Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Пятница, 14.12.2018


Главная » Файлы » Полезно знать » Полезно знать

Державні мови – африкаанска і англійська
[ Скачать с сервера (27.1 Kb) ] 02.12.2018, 21:35

Державні мови – африкаанска і англійська. Майже половина африканців дотримується місцевих традиційних вірувань, більшість білих і кольорових – християни.
Велику частину країни займає равнинное плато, яке на південь і схід поступово підвищується, переходячи в Драконові і Капські гори. Рельєф країни нагадує гігантський амфітеатр. Найвищі ряди його утворені на сході і півдні уступом гір, а ареною служить западина Калахарі. Лише V4 території розташована нижче 500 м над рівнем моря, переважають висоти, значно перевищують 1000 м.
Надра ПАР виключно багаті різноманітними корисними копалинами. І пояснюється це близьким заляганням до поверхні землі древніх кристалічних порід. Тут знаходяться найбільші родовища золота, уранових, хромітових руд. З магматичними породами пов’язані багатющі родовища залізних і марганцевих, олов’яних руд, платини. Основне багатство країни – алмази. Є значні запаси кам’яного вугілля.
Кліматичні умови більшої частини країни сприятливі для життя і господарської діяльності людини. ПАР розташовується в субтропічному і тропічному кліматичних поясах. На формування клімату великий вплив мають тропічний пояс високого тиску, близькість океанів, океанічні течії, рельєф. Зустрічаючи на своєму шляху гори, південно-східні пасати залишають більшу частину вологи на їх навітряних (східних і південно -східних) схилах, де випадає опадів до 1200 мм на рік. При русі на захід річна кількість опадів зменшується. Західне узбережжя отримує всього 30-50 мм опадів на рік. В окремі роки вони взагалі не випадають. Таким чином, велика західна частина ПАР має тропічний пустельний клімат, а східна – тропічний вологий клімат. Найбільша річка країни – Помаранчева – бере початок у Драконових горах і впадає в Атлантичний океан. У верхній течії вона повноводна і дуже порожиста, в посушливих районах сильно міліє.
ПАР – країна саван. Їх характер змінюється в залежності від кількості опадів. Савани з пальмами і баобабами в найбільш вологих районах на північний захід змінюються парковими, а в Калахарі – запустиненіми саванами. Тут є сухолюбівие дерева – алое, молочаї та ін На самому півдні панують твердолистих вічнозелені ліси і чагарники. Лісові ділянки з цінними породами дерев (залізне, ароматне дерево, капский самшит, Капськоє ароматне дерево та ін) збереглися на південному і східному узбережжях. Уздовж берега океану на сході і півдні тягнеться добре зволожена родюча рівнина.
Велика увага приділяється охороні природи: створені плантації дерев, національні парки – Калахари – гемсбок, національний парк Крюгера, де зібрані майже всі види тварин, що зустрічаються на материку, зберігаються також природні природні комплекси.
Населення ПАР відрізняється складним етнічним складом. У країні проживає близько 40 млн осіб, що відносяться до трьох основних рас. Найбільшу частину населення складають народи банту (близько 29 млн чоловік), що говорять на багатьох мовах. Друге місце за чисельністю (близько 5 млн людей) займають в основному африканери – нащадки голландських переселенців – і анг- лоафріканци. На частку кольорового населення припадає близько 3 млн осіб, а вихідців з Азії близько 1 млн.
Серед інших країн Африки ПАР виділяється високою часткою осіб європейського походження і вихідців з азіатських країн.
Населення в основному зосереджено у південній та східній частинах країни, де природні умови найбільш сприятливі. У посушливих районах проживають головним чином африканці. Пустелі Наміб і Калахарі мало заселені. Основна частина білого населення (75%) проживає в містах. На частку ПАР, що займає 5 % площі материка, припадає значна частка всієї промислової продукції. Країна займає одне з перших місць у світі з видобутку алмазів, особливо великих, що представляють високу цінність, золота, платини, уранових, залізних руд та ін
Сильно розвинені обробна промисловість, виробництво різних металів, машинобудування, суднобудування, хімічна, текстильна, харчова промисловість, виробництво електроенергії та ін
Успішно розвивається і сільське господарство. Тут вирощують кукурудзу, пшеницю, бобові, цукровий очерет, цитрусові, бавовник, чай та інші культури. На піднесених плато з хорошими пасовищами розміщені ферми з розведення великої рогатої худоби, овець, кіз і свиней.
Добре розвинені в країні повітряний і морський транспорт. Серед морських портів найбільш важливе значення мають Дурбан, Порт- Елізабет, Кейптаун.

ПАР – сама економічно розвинена країна Африканського континенту. За класифікацією ООН Південна Африка єкраїною із середнім рівнем доходів (ВВП ПАР на 2008 рік склав 491 млрд. Доларів, 26-е місце в світі).
У ПАР добре розвинена промисловість, в першу чергу переробна; сільське господарство, існує добре розвинена транспортна інфраструктура і потужна енергетика.
Особливо швидко розвиваються області, розташовані біля найбільших економічних центрів країни – Кейптауна, Порт-Елізабет, Дурбана, Преторії і Йоганнесбурга.
У той же час в ПАР зберігається високий рівень бідності та безробіття, в першу чергу серед чорношкірого населення.
Промисловість ПАР
ПАР – одне з найбагатших на корисні копалини держав світу. Саме тому видобуток корисних копалин та переробна промисловість – основа економіки країни.
Видобуток золота – лідируюча галузь. У ПАР дає близько 15% загальносвітового видобутку золота. Йоганнесбург, в районі якого розташовані золотодобувні шахти, називають “золотим містом”. В останні роки обсяги видобутого золота знижуються, рекорд був встановлений в 1970 році, коли в ПАР добули 1000000 кг золота.
У ПАР видобуваються в дуже великих обсягах алмази. Саме з “алмазної” і “золотої лихоманки” почався бурхливий розвиток ПАР в XIX столітті. Видобуток алмазів у значній мірі контролює компанія Де Бірс (De Beers).
У великих кількостях в ПАР видобувається платина (за деякими даними – 85% світового видобутку), паладій (30% світового видобутку), марганець, хром, ванадій, цирконій, нікель, свинець, уран та інші цінні корисні копалини. ПАР – одна з провідних країн з видобутку кам’яного вугілля.
У ПАР корисні копалини не тільки видобуваються, а й переробляються. В країні розвинені чорна та кольорова металургія (в першу чергу виробництво марганцю і хрому, а також очищення золота і платини).
Розвинена в країні хімічна промисловість, зокрема виробництво бензину з вугілля. Цей винахід південноафриканських учених – вимушене, адже запасів нафти в країні немає.
Працює легка (текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва) промисловість, виробляються цемент, целюлоза, папір.
У ПАР збирають автомобілі багатьох відомих марок – Тойота, БМВ, Мерседес, Мазда та ін.
Дуже добре розвинена в ПАР харчова промисловість. Тут виробляють оливкова олія, цукор, переробляються овочі та фрукти.
Британсько – південноафриканська компанія з виробництва пива SABMiller (South African Breweries – Miller) – третя за величиною в світі. До речі, ця компанія працює і в Росії – багатьом напевно знайомі марки “Miller”, “Holsten”, “Золота бочка”, “Три богатирі” та інші :).
Південно-Африканська республіка виробляє близько 3% світового виробництва вина.
Сільське господарство ПАР
У ПАР дуже добре розвинене сучасне і високопродуктивне сільське господарство. Клімат і географічні особливості ПАР не дуже сприяє сільському господарству, лише 12% території придатні для обробітку, але незважаючи на це країна є великим експортером продуктів харчування, в першу чергу вина, кукурудзи, тютюну, арахісу та інших продуктів.
У сільському господарстві ПАР зайнято близько 10% працюючих, його продукція становить близько 3% ВВП і 8% експорту країни.
У землеробських кооперативах ПАР вирощують соняшник, авокадо, цукровий очерет, арахіс, бобові, кукурудзу, манго, пшеницю, сливи, сорго, сою, тютюн, бавовна, цитрусові, ячмінь, ананаси, апельсини, виноград, яблука та інші культури.
ПАР – восьмий за обсягами у світі виробник вина.
Добре розвинене в країні і тваринництво, як великої рогатої худоби, так і кіз, овець, коней і свиней. ПАР – найбільший в світі виробник мохеру з вовни ангорських кіз, південноафриканський мохер вважається кращим у світі.
ПАР займає перше місце в Африці з вилову риби, ракоподібних та молюсків (близько 1 млн. Тонн на рік). Рибалки ПАР ловлять сардин, оселедця, хека, анчоусів, морського окуня, скумбрію, тріску, макрель, креветок, омарів, тунцових, лангустів, восьминогів, акул. Ловлять також і прісноводну рибу в Лімпопо і деяких інших річках.
Енергетика ПАР
У ПАР енергетика контролюється компанією “Еском” (Eskom), створеної в 1923 році. У зв’язку з недалекоглядним відмовою уряду країни у виділенні інвестицій на подальший розвиток в дев’яностих роках XX століття, в даний час в ПАР спостерігається деякий дефіцит електроенергії, особливо при пікових навантаженнях. Проте “Еском” є найбільшим виробником електроенергії в Африці, і входить в першу десятку в світі за обсягами продажів.
Основне джерело електроенергії в ПАР – 13 великих теплових електростанцій, що працюють на вугіллі. Також в країні є одна атомна і кілька гідроелектростанцій.


Історія апартеїду – чорні сторінки в історії Південної Африки. ПАР – єдина держава, в якій у другій половині двадцятого століття був узаконений расизм.
Апартеїд (apartheid на африкаанс – поділ) – політика обмеження в правах небілого населення Південної Африки, проведена в ПАР до 1994 року.
Обмеження прав чорних практикувалося в ПАР з часів появи там європейців. Саме слово “апартеїд” в сенсі “расова сегрегація” було вперше використано ще в 1917 році Яном Сматсом, що став згодом прем’єр-міністром Південно-Африканського Союзу. У 1948 році Національна партія, що представляє в першу чергу інтереси афріканеров, використовувала ідею апартеїду як програмну і перемогла на виборах (чорні південноафриканці права голосу не мали вже тоді).
Всі жителі Південної Африки були розділені по расової приналежності на білих, кольорових, чорних і індійців (азіатів). Для різних груп були встановлені різні права, природно найбільше їх було у білих. Було введено роздільне навчання і медична допомога, розділений транспорт, громадські та розважальна установи, церкви, заборонені змішані шлюби. Навіть лавочки і пляжі були “тільки для білих” і “для інших”.
Цікаво, що іммігранти з Японії, Тайваню і Південної Кореї, з якими ПАР підтримувала дипломатичні відносини і активно співпрацювала в економіці, хоча по факту і не ставилися до білої раси, але вважалися почесними білими і мали ті ж права, що і біле населення.
Розвитком політики апартеїду стало створення бантустанов (Bantoestan на африкаанс) – територій компактного проживання корінних чорних південноафриканців, по суті – резервацій. Уряд Південної Африки створило десять бантустанов на території ПАР і ще десять – в Південно-Західній Африці (Намібії), яка перебувала під управлінням ПАР. Було оголошено про незалежність цих псевдодержав. Фактично ж, бантустани були повністю залежні від ПАР, їх самостійність не була визнана жодною державою світу.
Чорне населення Південної Африки насильно переселяли в бантустани. Політики ПАР відкрито заявляли, що кінцевою метою створення бантустанов є положення, при якому жодна людина з чорним кольором шкіри не буде громадянином ПАР і, відповідно, не матиме жодних прав у цій країні.
Люди в бантустанах жили в злиднях, хоча і краще, ніж в інших африканських країнах. Чи не єдиним джерелом доходу бантустанов, крім прямих фінансових вливань від уряду ПАР, став розвиток на їх території грального бізнесу, забороненого в ПАР. Так, наприклад, в світі відомий “африканський Лас-Вегас” – Сан-Сіті (Sun City), побудований в сімдесятих в бантустані Бопутатсвана.
Після кінця режиму апартеїду в Південній Африці бантустани знову стали частиною ПАР.
Політика апартеїду викликала різку критику ПАР світовим співтовариством. Це рідкісний випадок, коли за часів холодної війни думки СРСР і західних держав практично збігалися. Апартеїд був офіційно засуджений ООН, визнаний міжнародними угодами одним із злочинів проти людства.
Через засудження і неприйняття апартеїду країнами – членами Британської Співдружності, в 1961 році Південна Африка виходить їх Співдружності і стає незалежною Південно-Африканської республікою. У 1994 році, після ліквідації апартеїду, членство ПАР в Співдружності було відновлено.
Апартеїд викликав потужний опір і в самій Південній Африці. Ряд організацій, в першу чергу Африканський національний конгрес (African National Congress), організовували численні акції протесту. Найбільш гучний резонанс у світі викликало повстання в Соуето.
16 червня 1976 учні середніх шкіл та студенти в Соуето, передмісті Йоганнесбурга, вийшли на вулиці на знак протесту проти примусового навчання на мові африкаанс. Протест був мирним, але поліція відкрила вогонь по демонстрантах. У місті розгорілося повстання, для придушення якого влада ПАР ввели в Соуето війська. Згідно з офіційними даними було вбито 23 людини, але інформаційні агентства повідомляли, що загинуло більше п’ятисот чоловік і тисячі людей були поранені.
Фотографія, яку ви бачите, зроблена південноафриканським фотографом Sam Nzima. На ній відображені Mbuyisa Makhubo, що несе смертельно пораненого дванадцятирічного Hector Pieterson, і сімнадцятирічна сестра Гектора Antoinette, що йде поруч. Ця фотографія облетіла весь світ і стала символом боротьби з апартеїдом.
В пам’ять про події в Соуето 16 червня тепер святкується в ПАР як День молоді.
До початку дев’яностих років правлячим силам ПАР стало ясно, що зберігати і далі існуючу систему апартеїду вже неможливо. Були звільнені політв’язні, амністовані дисиденти. Уряд почав діалог з опозицією. Його результатом стало проведення в 1994 році загальних виборів, на яких переміг Африканський національний конгрес. Епоха апартеїду закінчилася.
Природа
Територія ПАР займає півд. околицю південноафриканського плоскогір'я, крутий схил якого (т.зв. Великий Уступ) на сході обривається до вузької прибережної низовини, а на півдні – до западини Велике Карру, за якою розташовані Капські гори (вис. 2326 м). Найбільш різко уступ виражений на сх., де називається Драконовими горами (висота вершин понад 3000 м), Клімат тропічний і субтропічний. Гол. ріки: Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.
Розрізняють Центральне плато, Великий Уступ, Намакваленд, Капський і Південний прибережний райони, Трансваальський Низький Велд.
Центральне плато має блюдцеподібну форму і складене горизонтально залеглими осадовими породами. Його центральна частина знаходиться на висотах бл. 600 м над р.м., а краї підняті більш ніж на 1500 м. Поверхня плато переважно пологохвиляста, зі столовими горами, і химерними останцями, усіяними валунами, т.зв. коп'єс («голови»). Плато майже цілком дренують дві ріки - Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.
Великий Уступ - це гірська дуга протяжністю 2250 км, що підноситься над прибережними низовинами Південної Африки. Кожна частина тут має власну назву. Виділяються гори Камісберґе і Боккефелдберґе в Намакваленді; гори Роххефелдберґе і Комсберґе поблизу Сатерленда; хребет Нювефелдберґе поблизу Бофорт-Уеста; гори Коуефелдберґе (2130 м) і Сніуберґе (2504 м) над Графф-Рейнетом і гори Стормберґе на півночі від Куїнстауна. Великий Уступ досягає найбільших висот в Драконових горах біля східного кордону Лесото, де в декількох місцях є відмітки понад 3350 м. Найвища вершина ПАР - гора Нджесуті (Njesuthi) (3446 м) знаходиться на самому кордоні з Лесото, а вершина Драконових гір Тхабана-Нтленьяна (3482 м) розташована в Лесото. У цьому районі Великий Уступ являє собою систему зубчатих контрфорсів і глибоких амфітеатрів.
Намакваленд - дуже суха територія на заході Північно-Капської і Західно-Капської провінцій. Ця плоска платформа знижується від Великого Уступу у бік Атлантичного океану. Над її поверхнею часто підносяться гранітні останці і відособлені невисокі, але розчленовані гірські хребти. У приморських частинах платформа покрита могутнім покривалом галечників.
Капський і Південний прибережний райони виділяються лінійними гірськими хребтами, що перемежаються з подовжніми долинами. Гори складені переважно осадовими породами і тягнуться в широтному напрямі через Західно-Капську і Східно-Капську провінції. Висоти піків бл. 1830 м над р.м. Плоскі днища долин заслані могутніми товщами алювію, що утворилися внаслідок руйнування навколишніх гір.
Південно-Східний прибережний район розташований між Великим Уступом і Індійським океаном. Характерна поєднанням округлих горбів. Прибережна рівнина розвинена тільки на крайній півночі, поблизу кордону з Мозамбіком. Горби південно-східного побережжя продовжуються північніше, в Трансваальському Низькому Велді.

В ПАР налічується 11 офіційних мов: африкаанс, англійська, ндебеле, педі, сото, свазі, тсонга, тсвана, венда, коса і зулуська.

 

Категория: Полезно знать | Добавил: everyone | Теги: скачать, курсовая, английский, Державні мови – африкаанска і англі, реферат
Просмотров: 6 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно