Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Среда, 06.07.2022


Главная » Файлы » Мои файлы

Поняття та сутність конституційного ладу України‬
[ Скачать с сервера (93.5 Kb) ] 22.01.2013, 00:19
- по-перше, як фактична конституція3 або цілісна система ос­новних політико-правових, економічних і соціальних відносин, які встановлюються й захищаються конституцією та іншими консти­туційно-правовими (державно-правовими) нормами4;
- по-друге, як певний спосіб (форма) організації держави, якого (яку) закріплено в його конституції;
- по-третє, як такий стан відносин (або порядок), що характе­ризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці й право­свідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, громадянським суспільством і державою2 або як уста­новлені конституційним правом взаємовідносини між людиною, народом, суспільством і державою, що покликані забезпечити ви­знання та захист прав і свобод людини і громадянина, народовлад­дя, громадянського суспільства і демократичної держави'3. При цьому під конституційною державою розуміється держава, що ха­рактеризується, по-перше, обмеженістю (підпорядкованістю) дер­жавної влади правом і народним суверенітетом, по-друге, забезпе­ченням такої обмеженості відповідними гарантіями4.
Останній підхід до розкриття значення поняття «конституцій­ний лад» уявляється вдалішим, оскільки наявність у країні акта, що офіційно називається конституцією держави та який визначає її устрій, ще не свідчить про конституційний характер цієї дер­жави і, відповідно, про наявність конституційного ладу. Поняття конституційного ладу не можна зводити лише до наявності чи відсутності конституції, воно має характеризувати реальну об­меженість держави конституцією, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Тим паче не можна зводити конституцій­ний лад лише до організації держави, навіть якщо ця держава і є конституційною.
Характеристика конституційного ладу передбачає встановлен­ня його співвідношення з такими поняттями, як «державний лад», «громадянське суспільство».
Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами. Державний лад може бути конституційним, якщо мова йде про конституційну державу, тобто державу, яка впливає на суспільний лад правовим шляхом (установлюючи або санкціонуючи правові норми, забез­печуючи їх реалізацію на основі конституції та інших легітимних джерел права), виконує певні обов'язки перед людиною і суспіль­ством, і неконституційним - державний лад тоталітарної держави. Отже, поняття «державний лад» є ширшим від поняття «консти­туційний лад». Конституційний лад передбачає наявність у державі юридичної конституції, але не зводиться лише до факту її існування. Конституційний лад набуває реального змісту лише за умови демо­кратичного характеру конституції та реального дотримання консти­туційних положень, що забезпечує обмеженість держави, держав­ної влади правом. Саме така обмеженість і створює оптимальні умови для функціонування громадянського суспільства, що є невід'ємним атрибутом, передумовою конституційної держави.


Конституційні основи суспільного ладу України

Важливою складовою конституційного ладу України є її суспільний лад, який визначає характер державного ладу та інших інститутів конституційного ладу. Суспільний лад України загалом можна визначити як організацію і діяльність її суспільства, передбачені й гарантовані Конституцією України.
За своєю сутністю суспільний лад України являє собою передбачений Конституцією та іншими законами України певний тип суспільних відносин - організаційних і функціональних, зумовлену внутрішніми і зовнішніми чинниками: політичними, економічними, соціальними, культурними (духовними), історичними, національними тощо.
Суспільний лад України на сучасному етапі її розвитку являє приклад суспільного ладу перехідного періоду, оскільки становлення нових суспільних відносин в усіх сферах життя подекуди гальмується пережитками радянського суспільного ладу, тоді як нові суспільні відносини, особливо в політичному житті, переживають період свого становлення. Українське суспільство сьогодні об'єктивно лише формується, створюється, відроджується.
Нагальною потребою сьогодення є формування громадянського суспільства як основної складової суспільного ладу України. Тобто створення структурованого суспільства, що є незалежним від держави і, в свою чергу, впливає на її розвиток.
За змістом суспільний лад є системою політичних, економічних, соціальних, культурних (духовних) та інших напрямків суспільних відносин, тобто відносин у всіх основних сферах життя і діяльності суспільства, системою політичного, економічного, соціального і духовного ладу суспільства. Зміст суспільних відносин України нині істотно змінюється як кількісно, так і якісно.
За формою суспільний лад є системою організаційних і функціональних форм у всіх сферах життя і діяльності суспільства, системою його організацій і форм діяльності. В останні роки суспільний лад України значно збагатився рядом організаційних і функціональних форм. Зокрема, набуває якісно нових властивостей такий інститут суспільного ладу, як політичні партії (станом на червень 2009 р. в Україні зареєстровано 169 політичних партій), які починаючи із 2006 року стали впливовими суб'єктами конституційно-правових відносин, зокрема нових для нашої держави суспільних відносин, пов'язаних з участю політичних партій та їх блоків у формуванні парламенту та уряду.

Суспільний лад, як і державний лад, визначається і гарантується Конституцією та законами України. На відміну від гарантованості державного ладу, гарантованість суспільного ладу України характеризується, в першу чергу, нормативно-правовими гарантіями. Але якщо організація та діяльність держави, органів державної влади та інших її інститутів має регулюватися Конституцією та іншими законами всебічно і повно, то організація та діяльність суспільства мають регулюватися мінімально.
Конституційні принципи суспільного ладу України виявляються насамперед в основних принципах організації і діяльності суспільства. До них слід відносити принцип суверенності народу, тобто народного суверенітету: принцип демократизму суспільства, суспільного ладу: принцип конституційності, законності суспільного ладу; принцип політичного, економічного та ідеологічного плюралізму; принцип етнічної багатоманітності (поліетнічності) суспільства і політичної єдності Українського народу; принцип соціальної справедливості тощо.
Принцип суверенності народу (народного суверенітету) закріплений у ст. 5 Конституції України, яка визначає народ України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад України належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Принцип демократизму суспільства полягає у незалежності влади народу і його участі у здійсненні влади. Народ України реалізує свій суверенітет, здійснює народовладдя як безпосередньо. так і через представницькі органи місцевого самоврядування.
Одним із важливих принципів суспільного ладу є принцип плюралізму, багатоманітності в політичній, економічній та ідеологічній сферах суспільного життя. Політичний плюралізм виявляється насамперед у багатопартійності і свободі політичної діяльності" забороні цензури; економічний - у багатоманітності форм власності і господарювання, свободі підприємницької діяльності; ідеологічний - у багатоманітності ідеологій, забороні на визнання жодної ідеології державною.
Принцип конституційності, законності суспільного ладу України означає, що основні засади організації і діяльності нашого суспільства визначаються і гарантуються Конституцією, а основні форми суспільної діяльності та інших суспільних відносин - політичних, економічних, соціальних та інших-визначаються законами України.

Держава гарантує на конституційному рівні свободу суспільної діяльності; політичної, економічної (підприємницької), культурної (духовної, ідеологічної) діяльності, зокрема релігійної діяльності, літературної, художньої, наукової і технічної творчості, інформаційної, природозахистної діяльності тощо.
Принцип етнічної багатоманітності й політичної єдності українського народу полягає у конституційному визнанні наявності в Україні ряду етносів. Про це свідчить, зокрема, преамбула Конституції України, в якій зазначено, що Верховна Рада України приймає Конституцію - Основний Закон України від імені українського народу - громадян України всіх національностей.
Стаття 11 Конституції України визначила, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Основний Закон також проголошує (ст. 12), що Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за її межами.
Закріплюючи державний статус української мови, Конституція водночас наголошує, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України (ст. 10). Водночас Основний Закон гарантує вільний розвиток, використання і захист російської мови та інших мов національних меншин України.
Усі природні ресурси, які знаходяться в межах території України, визнаються чинною Конституцією об'єктами права власності українського народу.
Принцип соціальної справедливості полягає в конституційному вираженні та захисті інтересів усього суспільства, кожної людини І громадянина та кожної соціальної спільності. Зокрема, Конституція України закріплює і гарантує широке коло громадянських, політичних, економічних, соціальних, інформаційних, екологічних прав і свобод людини і громадянина.
Організаційно суспільний лад являє собою систему, що складається з політичної, економічної, соціальної та культурної (духовної) систем, кожна з яких, у свою чергу, включає інститути суспільного ладу України. Так, основними інститутами політичної системи суспільства є народ, держава, політичні партії, територіальні громади, органи місцевого самоврядування та інші; економічної системи - основні форми власності та економічної (господарської) діяльності, економічні права і свободи людини і громадянина; соціальної системи - соціальні спільності (українська нація, корінні народи, національні меншини, соціальні групи, територіальні громади і трудові колективи), соціальні об'єднання (організації), соціальні права та свободи людини І громадянина, форми соціальної діяльності тощо; культурної (духовної) системи - освіта, наука, культура, релігія та церква, мова, культурні права і свободи людини і громадянина, інформація, право вільного доступу до інформації; екологічна сфера - безпечне для життя і здоров'я довкілля тощо.
Зазначені підсистеми та інститути суспільного ладу України перебувають між собою в стійких взаємних зв'язках. Злагодженість їх функціонування визначає ефективність суспільного ладу та конституційного ладу України загалом.


Конституційні основи державного ладу України
Основною складовою конституційного ладу є державний лад, тобто організація (будівництво) і діяльність держави.
 Конституційним, офіційним, легітимним вважається такий державний лад, який передбачений і закріплений конституцією та реально існує. Він, як правило, найповніше визначається конституцією держави та найчастіше гарантується нею, водночас є одним з найскладніших конституційних інститутів і несе найбільше суспільне навантаження.
 Державний лад України за змістом і формами є багатогранним явищем, що охоплює структурні (організаційні) і функціональні основи держави, насамперед політичну, економічну, соціальну, культурну. Кожну з основ державного ладу утворюють відповідні механізм і функція держави.
 Нинішній державний лад України має багато особливостей:
 - Українська держава й державний лад України багато в чому мають перехідний і змішаний характер, перебувають на стадії становлення;
 - державний лад України утверджує в Україні національну державу;
 - Українська держава, як свідчить процес державотворення в Україні, утверджується як європейська держава, що має істотні риси більшості країн світу;
 Україна з моменту проголошення незалежності є важливим міжнародним фактором, що впливає на інші держави й міжнародні організації і зазнає значного впливу з їх боку. Конституція кожної країни визначає, регулює, закріплює і охороняє насамперед основи державного ладу, його основні засади.
 Ці основи становлять систему передбачених і закріплених конституцією основних принципів організації (будівництва) і діяльності держави та її основних інститутів і органів державної влади, основних функцій держави, інших елементів (атрибутів) держави.
 Основні принципи державного ладу визначають суть держави, її тип, місце й роль у суспільстві.
 Згідно зі статтями 1, 2, 5 Конституції України основними є такі принципи державного ладу:
 - суверенність і незалежність держави;
 - демократизм держави;
 - соціальність держави;
 - принцип правової держави;
 - унітарність (єдність, соборність) держави;
 - республіканська форма правління.
 Суверенність держави означає її самостійність і незалежність від інших держав у здійсненні своїх функцій як у її межах, так і у зносинах з іншими державами.
 Отже, йдеться про два аспекти суверенітету — внутрішній і зовнішній.
 Суверенітет держави не означає право держави здійснювати на міжнародній арені будь-які дії, нехтуючи інтереси інших держав; він завжди має певною мірою обмежений характер. Не може бути абсолютного, безмежного суверенітету, який мав би право здійснювати сваволю в міжнародних відносинах. Реалізація "абсолютного суверенітету" протипоказана світовому співтовариству, бо це може призвести до тяжких наслідків — воєнних сутичок, значних матеріальних і людських втрат.
 Внутрішній аспект суверенітету держави виявляється в її повній самостійності щодо формування соціально-політичної організації суспільства. Державний суверенітет означає верховенство, незалежність, повноту, загальність і винятковість влади держави, тобто державно організованої публічно-політичної влади. Як атрибут держави він є одним з принципів забезпечення державної влади. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Лише він може визначати і змінювати конституційний лад. Суверенітет надає можливість здійснювати через відповідні державні структури функції формування й реалізації як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави.
 Державний суверенітет України має такі характерні властивості: 
 - установчий характер державної влади;
 - територіальну цілісність;
 - єдиний конституційний простір;
 - легітимність органів державної влади;
 - єдине громадянство;
 - державну власність, єдину кредитно-грошову систему;
 - національні Збройні Сили, які охороняють державний суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України;
 - міжнародну правосуб'єктність;
 - офіційний статус державної мови;
 - наявність державних символів: Державного Прапора України, Державного Герба України, Державного Гімну України;
 - наявність столиці України.
 Із суверенності держави випливає її незалежність; лише суверенна держава може бути незалежною й мати право самостійно вирішувати свої внутрішні та зовнішні справи без втручання жодної іншої країни.
 Демократизм держави передбачає створення в ній найсприятливіших умов для широкої і реальної участі її громадян в управлінні справами держави й суспільства, забезпечення багатоманітності політичного та культурного життя.
 Демократична держава має такі основні риси:
 - забезпечує послідовне здійснення принципу народовладдя (через демократичну виборчу систему);
 - має розвинену систему прав і свобод людини й громадянина;
 - діє за принципом розподілу влад із залученням демократичного механізму усунення суперечностей між окремими гілками державної влади;
 - гарантує і забезпечує демократичний статус органів місцевого самоврядування.
 Проголошення України соціальною державою означає її орієнтацію й діяльність щодо здійснення широкомасштабної та ефективної соціальної політики, спрямованої на реальне забезпечення прав людини і громадянина, охорони праці та здоров'я людей, встановлення гарантованого мінімального розміру оплати праці, надання державної підтримки сім'ї, материнству, батьківству, дитинству, інвалідам і людям похилого віку, розвиток системи соціальних служб, встановлення державних пенсій і допомог.
 Соціальна держава має такі риси: 
 - визнає людину найвищою соціальною цінністю;
 - правовими методами забезпечує здійснення принципу соціальної справедливості;
 - підтримує розвиток соціальної активності населення;
 - здійснює соціально орієнтовану політику: разом із захистом соціально слабкої частини населення всіляко сприяє розвитку не забороненої законом соціальної активності членів суспільства, у тому числі підприємницької діяльності;
 - закріплює в чинному законодавстві ефективну систему державних соціальних служб, які повинні на практиці здійснювати соціальний захист населення, і надає цим службам статус пріоритетних у складі державного апарату.
Категория: Мои файлы | Добавил: everyone | Теги: скачать реферат Поняття та сутність, доклад Поняття та сутність конс, Поняття та сутність конституційного
Просмотров: 2203 | Загрузок: 133 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно