| Главная » Файлы » Полезно знать » Полезно знать |
Журналістика як наука
| [ Скачать с сервера (48.0 Kb) ] | 25.11.2013, 01:24 |
| Теорія журналістики — це наука про сутність і специфіку жур¬налістики, її місце в структурі суспільства і суспільної свідомості, її функції та засади, природу журналістської творчості, метод жур¬налістики та її загальні жанрологічні проблеми, шляхи аналізу окремих явищ та журналістського процесу в цілому. Теорія журналістики виро¬стає на ґрунті вивчення її історії і є узагальненням безкінечного числа явищ до кінцевого числа найважливіших законів. Що таке журналістика? Яке її місце в сучасній суспільній дійсності та в історичній ретроспектив! та перспективі? Ось питання, на які відповідає теорія журналістики як наука. Ці питання виникають постійно перед кожним свідомим читачем і журналістом-практиком. А тому глибоко помиляються ті, хто вважає наукову теорію зібранням су¬хих, умоглядних положень, набором хитромудрих понять і навмисне вигаданих термінів. Які б не були складні ідеї цієї науки, сам її пред¬мет — журналістика — завжди незмірно складніший і розмаїтіший. Теорія дає ключ до розуміння журналістики і оцінюється пере¬дусім за тим, якою роз'яснювальною силою вона володіє. Теорія журналістики — порівняно молода наукова дисципліна. Вона почала розвиватися лише в XX столітті разом з виникненням жур¬налістської освіти, була на теренах СРСР вкрай заполітизована в ра¬дянську добу і в комплексі нинішніх проблем постала в нас лише в новітні часи. На Заході створено чимало цікавих теоретичних кон¬цепцій журналістики, але через відсутність комунікаційних каналів між двома взаємовикдючними ідеологічними системами у нас ці концепції або ж були невідомі, або ж сприймалися лише із знаком "мінус", цілко¬вито заперечувалися. А відтак, теорія журналістики в Україні постала сьогодні перед необхідністю вироблення нових підходів до традиційних проблем, вивчення західного досвіду їхнього розв'язання, адаптації цього досвіду до української дійсності, створення такої наукової дис¬ципліни, яка б відповідача реаліям демократичної правової держави, що нею стає наша Батьківщина. Журналістика існувала давно, але лише в XX столітті для захис¬ту своїх професійних інтересів журналісти об'єдналися в творчі спілки. У 1926 році в Парижі була заснована Міжнародна Федерація Жур¬налістів (МФЖ) як об'єднання національних журналістських профспілок і організацій. У 1952 році перезаснована, що пов'язано з пе¬рервою в її діяльності під час другої світової війни, і здобула нову, що діє й дотепер, структуру. МФЖ — найбільша організація такого профілю, об'єднує жур¬налістів більш ніж 90 країн світу. МФЖ бореться за соціальні права жур¬налістів, що працюють у різних типах ЗМІ. Федерація визнана ООН та Міжнародним профспілковим рухом як представницький орган жур¬налістів усього світу. МФЖ має штаб-квартиру в Брюсселі (Бельгія) та регіональні офіїтііигі представшщтва в Азії, Європі, Латинській Америці. У 1946 г році засновано як альтернативу МФЖ Міжнародну ор¬ганізацію журналістів (МОЖ) з штаб-квартирою в Празі. На відміну від МФЖ, що об'єднувала журналістів західного, демократичного світу, МОЖ була створена як журналістська організація соціалістичної орієнтації. Організація об'єднувала національні спілки й групи жур¬налістів. Налічувала 150 тис. членів з 120 країн світу. З 1953 року видава¬ла англійською, іспанською, французькою, російською та угорською мо¬вами щомісячний журнал "Демократичний журналіст". З 1958 року що¬річно 8 вересня відзначала Міжнародний день солідарності журналістів. З розпадом соціалістичного табору МОЖ припинила свою діяльність. У 1959 році заснована Спілка журналістів України (тоді в складі Спілки журналістів СРСР, тепер — самостійна організація). Шостий позачерговий з'їзд Спілки журналістів УРСР (1990) проголосив себе Першим Установчим з'їздом спілки як самостійного об'єднання співробітників українських мас-медіа. На пропозицію групи жур¬налістів, від імені яких виступив тодішній декан факультету журналісти¬ки Львівського університету ім. І.Я. Франка професор В.Й. Здоровега, з'їздом була ухвалена резолюція про реорганізацію спілки в незалежну, позапартійну організацію. З'їзд прийняв Статут, у якому проголосив Спілку журналістів Ук¬раїни вільною, незалежною, добровільною організацією творчих працівників газет, журналів, видавництв, інформаційних агентств, теле¬бачення, радіомовлення, інших засобів масової інформації, що діє на за¬садах повного самоврядування, самофінансування і самоокупності. Керівництво Спілкою журналістів України здійснюють лише її виборні органи, що обираються демократичним шляхом. Над Спілкою не існує вищестоячих органів. Будь-які форми нагляду і контролю з боку держа¬ви, окрім покликаних стежити за дотриманням конституційної закон¬ності, рішуче відкидаються. У квітні 1997 року Спілка провела свій Третій з'їзд. На ньому го¬ловою Спілки обраний відомій журналіст Ігор Лубченко. СЖУ видає журнал "Журналіст України", що виходив у 1975 1982 роках як інфор¬маційний бюлетені), а з березня 1982 року як місячник. Журнал висвітлює творчу діяльність спілки, її обласних організацій, досвід ро¬боти редакцій, подає матеріали з теорії та історії журналістики. Про¬фесійне свято українські журналісти згідно з указом Президента Ук¬раїни від 1993 р. відзначається щороку (з 1994) 6 червня. Київський університет з 1976 року видавав міжвідомчий науковий збірник "Журналістика: преса, телебачення, радіо". До 1982 року вихо¬див двічі на рік, з 1983 року — щорічник. З 1994 року на його базі засно¬вано щорічне видання "Вісник Київського університету. Серія: Жур¬налістика". Головні його теми — теорія, історія і практика ЗМІ. З 2000 року Інститут журналістики Київського національного університе¬ту їм. Т. Шевченка розпочав видання нових часописів: "Наукові записки Інституту журналістики", "Українське журналістикознавство", "Акту¬альні питання масової комунікації", "Стиль і текст", "Образ". Факультет журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка так само видає "Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика". Тут виходить і періодичне видання "Наукові записки кафедри періодичної преси". Позитивні зрушення в науковій періодиці з проблем журналісти¬ки засвідчують те місце, яке займає журналістика в демократичному суспільстві, зростання авторитету журналістської освіти в нашій державі. У Росії видається місячник "Журналіст" як орган СЖ Росії, до 1991 року — СЖ СРСР. Московський, Санкт-петербурзький, Ростовсь-кий-на-Дону та інші університети, де є факультети журналістики, ма¬ють, як правило, серію журналістики в своїх періодичних виданнях, що найменовані переважно "вісниками". Молодий журналіст мусить знати про ці видання й використову¬вати їх для розширення свого творчого діапазону, збагачення про¬фесійного досвіду. | |
| Просмотров: 1495 | Загрузок: 92 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |