| Главная » Файлы » Мои файлы |
ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ СЛІДЧОГО СУДДІ
| [ Скачать с сервера (25.2 Kb) ] | 20.05.2017, 23:41 |
| ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ СЛІДЧОГО СУДДІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ Питання процесуального статусу слідчого судді та його повноважень у кримінальному процесі досліджували відомі українські та зарубіжні вчені, зокрема: В. Д. Бринцев, І. В. Гловюк, Ю. М. Грошевий, Г. Дроздова, С.І. Дячук, М. М. Ковтун, В. Т. Маляренко, О.О. Машовець, Ю. В. Скрипіна, Н.П. Сиза, О. С. Ткачук, А. Р. Туманянц, О. Г. Шило, В. В. Шимановський, С. Г. Штогун та інші. Метою даної статті є: на основі вивчення доктринальних поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених, системного аналізу норм КПК визначити і класифікувати повноваження слідчого судді у кримінальному процесі України. За чинним КПК суд набуває першорядного значення, а слідчий суддя стає однією з ключових фігур у кримінальному процесі, зокрема, на стадії досудового розслідування. Для того, щоб всебічно проаналізувати процесуальну роль слідчого судді, насамперед, необхідно розв’язати питання його повноважень. Слід відзначити, що питанню повноважень слідчого судді були присвячені праці вчених ще до прийняття КПК 2012 року. Зокрема, В.П. Бринцев пропонував слідчих суддів наділити такими функціональними повноваженнями, як-то: а) санкціонування оперативно-розшукових заходів, що порушують конституційні права громадян; б) прийняття рішень про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; в) звільнення з-під варти під заставу; г) розгляд заяв про відвід слідчого і скарг на дії слідчих органів; г) ухвалення рішення про припинення кримінального переслідування. Слідчий суддя на думку Г.Дроздова мав бути уповноважений: а) санкціонувати обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і продовжувати строк тримання під вартою; б) давати дозвіл на поміщення підозрюваного до судово-психіатричної установи для проведення експертизи; в) розглядати скарги учасників процесу на дії особи, яка проводить досудове розслідування; г) розглядати заперечення слідчих на вказівки прокурорів з найбільш принципових питань розслідування. О.О. Машовець підкреслював, що до повноважень слідчого судді повинні належати: обов’язок вирішувати всі спірні питання, що виникають між підозрюваним і захистом; розглядати скарги на дії слідчого, прокурора; санкціонувати виконання окремих процесуальних дій і застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; розглядати скарги на відмову в порушенні кримінальної справи; контролювати правильність закриття кримінальних справ; вирішувати питання про передачу справи до суду для розгляду її по суті; виконання підготовчих дій і внесення справи в судове засідання. Ю.В. Скрипіна визначала повноваження слідчого судді через наступні наступні групи: 1) щодо вирішення питання про застосування заходів кримінально-процесуального примусу; 2) щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого та прокурора; 3) щодо вирішення питання про проведення слідчих дій, які обмежують конституційні права і свободи людини; 4) інші повноваження (зокрема, спрямовані на забезпечення процесуальних прав учасників кримінального провадження, а також на вирішення питання про визнання отриманих фактичних даних допустимими доказами). А.Р. Тумананц виділяє наступні повноваження слідчого судді: 1) прийняття рішень про: а) обрання запобіжних заходів, б) поміщення підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до медичного чи психіатричного стаціонару для проведення судово-медичної чи судово-психіатричної експертизи, в) проведення обшуку й огляду в житлі чи іншому володінні особи, г) проведення примусової виїмки з житла чи іншого володіння, д) виїмки матеріальних носіїв секретної інформації та/або документів, що містять банківську таємницю, а також виїмки оригіналів первинних документів суб’єктів господарювання, документів бухгалтерського обліку та бухгалтерських регістрів, фінансової звітності, документів виконавчого провадження, е) накладення арешту на кореспонденцію та виїмку її в установах зв’язку, є) застосування технічних засобів отримання інформації; накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або осіб, які за законом несуть майнову відповідальність за його дії, ж) накладення арешту на майно кошти банку, що знаходяться на його рахунках, на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, а також звільнення такого майна з-під арешту, з) застосування тимчасового або екстрадиційного арешту; 2) розгляд скарг на процесуальні рішення, дії чи бездіяльність особи, яка провадить дізнання, органу дізнання, слідчого або прокурора; 3) прийняття рішень по актах амністії, по примиренню сторін в кримінальному процесі тощо; 4) вирішення окремих питань при виконані вироку: звільнення по хворобі, умовно-дострокове звільненням від покарання через хворобу тощо; 5) здійснення провадження по справам приватного обвинувачення. Два напрями повноважень суду з контролю за досудовим розслідуванням кримінальної справи визначав і В. Т. Маляренко: 1) за процесуальними діями (бездіяльністю) і рішеннями органу дізнання, слідчого, прокурора, якими обмежуються найбільш значимі конституційні права і свободи людини і громадянина (право: на свободу та особисту недоторканність, на судовий захист, на недоторканність житла чи іншого володіння особи, на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції чи інформації); 2) за рішеннями органу дізнання, слідчого, прокурора, якими завершується провадження у кримінальній справі на досудових стадіях кримінального процесу (відмова у порушенні справи та її закриття). Проте, проаналізувавши доктринальні позиції вчених, можна дійти висновку, що деякі зазначені пропозиції вчених на були доцільними, адже слідчий суддя – це професійний суддя, а тому він не повинен виконувати функції секретаря судового засідання, розпорядника, тощо. Слід відзначити, що процесуальним приводом для здійснення повноважень слідчого судді виступають звернення (заяви, повідомлення, скарги та клопотання) сторін кримінального провадження, які містять питання, що віднесені нормами КПК до повноважень слідчого судді, а також у випадках прямо передбачених процесуальним законом власна ініціатива слідчого судді, яка продиктована певним умовами кримінального провадження (зокрема, стаття 206 КПК). На сьогодні питання повноважень слідчого судді також привертає увагу вчених-процесуалістів. Так, О.С. Ткачук виділяє такі повноваження слідчого судді, які визначаються виконуваною ним функцією, яка повинна мати наскрізний характер. Умовно ці повноваження доцільно класифікувати на наступні групи: щодо вирішення питання про застосування заходів кримінально-процесуального примусу; щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого та прокурора; щодо вирішення питання про проведення слідчих дій, які обмежують конституційні права і свободи людини; інші повноваження. Н.П. Сиза виділяє серед повноважень слідчого судді, що передбачені КПК для виконання функції судового контролю, наступні: застосування заходів забезпечення кримінального провадження; проведення слідчих (розшукових) дій; проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що пов’язані із втручанням у приватне спілкування; розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування; інші процесуальні питання, що потребують неупередженого розгляду (вирішення питань про відводи під час досудового розслідування, вирішення окремих питань щодо зберігання речових доказів і документів, поновлення процесуального строку, встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження). С.І. Дячук поділяє діяльність слідчого судді в контексті його повноважень на дев’ять напрямків: вирішення питання про відводи (Гл. 3 КПК), вирішення долі речових доказів (Гл. 4 КПК), вирішення питання про строки (Гл. 7 КПК), застосування заходів забезпечення кримінального провадження (Розд. 2 КПК), вирішення питання про проведення гласних (розшукових) дій (Гл. 20, ст. 590 КПК), питання відкриття матеріалів іншій стороні кримінального провадження (ст. 290 КПК), оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування (Гл. 26 КПК), вирішення питань під час кримінального провадження щодо неповнолітніх (Гл. 38 КПК), вирішення питання, пов’язаних з реалізацією загальних обов’язків слідчого судді щодо захисту прав людини (ст. 206 КПК). Проте , на анашу думку найбільш доцільною є на дана класифікація І.В. Гловюк. Так, пропонується класифікувати повноваження слідчого судді за декількома критеріями: за предметом здійснення та за характером ініціації. За предметом здійснення виділяє дозвільні повноваження; повноваження із забезпечення законності та обґрунтованості застосування заходів кримінально- процесуального примусу; повноваження із здійснення судового контролю; повноваження із забезпечення доказів у кримінальному провадженні; допоміжні повноваження; повноваження, пов’язані із міжнародним співробітництвом. За характером ініціації їх можна поділити на повноваження, що здійснюються за власною ініціативою (здійснення судового виклику, накладення грошового стягнення та ін.) та за ініціативою учасників кримінального провадження. Отже, можна зробити висновок, що згідно з чинним КПК, для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні передбачено нового для кримінального процесу суб’єкта – слідчого суддю, який наділяється значною кількістю повноважень, проте для чіткості і системності законодавчої регламентації у Главі 3 КПК доцільно було б передбачити спеціальну статтю, яка б визначала процесуальний статус слідчого судді та його повноваження на досудовому розслідуванні. Науковий керівник: асистент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.ю.н., Плахотнік О.В. С.І. Дячук поділяє діяльність слідчого судді в контексті його повноважень на дев’ять напрямків: вирішення питання про відводи (Гл. 3 КПК), вирішення долі речових доказів (Гл. 4 КПК), вирішення питання про строки (Гл. 7 КПК), застосування заходів забезпечення кримінального провадження (Розд. 2 КПК), вирішення питання про проведення гласних (розшукових) дій (Гл. 20, ст. 590 КПК), питання відкриття матеріалів іншій стороні кримінального провадження (ст. 290 КПК), оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування (Гл. 26 КПК), вирішення питань під час кримінального провадження щодо неповнолітніх (Гл. 38 КПК), вирішення питання, пов’язаних з реалізацією загальних обов’язків слідчого судді щодо захисту прав людини (ст. 206 КПК). | |
| Просмотров: 497 | Загрузок: 12 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |