енергії та договорами між субспоживачами і основним споживачем на постачання електроенергії. Основними нормативними актами, що регулюють нині відносини з енерго- та газопостачання, є закони: про енергозбереження, про електроенергетику, про трубопровідний транспорт, про природні монополії; Правила користування електричною енергією, Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, Умови діяльності постачальників природного газу та інші акти. У ЦК договору на постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу присвячена одна стаття — ст.714, а в ГК три — ст.ст.275—277. Відповідно до чч.2, 3 ст.714 ЦК до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо Інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів на постачання енергетичними та іншими ресурсами. Стаття 334. Момент набуття права власності за договором Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, ор¬ганізації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвід¬ченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право влас¬ності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію; (Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення) Межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем. «ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198 Про затвердження Правил користування тепловою енергією» У зв’язку з тим, що електрична енергія може передаватись виключно електричними мережами (електроустановками), які належать тим чи іншим суб’єктам господарської діяльності за ознакою права власності, перехід права власності безпосередньо на електричну енергію, як на товар, може відбуватись на тій чи іншій межі балансової належності електричних мереж відповідно до умов укладених договорів, при цьому витрати на утримання мереж якими здійснюється передача електроенергії має відшкодовувати власник товару. Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 №28 (далі – Правила), технологічні електричні мережі - електричні мережі, що належать основному споживачу і можуть бути використані для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації. Згідно з пунктом 6.15 Правил у разі передачі електричної енергії послідовно мережами декількох суб'єктів господарювання договори про спільне використання технологічних електричних мереж (про технічне забезпечення електропостачання) укладаються безпосередньо між суб'єктами, які мають спільну межу балансової належності, і мають враховувати обсяги передачі електричної енергії наступному субспоживачу. Третім абзацом пункту 7.19 Правил зазначено, що у разі використання постачальником електричної енергії мереж основного споживача або житлової організації для технічного забезпечення постачання електричної енергії населенню та/або субспоживачам відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж оплачується власнику цих мереж постачальником електричної енергії, у тарифах (цінах) якого передбачені необхідні статті витрат. Таким чином, саме постачальник електричної енергії за регульованим тарифом повинен відшкодовувати основному споживачу обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відповідно до вимог пункту 7.20 Правил. Постачання енергією відрізняється від продажу звичайних товарів головним чином тим, що передача енергії як товару покупцю (споживачу) можлива тільки з використанням спеціальних технічних засобів. До їх числа в першу чергу належить мережа проводів, по яких енергія, що належить постачальної організації, тече в мережу споживача. Отже, для здійснення енергопостачання потрібна наявність проводів (електричних, теплових), що з'єднують продавця і покупця енергії, - приєднаної мережі. Постачання енергією відбувається через приєднану мережу. Енергія не може розглядатися як звичайний предмет матеріального світу, як тілесна річ, вона являє собою властивість матерії, причому матерії, якій надано певний стан (напруга струму, температура води і т. п.). Ця властивість виявляється в здатності виробляти корисну роботу, забезпечувати виконання різних технологічних операцій, створювати необхідні умови для трудової діяльності і відпочинку людей (освітлення, вентиляція, опалення і т. п.). Енергію, з урахуванням її фізичних властивостей, неможливо накопичити в значних кількостях, зберігати її, подібно до інших товарів, на складах, у спеціальних ємностях. Корисні властивості енергії реалізуються в процесі її використання, споживання. Результатом використання може бути виконана робота, технологічна операція і т. д. Але сама енергія при цьому зникає, вона не матеріалізується в продукції або в іншій формі. Те, що вона існувала і була використана, фіксується в показаннях приладів обліку. Однак енергія, поки вона знаходиться в мережі, належить тому, хто є власником мережі та (або) джерела, який виробляє енергію. Серед правочинів постачальної організації каксобственніка головне значення має право розпорядження енергією, що реалізується у формі її продажу (відпуску) покупцям (абонентам) або шляхом вчинення інших угод (наприклад, позики). Поряд з цим деяку кількість енергії постачальних організацій споживає зазвичай на власні потреби. Правомочності володіння, користування і розпорядження, які здійснює абонент щодо одержуваної ним енергії, означають можливість направити її на свій розсуд, з дотриманням чинних правил та умов договору, на забезпечення роботи обладнання, різні технологічні потреби, на опалення, гаряче водопостачання і т. д . Можливо також і розпорядження енергією (особливо електричної) шляхом її перепродажу абонентам. Розглянуті особливості енергопостачання як господарської діяльності та особливості енергії як фізичної субстанції роблять істотний в | |
| Просмотров: 371 | Загрузок: 7 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |