| Главная » Файлы » Мои файлы |
Правовий статус некомерційних суб'єктів господарювання
| [ Скачать с сервера (17.5 Kb) ] | 10.11.2017, 18:38 |
| В своїй дисертації автор наголошує на тому,що термін «суб'єкт некомерційного господарювання» та «некомерційний суб'єкт господарювання» - це тотожні поняття, однак враховуючи необхідність уніфікації термінології у господарському, цивільному, податковому та інших галузей законодавства, а також з метою підкреслення цілісності поняття «суб'єкт господарювання», діяльність якого може мати комерційну та некомерційну спрямованість, доречним є застосування поняття «некомерційний суб'єкт господарювання». Не можна не погодитись з авторому положенні про доцільність уніфікації термінології у різних галузях права. Проте викликає сумнів положення про те, який саме термін неохідно застосувати: «суб'єкт некомерційного господарювання» або «некомерційний суб'єкт господарювання».На перший здавалося б що від зміни слів місцями нічого не змінюється, проте якщо детальніше розібратися то виявляється характерна відмінність цих двох термінів. Автор наполягає на терміні «некомерційний суб'єкт господарювання». В даному випадку наголос ставиться на основній меті діяльності суб'єкта господарювання, термін має більш індивідуалізований характер (до одного суб'єкта). У випадку «суб'єкт некомерційного господарювання» увага приділяється на виді господарської діяльності якою займається суб'єкт господарювання. Я вважаю що це питання не є таким однозначним та потребує дискусії. Також автор у своїй дисертації запропонував внести зміни до п. 3. ст. 14 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» щодо того, що статутний капітал бюро кредитних історій має бути не менше десяти мільйонів гривень. На мій погляд ця сума є недоречною, оскільки вона суперечить ст 43 Конституції України в положенні :"Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція." та статті 6 Господарського кодексу України у положенні :"забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;" Також автор дисертації пропонує внести зміни до пункту 1 статті 9 Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій», згідно з яким інформація про позичальника може бути передана до бюро лише за письмової згоди останнього. Він наголошує що ця взагалі ставить під сумнів сенс створення бюро кредитних історій. На мій погляд це цілком суперечить положенням ЗУ "Про Захист персональних данних". В цьому законі перебачно : Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних 2. Суб'єкт персональних даних має право: 1) знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом; | |
| Просмотров: 416 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |